Рішення

від 28.08.2024 по справі 910/18278/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.08.2024Справа № 910/18278/23За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАУМАРДЖОС"

до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

про визнання договору недійсним

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гарашко Т.В.

Представники сторін:

від позивача - Абросімов С.С., Величко Д.В.,

від відповідача - Яндульський Д.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гаумарджос" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (далі - відповідач) про визнання недійсним правочину у формі односторонньої відмови, вчинений Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" щодо розірвання договору банківського обслуговування з Товариством з обмеженою відповідальністю "Гаумарджос" за поточним рахунком № НОМЕР_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач був постійним клієнтом відповідача. Водночас, при звернені до клієнт-банку на момент складання листа-запиту від 23.05.2023 № б/н, позивачем було виявлено, що відкритий у банку рахунок НОМЕР_1 заблокований. Позивачем вказано, що жодних дій із керування власними коштами позивач здійснити не міг. При цьому позивача не було попереджено про блокування або загрозу блокування рахунків, так само позивачем не було вчинено дій, що заборонені законодавством або угодою із відповідачем з приводу керування рахунком, які б також мали наслідком виникнення підстави для блокування відповідачем вказаного рахунку.

Позивач каже, що з метою отримання спірного правочину та документів на підставі яких його відповідач прийняв відповідне рішення, з його боку на адресу відповідача був надісланий лист-запит від 23.05.2023 № б/н, у відповідь Банком було надано електронний лист від 22.06.2023 № 20.1.0.0.0/7-230612/54527 без додавання належним чином завірених копій жодних запитуваних документів. У власному листі від 22.06.2023 № 20.1.0.0.0/7-230612/54527 у відповідь на вказаний запит Банк надає лише відповідь на питання про те, що ділові відносини із позивачем розірванні в односторонньому порядку з огляду на приписи ст. 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення".

За доводами позивача, Банк у своєму листі від 22.06.2023 не зазначив жодну підставу для відмови від встановлення ділових відносин, що передбачена статтею 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон про ПВК/ФТ).

Ухвалою суду про відкриття провадженні у справі від 10.04.2024 судом було задоволено клопотання позивача та витребувано у відповідача ряд документів, які стосуються спірного правочину та сам спірний правочин.

У своєму відзиві на позовну заяву відповідач заперечуючи проти вимог позову зазначає, що підставою для встановлення неприйнятно високого ризику є наявність критерію, визначеного у ч. 6 ст. 7 Закону про ПВК/ФТ, а саме наявність обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною. Крім того, у Банка існує прямий обов`язок встановити для клієнта неприйнятно високий ризик та розірвати ділові відносини з таким клієнтом, що і було встановлено відносно позивача та пов`язаних з ним осіб.

Відповідач вказує, що обґрунтованість його рішення стосовно позивача та пов`язаних з ним осіб підтверджується виявленими відповідачем ознаками підозрілості операцій вказаних осіб відповідно до ст. 12 Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон про ПВК/ФТ) та Додатку №6 та індикаторів згідно Додатку 20 "Індикатори підозрілості фінансових операцій" до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою НБУ №65 від 19.05.2020, а також поданими доказами, а саме:

- службова записка Напрямку "Фінансовий моніторинг" АТ КБ "Приватбанк" №.17.U.0.0/4-7223411 від 21.07.2022 "Висновок НФМ. Розірвання ділових відносин з клієнтом ТОВ "Гаумарджос" (44627352) та пов`язаними з ним особами /Гілка "Ризикова Діяльність"/ з витягом з переліку осіб;

- виписка за рахунком ТОВ "Гаумарджос" № НОМЕР_1 за період 20.10.2021-17.07.2022;

- досьє з "УouСontrol" відносно ТОВ "Гаумарджос";

- досьє з "УouСontrol" відносно ТОВ "Сієста.Юа".

Відповідач стверджує, що припинення правовідносин з позивачем є наслідком того, що пов`язані з ним особи (Пахомов Р.В. та його дружина Пахомова В.Д., яка є директором відповіда) використовують банківські рахунки відповідача для проведення операцій, що мають ознаки схемності та не мають явного економічного змісту/логічних пояснень в частині легалізації коштів невідомого походження з наступним переказом таких коштів по безтоварним операціям на рахунки пов`язаної компанії.

Службова записка Напрямку "Фінансовий моніторинг" АТ КБ "Приватбанк" №.17.U.0.0/4-7223411 від 21.07.2022 "Висновок НФМ". Розірвання ділових відносин з клієнтом ТОВ "ГАУМАРДЖОС" (44627352) та пов`язаними з ним особами /Гілка "Ризикова Діяльність"/" і є рішенням встановлення неприйнятно високого ризику та, як наслідок, відмови від підтримання ділових відносин з позивачем.

Відмова від підтримання ділових відносин та закриття рахунків здійснювалось відповідачем на підставі відповідного внутрішнього Порядку, що затверджений рішенням Правління Банку оформленого протоколом №23 від 18.05.2023, яким передбачається, що висновки за клієнтами, які мають групові ознаки (підстави) для відмови, можуть формуватись однією службовою запискою.

Відповідач вказує, що повідомлення про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунку № 20.1.0.0.0/7-220722/141 від 22.07.2022 було направлено відповідачем ТОВ «Гаумарджос» за юридичною адресою (Київська обл., м. Ірпінь, вул. Університетська, 2/1, коп.. 3, кв. 14), а тому, односторонній спірний правочин щодо припинення ділових відносин за доводами Банку відповідає статті 203, 215 ЦК України.

У відповіді на відзив позивач заперечуючи проти тверджень відповідача просив суд долучити пакет документів, як доказ на підтвердження правомірності вчинених фінансових операцій щодо перерахування коштів через рахунок позивача та джерело походження таких коштів. Позивач також зазначив, що відповідач не звертався до нього із вимогою надати відповідний ряд документів для перевірки вчинених фінансових операцій, через які відповідач дійшов висновку розірвати договірні відносини з позивачем.

Заперечуючи проти відповіді на відзив відповідач каже, що частина документів, які відповідачем долучено з відповіддю на відзив створені пізніше ніж Банком прийняті відповідні рішення та вчинено спірний правочин. Відповідач зазначає, що він не зобов`язаний був запитувати у позивача пакет документів.

Ухвалою суду від 17.06.2024 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 15.07.2024.

У судовому засіданні 15.07.2024 було оголошено перерву до 28.08.2024.

У судових засіданнях з розгляду справи по суті представники позивача вимоги позову підтримали повністю, представник відповідача заперечив проти позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

При зверненні до клієнт-банку, позивач який був клієнтом відповідача, виявив, що відкритий у Банку рахунок №UA 333052990000026006000125700 заблокований.

Позивач стверджує, що його не було попереджено про блокування або загрозу блокування рахунку та/або не було надіслано від Банку жодного запиту щодо надання додаткової інформації відносно вчинених позивачем дій, у зв`язку з чим листом-запитом №б/н від 23.05.2023 позивач звернувся до Банку із проханням надати підтверджуючі документи та пояснення щодо підстав блокування банківського рахунку, зокрема, тих, що визначені в ч. 1, 4 ст. 15 Закону про ПВК/ФТ або в іншому нормативно-правовому-акті.

У відповідь на лист-запит №б/н від 23.05.2023, відповідач своїм листом №20.1.0.0.0/7-230612/54527 від 22.06.2023 повідомив, що ним 22.07.2022 на адресу позивача було надіслано повідомлення про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунку, у зв`язку з встановленням неприйнятно високого рівня ризику/ненадання необхідних для здійснення належної перевірки документів чи відомостей/неможливістю здійснення ідентифікації та/або верифікації, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників/подання недостовірної інформації/подання інформації з метою введення в оману Банку.

Також відповідач зазначив, що внаслідок прийнятого за ініціативою Банку рішення про дострокову відмову були розірвані укладені договори банківського обслуговування/депозитні (вкладні) договори та договори, укладені з метою отримання інших банківських послуг (продуктів), що не передбачають відкриття поточних рахунків, та закриті поточні/депозитні та інші рахунки після здійснення завершальних операцій.

На думку позивача, односторонній правочин Банку про відмову від підтримання ділових стосунків не відповідає приписами ч. 7 ст. 193 ГК України, ст. 525 ЦК України та ч. 4 ст. 1075 ЦК України, що є підставою передбаченою ч. 1 ст. 203 ЦК України та ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України для визнання його недійсним.

Таким чином, спір у справі стосується питання правомірності розірвання відповідачем договору банківського обслуговування в односторонньому порядку.

Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами (ч. 3 т. 202 ЦК України).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

За договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ч. 1 ст. 1066 ЦК України).

Банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом (ч.ч.1, 2 ст. 1068 ЦК України).

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 ЦК України).

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3 ст. 651 ЦК України).

Банк може відмовитися від договору банківського рахунка та закрити рахунок клієнта у разі наявності підстав, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (Закон про ПВК/ФТ). Залишок грошових коштів на рахунку клієнта повертається клієнту (ч. 4 ст. 1075 ЦК України).

Суб`єктами первинного фінансового моніторингу, зокрема, є банки (п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону про ПВК/ФТ) (тут та надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Питання відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин, проведення фінансової операції врегульовано статтею 15 Закону про ПВК/ФТ.

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції в тому числі у разі:

- якщо здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників, є неможливим або якщо у суб`єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені (абз. другий ч. 1 ст. 15 Закону про ПВК/ФТ);

- встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей (абз. третій ч. 1 ст. 15 Закону про ПВК/ФТ);

- подання клієнтом чи його представником суб`єкту первинного фінансового моніторингу недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману суб`єкта первинного фінансового моніторингу (абз. четвертий ч. 1 ст. 15 Закону про ПВК/ФТ).

У випадках, передбачених цією частиною, суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови, повідомити спеціально уповноваженому органу про спроби проведення фінансових операцій та про осіб, які мають або мали намір відкрити рахунок/встановити ділові відносини та/або провести фінансові операції або з якими розірвано ділові відносини (закрито рахунок) на підставі цієї статті, а також про проведення фінансових операцій щодо зарахування коштів, які надійшли на рахунок такого клієнта, та про фінансові операції, в проведенні яких було відмовлено (абз. восьмий ч. 1 ст. 15 Закону про ПВК/ФТ).

Банк зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунку (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку/відмовитися від проведення фінансової операції у випадках, передбачених частиною першою статті 15 Закону про ПВК/ФТ (п. 1 Додатку 12 до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою НБУ №65 від 19.05.2020 (надалі - Положення НБУ №65).

В матеріалах справи наявне повідомлення Банку про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунку, що оформлене листом №20.1.0.0.0/7-220722/141 від 22.07.2022.

Судом встановлено, що у повідомленні Банк зазначив, що керуючись вимогами ч. 1 ст. 15 Закону про ПВК/ФТ, Положенням НБУ №65, внутрішніми документами Банку з питань фінансового моніторингу, з урахуванням результатів здійснених заходів належної перевірки, моніторингу ділових відносин та фінансових операцій, Банк повідомляє позивача про прийняте 21.07.2022 рішення про відмову від підтримання ділових/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору, у зв`язку з встановленням неприйнятно високого рівня ризику/ненадання необхідних для здійснення належної перевірки документів чи відомостей/неможливістю здійснення ідентифікації та/або верифікації, а також встановлення даних, що дають змогу встановлювати кінцевих бенефіціарних власників/подання недостовірної інформації/подання інформації з метою введення в оману Банк.

Банк з урахуванням ризик-профілю клієнта на постійній основі проводить моніторинг ділових відносин та фінансових операцій клієнтів, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у банку інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, за потреби, про джерело коштів, пов`язаних із фінансовими операціями) у порядку, визначеному в додатку 1 до Положення (п. 11 Додатку 1 до Положення №65).

Якщо за результатами моніторингу ділових відносин клієнта банк виявляє підозрілі фінансові операції (діяльність), то банк за потреби вживає заходів щодо переоцінки рівня ризику таких ділових відносин з клієнтом та вживає посилені заходи належної перевірки (ПЗНП) у разі присвоєння високого рівня ризику (п. 12 Додатку 1 до Положення №65).

Банк самостійно визначає види необхідних до вжиття банком заходів та обсяг необхідної додаткової інформації для здійснення ПЗНП (п. 5 Додатку 6 до Положення №65).

Банк повинен підвищити ступінь і характер моніторингу ділових відносин із клієнтом з метою визначення, чи є фінансові операції або дії клієнта підозрілими, у разі виявлення фінансових операцій, що відповідають хоча б одній із таких ознак: 1) є складними фінансовими операціями; 2) є незвично великими фінансовими операціями; 3) проведені в незвичний спосіб; 4) не мають очевидної економічної чи законної мети; 5) не відповідають інформації щодо запланованої клієнтом діяльності з використанням послуг банку, отриманої банком від клієнта під час установлення мети та характеру ділових відносин із ним (п. 6 Додатку 6 до Положення №65).

