Ухвала

від 04.07.2024 по справі 753/20662/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

4 липня 2024 року місто Київ

справа № 753/20662/17

апеляційне провадження № 22-ц/824/13874/2024

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Головачова Я.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргоюОСОБА_1 , поданої представником ОСОБА_2 , на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 7 червня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю "БК М.П.К.", державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Антропова Олексія Юрійовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, ОСОБА_6 , про скасування рішень державного реєстратора та записів про реєстрацію права власності, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 7 червня 2024 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ТОВ "БК М.П.К.", державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Антропова О.Ю., треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, ОСОБА_3 , про скасування рішень державного реєстратора та записів про реєстрацію права власності, зобов`язання вчинити дії, визнано неподаною та повернуто відповідачу.

26 червня 2024 року на вказане судове рішення представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 червня 2024 року витребувано матеріали справи з Дарницького районного суду міста Києва. Вирішення питання про відкриття апеляційного провадження відкладено до отримання матеріалів цивільної справи судом апеляційної інстанції.

2 липня 2024 року на адресу Київського апеляційного суду надійшли матеріали цивільної справи № 753/20662/17, що дає підстави для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подана з пропуском строку, встановленого статтею 354 ЦПК України.

Представник скаржника порушує питання про поновлення цього строку.

Підстави пропуску строку на апеляційне оскарження, вказані скаржником в апеляційній скарзі, є поважними, а тому пропущений строк підлягає поновленню.

Апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом, оскільки не відповідає вимогам статті 356 ЦПК України.

Порядок сплати та розміри судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги фізичною особою на ухвалу суду становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028 грн.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Таким чином, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 484 грн. 48 коп. (3 028 грн. х 0,2 х 0,8).

Разом з тим, апеляційна скарга ОСОБА_1 містить обґрунтування звільнення його від сплати судового збору, в якому представник заявника посилається на положення частин 1, 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Так, згідно з положеннями частин 1, 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

На підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору скаржником подано: відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків станом на 11 липня 2023 року, відповідно до яких у ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2022 року по 1 квартал 2023 року інформація про доходи відсутня; довідку Пенсійного фонду України про відсутність індивідуальних відомостей про особу ОСОБА_1 .

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим, там де такі суди існують, гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх "цивільних прав та обов`язків" (рішення ЄСПЛ у справі "Гоффман проти Німеччини" ("Hoffmann v. Germany") від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; рішення ЄСПЛ у справі "Кудла проти Польщі" ("Cudla v. Poland") від 26 жовтня 2000 року).

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland") від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Вимога про сплату судового збору є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати

справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати судового збору заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia") від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ "Kniat v. Poland" від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ "Jedamski and Jedamska v. Poland" від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Подані ОСОБА_1 докази на підтвердження неможливості сплати судового збору, з однієї сторони, дійсно дають підстави для висновку про незадовільний майновий стан скаржника.

Разом з тим, дослідивши матеріали справи, суд враховує і ту обставину, що скаржником подано лише ті докази, які підтверджують відсутність відрахувань податків від доходів. При цьому ОСОБА_1 не надано відомості щодо наявності у нього рухомого та нерухомого майна, наявності відкритих у банках рахунках.

Крім того, звертаючись до суду з указаною апеляційною скаргою, ОСОБА_1 користувався правничою допомогою адвоката Довженка В.І., що підтверджується наявним в матеріалах справи договором про надання правової допомоги № 6 від 23 грудня 2022 року. Зі змісту вказаного договору убачається, що за надання правової допомоги, відповідно до даного договору, клієнт авансовано сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі 5 000 грн. за надання правової допомоги та забезпечення участі адвоката у судових засіданнях все що пов`язано з апеляційним оскарженням інтересів клієнта по цивільній справі за позовом до клієнта про скасування рішень державного реєстратора, скасування записів про право власності на нерухоме майно у справі № 753/20662/17 провадження № 2/753/931/21. Крім цього клієнт сплачує гонорар успіху в сумі 5 000 грн. в разі позитивного вирішення даної цивільної справи у вигляді судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача.

Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 користувався платною правничою допомогою, його підпис на договорах свідчить про згоду з оплатою вартості адвокатських послуг, суд вважає, необґрунтованими доводи клопотання про звільнення від сплати судового збору при поданні апеляційної скарги на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 7 червня 2024 року, а тому у його задоволенні слід відмовити.

Таким чином, скаржнику необхідно сплатити судовий збір в розмірі 484 грн. 48 коп.

Судовий збір повинен бути сплачений на розрахунковий рахунок № UA548999980313101206080026010, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н, код класифікації доходів бюджету 22030101, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998.

На підтвердження сплати судового збору необхідно надати оригінал відповідної квитанції про сплату судового збору.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Однак, до апеляційної скарги, поданої в електронній формі через систему "Електронний суд", представником скаржника не додані докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частини 2 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

За таких обставин апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 356, 357 ЦПК України, суд

у х в а л и в

Клопотання ОСОБА_1 , подане представником ОСОБА_2 , про поновлення строку на подання апеляційної скарги задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 7 червня 2024 року.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , поданого представником ОСОБА_2 , про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 7 червня 2024 року відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 7 червня 2024 року залишити без руху та надати строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали у визначений строк, апеляційна скарга буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Я.В. Головачов