Ухвала

від 12.08.2024 по справі 646/896/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 646/896/24 (1-кс/646/1752/24) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/818/855/24 Суддя доповідач ОСОБА_2

Категорія: рішення прокурора про закриття кримінального провадження

У Х В А Л А

12 серпня 2024 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши на відповідність вимогам ст.396 КПК України апеляційну скаргу заявника ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 10 липня 2024 року,-

УСТАНОВИВ:

У ході перевірки апеляційної скарги встановлено підстави для самовідводу у зв`язку з наявністю підстав, передбачених п.4 ч. 1 ст.75 КПК України, що виключають можливість участі в розгляді вказаної апеляційної скарги з тих підстав, що згідно наявної у суду інформації, обвинувачений ОСОБА_4 звернувся до Вищої Ради правосуддя зі скаргою про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів, у тому числі ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12018220060001394 від 05.08.2018 за обвинуваченням ОСОБА_3 .

Враховуючи, що апеляційна скарга заявника ОСОБА_3 та оскаржувана останнім стосуються подій, що безпосередньо пов`язані з кримінальним правопорушенням №12018220060001394 від 05.08.20218 року, в якому ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених п.13 ч.2 ст.115, ч.1 ст.153, ч.2 ст.15, п.1, 10, 13 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15, п.1, 4, 13 ч.2 ст.115 КК України, то приходжу до висновку, що розгляд даної апеляційної скарги може створити враження у апелянта про вже сформовану колегією суддів у справі думку і правову позицію.

Згідно з ч.1 ст.21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Нормами Конституції України закріплені основні засади судочинства та відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 22 жовтня 2019 року (справа № 311/3428/18), від 25 лютого 2020 року (справа №619/1205/17), від 18 лютого 2021 року (справа № 127/17123/19) та від 19 жовтня 2021 року (справа № 127/18010/17), для забезпечення вимог процесуальної форми щодо недопущення сторонніх впливів на прийняття процесуальних рішень у кримінальному процесі України законодавцем закріплено інститут самовідводу, відводу, який передбачає інструменти для усунення упередженої службової особи від здійснення розслідування та судового розгляду кримінального провадження, сприяє підвищенню рівня довіри громадськості до суду та винесених ним рішень. Допустимість повторної участі судді у одному кримінальному провадженні диктується логікою побудови системи судового контролю. Термін контроль інтерпретується як перевірка діяльності кого- , чого- небудь. Судовий контроль не належить до правосуддя і є специфічною діяльністю суду. Вона має контрольний характер і забезпечує охорону конституційних прав громадян від свавільного і невиправданого втручання та обмеження з боку органів державної влади. Беручи до уваги те, що ці обставини можуть позначитися на об`єктивності й неупередженості судді при розгляді кримінального провадження по суті, законодавець включив зазначені дії до числа тих, що перешкоджають участі судді в його розгляді по суті. Адже, хоча діяльність судді із судового контролю не має прямого відношення до вирішення кримінального провадження по суті, проте він знайомиться з матеріалами провадження, і у нього при цьому складається внутрішнє переконання щодо його обставин, особи підозрюваного. А тому, якби в майбутньому йому довелося розглядати цю справу по суті, він би не міг вважатися безстороннім, оскільки зв`язаність судді прийнятим рішенням не може не проявитися в подальшому.

Згідно з ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

При цьому у своїй практиці Європейський суд з прав людини розмежував суб`єктивний та об`єктивний підходи до безсторонності та вказав на можливість її перевірки різними способами.

Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством.

Зазначені принципі закріплені і в міжнародних актах, зокрема, відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення.

Відповідно до п.3 Європейського статуту судді, «Суддя не тільки повинен бути неупередженим, але і повинен сприйматися будь-ким як неупереджений».

Положення цієї статті Кодексу суддівської етики випливають з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, що схвалені резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 р., відповідно до яких суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді, зокрема у випадку, коли у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.

Згідно положень п.4 ч.1 ст.75 КПК України, до обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні віднесено, у тому числі і ті, які виключають сумнів у його неупередженості.

Враховуючи викладене, відповідно до доктринальних підходів к розумінню правової концепції безсторонності (неупередженості) судді, з метою унеможливлення будь-яких сумнівів в об`єктивності судді, виходячи з вищезазначених положень КПК України, Бангалорських принципів поведінки суддів, рішень ЄСПЛ для усунення можливих сумнівів щодо реалізації права на справедливий судовий розгляд та законності судового рішення, у відповідності до принципів статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вказані обставини поза розумним сумнівом унеможливлюють участь судді ОСОБА_2 у розгляді цього апеляційного провадження, оскільки вони можуть викликати сумніви в безсторонності судді, як у учасників судового розгляду так і будь-якого стороннього спостерігача.

У зв`язку із наведеним, враховуючи вимоги п.4 ч.1 ст.75 КПК України, з метою недопущення будь-яких сумнівів у неупередженості судді та об`єктивності рішень, вважаю за необхідне задовольнити заяву про самовідвід.

Відповідно до ст.82 КПК України, матеріали справи № 646/896/24, апеляційне провадження № 11сс/818/855/24 підлягають передачі керівнику апарату Харківського апеляційного суду для повторного авторозподілу.

Керуючись ст.75, 80, 81 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву судді ОСОБА_2 про самовідвід задовольнити.

Справу передати керівнику апарату Харківського апеляційного суду для здійснення повторного автоматизованого розподілу судової справи в порядку ст. 35 КПК України.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-