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний встановити неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у разі:

- неможливості виконувати визначені цим Законом обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з таким клієнтом або фінансовою операцією;

- наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною (ч. 6 ст. 7 Закону про ПВК/ФТ).

Банк установлює неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у випадках, визначених частиною шостою статті 7 Закону про ПВК/ФТ, в інших випадках, визначених банком самостійно у внутрішніх документах банку з питань ПВК/ФТ, а також щодо: 1) клієнтів (осіб), щодо яких у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ними операцій ВК/ФТ, інших злочинів; 2) клієнтів (осіб), щодо яких у банку є підстави вважати, що вони є компаніями-оболонками (п. 61 розділу IV Положення №65).

Неприйнятно високий ризик - це максимально високий ризик, що не може бути прийнятий суб`єктом первинного фінансового моніторингу відповідно до внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу (п. 39 ч. 1 ст. 1 Закону про ПВК/ФТ).

Враховуючи зазначені вище норм ЦК України у взаємозв`язку з нормами спеціального законодавства про фінансовий моніторинг, можна зробити висновок, що Банки зобов`язані встановити неприйнятно високий ризик ділових відносин стосовно клієнтів у разі, зокрема, неможливості виконувати визначені Законом про ПВК/ФТ обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з таким клієнтом, а також щодо клієнтів (осіб), щодо яких у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ними операцій з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення. У разі встановлення для клієнта (групи клієнтів) неприйнятно високого ризику, Банк в тому числі у порядку статті 15 Закону про ПВК/ФТ зобов`язаний відмовитись від договірних відносин з таким (такими) клієнтами.

Чіткий перелік обов`язкових документів з питань фінансового моніторингу був наведений у Положенні про здійснення банками фінансового моніторингу, що було затверджено постановою НБУ №417 від 26.06.2015 та втратило чинність на момент виникнення спірних правовідносин сторін у липні 2022, у зв`язку з прийняттям нового Положення №65, яке застосовується з 22.05.2020.

Наразі, керуючись Положенням НБУ №65 Банк установлює неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) із застосування підстав визначених банком самостійно у внутрішніх документах банку з питань фінансового моніторингу (п. 61 розділу IV Положення №65).

Порядок дій стосовно відмови банку від встановлення (підтримання) ділових відносин/відкриття рахунку (обслуговування), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку/відмови від проведення фінансової операції у випадках, передбачених Законом про ПВК/ФТ встановлюється банком самостійно у внутрішніх документах із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (пп. 8 п. 26 Положення №65)

Таким чином, з травня 2020 року Банк уповноважений самостійно встановлювати перелік внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу, в тому числі, і тих документів, що регламентують порядок визначення і встановлення неприйнятно високого ризику ділових відносин.

Як зазначає відповідач, на момент виникнення спірних правовідносин у липні 2022 року, внутрішнім документом, що встановлював порядок припинення ділових відносин з клієнтами щодо яких встановлювався неприйнятно високий ризик ділових відносин був Порядок відмови від підтримання ділових відносин та закриття рахунків клієнта Банку, що затверджений рішенням Правління Банку у формі протоколу №23 від 18.05.2021 та втратив чинність на підставі рішення Правління Банку у формі протоколу №47 від 03.07.2023 (далі - Порядок).

Згідно з п. 1.1 Порядку порядок відмови від підтримання ділових відносин та закриття рахунків клієнтів Банку є окремим внутрішнім документом АТ КБ "Приватбанк", який розроблено на виконання Закону про ПВК/ФТ, Положення №65, інших законодавчих та нормативно-правових актів, інших внутрішніх документів Банку, що регулюють питання відмови та закриття рахунків, в тому числі з метою опису порядку дій підрозділів Банку під час здійснення ними процедур відмови від підтримання ділових відносин/обслуговування, у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку, у випадках передбачених статтею 15 Закону про ПВК/ФТ, зокрема, у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами вивчення підозрілої діяльності (операцій) або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей, розподілу обов`язків та повноважень між структурними підрозділами Банку з метою недопущення в роботі Банку порушень законодавства України у сфері ПВК/ФТ.

Пунктом 4.1 Порядку визначено, що випадки/підстави для відмови від підтримання ділових відносин наведено в додатку 3 до цього Порядку.

Згідно додатку 3 до Порядку Банк зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунку (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку/відмовитися від проведення фінансової операції у випадку встановлення клієнту неприйнятно високого ризику. Вказане відповідає абзацу третьому частини 1 статті 15 Закону про ПВК/ФТ.

Пунктом 4.3 Порядку визначено, що за результатом поглибленої перевірки клієнта уповноважені працівники напрямку "Фінансовий моніторинг" складають обґрунтовані висновки із пропозиціями стосовно доцільності/недоцільності відмови у підтриманні ділових відносин/обслуговуванні, у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку (ів).

Пунктом 4.4 Порядку передбачено, що висновок складається у вигляді службової записки у ПК "ПриватДок" та має містити всебічне викладення обставин, фактів подій, що призвели до виникнення підозри, аргументований аналіз проведеного фінансового розслідування та чітке зазначення підстав для відмови від підтримання ділових відносин із клієнтом/обслуговуванні клієнта шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку (Із посиланням на конкретні абзаци, пункти та частини 15 статті Закону про ПВК/ФТ). Висновки за клієнтами, які мають групові ознаки (підстави) для відмови, можуть формуватись однією службовою запискою. Висновок з пропозиціями стосовно доцільності відмови направляється Відповідальному працівнику Банку для розгляду та прийняття рішення, який оформлюється службовою запискою у ПК "ПриватДок", використовуючи шаблон 100101,100202, адресат - Відповідальний працівник Банку.

Пунктом 4.5 Порядку визначено, що відповідальний працівник Банку/особа, уповноважена відповідальним працівником Банку за результатами розгляду Висновку приймає остаточне рішення щодо наявності відсутності підозр, про відмову від підтримання ділових відносин/встановлення неприйнятно високого ризику або про відхилення висновку. Надання/проставлення адресатом резолюції "Дозволяю" на Висновку у вигляді службової записки у ПК "ПриватДок" є датою прийняття рішення про відмову в підтриманні ділових відносин із клієнтом.

В матеріалах справи міститься Висновок у вигляді службової записки Напрямку "Фінансовий моніторинг" АТ КБ "ПриватБанк" № E.17.U.0.0/4-7223411 від 21.07.2022 "Висновок НФМ. Розірвання ділових відносин з клієнтом ТОВ "ГАУМАРДЖОС" (44627352) та пов`язаними з ним особами /Гілка "Ризикова Діяльність"/", підставою для встановлення неприйнятно високого ризику для ТОВ "Гаумарджос" та пов`язаних з ним осіб є наявність критерію, визначеного ч. 6 ст. 7 Закону про ПВК/ФТ, а саме - наявність обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною.

Висновок у вигляді службової записки від 21.07.2022 погоджений відповідною резолюцією адресатом - Головним комплаєнс менеджером Банку, а відтак висновок у порядку п. 4.5 Порядку набув статусу рішення від 21.07.2022 про відмову в підтриманні ділових відносин із відповідачем.

Правовою підставою для відмови в підтриманні ділових відносин визначено абзац 3 частини 1 статті 15 Закону про ПВК/ФТ (НВР) (тобто встановлення неприйнятно високого ризику).

Як наведено у детальному аналізі рішення про відмову та роз`яснено відповідачем у відзиві, напрямком "Фінансовий моніторинг" АТ КБ "ПриватБанк" було встановлено, що ОСОБА_1 зі свого особистого рахунку № НОМЕР_2 , відкритого в АТ КБ "ПриватБанк", перерахував протягом 2-х днів (06.07.2022 та 08.07.2022) - 13,5 млн. грн в якості позики без ПДВ на рахунок ТОВ "Гаумарджос" (код ЄДРПОУ 44627352), директором та засновком якого є ОСОБА_2 , а також, яка є дружиною ОСОБА_1 .

З наявної в матеріалах справи виписки з 20.10.2021 по 17.07.2022 вбачається, що в подальшому частина коштів, що отримана від ОСОБА_1 у розмірі 8394000 грн була 06.07.2022 та 08.07.2022 перерахована ТОВ "Гаумарджос" на користь ТОВ "Сієста.Юа" (код ЄДРПОУ 44581863) з призначенням платежу "Оплата згідно договору купівлі-продажу №05/07/2022пд без ПДВ".

