Ухвала

від 02.09.2024 по справі 361/4287/18

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/4287/18

Провадження № 1-кс/361/1599/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.09.2024 м. Бровари

Слідчий суддя Броварський міськрайонний суд Київської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

захисника ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

розглянувши клопотання ТОВ «ЕРРОВ ТІМ» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12015110100000760 від 09.04.2015, -

ВСТАНОВИВ:

21.08.2024 ТОВ «ЕРРОВ ТІМ» звернулось до суду з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12015110100000760 від 09.04.2015. Клопотання обґрунтоване наступним.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕРРОВ ТІМ» є власником наступних земельних ділянок з кадастровими номерами: 3220882600:04:007:1960 площею 0,0637 га; 3220882600:04:007:2001 площею 3220882600:04:007:1962 площею 3220882600:04:007:1979 площею 3220882600:04:007:1159 площею призначення земельних ділянок 0,0752 га; 3220882600:04:007:1983 площею 0,1107 га; 0,0678 га; 3220882600:04:007:1982 площею 0,0793га; 0,0682га; 3220882600:04:007:2014 площею 0,0872 га; 0,0118 га (далі по тексту земельні ділянки). Цільове для індивідуального садівництва. Ці земельні ділянки розташовані за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, Садівниче товариство «Обслуговуючий кооператив «Стадне».

Відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна, що засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 539, 540 земельні ділянки 21.04.2023 передані в статутний капітал ТОВ «ЕРРОВ ТІМ». Копія акту додається.

Право власності на земельні ділянки та їх внесення у статутний капітал ТОВ «ЕРРОВ ТІМ» підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав, копії яких додані до клопотання.

Ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області ЗО червня 2023 року обмежені права ТОВ «ЕРРОВ ТІМ» як власника земельних ділянок шляхом накладення арешту на вищевказані земельні ділянки у кримінальному провадженні №12015110100000760 від 09.04.2015 щодо кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 197і. ч. 1 ст. 239 (чинна до 01.07.2020), ч. 1 ст. 364 (чинна з 04.06.2014 до 01.07.2020) КК України. При цьому в ухвалі вказано, що вищевказані земельні ділянки належать ТОВ «ДОНКАСТЕР». код ЄДРПОУ: 43704190.

Розгляд у суді клопотання прокурора Броварської окружної прокуратури Київської області про накладення арешту на земельні ділянки у кримінальному провадженні № 12015110100000760 відбувався без участі ТОВ «ЕРРОВ ТІМ», а тому товариство було позбавлене можливості висловити свою позицію щодо відсутності підстав накладення арешту.

Однак, заявник звертає увагу на те, що при накладенні арешту судом не встановлено, земельна ділянка заявника є предметом або об`єктом кримінально протиправних дій. Дана земельна ділянка не є доказом кримінальних правопорушень, що розслідуються. Прокурор не довів, а слідчий суддя проігнорував те, що спірні земельні ділянки не відповідають ознакам притаманним речовим доказам та не є доказом кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 197-1, ч. 1 ст. 239, ч. 1 ст. 364 КК України.

Враховуючи те, що за більш ніж вісім років досудового розслідування кримінального провадження не встановлені особи, причетні до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 197-1, ч. 1 ст. 239, ч. 1 ст. 364 КК України, накладення арешту на земельну ділянку грубо порушує реалізацію прав і свобод законного власника.

Злочин, відповідно до ч. 1 ст. 197 КК України, є нетяжким, за яким, відповідно до чт. 49 КПК України передбачено строк давності п`ять років. Таким чином, на день визнання земельної ділянки речовим доказом та накладення на неї арешту пройшли строки притягнення до кримінальної відповідальності, однак, особи, що вчинили цей злочин так і не встановлені.

Крім того, основним безпосереднім об`єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, є право власності на землю (право володіння і користування землею) Предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, виступає конкретна земельна ділянка, під якою треба розуміти частину земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Таким чином, заявник зазначає, що він законно володіє своєю земельною ділянкою та, відповідно, спростовує факт її самовільного заняття іншими особами. Отже, зв`язок між вчиненням злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, та накладенням арешту на земельну ділянку, відсутній.

