Постанова

від 01.10.2024 по справі 753/20662/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №753/20662/17 Головуючий у 1 інстанції: Трусова Т.О.

провадження №22-ц/824/16252/2024 Головуючий суддя: Олійник В.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 жовтня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

Головуючого судді: Олійника В.І.,

суддів: Кулікової С.В., Сушко Л.П.,

при секретарі: Курченко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Довженка Валерія Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 03 травня 2024 року у справі за заявою стягувачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про зміну способу виконання рішення суду у цивільній справі №753/20662/17, -

в с т а н о в и в :

01 грудня 2021 року Дарницький районний суд м. Києва ухвалив рішення у цивільній справі №753/20662/17 за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «БК М.П.К.», державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Антропова Олексія Юрійовича, треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, ОСОБА_5 , про скасування рішень державного реєстратора та записів про реєстрацію права власності, зобов`язання вчинити дії

Вказаним рішенням позов задоволено частково. Скасовано рішення про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на квартиру загальною площею 53,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1166363180000), прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антроповим О. Ю., індексний номер 33751148 від 07.02.2017. Скасовано рішення про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на квартиру загальною площею 47,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1166369780000), прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антроповим О. Ю., індексний номер 33751246 від 07.02.2017. Скасовано державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме: реєстрацію права власності ОСОБА_1 на квартиру загальною площею 53,8 кв.м., що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1166363180000) з виключенням запису про право власності номер 18914029. Скасовано державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме: реєстрацію права власності ОСОБА_1 на квартиру загальною площею 47,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1166369780000) з виключенням запису про право власності номер 18914736. Зобов`язано ОСОБА_1 за власний рахунок здійснити знесення самочинно збудованого нерухомого майна - терас, добудованих до квартир, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_1 , та демонтувати у даних квартирах додаткові дверні прорізи для виходу на дах.

Постановою Київського апеляційного суду від 18.05.2023 року та постановою Верховного Суду від 04.04.2024 року апеляційну та касаційну скарги відповідача ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

30.09.2022 року на виконання рішення суду про зобов`язання ОСОБА_1 за власний рахунок здійснити знесення самочинно збудованого нерухомого майна стягувачам видано виконавчі листи.

За вказаними виконавчими листами головний державний виконавець Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Данилюк О.Б. (далі також - державний виконавець) відкрила виконавчі провадження №70020061, №70020120, №70020258 (постанови про відкриття виконавчих проваджень від 14.10.2022).

31.09.2023 року стягувачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_6 звернулись до суду із заявою про зміну способу виконання рішення шляхом надання державному виконавцю дозволу залучити на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувачів, суб`єктів господарювання для знесення самочинно збудованого нерухомого майна - терас, добудованих до квартир, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_1 , та демонтажу у даних квартирах додаткових дверних прорізів для виходу на дах.

Заява мотивована тим, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, а тому з метою поновлення прав стягувачів є необхідність у зміні способу його виконання.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 03 травня 2024 року заяву стягувачів про зміну способу виконання рішення суду у цивільній справі №753/20662/17 задоволено.

Змінено спосіб порядок виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 01.12.2021 року у цивільній справі № 753/20662/17 шляхом надання дозволу державному виконавцю у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 залучити на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача, суб`єктів господарювання для знесення самочинно збудованого нерухомого майна - терас, добудованих до квартир, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_1 , та демонтажу у даних квартирах додаткових дверних прорізів для виходу на дах.

Змінено спосіб порядок виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 01.12.2021 року у цивільній справі №753/20662/17 шляхом надання дозволу державному виконавцю у виконавчому провадженні НОМЕР_4 залучити на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача, суб`єктів господарювання для знесення самочинно збудованого нерухомого майна - терас, добудованих до квартир, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_1 , та демонтажу у даних квартирах додаткових дверних прорізів для виходу на дах.

Змінено спосіб порядок виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 01.12.2021 у цивільній справі № 753/20662/17 шляхом надання дозволу державному виконавцю у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 залучити на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача, суб`єктів господарювання для знесення самочинно збудованого нерухомого майна - терас, добудованих до квартир, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_1 , та демонтажу у даних квартирах додаткових дверних прорізів для виходу на дах.

Здійснено розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі адвоката Довженка В.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 з підстав порушення судом норм процесуального права ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким відмовити у задоволенні заяви.

Скарга обгрунтована тим, що судом розглянуто одночасно в одному цивільному провадженні три заяви різних осіб про зміну способу порядку виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 01.12.2021 року за трьома різними виконавчими провадженнями без їх об`єднання, що призвело до грубого порушення вимог ст.61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. В результаті оскаржуваною ухвалою було тричі змінений спосіб порядок виконання одного й того самого судового рішення, а з ОСОБА_1 стягнуто судові витрати у потрійному розмірі.

Вказував, що крім того, при вирішенні питання про зміну порядку та способу виконання рішення суду суд першої інстанції не долучив до розгляду цього питання орган, в повноваження якого входить надання дозволу на знесення самочинно збудованого нерухомого майна терас, добудованих до квартир, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_1 , та демонтажу у даних квартирах додаткових дверних прорізів для виходу на дах.

Так, на думку ОСОБА_1 , якщо судом встановлено, що він повинен був отримати дозвіл на перепланування квартири АДРЕСА_2 в дві окремі квартири із здійсненням додаткових дверних прорізів для виходу на дах, то такий самий дозвіл потрібен і для їх демонтажу. Такий дозвіл необхідний, оскільки фактично йдеться не про знесення і демонтаж будівель та споруд без подальшого будівництва, а також не про приведення цих квартир в первісний стан, а про будівельні роботи зі знесенням терас, добудованих до квартир, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

АДРЕСА_1 , та демонтажу у даних квартирах додаткових дверних прорізів для виходу на дах, в результаті виконання яких ці квартири приймуть не первісний стан, а третій стан, на який ніхто дозвіл не отримував.

На думку ОСОБА_1 , в цій ситуації треба діяти відповідно до Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 р. № 747). Відповідно до п.3 даного Порядку надання (отримання), відмова у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до п.4-1 Порядку документи, що надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, подаються за вибором замовника до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю особисто через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюються та надсилаються поштовим відправленням з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг.

Згідно п.5 Порядку будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта; видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".

За п.6 Порядку документи, що надають право на виконання підготовчих робіт, діють до моменту отримання права на виконання будівельних робіт. Документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва. З врахуванням викладеного, ОСОБА_1 вважає, що змінивши порядок та спосіб виконання свого рішення суд допустив при вирішенні цього питання непослідовність та суперечливість у своїх висновках, коли не вирішив питання про отримання документів, що надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт у вигляді знесення терас, добудованих до квартир, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

АДРЕСА_1 , та демонтажу у даних квартирах додаткових дверних прорізів для виходу на дах, як це зазначено в ухвалі суду.

З цього питання в рішенні Дарницького районного суду м. Києва від 01.12.2021 р. також немає будь-яких рішень або роз`яснень.

Тому, судом першої інстанції не враховано, що ОСОБА_1 фізично не міг особисто виконати вказане рішення за свій рахунок, оскільки воно не враховує необхідність отримання документів, що надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, зазначених в судовому рішенні.

Також, судом не враховано, що позивачі з позовними вимогами про отримання дозволу на виконання зазначених в рішенні будівельних робіт до суду не звертались, а суд щодо цього ніякого рішення не ухвалював.

В порядку виконавчого провадження державний виконавець також про роз`яснення рішення до суду не звертався, як не зверталися до суду з цього питання і самі стягувачі.

В частині стягнення з ОСОБА_1 витрат на правову допомогу ухвала суду також належним чином не обґрунтована і не враховано, що з нього стягнуто за одні й ті самі дії адвоката в потрійному розмірі, а частина дій, зазначених в договорі про надання правової допомоги, не є правовою допомогою як такою. Йдеться про такі дії, як поштове направлення примірників заяв іншим учасникам, які до того ж ОСОБА_1 не отримав, подачу заяв до суду та забезпечення участі в судових засіданнях.

