Постанова

від 21.08.2024 по справі 910/19131/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2024 р. Справа№ 910/19131/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Вовка І.В.

суддів: Сибіги О.М.

Кравчука Г.А.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участю :

представника позивача - адвокат Кушнаренко О.О.

представника відповідача - адвокат Пустовіт О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіт Оренда-"

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2024

у справі № 910/19131/23 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Пауер"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіт Оренда-"

про стягнення 363 780,03 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Пауер» (ТОВ «Компанія Пауер») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аларіт Оренда-» (ТОВ «Аларіт Оренда-») про стягнення 363 780,03 грн заборгованості зі сплати суборендної плати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов`язання за договором суборенди № 2020/КА/СО/А6-02-АО від 11.11.2020 щодо оплати суборенди за лютий, березень, квітень 2022 року та щодо відшкодування комунальних послуг за січень-квітень 2022 року.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 у справі № 910/19131/23 позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 272 198,97 грн боргу по орендній платі та 4 082,97 грн витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги виходив з того, що відповідач в порушення умов зазначеного договору суборенди не сплати позивачу орендну плату за період з лютого по квітень 2022 року, що підтверджується належними доказами, тому наявні підстави для стягнення з відповідача спірної суми боргу зі сплати суборендної плати. В решті позовних вимог щодо стягнення нарахованих витрат на комунальні послуги за січень-квітень 2022 року, місцевим господарським судом відмовлено за недоведеності.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції ТОВ «Аларіт Оренда-» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 у справі № 910/19131/23 в частині задоволення позовних вимог скасувати та ухвалити нове, рішення, яким в частині задоволення позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції без з`ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Так, в апеляційній скарзі, скаржник зазначає про те, що вирішуючи даний спір судом першої інстанції не було враховано те, що указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 внаслідок військової агресії російської федерації проти України введено військовий стан, при цьому за період з 24.02.2022 року по 30.04.2022 року м. Київ визначено територією активних бойових дій, тому на думку відповідача, він звільнений від оплати суборенди за період з 24 по 28.02.2022, з 01 по 31.03.2022, з 01 по 30.04.2022 на підставі ч. 6 ст. 762 ЦК України.

Разом з тим, скаржник вважає, що господарським судом залишено поза увагою факт звільнення відповідача від сплати суборендних платежів за вказаний період у зв`язку з активними бойовими діями у м. Києві, за лютий 2022 відповідач повинен був оплатити за оренду приміщення лише за 28 календарних днів на суму 64 483,46 грн, і цю суму позивач повинен був вирахувати із гарантійного платежу, проте позивач цього безпідставно не зробив, а суд не врахував.

Позиції учасників справи

У відзиві позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 у даній справі без змін, яка таке що прийняте з урахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2024, матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіт Оренда-" у судовій справі № 910/19131/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Вовк І.В., судді: Сибіга О.М., Палій В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали господарської справи № 910/19131/23.

09.05.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/19131/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2023 (головуючий суддя - Вовк І.В., судді - Сибіга О.М., Палій В.В.) відкрито апеляційне провадження у справі № 910/19131/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіт Оренда-" б/н від 24.04.2024 на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 та розгляд справи призначено на 10.07.2024 о 10:00 год.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2024, в зв`язку з перебуванням судді Палія В.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, для розгляду справи № 910/19131/23 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Вовк І.В., судді - Сибіга О.М., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 справу № 910/19131/23 за апеляційною скаргою ТОВ "Аларіт Оренда-" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 прийняти до провадження колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Вовк І.В., судді - Сибіга О.М., Кравчук Г.А. та розгляд справи призначено на 21 серпня 2024 о 10 год. 50 хв.

Порядок розгляду апеляційної скарги

У судове засідання 21.08.2024 з`явилися представники сторін, представник відповідача підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив її задовольнити,а представник позивача, надав пояснення по справі та заперечував проти задоволення поданої апеляційної скарги.

Апеляційний господарський суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу та надані сторонами пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення суду першої інстанції, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, між ТОВ «Компанія «Пауер» (орендар) та ТОВ «Аларіт Оренда-» (суборендар) було укладено договір суборенди № 2020/КА/СО/А6-02-АО від 11.11.2020, за умовами якого орендар передає розташовані на території майнового комплексу, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 6 (літери А, А') нежилі приміщення площею 220,7 кв. м у строкове платне користування суборендарю, а суборендар зобов`язаний прийняти приміщення та сплачувати орендну плату за їх користування, а також здійснювати інші платежі, передбачені договором.

Пунктом. 3.1 цього договору визначено, що договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє протягом строку суборенди приміщень, вказаного в додатку № 1, а в частині зобов`язань фінансового характеру (щодо здійснення платежів і розрахунків) - до моменту їх повного виконання.

Строк суборенди починається з моменту передачі приміщень суборендарю за актом приймання-передачі. Строк суборенди закінчується у дату, визначену додатком № 1 до договору, але в будь-якому випадку не раніше або не пізніше підписання обома сторонами акту повернення приміщень.

За п. Е додатку № 1 до договору визначено, що строк суборенди визначено з 01.12.2020 по 30.11.2021 (включно).

Додатковою угодою від 16.11.2021 сторони внесли зміни до п. Е додатку № 1 та визначили строк суборенди з 01.12.2020 по 30.11.2022 (включно).

Згідно з п. 3.2 вказаного договору, плата за суборенду приміщень та інші, платежі нараховуються з дати передачі приміщення на підставі акту приймання-передачі приміщень, за винятком платежів, які сплачуються з моменту підписання договору і вказані оплати закінчують нараховуватись на підставі акту повернена приміщень.

Відповідно до п. 5.1 зазначеного договору, плата за суборенду приміщення складається з орендної плати (основна орендна плата).

Сума основної орендної плати за кожен оплачуваний місяць за приміщення буде визначатися в гривнях відповідно до такої формули:

(Постійна сума орендної плати х Коефіцієнт К), де:

Постійна сума орендної плати = загальна площа х основна сума,

загальна площа - площа приміщення згідно з договором суборенди,

основна сума - це орендна плата за один квадратний метр приміщення за один місяць. Коефіцієнт К застосовується для цілей індексації орендної плати та інших платежів за договором (крім компенсації комунальних послуг) і визначається за наступною формулою: К1/(поділити)К2,

де показник «К1» - офіційних курс гривні до долара США, встановлений НБУ на день виставлення рахунку орендарем;

показник «К2» - курс, що визначається додатком № 1 до договору.

Затримка у передачі суборендарю інформації про підвищену орендну плату та інші платежі не означає, що орендар відмовився від її впровадження.

Згідно з п. F додатку № 1 до договору визначено, що

у період з 01.12.2020 по 31.01.2021 за 1 кв. м приміщень основна сума складає 341,90 грн з урахуванням ПДВ, що на дату підписання договору становить еквівалент 12,14 доларів США;

у період з 01.02.2021 по 30.11.2021 за 1 кв. м. приміщень основна сума складає 426,91 грн з урахуванням ПДВ, що на дату підписання договору становить еквівалент 15,16 доларів США.

Додатковою угодою від 16.11.2021 сторони доповнили пункт F додатку № 1 до договору наступними абзацами:

у період з 01.12.2021 по 28.02.2022 орендна ставка за 1 кв. м приміщень складає 352,00 грн з урахуванням ПДВ, що на дату підписання договору становить еквівалент 12,50 доларів США;

у період з 01.03.2022 до закінчення строку суборенди орендна ставка за 1 кв. м приміщень складає 442,40 грн з урахуванням ПДВ, що на дату підписання договору становить еквівалент 15,00 доларів США.

Пунктом 7.1 цього договору передбачено, що орендна плата сплачується суборендарем у гривнях на авансовій основі з 1 (першого) по 6 (шосте) число кожного поточного місяця, за який має здійснюватися оплата. Рахунки виставляються з 1 (першого) по 3 (третє) число поточного місяця, за який має здійснюватися оплата. Дострокова сплата за суборенду приміщень за майбутні періоди може здійснюватися виключно за взаємною згодою сторін, викладеною у формі додаткової угоди до цього договору або шляхом виставлення окремого рахунку на таку оплату.

За п. 7.2 договору компенсація за комунальні послуги здійснюється суборендарем протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту виставлення рахунку.

Орендар щомісячно надає суборендарю акти здачі-приймання робіт (надання послуг). Суборендар зобов`язаний підписати і повернути орендарю такий акт впродовж 5 (п`яти) календарних днів з моменту його надання. Якщо протягом 7 (семи) календарних днів з моменту надання суборендарю акту здачі-приймання робіт орендар не одержить підписаний суборендарем акт, він вважається прийнятим, погодженим і підписаним, а послуги - такими, що надані належним чином (п. 7.3 договору).

Згідно з п. 7.5. договору сторони погодились, що при здійсненні платежів суборендарем на користь орендаря. Орендар матиме право здійснити наступні зарахування здійснених, платежів: окремі платежі будуть спочатку зараховуватись в рахунок відсотків та/або пені, нарахованої на даний платіж, після чого - в рахунок найдавнішого платежу даного виду, що вимагається.

Відповідно до п. 7.6 цього договору, неотримання суборендарем рахунків, передбачених договором, не звільняє суборендаря від сплати відповідного платежу. У разі відсутності рахунка орендаря до 5-го числа поточного місяця, суборендар зобов`язаний негайно звернутися до орендаря з метою отримання рахунку і сплатити його у строки, вказані у п. п. 7.1, 7.2 цього договору, або ж здійснити сплату у розмірі, визначеному додатком № 1.

За п. 8.1 договору виконання грошових зобов`язань суборендаря, що виникають з договору суборенди (в тому числі зобов`язань щодо сплати будь-яких санкцій), мають бути забезпечені гарантійним платежем (далі - гарантійний платіж).

Вказаний в цьому пункті гарантійний платіж сплачується суборендарем протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати підписання договору суборенди. У разі пропущення строку сплати гарантійного платежу, договір може бути припинено (розірвано) орендарем в односторонньому порядку без застосування будь-яких штрафних санкції з боку суборендаря. В даному випадку договір є припиненим (розірваним), починаючи з 6-го (шостого) дня з моменту його укладення.

За п. 8.2 договору у випадку невиконання (прострочення) суборендарем будь-якого із його зобов`язань за договором суборенди, пов`язаним, зі здійсненням на користь орендаря будь-яких платежів, орендар має право зарахувати в погашення такої заборгованості суборендаря частку гарантійного платежу. В такому випадку суборендар повинен протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту пред`явлення вимоги орендаря поповнити суму гарантійного платежу таким чином, щоб вона не була меншою за суму, визначену додатком № 1.

Сплачена сума гарантійного платежу зараховується як оплата основної орендної плати за два останніх місяці суборенди (п. 8.3 договору).

Відповідно до п. 8.4 договору, в редакції додаткової угоди від 12.11.2020, у разі дострокового розірвання орендарем договору у зв`язку з порушенням його умов суборендарем або у випадку дострокового розірвання договору з ініціативи суборендаря, при недотриманні умов п. 14.6 договору, сума гарантійного платежу (або його фактично наявний залишок після використання орендарем частини гарантійного платежу) не підлягає поверненню суборендарю і зараховується орендарем у якості штрафу за дострокове розірвання договору.

Пунктом 14.1 договору передбачено, що орендар має право відмовитися від зобов`язання за договором (розірвати договір суборенди в односторонньому порядку) у випадку, якщо суборендар більше ніж на 10 календарних днів затримав оплату орендної плати, чи інших платежів, передбачених договором

У випадку відмови орендаря від договору (розірвати договір суборенди в односторонньому порядку), договір є розірваним на 7-й день з моменту надіслання суборендарю заяви орендаря повідомлення про розірвання договору (п. 14.2 договору).

Із матеріалів справи вбачається та як встановлено судом, на виконання умов зазначеного договору суборенди за актом приймання-передачі від 01.12.2020, орендар передав, а суборендар прийняв у строкове платне користування приміщення № А6-02 на 6-м поверсі будівлі за адресою: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 6 (літери А,а') загальною площею 220,7 кв. м.

Судом встановлено, що ТОВ «Компанія «Пауер»- орендарю направляло ТОВ «Аларіт Оренда-» - суборендарю рахунки на оплату за суборенду приміщення за договором суборенди № 2020/КА/СО/А6-02-АО від 11.11.2020 на загальну суму 272 198,31 грн, а саме: рахунок на оплату № 437 від 01.02.2022 (за лютий 2022 року) на суму 78 501,61 грн, рахунок на оплату № 1872 від 01.03.2022 (за березень 2022 року) на суму 96 848,35 грн, рахунок на оплату № 1873 від 01.04.2022 (за квітень 2022 року) на суму 96 848,35 грн, при цьому курс 1 долару США до гривні станом на виставлення рахунків становив: станом на 01.02.2022 - 28,4555 грн; станом на 01.03.2022 - 29,2549 грн; станом на 01.04.2022 - 29,2549 грн., а також з цими рахунками суборендарю було направлено претензії від 15.06.2024 та від 31.10.2022, зазначене підтверджується належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах даної справи.

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача - орендаря про стягнення з відповідача - суборендаря 272 198,31 грн боргу по орендним платежам за період лютий - квітень 2022 року та 91 581,72 грн комунальних послуг за січень - квітень 2022 року.

Судом першої інстанції встановлено, що договір суборенди № 2020/КА/СО/А6-02-АО від 11.11.2020 є розірваним з 19.08.2022 у зв`язку з наявною у суборендаря заборгованості перед орендарем за цим договором, враховуючи лист позивача від 12.08.2022, внаслідок чого орендарем правомірно зараховано сплачений суборендарем гарантійний платіж на суму 188 386,41 грн у якості штрафу за дострокове розірвання договору, на підставі п. 8.4 договору.

З огляду на встановлене, місцевим господарським судом встановлено про неможливість зарахувати вказану суму гарантійного платежу в рахунок погашення боргу за орендну плату, як це передбачено п. 8.2 договору.

За таких обставин, місцевим господарським судом встановлено, що на час звернення позивачем з даним позовом до суду відповідач не сплатив нараховану йому орендну плату за спірний період лютий - квітень 2022 року, це підтверджується належним чином.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, позивач направляв відповідачу на оплату компенсації за комунальні послуги № 630 від 31.01.2022 на суму 50 575,20 грн, № 946 від 30.04.2022 на суму 41 006,52 грн, а всього - на суму 91 581,72 грн, разом з претензіями від 15.06.2024 та від 31.10.2022, що підтверджується наявними в матеріалах справи (накладні та описи вкладення у лист) та відповідачем це не заперечується.

Судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження здійснених орендарем розрахунків нарахування компенсації за комунальні послуги ним було надано розшифровки споживання електроенергії, води (водопостачання та водовідведення), витяги з тарифів на теплову енергію КП «Київтеплоенерго» та акти приймання-передачі послуг центрального водопостачання та водовідведення, а також активної електроенергії, проте розшифровок не можливо встановити, що зазначені у них суми та обсяги спожитих послуг відносяться саме до приміщення орендованого відповідачем за договору суборенди № 2020/КА/СО/А6-02-АО від 11.11.2020 і що ці послуги було надано саме відповідачу, оскільки дані розшифровки надано позивачу від Cosmo Multimal із зазначенням номерів лічильників, які не вбачається можливим ідентифікувати як лічильники встановлені для обліку обсягів комунальних послуг за вказаним договором суборенди.

Разом з тим, надані позивачем акти приймання-передачі послуг центрального водопостачання та водовідведення, а також активної електроенергії, підписані між ТОВ «Космополіт 2016» та ПАТ «АК «Київводоканал», а також між ТОВ «Космополіт 2016» та ТОВ «Київські енергетичні послуги», засвідчують надані ТОВ «Космополіт 2016» послуги з центрального водопостачання, водовідведення та активної електроенергії, проте з них не вбачається можливим відокремити надані послуги відповідачу саме за площею орендованого приміщення.

З огляду на зазначене, судом першої інстанції встановлено, що позивачем належним чином не доведено обсягу та вартості поставлених і використаних відповідачем електроенергії, води та водовідведення, тепла, а також механізму їх обрахування на загальну суму 91 581,72 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За ст. ст. 626, 627, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

До договору піднайму застосовуються положення про договір найму (ч. 3 ст. 774 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України, за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 782 ЦК України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд.

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи вище наведене та те, що відповідач-суборендар належним чином не виконав свій обов`язок щодо вчасної оплати за орендоване ним приміщення та заборгував позивачу-орендарю за три місяці плату, що підтверджується належними та допустимими доказами, в розумінні ст. ст. 76,77 ГПК України, і зворотного не доведено, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача боргу по сплаті орендних платежів за спірний період у розмірі 272 198,31 грн та обґрунтовано відмовив у стягненні заборгованості за комунальні послуги у розмірі 91 581,72 грн, за недоведеності заявлених вимог.

Відтак, враховуючи встановлені обставини та наведені мотиви, господарський суд першої інстанції, з яким погоджується і апеляційний господарський суд, правомірно частково задовольнив заявлені позовні вимоги та ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 у даній справі, при ухваленні якого, з огляду на встановлені судом обставини, відсутні порушення норм матеріального та процесуального права, а висновки суду зроблені на підставі повно та належно досліджених доказів із встановленням всіх необхідних обставин.

Разом з тим, апеляційний господарський суд відхиляє доводи скаржника про те, що обставини форс-мажору, спричиненні військовою агресією російської федерації проти України безпосередньо звільняють його від виконання зобов`язань щодо сплати орендних платежів за спірний період, з огляду на таке.

Так, ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), але цей лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

Лист ТПП від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. При цьому, лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не можна вважати сертифікатом у розумінні ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні", а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №910/8580/22, від 07.06.2023 у справі №912/750/22.

До того ж, лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб`єктів господарювання України з початком військової агресії російської федерації. Кожен суб`єкт господарювання, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин (такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 910/7679/22).

Інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

У рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції повно і всебічно з`ясував обставини справи, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідив та оцінив надані сторонами докази, правильно застосувавши норми права до спірних правовідносин, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 у даній справі законне та обґрунтоване, і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіт Оренда-" задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Судові витрати

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіт Оренда-"-залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 у справі № 910/19131/23 - залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст.ст.129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.

4.Матеріали справи № 910/19131/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 29.08.2024.

Головуючий суддя І.В. Вовк

Судді О.М. Сибіга

Г.А. Кравчук