Постанова

від 05.11.2024 по справі 910/6059/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 910/6059/21 (370/2192/15-ц)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Картере В. І., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників:

скаржника - адвоката Цимбал В.І.,

позивача - Ткаченко О.А. - особисто

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Приватні інвестиції"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 27.08.2024

у складі колегії суддів: Поліщука В.Ю. (головуючого), Отрюха Б.В., Пантелієнка В.О.

та на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 16.05.2024

у складі судді: Стасюка С.В.

у справі № 910/6059/21 (370/2192/15-ц)

за позовом ОСОБА_1

до 1. ОСОБА_2 , 2. ОСОБА_3 , 3. ОСОБА_4 , 4. ОСОБА_5 , 5. ОСОБА_6 , 6. ОСОБА_7 , 7. ОСОБА_8 , 8. ОСОБА_9 , 9. ОСОБА_10 , 10. ОСОБА_11 , 11. ОСОБА_12 , 12. ОСОБА_13 , 13. Управління Держземагенства у Макарівському районі Київської області

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Приватні інвестиції"

про витребування майна (земельних ділянок) з чужого незаконного володіння

в межах справи № 910/6059/21

про неплатоспроможність ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

1. В провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/6059/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 на стадії погашення боргів, введеної постановою Господарського суду м. Києва від 16.12.2021 року.

2. Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 14.12.2023 справу № 370/2192/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , Управління Держземагенства у Макарівському районі Київської області про витребування майна (земельних ділянок) з чужого незаконного володіння - передано до належного суду, а саме до Господарського суду міста Києва, на розгляді якого перебуває справа №910/6059/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2024 у справі №910/6059/21 (№370/2192/15-ц) було задоволено заяву ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду; позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , Управління Держземагенства у Макарівському районі Київської області, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ТОВ "ФК "Приватні інвестиції", про витребування майна (земельних ділянок) з чужого незаконного володіння залишено без розгляду.

4. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Приватні інвестиції" (далі - ТОВ "ФК "Приватні інвестиції") звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Фінансова Компанія "Приватні інвестиції" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2024 року у цій справі залишено без змін.

Рух касаційної скарги

6. 13.09.2024 ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2024 у справі № 910/6059/21 (370/2192/15-ц), підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" у справі № 910/6059/21 (370/2192/15-ц) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Васьковського О.В., судді - Погребняка В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2024.

8. Ухвалою Верховного Суду від 07.10.2024 касаційну скаргу ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2024 у справі № 910/6059/21 (370/2192/15-ц) залишено без руху. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 3 028,00 грн за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2024 у справі № 910/6059/21 (370/2192/15-ц).

9. 10.10.2024 ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" направило до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги.

10. Ухвалою Верховного Суду від 16.10.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 910/6059/21 (370/2192/15-ц) за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Приватні інвестиції" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2024; призначено розгляд касаційної скарги на 05.11.2024 року о 10:15.

11. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 04.11.2024 № 32.2-01/2774, у зв`язку з відпусткою судді Васьковського О.В., відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/6059/21 (370/2192/15-ц).

12. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2024 для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Приватні інвестиції" визначено колегію суддів у складі: Білоуса В. В. - головуючого, Картере В. І., Погребняка В. Я.

13. Ухвалою Верховного Суду від 04.11.2024 прийнято касаційну скаргу ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2024 у справі № 910/6059/21 (370/2192/15-ц) колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В. В. - головуючого, Картере В. І., Погребняка В. Я. до свого провадження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

14. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Фінансова Компанія "Приватні інвестиції", в якій останнє просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 22.08.2024 та рішення суду першої інстанції від 01.02.2024 та прийняти нове рішення яким у задоволенні позовних вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити у повному обсязі. У разі, якщо суд касаційної інстанції дійде висновку про недостатність підстав для ухвалення нового рішення, скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд.

15. Аргументи касаційної скарги полягають у наступному.

15.1. Станом на дату подачі позивачем ОСОБА_1 14.03.2024 року заяви про залишення позову про витребування земельних ділянок без розгляду, справа про неплатоспроможність боржника (позивача) перебуває у процедурі погашення боргів.