ОСОБА_1 вважає, що складення однієї об`єднаної заяви про зміну порядку та способу судового рішення не може коштувати 30415,59 грн (10138,53 + 10138,53 + 10138,53 грн.), за що начебто йому було сплачено заявниками. Тим більше, коли договором на правову допомогу було обумовлено сплатити 28 000 грн.

При цьому, ОСОБА_1 вважає, що без об`єднання виконавчих проваджень заявників в одне, складання об`єднаної заяви і подання її для спільного розгляду в суді є юридичною помилкою, а тому не підлягає відшкодуванню з боку ОСОБА_1 .

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_6 - представник стягувачів просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Вказує, що ОСОБА_1 був обізнаний про перебування заяви про зміну способу виконання судового рішення та не був позбавлений можливості надати свої заперечення та забезпечити свою явку у судовому засіданні під час розгляду вказаної заяви.

Звертає увагу на те, що приписами ч. 2 ст. 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , разом з цим, за весь час ОСОБА_1 (не дивлячись на те, що під час направлення листів зазначається його особистий мобільний номер НОМЕР_1 , та отримує смс-повідомлення про надходження поштового відправлення), уникає отримання будь-якої поштової кореспонденції, яка направляється ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 та їх офіційними представниками.

Разом з цим, ОСОБА_1 у судових засіданнях неодноразово зазначав, що за зареєстрованим місцем проживанням не проживає, але і не повідомляє ні суд, ні учасників справи про альтернативну адресу, за якою він бажав би отримувати поштову кореспонденцію.

Також вважає за необхідне звернути увагу на те, що ОСОБА_1 отримував смс- повідомлення, а також на електронну пошту про час, дату та місце судового засідання, а також оскаржувана ухвала скеровувалась ОСОБА_1 на електронну пошту, а також направлялась на його зареєстроване місце проживання.

Крім того, ОСОБА_1 , а також його представник - ОСОБА_7 мали доступ до Єдиного державного реєстру судових засідань та до Автоматизованої системи виконавчого провадження у яких була можливість ознайомитись зі змістом оскаржуваної ухвали.

Також, не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_1 з приводу відсутності правових підстав для зміни способу виконання судового рішення.

Для належного виконання та поновлення порушених прав позивачів є підстави для зміни способу виконання судового рішення, оскільки є обставини, що роблять неможливим виконання рішення у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 з 14.10.2022 (дати відкриття виконавчого провадження) до 21.09.2023 (до моменту звернення з відповідною заявою), до 03.05.2024 (до моменту прийняття оскаржуваного рішення), та до 23.09.2024 (моменту подання даного відзиву) так і не виконує рішення в частині здійснення знесення самочинно збудованого нерухомого майна - терас, добудованих до квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , та демонтувати у даних квартирах додаткові дверні прорізи для виходу на дах.

Поновлення прав позивачів та виконання рішення суду полягає безпосередньо у знесенні самочинно збудованого нерухомого майна.

Тобто, є необхідність у зміні способу виконання судового рішення шляхом надання дозволу державному виконавцю залучити на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувана, суб`єктів господарювання для знесення самочинно збудованого нерухомого майна - терас, добудованих до квартир, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 , квартира АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_1 , та демонтувати у даних квартирах додаткові дверні прорізи для виходу на дах.

Крім того, вважає, що слід звернути увагу на безпідставні доводи ОСОБА_1 з приводу необхідності залучення відповідного органу, до повноважень якого входить надання дозволу на знесення самочинно збудованого нерухомого майна.

У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 наголошує на тому, що «в цій ситуації треба діяти відповідно до Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015р. № 747).»

На думку ОСОБА_1 «...змінив порядок та спосіб виконання судового рішення, суд допустив при вирішенні цього питання непослідовність та суперечливість у своїх висновках, коли не вирішив питання про отримання документів, що надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт у вигляді знесення терас...».

Вважає доводи ОСОБА_1 хибними та необгрунтованими, оскільки відповідно до приписів ч.3 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» та ч.3 ст.435 Цивільного процесуального кодексу України при зміні способу або порядку виконання судового рішення-суд має лише з`ясувати (встановити) обставини, що істотно ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.