Тому, представник ТОВ «ЕРРОВ ТІМ» в судовому засіданні просили суд скасувати арешт, накладений на спірні земельні ділянки ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 30.06.2023.

В судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення клопотання про скасування арешту майна. Зазначив, що досудове слідство ще триває, а тому скасовувати арешт на вказані земельні ділянки вважає передчасним.

Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Статтею 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України).

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. (ч. 3 ст. 132 КПК України).

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В матеріалах справи наявні: копія Акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «ЕРРОВ ТІМ» від 21.04.2023, відповідно до якого ТОВ «Донкастер» передало ТОВ «ЕРРОВ ТІМ» земельні ділянки у Київській області, Бориспільський р-н, с/рада Гнідинська, «Стадне№ садівниче товариство» обслуговуючий кооператив.

Також, право власності ТОВ «ЕРРОВ ТІМ» на спірні земельні ділянки підтверджується копіями Витягів з Державного реєстру речових прав.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 30.06.2023, при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що накладення арешту зумовлено потребами досудового розслідування з метою збереження речових доказів, з метою повного та всебічного дослідження обставин кримінального провадження, з метою подальшого призначення та проведення експертиз.

Крім того, слідчий суддя у вищевказаній ухвалі дійшов висновку про те, що вищезазначене майно має доказове значення у кримінальному провадженні та, що на даному етапі досудового розслідування була необхідність у забезпеченні збереження вказаного майна як речового доказу, оскільки незастосування арешту може призвести до його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Незважаючи на те, що досудове розслідування здійснюється протягом тривалого проміжку часу, стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили про будь-які логічні та об`єктивні підстави для продовження дії ухвали про арешт на вказане майно, яке перебуває у власності заявника. Підозра заявнику не пред`явлена, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Слідчому судді не обґрунтовано та не надано жодних доказів, що вчиняються процесуальні дії і арешт вказаних земельних ділянок продовжує бути актуальним

Стороною обвинувачення не надано суду допустимих, в розумінні ст. 86 КПК України, доказів що вказують про прямий, або опосередкований зв`язок заявника ТОВ «ЕРРОВ ТІМ» з обставинами, які є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015110100000760 від 09.04.2015, а також відсутні підстави відповідальності заявника за незаконні дії третіх осіб.

Версія органу досудового розслідування, що майно, на яке накладено арешт, відповідає ознакам, визначеним ст. 98 КПК України, тобто відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні №12015110100000760 від 09.04.2015, належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими в розумінні ст. 86 КПК України доказами, а спростована наданими доказами в обґрунтування скасування арешту майна.

Саме по собі винесення слідчим постанови про визнання речовим доказом не спростовує цих обставин і не може слугувати підставою для подальшого позбавлення власника майна вільно користуватися ним.

Враховуючи вищевикладене, підстав вважати, що існує правова підстава для арешту майна заявника взагалі спростовується, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як представник сторони обвинувачення в судовому засіданні не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні №12015110100000760 від 09.04.2015 даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 170, 171-174, 309, 372, КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ТОВ «ЕРРОВ ТІМ» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12015110100000760 від 09.04.2015 - задовольнити.

Скасувати арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220882600:04:007:1960 площею 0,0637га; 3220882600:04:007:2001 площею 0,0752га; 3220882600:04:007:1983 площею 0,1107га; 3220882600:04:007:1962 площею 0,0678га; 3220882600:04:007:1982 площею 0,0793га; 3220882600:04:007:1979 площею 0,0682га; 3220882600:04:007:2014 площею 0,0872га; 3220882600:04:007:1159 площею 0,0118га для індивідуального садівництва за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, Садівниче товариство «Обслуговуючий кооператив «Стадне», які належать ТОВ «ЕРРОВ ТІМ», ідентифікаційний код ЄДРПОУ 42013736, накладений у кримінальному провадженні № 12015110100000760 від 09.04.2015 ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 червня 2023 року у справі № 361/4287/18.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 03.09.2024 о 10:10 год.

Слідчий суддя ОСОБА_6