15.2. Земельні ділянки, про витребування яких з чужого незаконного володіння поданий позов ОСОБА_1 , у разі задоволення її позовних вимог мають бути включені до складу ліквідаційної маси, оскільки вони будуть отримані боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури погашення боргів.

15.3. Згідно з частиною 4 статті 131 Кодексу України з процедур банкрутства, з моменту визнання боржника банкрутом розпорядження усіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, здійснює керуючий реалізацією від імені боржника.

15.4. ОСОБА_1 як боржник у справі про банкрутство не має повноважень самостійно розпоряджатись майном, що входить до ліквідаційної маси, та подавати заяву про залишення позову без розгляду, предметом розгляду якого є таке майно.

15.5. Суд першої та апеляційної інстанцій допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до безпідставного задоволення заяви особи, яка не має процесуальної дієздатності для її подання. Така ухвала суду порушує права і законні інтереси кредиторів на повернення активів боржника та задоволення їх грошових вимог у справі про неплатоспроможність. Кредитор, будучи зацікавленим у цьому, наділений правами оскаржувати дії боржника та захищати свої інтереси, що й було зроблено шляхом подання заперечень на заяву та даної апеляційної скарги.

15.6. Відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах.

15.7. Передачу цивільної справи № 370/2192/15-ц за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду у рамках справи № 910/6059/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 здійснено за ініціативою кредиторів та на підставі клопотання керуючого реалізацією майна боржника - арбітражного керуючого Юрченко Ольги Миколаївни. Залишення вказаного позову без розгляду хоча і не позбавляє права керуючого реалізацією майна пред`явити аналогічний позов, однак, має прямий вплив на строки звернення, оскільки у порядку частини 1 статті 265 ЦК України, залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.

16. У судовому засіданні 05.11.2024 представник скаржника підтримав касаційну скаргу.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

17. ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому остання просить касаційну скаргу ТОВ "Фінансова Компанія "Приватні інвестиції" залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

18. У відзиві ОСОБА_1 зазначає про наявне у неї право на звернення із заявою про залишення позову без розгляду, враховуючи, що провадження у справі 370/2192/15-ц було відкрито задовго до неплатоспроможності, відтак правомірно застосовуються положення п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України. Майно, яке є предметом позову у цивільній справі не зможе поповнити ліквідаційну масу, а отже даний процес витребування даного майна є безнадійним і спонукає лише затягування справи про неплатоспроможність на десятки років і не принесе бажаного результату щодо поповнення ліквідаційної маси. Крім того, фінансовий та психологічний стан боржника не дозволяє йому брати участь у розгляді цієї справи, тому є необхідність у залишенні позовної заяви без розгляду.

19. У судовому засіданні 05.11.2024 позивач - ОСОБА_1 заперечила проти касаційної скарги.

Позиція Верховного Суду

20. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

21. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

22. Об`єктом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції, якою задоволено заяву позивача про залишення позову без розгляду.

23. Предметом касаційного розгляду є оцінка дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті заяви про залишення позову без розгляду.

24. Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 14.12.2023 заяву арбітражного керуючого Юрченко Ольги Миколаївни - задоволено, справу № 370/2192/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , Управління Держземагенства у Макарівському районі Київської області про витребування майна (земельних ділянок) з чужого незаконного володіння - передано до належного суду, а саме до Господарського суду міста Києва, на розгляді якого перебуває справа №910/6059/21 про банкрутство ОСОБА_1 .

25. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2024 справу № 910/6059/21 (370/2192/15-ц) в межах розгляду справи № 910/6059/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 прийнято до свого провадження.

26. Як встановлено судами попередніх інстанцій у заяві про залишення позову без розгляду, ОСОБА_1 зазначає наступне:

- справа № 370/2192/15-ц щодо витребування майна (земельних ділянок) з чужого незаконного володіння вже досить довгий час розглядалася в провадженні Макарівського районного суду Київської області й при цьому дане провадження неодноразово запинялося у зв`язку з необхідністю проведення експертиз та інших численних процесуальних дій;

- предмет вищевказаного позову вже досить давно був неодноразово переділений та перепроданий новим власникам, а тому, повернення даних земельних ділянок є фактично неможливим;

- відповідно до постанови від 15.07.2020 у справі № 2-3/11, було встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3222782602:02:001:0133 та 3222782602:02:001:0134 (входять до предмету позову), що розташовані у с. Березівка Макарівського району Київської області, де були розподілені на 15 окремих земельних ділянок з іншими кадастровими номерами, з яких право власності на шість земельних ділянок (кадастрові номери 3222782602:02:02:0413, 3222782602:02:02:0411, 3222782602:02:02:0420, 3222782602:02:02:0421, 3222782602:02:02:0422, 3222782602:02:02:0423) були набуті іншою особою на підставі договорів купівлі-продажу від 20 жовтня 2011 року, 19 квітня та 6 липня 2012 року;

- на підставі вказаної обставини, вже Київським апеляційним судом було скасовано рішення Макарівського районного суду Київської області від 09.07.2013 року в частині вирішення вимог ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та виділення в особисту приватну власність земельних ділянок, що розташовані у селі Березівка Макарівського району Київської області, площею 0,500 га, кадастровий номер 3222782602:02:001:0133 та площею 0,459 га, кадастровий номер 3222782602:02:001:0134 та ухвалено в цій частині нове рішення в якому було відмовлено у задоволенні позовних вимог;

- позивач посилається на фінансовий та психологічний стан, що не дозволяє їй брати участь в розгляді даної справи; тому просить суд залишити позовну заяву без розгляду.

27. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 задоволено заяву ТОВ "Фінансова Компанія "Приватні інвестиції" про його залучення до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача; залучено ТОВ "Фінансова Компанія "Приватні інвестиції" до участі у справі № 910/6059/21 (370/2192/15-ц) в межах розгляду справи № 910/6059/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; відкладено підготовче засідання на 16.05.2024.

28. 15.03.2024 та 26.03.2024 до Господарського суду міста Києва надійшли заяви ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду.

29. 14.05.2024 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли письмові заперечення щодо заяви позивача про залишення позову без розгляду.

30. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2024, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 у справі №910/6059/21 (№370/2192/15-ц) було задоволено заяву ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду.

31. Задовольняючи заяву ОСОБА_1 суди попередніх інстанцій виходили з наступного:

- суди погодились з твердженнями ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" стосовно того, що земельні ділянки, про витребування яких з чужого незаконного володіння був поданий позов ОСОБА_1 , у разі задоволення її позовних вимог повинні були б бути включені до складу ліквідаційної маси;

- позов був поданий саме боржником ОСОБА_1 , а не керуючим реструктуризацією/реалізацією майна в інтересах боржника;

- позивачем є саме ОСОБА_1 , яка в цьому випадку (у відповідності з приписами ст. 226 ГПК України) наділена правом до початку розгляду справи по суті подати заяву про залишення позову без розгляду;

- зі змісту заяви позивача про залишення позовної заяви без розгляду та обґрунтувань до заяви вбачається, що вказана заява не суперечать законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб;

- ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" в апеляційній скарзі не посилається на конкретні статті ані ГПК України, ані КУзПБ, в яких передбачено підстави з яких така заява позивача може бути, або ж повинна бути залишена судом без розгляду. Також, третя особа не наводить суду релевантну практику.

- ТОВ "ФК "Приватні інвестиції", як особа зацікавлена у задоволені наявних в неї грошових вимог до боржника, наділена правом на звернення до суду з відповідними позовами, зокрема, й з позовом про повернення (витребування) майна боржника, тоді, як керуючий реалізацією майна боржника, зобов`язаний здійснювати заходи спрямовані на пошук, виявлення і повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.

32. Колегія суддів вважає передчасним висновок судів попередніх інстанцій про задоволення заяви ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду враховуючи наступне.

33. Загальний порядок здійснення господарського судочинства регламентований процесуальним законом - Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України).

34. Справи позовного провадження (що розглядаються в межах справи про банкрутство в порядку статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства) мають суб`єктний склад сторін спору, що визначається ГПК України.

35. Відповідно до частини першої статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

36. Згідно статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

37. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. (частини перша, друга статті 50 ГПК України).

38. Згідно частини 1 статті 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

39. Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.

40. Так, у відповідності до частини 1 статті 42 ГПК України учасники справи мають право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;

2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;

3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;

5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;

6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

41. Відповідно до приписів частини першої статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

42. Приписами пункту 5 частини першої статті 226 ГПК України закріплено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

43. Як встановлено судами попередніх інстанцій справа № 370/2192/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , Управління Держземагенства у Макарівському районі Київської області про витребування майна (земельних ділянок) розглядалася в провадженні Макарівського районного суду Київської області.

44. Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 14.12.2023 задоволено заяву арбітражного керуючого Юрченко Ольги Миколаївни про передачу справи № 370/2192/15-ц до Господарського суду міста Києва, на розгляді якого перебуває справа №910/6059/21 про банкрутство ОСОБА_1 - задоволено; справу № 370/2192/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , Управління Держземагенства у Макарівському районі Київської області про витребування майна (земельних ділянок) з чужого незаконного володіння - передано до належного суду, а саме до Господарського суду міста Києва, на розгляді якого перебуває справа №910/6059/21 про банкрутство ОСОБА_1 .

45. У справі щодо неплатоспросожності ОСОБА_1 триває процедура погашення боргів ОСОБА_1 згідно постанови Господарського суду м. Києва від 16.12.2021 у справі № 910/6059/21.

46. Провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного. З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.

47. З огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, зв`язаний принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство поряд з іншими принципами правового регулювання відносин неплатоспроможності суттєве значення має принцип судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства.

48. Цей принцип полягає, зокрема, у судовому контролі за дотриманням інтересів кредиторів стосовно збереження об`єктів конкурсної маси та збереженням балансу інтересів сторін, у тому числі під час продажу майна банкрута з метою реалізації за найвищу ціну відповідно до встановленої Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) процедури.

49. З введенням в дію КУзПБ, порівняно із Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», визначає відмінні судові процедури, які застосовуються до боржників юридичних осіб та фізичних осіб. Так, до боржників фізичних осіб застосування ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора не передбачено, натомість визначено судову процедуру погашення боргів та призначення керуючого реалізацією майна.

50. Погашення боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом (стаття 1 КУзПБ).

51. За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.

52. За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.

53. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

54. Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що серед іншого, полягає у сумлінному користуванні своїми правами та виконанні процесуальних обов`язків не на шкоду кредиторам.

55. Верховний Суд у своїх постановах, неодноразово висловлювався щодо ролі арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

56. Аналіз положень КУзПБ свідчить, що правові наслідки визнання фізичної особи, в тому числі фізичної особи-підприємця, банкрутом полягають у обмеженні під час провадження у справі про неплатоспроможність її повноважень розпорядження усіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, які переходять до керуючого реалізацією.

57. Колегія суддів звертає увагу на висновки, викладені у постановах Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 08.09.2021 у справі № 5023/5722/11 (922/3331/20), а також постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 27.02.2024 року у справі № 910/15043/21 (910/13122/22).

58. Так, у постанові Касаційного господарського суду від 08.09.2021 у справі № 5023/5722/11 (922/3331/20) Суд дійшов наступних висновків:

«…з моменту визнання боржника банкрутом розпорядження усіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, здійснює керуючий реалізаиією від імені боржника. З моменту визнання боржника банкрутом і до винесення судового рішення про закриття процедури банкрутства реєстрація переходу права власності від/до боржника та обтяжень майна боржника, включаючи нерухоме майно і цінні папери, шо існують в бездокументарній формі, відбувається виключно на підставі заяви керуючого реалізаиією (частини четверта, п`ята статті 131 КУзПБ).

Таким чином, визнання фізичної особи банкрутом має для неї певні правові наслідки, зокрема, у вигляді обмеження повноважень розпорядження усіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, які переходять до керуючого реалізацією.

Водночас, вказані обмеження не стосуються майна боржника, визначеного частиною шостою статті 131 КУзПБ за відповідних умов, що не включається до ліквідаційної маси, а також майна (коштів), зазначеного у частині сьомій цієї статті. Крім того, законодавцем визначено можливість виключення окремих майнових об`єктів із складу ліквідаційної маси (стаття 132 КУзПБ).

Обмеження стосовно фізичних осіб, визнаних банкрутами, також передбачені статтею 135 КУзПБ, норми якої встановлюють заборону на повторне звернення цих осіб протягом п 'яти років із заявою про відкриття провадження про їх неплатоспроможність, крім випадків погашення усіх боргів у повному обсязі у передбаченому цим Кодексом порядку, а також обов`язок протягом того ж терміну щодо письмового повідомлення про факт своєї неплатоспроможності інших сторін кредитних договорів та договорів позики, поруки чи застави.

Однак, вірним є твердження апеляційного господарського суду про те, що ні положення КУзПБ, ані інші норми чинного законодавства (в тому числі процесуального) не встановлюють обмежень для фізичної особи або фізичної особи - підприємця, визнаних банкрутами, у праві на звернення до суду, зокрема, з позовом про визнання правочинів (договорів) недійсними.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що вказаних обмежень не містить і постанова місцевого господарського суду від 22.11.2011 про визнання ФОП Співака В.В. банкрутом, при цьому матеріали справи теж не містять доказів обмеження боржника у вказаних процесуальних правах будь-якими іншими судовими рішеннями.

Судова палата звертає увагу, що чинне законодавство України щодо відновлення платоспроможності визначає відмінні судові процедури, які застосовуються до боржників юридичних та фізичних осіб, в тому числі підприємців. Зокрема, порівняно із нормами Закону про банкрутство, КУзПБ не передбачено застосування до фізичних осіб - підприємців ліквідаційної процедури (у розумінні вказаного Закону) та призначення ліквідатора.

Наведеним підтверджується правомірність висновку апеляційного суду про помилковість посилання суду першої інстанції на положення статей 59 та 61 КУзПБ, які передбачають наслідки визнання юридичної особи - боржника банкрутом, відкриття щодо нього ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора, зокрема, перехід функцій щодо управління і розпорядженням майном, а також виконання повноважень керівника (органів управління) банкрута до ліквідатора.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про те, що з 12.04.2016 - дня призначення ліквідатором ФОП Співака В.В. арбітражного керуючого Ткаченка О.А., - саме до нього перейшли повноваження боржника щодо пред`явлення до суду заяв (позовних заяв) про визнання недійсними правочинів (договорів) є неправомірними, що правильно встановлено апеляційним судом в оскаржуваній постанові.

Обставини відсутності у матеріалах справи № 5023/5722/11 про неплатоспроможність ФОП Співака В.В. судового рішення про введення процедури погашення боргів боржника та призначення керуючого реалізацією майна у відповідності до положень розділу IV "Визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника"Книги четвертої "Відновлення платоспроможності фізичної особи" КУзПБ, не спростовують вказаного висновку суду апеляційної інстанції, оскільки, як зазначалось, з дня введення в дію КУзПБ, зокрема, подальше провадження у справах про банкрутство здійснюється відповідно до цього Кодексу.

З урахуванням викладеного у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що ФОП Співак В.В. не позбавлений права звернення до суду з позовом у цій справі, оскільки таких обмежень ні законом, ні судом не встановлено.

59. Отже, у вказаній справі № 5023/5722/11 (922/3331/20) суд касаційної інстанції дійшов висновку, щодо наявності у боржника - фізичної особи підприємця процесуально права на звернення до суду з позовом про визнання недійсним правочину у справі про його неплатоспроможність, оскільки таких обмежень ні законом ні судом не встановлено.

60. У постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 27.02.2024 року у справі № 910/15043/21 (910/13122/22) Суд дійшов наступних висновків:

« 9.19. За висновками Великої Палати Верховного Суду (постанова від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункт 78)) похідний інтерес кредитора у стягненні коштів з третіх осіб, винних боржнику, може реалізовуватися і в межах процедур банкрутства боржника. Так, відповідно до частини першої статті 61 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута, зокрема, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута, заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості, продає майно банкрута. Отже, ліквідатор вправі і зобов`язаний вчинити дії щодо переведення вимог банкрута у ліквідну (грошову) форму. Для цього ліквідатор може або звернутися до третьої особи, яка має заборгованість перед банкрутом (зокрема, щодо відшкодування завданих банкруту збитків), з вимогою про сплату коштів, або продати право вимоги на аукціоні з особливостями, встановленими статтею 82 КУзПБ. В обох цих випадках майно банкрута у вигляді права вимоги замінюється ліквідним майном - грошовими коштами, за рахунок яких задовольняються вимоги кредиторів у черговості, встановленій статтею 64 зазначеного Кодексу.

9.20. Водночас і у процедурі розпорядження майном арбітражний керуючий має повноваження звертатися до господарського суду з позовами щодо визнання недійсними правочинів (частина дев`ята статті 44 КУзПБ).

9.21. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц (провадження № 12-13гс22, пункт 154) сформулювала висновок, згідно з яким у разі, якщо на виконання спірного правочину товариством сплачені кошти або передане інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не приводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі частини першої статті 216, статті 387, частин першої, третьої статті 1212 ЦК України).

9.22. Виходячи з викладеного, частину дев`яту статті 44 КУзПБ слід розуміти таким чином, що розпорядник майном вправі звертатися до господарського суду з вимогами щодо визнання недійсними правочинів, поєднуючи їх з вимогами про стягнення коштів або про витребування майна з володіння відповідача.

9.23. При цьому розпорядник майна не має ані власного права, яке стосується правочину боржника чи майна, ані власного інтересу у визнанні правочину недійсним і витребуванні майна (у тому числі похідного). Отже, розпорядник майна у судовому процесі діє як законний процесуальний представник боржника. При цьому за аналогією закону слід застосовувати відповідні положення статей 55, 57 ГПК України. Так, у разі відкриття провадження за таким позовом боржник набуває статусу позивача, але зменшення розміру позовних вимог, зміна предмета або підстави позову, укладення мирової угоди, відмова від апеляційної або касаційної скарги можлива лише за письмовою згодою розпорядника майна; якщо боржник не підтримує заявлених позовних вимог, то це не є підставою для залишення подання без розгляду; відмова боржника від позову, подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє розпорядника майна права підтримувати позов і вимагати розгляду справи по суті (див, mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 2-24/494-2009 (провадження № 12-4гс20, пункт 93).

61. Отже, у наведеній справі № 910/15043/21 (910/13122/22), суд касаційної інстанції виснував про розмежування процесуальних прав боржника та розпорядника майна у справі про банкрутство.

62. Відповідно до статті 1 КУзПБ боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.

63. Частиною другою статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.

64. Особливості провадження у справах про неплатоспроможність фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, визначені положеннями Книги четвертої "Відновлення платоспроможності фізичної особи" КУзПБ.

65. Зокрема, статтею 113 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

66. У передбачених статтею 130 КУзПБ випадках господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника. Цією постановою суд також призначає керуючого реалізацією майна в порядку, визначеному цим Кодексом.

67. Згідно з статтею 1 КУзПБ керуючий реалізацією (арбітражний керуючий) призначається господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реалізації майна банкрута та задоволення вимог кредиторів.

68. З моменту визнання боржника банкрутом розпорядження усіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, здійснює керуючий реалізацією від імені боржника. З моменту визнання боржника банкрутом і до винесення судового рішення про закриття процедури банкрутства реєстрація переходу права власності від/до боржника та обтяжень майна боржника, включаючи нерухоме майно і цінні папери, що існують в бездокументарній формі, відбувається виключно на підставі заяви керуючого реалізацією (частини четверта, п`ята статті 131 КУзПБ).

69. Таким чином, визнання фізичної особи банкрутом має для неї певні правові наслідки, зокрема, у вигляді обмеження повноважень розпорядження усіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, які переходять до керуючого реалізацією. А також щодо права на залишення позову без розгляду, результати розгляду якого можуть вплинути на зміну (збільшення/зменшення) ліквідаційної маси, які не можуть бути вчинені без погодження з керуючим реалізацією.

70. З огляду на вищевикладене, у справі, що розглядається колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_1 перебуваючи у процедурі погашення боргів, як позивач не позбавлена процесуального права подавати заяву про відмову від позову про витребування майна з чужого незаконного володіння третіх осіб, проте, лише за погодженням з керуючим реалізацією, з огляду на легітимні очікування інших учасників справи про неплатоспроможність та з метою реалізації легітимної мети процедури банкрутства - розрахунок з кредиторами боржника.

71. При цьому, суд також має перевірити чи залишення позову без розгляду не призведе до перешкод у погашенні вимог кредиторів.

72. У цій справі, майно яке є предметом витребування з чужого незаконного володіння третіх осіб ще не знаходиться у ліквідаційній масі боржника, проте заявлений ОСОБА_1 позов має на меті повернення майна боржника та включення цього майна до ліквідаційної маси для реалізації з метою розрахунків з кредиторами.

73. Суди попередніх інстанцій погодились з твердженнями скаржника стосовно того, що земельні ділянки, про витребування яких з чужого незаконного володіння був поданий позов ОСОБА_1 , у разі задоволення її позовних вимог повинні були б бути включені до складу ліквідаційної маси.

74. Разом з тим, суди попередніх інстанцій обмежились загальними висновками про те, що вказана Заява не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, і що у кредитора з моменту набуття такого статусу) виникає можливість оспорювання правочинів боржника та правочинів щодо відчуження майна боржника, з підстав порушення такими правочинами його прав та інтересів.

75. Суд зауважує, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

76. Звернення із заявою про відмову від позову і її задоволення може призвести до звернення з новими позовами, водночас суд, який розглядає таку заяву, повинен був врахувати, чи зможуть захистити свої права кредитори, з огляду на строк позовної давності, оскільки у справі, що розглядається вказаний позов ОСОБА_1 подала ще у 2015 році.

77. З огляду на викладене, без встановлення вказаних вище обставин щодо наявності погодження заяви ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду керуючим реалізацією майна боржника, з`ясування можливих наслідків у вигляді перешкод у погашенні вимог кредиторів за умови залишення позову без розгляду, а також можливості кредиторів захистити свої права у випадку задоволення такої заяви, враховуючи строк позовної давності, колегія суддів вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій про задоволення заяви ОСОБА_1 про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , Управління Держземагенства у Макарівському районі Київської області, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ТОВ "ФК "Приватні інвестиції", про витребування майна (земельних ділянок) з чужого незаконного володіння.

78. Отже аргументи касаційної скарги, частково знайшли своє підтвердження.

79. За приписами пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

80. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 ГПК України.

81. Неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а також порушення ними норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та які не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції (ст.300 ГПК України).

82. Вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи (ч.1 ст.316 ГПК України).

83. З огляду на викладене вище, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність скасування оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції з метою з`ясування тих питань, на які колегія суддів звернула увагу вище в цій постанові.

84. Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга ТОВ "Фінансова Компанія "Приватні інвестиції" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2024 у справі № 910/6059/21 (370/2192/15-ц) підлягає задоволенню частково, оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа в скасованій частині направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

85. Під час нового розгляду суд, з урахуванням правових висновків, що викладені у цій постанові, має встановити наявність погодження заяви ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду керуючим реалізацією, перевірити чи залишення позову без розгляду не призведе до перешкод у погашенні вимог кредиторів а також можливості кредиторів захистити свої права у випадку задоволення такої заяви враховуючи строк позовної давності, надати належну правову оцінку доводам сторін та наданим на їх підтвердження доказам з урахуванням викладеного в цій постанові, і, в залежності від встановленого, вирішити спір.

86. З огляду на те, що Верховний Суд направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат буде здійснений за результатами розгляду справи.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Приватні інвестиції" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2024у справі № 910/6059/21 (370/2192/15-ц) задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.05.2024у справі № 910/6059/21 (370/2192/15-ц) скасувати.

3. Справу № 910/6059/21 (370/2192/15-ц) в скасованій частині направити до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді В. І. Картере

В. Я. Погребняк