Суд першої інстанції своєю ухвалою встановив, що на виконанні перебуває судове рішення, яким зобов`язано ОСОБА_1 вчинити певні дії, пов`язані з демонтажем, ОСОБА_1 протягом тривалого часу не виконує своє зобов`язання, що робить неможливим подальше виконання судового рішення, та у зв`язку з чим і виникла необхідність у зміні лише способу виконання шляхом надання дозволу державному виконавцю залучити на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувачів, суб`єкта господарювання для проведення демонтажу.

Вважає, що оскільки виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, то судові витрати, пов`язані з розглядом заяви про зміну способу виконання судового рішення, підлягають розподілу відповідно до вимог процесуального закону.

Разом з цим, слід звернути увагу на те, що необхідність звернутися з даною заявою про зміну способу виконання судового рішення виникла виключно із-за неналежної поведінки (бездіяльності/невиконання рішення суду) боржника ОСОБА_1 , а тому судові витрати за доцільно покласти на ОСОБА_1 .

З урахуванням викладеного, представник стягувачів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення, оскільки суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку з приводу наявності обставин неможливості подальшого виконання судового рішення та підстав для зміни способу виконання судового рішення, а також стягнення судових витрат, а тому оскаржувану ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 03.05.2024 року у справі № 753/20662/17 слід залишити без змін.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що існують підстави для зміни способу виконання рішення суду відповідно до вимог заяви стягувачів шляхом надання державному виконавцю дозволу залучити на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувачів, суб`єктів господарювання для знесення самочинно збудованого нерухомого майна та демонтажу дверних прорізів для виходу на дах.

Такі висновки відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Однією з основних засад судочинства в Україні є обов`язковість рішень суду (пункт 9 частини 3 статті 129 Конституції України).

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Конституційний принцип обов`язковості виконання рішення суду реалізується, зокрема на стадії виконавчого провадження, яке являється завершальною стадією судового провадження, спрямованою на реальне поновлення порушених прав.

Згідно з ч.3 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон про виконавче провадження) за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу, як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Питання зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення суду у цивільній справі врегульоване і нормою статті 435 ЦПК України, якою передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Аналіз наведених нормативних положень дає підстави для висновку, що встановлення або зміна способу або порядку виконання судового рішення є однією з процесуальних гарантій реального захисту та відновлення вже захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, за висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема у постановах від 03.10.2018 у справі №523/16632/15-ц та від 06.06.2018 у справі №522/21465/15, поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке стосується виконавчого провадження, що означає визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, а під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, чітко визначений статтею 63 Закону про виконавче провадження.

Згідно з цією нормою за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Як встановлено судом, та вбачається з доданих до заяви копій матеріалів виконавчих проваджень, рішення суду в частині зобов`язання ОСОБА_1 за власний рахунок здійснити знесення самочинно збудованого нерухомого майна - терас, добудованих до квартир, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_1 , та демонтувати у даних квартирах додаткові дверні прорізи для виходу на дах боржником не виконане.

Державний виконавець своїми постановами від 27.12.2022 та від 13.02.2023 двічі накладав на боржника ОСОБА_1 штраф у розмірах 1 700 грн та 3 400 грн (у всіх трьох виконавчих провадженнях). Проте, станом на дату постановлення цієї ухвали рішення суду залишається невиконаним, а відтак реальне відновлення захищених судом прав та інтересів стягувачів не відбулося.

Вищевикладене свідчить про те, що боржник ОСОБА_1 умисно ухиляється від виконання рішення суду, що є обставиною, яка робить неможливим реальний захист прав стягувачів у спосіб, визначений у рішенні суду.

З огляду на вищенаведене, на зміст і призначення інституту встановлення або зміни способу та порядку виконання та виконання рішення суду, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що існують підстави для зміни способу виконання рішення суду відповідно до вимог заяви стягувачів шляхом надання державному виконавцю дозволу залучити на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувачів, суб`єктів господарювання для знесення самочинно збудованого нерухомого майна та демонтажу дверних прорізів для виходу на дах.

Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку щодо залишення без задоволення апеляційної скарги адвоката Довженка В.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 та залишення без змін ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 03 травня 2024 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу адвоката Довженка Валерія Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 03 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 07 жовтня 2024 року.

Головуючий:

Судді: