Постанова

від 29.08.2024 по справі 677/1105/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 677/1105/23

Провадження № 22-ц/4820/1273/24

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Заворотна А.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні справуза позовом Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Воскресенського храму міста Красилів Хмельницького району Хмельницької Єпархії Української Православної церкви (Православної церкви України)» до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні приміщенням храму за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 9 лютого 2024 року,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2023 року Релігійна організація «Релігійна громада Свято-Воскресенського храму міста Красилів Хмельницького району Хмельницької Єпархії Української Православної церкви (Православної церкви України)» (далі Релігійна громада) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні приміщенням храму.

Релігійна громада зазначила, що їй на праві приватної власності належить об`єкт нерухомості загальною площею 675,1 кв.м, розташований по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1330685168227), складовими частинами якого є: храм «А», загальною площею 496,9 кв.м; житловий будинок «АІ», загальною площею 48,7кв.м, житловою площею 22,6 кв.м; недільна шкода «Б», загальною площею 32,9кв.м; гараж «В», загальною площею 32,9 кв.м (далі приміщення храму).

10 квітня 2023 року членами Релігійної громади (1747 осіб) прийнято рішення №1 про зміну підлеглості у канонічних та організаційних питаннях шляхом її переходу під канонічне підпорядкування Православної Церкви України з відповідним внесенням змін до статуту релігійної організації та зміни її найменування. Ці зміни зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, новим керівником організації обрано ОСОБА_4 .

Заперечуючи достовірність і чинність цих документів, 23 червня 2023 року настоятель Свято-Воскресенського храму Української православної церкви ДунецьВ.В. не надав членам контрольно-ревізійної комісії, парафіяльної ради та представникам Релігійної громади доступ до храму для проведення інвентаризації церковного майна, зачинив храм і не передав ключі.

Наразі ОСОБА_3 без будь-яких правових підстав займає приміщення храму, не звільняє це приміщення, перешкоджає Релігійній громаді користуватися та розпоряджатися майном.

За таких обставин Релігійна громада просила суд зобов`язати ОСОБА_3 не чинити перешкод у користуванні нею приміщенням храму, звільнити це приміщення та надати вільний доступ до нього.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 9лютого 2024 року позов задоволено.

Зобов`язано ОСОБА_3 не чинити перешкод у користуванні Релігійною громадою приміщенням храму, звільнити це приміщення та надати вільний доступ до нього.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Релігійної громади 1073 грн 60 коп. судового збору.

Суд першої інстанції керувався тим, що Релігійна громада є власником приміщення храму, а ОСОБА_3 чинить перешкоди членам Релігійної громади у користуванні приміщенням храму та вільному доступі до нього.

Ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 17 квітня 2024 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в позові посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення членів Релігійної громади від 10 квітня 2023 року про зміну підлеглості у канонічних та організаційних питаннях є незаконним, а тому видані на його підставі документи не мають преюдиційного значення. ОСОБА_3 не створював позивачу перешкод у користуванні храмом. Суд першої інстанції не з`ясував усі обставини справи, розглянув справу за відсутності відповідача та його представника, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позову.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Релігійна громада не подала відзив на апеляційну скаргу.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Частиною першою статті 375 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши учасника судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

Рішенням загальних (парафіяльних) зборів №1 від 10 квітня 2023 року Релігійна громада змінила підлеглість у канонічних та організаційних питаннях і перейшла під канонічне підпорядкування релігійної організації Управління Хмельницької єпархії Православної Церкви України. Цим же рішенням загальні (парафіяльні) збори Релігійної громади внесли відповідні зміни до статуту Релігійної громади, обрали парафіяльну раду і ревізійну комісію релігійної організації та обрали уповноважену особу на підписання статуту Релігійної громади в новій редакції.

Релігійна громада є власником приміщення храму.

Починаючи з червня 2023 року попередній керівник релігійної організації настоятель Свято-Воскресенського храму Української православної церкви ДунецьВ.В. не допускає членів Релігійної громади до приміщення храму, зачиняє вхідні двері та не передає ключі від цього приміщення.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

а) щодо повідомлення відповідача про судовий розгляд

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

В силу частини другої статті 211 ЦПК України про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Порядок повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового розгляду справи встановлений статтями 128-130 ЦПК України.

Згідно з частинами третьою, п`ятою, шостою, восьмою статті 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Із положеньчастин першої,другої статті130ЦПК Українислідує,що у разі відсутності в адресата електронного кабінету судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

Правила надання поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №270 (далі Правила) визначають порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулюють відносини між ними.

Як передбачено пунктом 2 Правил, рекомендоване поштове відправлення поштове відправлення, яке приймається для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення, відстежується в системі оператора поштового зв`язку на шляху пересилання відправлення та вручається одержувачу з підтвердженням вручення; повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу повідомлення, яким оператор поштового зв`язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплату коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.

В силу пункту 82 Правил рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою «Судова повістка», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.

Частиною першою статті 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За змістом указаних норм права повідомлення про судове засідання відноситься до елементу змагальності сторін та є обов`язком суду, натомість, неналежне повідомлення судом учасників справи про дату, час і місце судового засідання є порушенням їх права на справедливий суд.

Суд викликає учасника справи у судове засідання судовою повісткою про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена учаснику справи завчасно, тобто з таким розрахунком, щоб особа, яка викликається, мала достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання.

За наявності в учасника справи електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» судова повістка надсилається судом до цього електронного кабінету, а за його відсутності на зазначену у справі адресу.

Судова повістка, адресована фізичній особі, вручається їй під розписку. За відсутності учасника справи або членів його сім`ї судова повістка негайно повертається до суду з поміткою про причини невручення. У такому разі днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання.

Неявка в судове засідання відповідача, якого було належним чином повідомлено про судовий розгляд, не є підставою для відкладення судового засідання. Суд вправі ухвалити заочне рішення за умови, що відповідач, який не з`явився в судове засідання, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин і не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно з матеріалами справи ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

В суді першої інстанції інтереси ОСОБА_3 представляв адвокат Косюк Р.М.

Ні ОСОБА_3 , ні адвокат Косюк Р.М. не мають електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд».

10 жовтня 2023 року адвокат Косюк Р.М. звернувся до суду першої інстанції із заявою на отримання електронних повісток на мобільний номер НОМЕР_1 у формі SMS-повідомлень (а.с. 52).

Ухвалою від 11 серпня 2023 року суд першої інстанції відкрив провадження у справі за позовом Релігійної громади, визначив порядок її розгляду у загальному позовному провадженні та призначив підготовче засідання на 14 вересня 2023 року.

15 серпня 2023 року ОСОБА_3 отримав повістку про виклик у підготовче засідання за місцем проживання (а.с. 31), але не з`явився до суду.

Ухвалою суду першої інстанції від 14 вересня 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 10 жовтня 2023 року.

У справі оголошувалася перерва до 26 жовтня, 22 листопада, 18 грудня 2023року та 25 січня, 9 лютого 2024 року. В останньому судовому засіданні суд ухвалив заочне рішення.

Згідно довідки про доставку SMS (а.с. 85) адвокат Косюк Р.М. отримав судову повістку про виклик у вказане судове засідання 28 січня 2024 року.

29 січня 2024 року суд першої інстанції надіслав на адресу місця проживання ОСОБА_3 рекомендованим листом з повідомленням про вручення судову повістку про виклик у судове засідання на 9 лютого 2024 року. Це поштове відправлення було повернуте до суду з відміткою відділення зв`язку від 2 лютого 2024 року про його невручення через відсутність адресата (а.с. 88-89).

Добросовісне виконання працівниками Акціонерного товариства «Укрпошта» своїх службових обов`язків у даному випадку презюмується, а в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази протилежного (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 березня 2019року у справі №639/4278/16-а).

Отже, відповідач ОСОБА_3 і його представник, адвокат Косюк Р.М., були викликані до суду у порядку, визначеному цивільним процесуальним законом.

Оскільки відповідач ОСОБА_3 і адвокат Косюк Р.М. не з`явилися в судове засідання, то суд першої інстанції правомірно розглянув справу за їх відсутності та ухвалив заочне рішення по суті спору.

Посилання ОСОБА_3 на незаконність розгляду судом справи за відсутності відповідача та його представника не відповідають фактичним обставинам справи та чинним нормам закону.

б) щодо вирішення спору по суті заявлених вимог

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Положення цього конституційного принципу кореспондуються із нормами статей 319, 321 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), згідно яких власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини другої статті 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

В силу частини першої статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як передбачено статтею 18 Закону України від 23 квітня 1991 року №987-ХІІ «Про свободу совісті та релігійні організації» (далі Закон№987-ХІІ) релігійні організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, яке належить їм на праві власності. Релігійні організації можуть бути обмежені у здійсненні права власності лише у випадках і в порядку, передбачених законом. У власності релігійних організацій можуть бути будівлі, предмети культу, об`єкти виробничого, соціального і добродійного призначення, транспорт, кошти та інше майно, необхідне для забезпечення їх діяльності. Право власності релігійних організацій охороняється законом.

За змістомчастини сьомоїстатті 8Закон №987-ХІІ зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади, крім випадку, встановленого статтею 18 цього Закону.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Одними із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право (пункт 3 частини другої статті 16 ЦК України).

Із положень частини першої статті 4 ЦПК України слідує, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Право власності є абсолютним правом, яке включає право володіння, користування та розпоряджання майном. Таке право є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Названі норми чинного законодавства визначають право власника майна вимагати усунення будь-яких порушень свого права від інших осіб у спосіб, який власник вважає прийнятним. Одним із таких способів захисту порушеного права є вимога про усунення перешкод у здійсненні права користування майном.

Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоча б ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Таке право забезпечується йому за допомогою негаторного позову.

Негаторний позов це позадоговірна вимога власника, що володіє річчю, до третьої особи про усунення перешкод у здійсненні, в тому числі правомочностей користування майном.

Підставою для подання такого позову є вчинення іншою особою перешкод власнику, посилання позивача на належне йому право користування, володіння і розпоряджання майном, а також факти, що підтверджують дії відповідачів у створенні позивачу перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей.

Релігійні організації можуть набувати у власність будівлі, предмети культу, об`єкти виробничого, соціального і добродійного призначення, транспорт, кошти та інше майно, необхідне для забезпечення їх діяльності. Право власності релігійних організацій підлягає захисту в загальному порядку.

Право на звернення до суду гарантується законом і може бути реалізоване, зокрема, коли особа вважає, що її право порушується, не визнається або оспорюється. При цьому саме на позивача покладається обов`язок довести порушення своїх прав, свобод та інтересів у спірних правовідносинах. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Зібрані докази, зокрема показання свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та матеріали проведених органами національної поліції перевірок (а.с.16-19), достовірно вказують на те, що починаючи червня 2023 року попередній керівник релігійної організації настоятель Свято-Воскресенського храму Української православної церкви Дунець В.В. зачинив двері приміщення храму на замок і не допускає до нього членів Релігійної громади.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач чинить перешкоди Релігійній громаді у користуванні належним їй нерухомим майном і вільному доступі до нього, внаслідок чого порушене право позивача має бути усунуто.

Суд першоїінстанції правомірнопоклав на ОСОБА_3 обов`язок звільнити приміщення храму та надати Релігійній громаді вільний доступ до нього.

Посилання ОСОБА_3 на необґрунтованість позову та неналежну оцінку судом зібраних доказів не відповідають фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не з`ясував усі обставини справи та порушив норми процесуального права є безпідставними.

3.Висновки суду апеляційної інстанції

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Заочне рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 9лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30 серпня 2024 року.

Судді: О.І. Ярмолюк

Л.М. Грох

Т.О. Янчук

Головуючий у першій інстанції Шовкун В.О.

Доповідач Ярмолюк О.І. Категорія 2