Як зазначає відповідач, вказана юридична особа не є клієнтом Банку, а сплата податків, заробітної плати, ведення господарської діяльності по рахункам, відкритим в АТ КБ "Приватбанк" не встановлена.

Таким чином, дії ОСОБА_1 та ТОВ "Гаумарджос" в особі директора - ОСОБА_2 були здійснені фактично з метою легалізації коштів у розмірі 13,5 млн. грн, джерело походження яких Банку, станом на момент прийняття рішення про відмову не було відомо та щодо яких Банк не може перевірити сплату податків до бюджету.

Таким чином, Банк визнав фінансові операції, що здійснені ТОВ "Гаумарджос" та пов`язаними з ним особами підозрілими, за ознакою визначеною статтею 12 Закону про ПВК/ФТ та Додатку 6 "Посилені заходи належної перевірки клієнта" Положення №65, а саме:

1. є складними фінансовими операціями;

2. є незвично великими фінансовими операціями;

3. не мають очевидною економічної чи законної мети;

Також у рішення про відмову Банк посилався на відповідні індикатори підозрілості, що наведені у Додатку 20 до Положення №65, а саме:

п. 16 - За рахунком клієнта - суб`єкта господарювання не сплачено жодних або сплачено в незначному розмірі (у розмірі, що очевидно не відповідає обсягам проведених фінансових операцій) обов`язкових платежів, які притаманні звичайній господарській діяльності (наприклад, платежі за оренду приміщень, сплата комунальних послуг, податків до бюджету);

п. 25 - Тривалий час спостерігається аналогічна тенденція щодо обсягу дебетових та кредитових фінансових операцій за рахунком клієнта протягом одного дня (незвично швидке проходження коштів через рахунок, тобто незначне сальдо на початок та кінець дня та великі щоденні обороти коштів за рахунком);

п. 27 - Фінансова операція / сукупність пов`язаних між собою фінансових операцій не є характерною/характерними для звичайної діяльності клієнта (наприклад, цілі, тип та обсяг операції), а надані пояснення не є аргументованими";

п. 28. - Регулярні перекази коштів з рахунку клієнта - юридичної особи на особистий(і) рахунок(и) працівника(ів) або осіб, пов`язаних із працівником(ами), і навпаки (крім переказів, пов`язаних із виплатою заробітної плати, соціальних виплат та інших обов`язкових платежів);

п. 42. - Проведення клієнтом фінансових операцій у великому обсязі з готівкою, що не пов`язані з основним видом діяльності клієнта, та/або проведення значної кількості операцій з використанням карткових рахунків;

Крім того, як вбачається з призначення платежів ТОВ "Гаумарджос" на користь ТОВ "Сієста.Юа" грошові кошти у майже 8,4 млн. грн були перераховані з призначенням платежу "Оплата згідно договору купівлі-продажу №05/07/2022пд без ПДВ".

До матеріалів справи, разом з відповіддю на відзив, позивачем надано ряд документів, а саме: Попередній договір №05/07/2022пд купівлі-продажу (відчуження) частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю від 05.07.2022, Договір оренди №к-299 оренди нежитлового приміщення, Договір №б/н позики (надання поворотної фінансової допомоги) від 05.07.2022, Договір №к-300 оренди нежитлового приміщення від 01.10.2021, Договір №МГУ-141670/2023 купівлі-продажу (відчуження) частки у статутному капіталі ТОВ "БЦ Сьогодні" від 23.02.2023, Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "БЦ Сьогодні", виписку по операціям по Депозитному договору від 23.06.2022, дані з Пенсійного фонду України про нараховану заробітну плату ОСОБА_1 за період 2012-2022 роки, податковий розрахунок сум доходу за 2022 ТОВ "Гаумарджос", Попередній договір №МГУ-135540/2022 купівлі-продажу (відчуження) частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю від 10.05.2022, видаткові касові ордери, Витяг з Державного реєстру речових прав від 14.02.2023, Звіт про незалежну оцінку майна-нерухомого майна, яким є нежитлове приміщення (в літ. А), що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 152-б.

Відповідно до Попереднього договору №05/07/2022пд купівлі-продажу (відчуження) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю від 05.07.2022, за вказаним договором сторони зобов`язуються у майбутньому укласти основний договір купівлі-продажу (відчуження) частки у розмірі 66,6 % статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, яке буде створене (п. 1.1 Попереднього договору) та покупець (ТОВ "Гаумарджос"), продавець (ТОВ "Сієста.Юа") зобов`язуються укласти основний договір купівлі-продажу (відчуження) частки не пізніше строку, визначеного у п. 9.1 цього попереднього договору.

Право продавця (ТОВ "Сієста.Юа") на укладення цього договору з боку продавця обумовлюється укладеним між ним та ТОВ «Медіа Група Україна» попереднім договором купівлі-продажу (відчуження) частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю від 10.05.2022 №МГУ-135540/2022 (п. 1.2 Попереднього договору).

Згідно п. 9.1 Попереднього договору №05/07/2022пд - попередній договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, але не більше 1 (одного) календарного року з дати набрання ним чинності.

Згідно з ч. 1 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення (ч. 3 ст. 635 ЦК України).

Станом на день ухвалення цього рішення матеріали справи не містять доказів укладення між ТОВ "Гаумарджос" та ТОВ "Сієста.Юа" основного договору купівлі-продажу (відчуження) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю, що пояснювало б наявність та досягнення економічної мети здійснених фінансових операцій.

Крім того, вчинені дії щодо укладення попереднього договору не пов`язані з основною діяльністю позивача (відповідно до інформації з ЄДРЮОФОПГФ позивач займається: діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, обслуговування напоями).

В сукупності наданих доказів вбачається, що проведена позивачем та пов`язаних з ним осіб операція по перерахуванню коштів має складний та нетиповий характер.

Суд приймає до уваги той момент, що у спірних платежах не було включено суму ПДВ.

Таким чином, позивачем не доведено суду реальності набуття ним частки у статутному капіталі товариства, а отже не доведено реальність такої дії.

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов`язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб`єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії (ч. 7 ст. 11 Закону про ПВК/ФТ).

Отже, не витребування відповідачем документів та відомостей для уточнення інформації про фінансові операції, клієнта на підтвердження чи спростування підстав припинення договірних відносин, оскільки ч. 7 ст. 11 Закону про ПВК/ФТ передбачено право Банку, а не обов`язок щодо витребування інформації у клієнта.

З огляду на вище зазначене, Банк, здійснивши належну перевірку фінансових операцій ТОВ "Гаумарджос" та пов`язаних з ним осіб, виявивши підозрілу діяльність групи осіб (використання рахунків юридичної особи в АТ КБ "Приватбанк" для легалізації коштів, здійснення складних фінансових операцій, здійснення незвично великих фінансових операцій за відсутності очевидно економічної чи законної мети), керуючись спеціальним Законом про фінансовий моніторинг, у зв`язку з відсутністю в момент здійснення операцій у володіння Банку будь-яких документів на підтвердження походження коштів їх економічної мети та сплати податків виконав власний обов`язок суб`єкта фінансового моніторингу та встановив для відповідача неприйнятно високий ризик ділових відносин та, як наслідок, відмовився від підтримання ділових відносин з такою особою для уникнення ризиків використання банку з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

Пунктом 4.10 Порядку визначено, що не пізніше наступного робочого дня, за днем прийняття рішення про відмову здійснюється відмова в обслуговування клієнта/наданні клієнту банківських послуг за продуктами шляхом встановлення обмежень: доступу до дистанційних систем обслуговування (Приват24), для унеможливлення ініціювання операцій за рахунками/картками клієнта; на рахунки/платіжні картки клієнта/ банківські продукти/послуги, для унеможливлення здійснення видаткових операцій, відкриття нових рахунків/продуктів/послуг, встановлення нових кредитних лімітів. З дня встановлення обмеження поточний рахунок/платіжна картка є недіючим через обмеження/блокування видаткових операцій за рахунком/карткою.

Пунктом 4.11. Порядку передбачалось, що повідомлення про відмову надсилається клієнту Департаментом з обробки запитів клієнтів та держорганів ГО поштовим відправленням протягом 5 днів з дати прийняття рішення про відмову.

Матеріалами справи підтверджено, що листом №20.1.0.0.0/7-220722/141 від 22.07.2022 Банк направив позивачу повідомлення про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунку.

Лист з повідомленням був направлений 26.07.2022 на юридичну адресу відповідача, що підтверджується наявним в матеріалах справи списком згрупованих відправлень.

Отже, Банк листом №20.1.0.0.0/7-220722/141 від 22.07.2022 вчинив всі залежні від нього дії для належного повідомлення позивача про прийняте 21.07.2022 рішення про відмову від підтримання ділових відносин.

Верховний Суд у постанові від 20.01.2022 у справі № 910/18504/20 зазначив, що банк наділений правом відмовитися від подальших ділових відносин з клієнтом та розірвати відповідний договір в односторонньому порядку у випадку встановлення клієнту неприйнятно високого ризику внаслідок проведення внутрішньої перевірки.

Разом із тим право банку відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору банківського рахунка з підстав встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику не є абсолютним, а умовним, таким, що залежить від настання певних визначених законом обставин, тобто лише за умови встановлення клієнту неприйнятно високого ризику внаслідок проведення внутрішньої перевірки.

Право банку як суб`єкта первинного фінансового моніторингу відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору не є необмеженим, судам необхідно в кожному випадку, виходячи з встановлених обставин справи, досліджувати підстави та обґрунтованість встановлення клієнту такої категорії ризику.

Відповідно до приписів частин 2-4 статті 7 Закону про ПВК/ФТ застосування ризик-орієнтованого підходу здійснюється в порядку, визначеному внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу суб`єкта первинного фінансового моніторингу, з урахуванням рекомендацій відповідних суб`єктів державного фінансового моніторингу, які згідно із цим Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за такими суб`єктами первинного фінансового моніторингу.

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати оцінку/переоцінку ризиків, у тому числі притаманних його діяльності, документувати їх результати, а також підтримувати в актуальному стані інформацію щодо оцінки ризиків, притаманних його діяльності (ризик-профіль суб`єкта первинного фінансового моніторингу), та ризику своїх клієнтів таким чином, щоб бути здатним продемонструвати своє розуміння ризиків, що становлять для нього такі клієнти (ризик-профіль клієнтів).

Критерії ризиків визначаються суб`єктом первинного фінансового моніторингу самостійно з урахуванням критеріїв ризиків, встановлених відповідно:

- Національним банком України - для суб`єктів первинного фінансового моніторингу, щодо яких Національний банк України відповідно до статті 18 цього Закону виконує функції державного регулювання і нагляду;

- центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, - для інших суб`єктів первинного фінансового моніторингу.

При визначенні критеріїв ризиків суб`єкт первинного фінансового моніторингу повинен враховувати типологічні дослідження у сфері запобігання та протидії, підготовлені спеціально уповноваженим органом та оприлюднені ним на своєму веб-сайті, результати національної оцінки ризиків, а також рекомендації суб`єктів державного фінансового моніторингу.

Відповідно до підпункту 12 пункту 4 Положення про Державну службу фінансового моніторингу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2015 № 537, Державна служба фінансового моніторингу України відповідно до покладених на неї завдань здійснює типологічні дослідження у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, які затверджуються відповідними наказами Державної служби фінансового моніторингу України та розміщуються на її офіційному сайті.

Згідно зі ст. 21 Закону про ПВК/ФТ фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо суб`єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов`язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення. При визначенні того, чи є підозрілою фінансова операція або діяльність, суб`єкт первинного фінансового моніторингу враховує типологічні дослідження, підготовлені спеціально уповноваженим органом та оприлюднені ним на своєму веб-сайті, а також рекомендації суб`єктів державного фінансового моніторингу.

А отже, Законом про ПВК/ФТ передбачено, що наявність у суб`єкта первинного фінансового моніторингу обґрунтованих підозр здійснення фіктивної діяльності є достатнім для прийняття певних рішень відносно клієнтів.

Оскільки, односторонній правочин Банку про відмову від підтримання ділових відносин з позивачем відповідає приписам статті 15 Закону про ПВК/ФТ, Положення №65 та внутрішній документам Банку щодо фінансового моніторингу, які прямо наділяють Банк обов`язком відмовитися в односторонньому порядку від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком, в тому числі шляхом розірвання договорів, підстави для визнання недійсним такого одностороннього правочину на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України відсутні, а тому суд відмовляє у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 02.09.2024.

Суддя Р.Б. Сташків