Постанова

від 02.09.2024 по справі 753/20662/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2 вересня 2024 року місто Київ

справа № 753/20662/17

провадження № 22-ц/824/13874/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Головачова Я.В.,

суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва у складі судді Трусової Т.О. від 7 червня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення судуу справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю "БК М.П.К.", державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Антропова Олексія Юрійовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, ОСОБА_6 , про скасування рішень державного реєстратора та записів про реєстрацію права власності, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дарницького районного суду міста Києва від 1 грудня 2021 року, додаткового рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ТОВ "БК М.П.К.", державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Антропова О.Ю., треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, ОСОБА_3 , про скасування рішень державного реєстратора та записів про реєстрацію права власності, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 6 травня 2024 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано усунути недоліки заяви, а саме: надати докази сплати судового збору в розмірі 4 800 грн, а також докази направлення копії заяви іншим учасникам справи з урахуванням положення статті 43 ЦПК України.

3 червня 2024 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано заяву про усунення недоліків у якій повторно просив звільнити його від сплати судового збору; надано копії заяви для інших учасників справи.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 7 червня 2024 року заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику на підставі частини 3 статті 185 ЦПК України.

У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду і направити справу до суду першої інстанції для розгляду заяви по суті.

Скаржник зазначає, що на виконання ухвали суду були подані копії заяв для інших учасників справи, подано повторне клопотання з підтверджуючими доказами для звільнення його від сплати судового збору, однак суд їх не дослідив, питання щодо звільнення від сплати судового збору не вирішив, а тому дійшов помилкового висновку про повернення заяви.

Відзиви на апеляційну скаргу до суду не надходили.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною 1 статті 423 ЦПК України визначено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини 1 статті 426 ЦПК України заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення заяв до суду першої інстанції.

До заяви додаються: копії заяви відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така заява подається в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу; документ про сплату судового збору (частина 3 статті 426 ЦПК України).

Згідно з частиною 3 статті 427 ЦПК України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 426 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, за приписами якої суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Як убачається з матеріалів справи, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленимиобставинами через підсистему "Електронний суд" та просив звільнити його від сплати судового збору на підставі статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 6 травня 2024 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано усунути її недоліки, а саме: надати докази сплати судового збору в розмірі 4 800 грн, а також докази направлення копії заяви іншим учасникам справи з урахуванням положення статті 43 ЦПК України.

Зміст ухвали суду про залишення заяви без руху фактично свідчить, що заявнику було відмовлено у звільненні від сплати судового збору та встановлено розмір необхідної суми, яку слід сплатити.

Згідно з частиною 7 статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

3 червня 2024 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано заяву про усунення недоліків у якій повторно просив звільнити його від сплати судового збору та надав примірники копій заяви для інших учасників справи.

Визнаючи заяву неподаною та повертаючи її заявнику, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги ухвали суду виконані не були.

Доводи апеляційної скарги вказаного висновку не спростовують та відхиляються судом апеляційної інстанції з таких підстав.

Заява ОСОБА_1 була подана через підсистему "Електронний суд". У такому випадку законодавець передбачив певний порядок направлення копій заяв іншими учасникам справи - або в електронний кабінет, або у паперовій формі листом з описом вкладення і надати суду докази їх відправлення.

Заявник вказані вимоги виконав не в повному обсязі, оскільки копії заяв були надіслані не всім учасникам справи.

Подаючи заяву про усунення недоліків, представником заявника не надано доказів відправки копій заяви іншим учасникам справи, натомість подано копії заяви для направлення їх судом, що не може свідчити про належне виконання процесуального закону, встановленого частиною 3 статті 426 ЦПК України, частиною 7 статті 43 ЦПК України.

Твердження скаржника про наявність підстав для звільнення його від сплати судового збору не знайшло свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Частинами 1, 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити

або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

На підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору заявником було подано: відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків станом на 11 липня 2023 року, відповідно до яких у ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2022 року по 1 квартал 2023 року інформація про доходи відсутня; довідку Пенсійного фонду України про відсутність індивідуальних відомостей про особу ОСОБА_1 ; копію довідки до акта огляду МСЕК про встановлення ОСОБА_1 ІІІ групи інвалідності (загальне захворювання з ураженням опорно-рухового апарату); копію повідомлення про надання державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) по справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland") від 19 червня 2001 року, пункт 59) зазначено, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

Вимога про сплату судового збору є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати судового збору заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia") від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ "Kniat v. Poland" від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ "Jedamski and Jedamska v. Poland" від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Подані ОСОБА_1 докази на підтвердження неможливості сплати судового збору, з однієї сторони, дійсно давали підстави для висновку про незадовільний майновий стан скаржника.

Разом з тим, дослідивши матеріали справи, суд звертає увагу і на ту обставину, що скаржником подано лише ті докази, які підтверджують відсутність відрахувань податків від доходів. При цьому ОСОБА_1 не надано відомості щодо наявності у нього рухомого та нерухомого майна, наявності відкритих у банках рахунках тощо.

Крім того, ОСОБА_1 користується правничою допомогою адвоката Довженка В.І., що підтверджується наявним в матеріалах справи договором про надання правової допомоги № 6 від 23 грудня 2022 року. Зі змісту вказаного договору убачається, що надання правової допомоги здійснюється на платній основі, підпис ОСОБА_1 на договорі свідчить про згоду з оплатою вартості адвокатських послуг.

За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність заявником підстав для звільнення його від сплати судового збору, і як наслідок повернення заяви у зв`язку із не усуненням недоліків.

Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, підстави для скасування ухвали суду першої інстанції і задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 7 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді: