Справа №672/456/24
Провадження №2/672/265/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2024 року м. Городок
Городоцький районний суд Хмельницької області в складі: судді Шинкоренка С.В., за участю секретаря Терещук Н.А., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідачів ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, в залі суду м. Городка цивільну справу №672/456/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ярос Агро» до ОСОБА_3 , фермерського господарства «САМ+»
про захист переважного права оренди земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 та ФГ «САМ+», про захист переважного права оренди земельної ділянки, у якому просить визнати укладеним між ОСОБА_3 та ТОВ «Ярос Агро» договір оренди земельної ділянки у відповідній редакції договору від 08.01.2024 та визнати відсутнім право оренди ФГ «САМ+» на спірну земельну ділянку.
В підтвердження своїх вимог зазначає, що відповідач ОСОБА_3 безпідставно, всупереч вимогам закону не забажав продовжувати дію раніше укладеного з ними договору оренди земельної ділянки та уклав його з іншим орендарем.
Ухвалою суду від 25.04.2024 позовну заяву було залишено без руху з підстав невідповідності вимогам ЦПК України (а.с. 56).
Ухвалою суду від 25.04.2024 повернуто заяву позивача про забезпечення позову (а.с. 57).
Ухвалою суду від 03.05.2024 відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання (а.с. 74).
Ухвалою суду від 23.05.2024 повернуто заяву позивача про забезпечення позову (а.с. 87).
25.07.2024 представником позивача подано заяву про зміну предмету позову, яка ухвалою суду від 14.08.2024 року була прийнята судом, справа була призначена до розгляду по суті (а.с.154).
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 змінені позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просить їх задовольнити у повному обсязі, а саме: визнати укладеним між ОСОБА_3 та ТОВ «Ярос Агро» договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6821283600:04:012:0012, площею 2.00 га, яка розташована на території Городоцької міської ОТГ, Хмельницького району, Хмельницької області в редакції договору оренди від 08.01.2024, укладеного між ОСОБА_3 та ФГ «САМ+»; визнати відсутнім право оренди ФГ «САМ+» на земельну ділянку з кадастровим номером 6821283600:04:012:0012, площею 2.000 га, яка розташована на території Городоцької міської ОТГ, Хмельницького району, Хмельницької області, зареєстроване державним реєстратором виконавчого комітету Городоцької міської ради Хмельницької області Гребенюком О.Д. (номер запису про інше речове право: 53249428).
Також просить вирішити питання про стягнення судових витрат з відповідачів, в тому числі витрат на правову допомогу на суму 39195 грн. 30 коп.
В судовому представник відповідачів ОСОБА_2 заперечив проти задоволення позову у повному обсязі. Вважає, що відповідач ОСОБА_3 діяв з дотриманням всіх вимог законодавства. Рішення відповідача про відмову в укладенні договору оренди земельної ділянки на новий строк вважає правомірним, посилається, що останній бажав самостійно займатись обробленням земельної ділянки. Однак, у зв`язку із продовженням збройної агресії російської федерації проти України і перебуванням відповідача у складі ЗС України, він вирішив ще продовжити здавати вказану земельну ділянку в оренду, проте вже іншому орендарю, а саме ФГ «САМ+».
Також посилається на те, що у діях іншого відповідача ФГ «САМ+» відсутні будь-які порушення законодавчих норм, оскільки вони уклали договір оренди стосовно земельної ділянки, яка не перебувала в оренді будь-якої іншої особи на момент укладення такого договору.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи в межах наданих суду доказів, вважає що позовна заява не підлягає задоволенню виходячи із такого.
Судом об`єктивно встановлено, що 16.06.2016 державним реєстратором Городоцької РДА Хмельницької області Гребенюком О.Д. здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 2.00 га, з кадастровим номером 6821283600:04:012:0012 (а.с.15-16).
18.07.2016 між ОСОБА_3 та ТОВ «Ярос Агро» було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки №21/07/16-2, у відповідності до якого орендар отримав в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2.00 га, кадастровий номер 6821283600:04:012:0012 в строкове платне користування на 7 років (а.с. 11-14).
21.07.2016 державним реєстратором Городоцької РДА Хмельницької області Гребенюком О.Д. здійснено державну реєстрацію права оренди ТОВ «Ярос Агро» на спірну земельну ділянку за вищевказаним договором (а.с.18).
Оскільки строк договору оренди спливав, позивач листом-повідомленням №1 від 08.06.2023 звернувся до ОСОБА_3 з пропозицією укласти договір оренди землі на новий строк з долученням проекту договору оренди від 08.06.2023 (а.с.22-25).
Отримавши вказану пропозицію, відповідач ОСОБА_3 21.06.2023 письмовою заявою відмовився від укладення договору оренди на новий строк (а.с. 26).
Натомість, 08.01.2024 ОСОБА_3 уклав новий договір оренди з ФГ «САМ+» строком на 7 років. який було зареєстровано у реєстрі речових прав того ж дня (а.с. 96-98).
Вирішуючи по суті позовні вимоги ТОВ «Ярос Агро» суд виходить із такого.
Сторонами визнається і не оспорюється, що на момент укладення відповідачем ОСОБА_3 нового договору оренди із ФГ «САМ+», строк договору оренди із ТОВ «Ярос Агро» сплинув і будь-яких спорів з цього приводу не виникає.
Предметом позову у справі, що розглядається, є матеріально-правова вимога позивача про визнання укладеним договору оренди на підставі ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".
Згідно з ч.1-3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
Відповідно до ч.4-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Ст. 33 Закону України "Про оренду землі" було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття "переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі", використовуючи конструкцію "поновлення договору оренди землі" як для підстави такого поновлення, передбаченої ч.1-5, так і для підстави, передбаченої ч.6 цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.
Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені ч.2 ст.33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладенню орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (ч.1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").
У разі якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").
Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі"). І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18, про відсутність вагомих підстав для відступу від якого Велика Палата Верховного Суду зазначила у пункті 29 постанови від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.
Як встановлено судом у даній справі, відповідач своєчасно, з дотриманням вищевказаних строків (місячний термін), надав відповідь на звернення орендаря ТОВ «Ярос Агро», у якій висловив свою відмову у продовженні орендних відносин між сторонами.
Верховним Судом у постанові від 21.09.2022, cправа №926/2720/21, висловлено наступну правову позицію у подібних правовідносинах: «…Можна зробити висновок, що алгоритм вирішення спорів щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, що застосовується до спірних правовідносин) в контексті дій сторін договору виглядає наступним чином:
- якщо орендар у строки встановлені договором або, за відсутності інших строків встановлених договором, у строки встановлені законом не звернувся до орендодавця взагалі або звернувся з їх порушенням та/або не надав проект договору, то суди повинні відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним незалежно від подальших дій орендодавця, оскільки саме орендарем в цьому випадку не дотримано вимоги договору та закону;
- якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору та при цьому надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін розглянув надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, проаналізував його умови, у тому числі перевірив його на відповідність вимогам закону, однак не погодився з запропонованими умовами та заперечив щодо поновлення договору, то в цьому випадку він діє в рамках своїх повноважень, а отже суди повинні також відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним;
- якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору та при цьому надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі або відмовив з порушенням місячного терміну, однак при цьому протягом одного місяця після закінчення строку договору надіслав лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, то суди повинні також відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним, оскільки таке право орендодавця прямо передбачено частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі";
- якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору після його закінчення, надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі, при цьому орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору не надіслав лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, то суди повинні задовольнити позовні вимоги про визнання договору укладеним на той же самий строк та на тих же самих умовах.»
Судом об`єктивно встановлено, що ОСОБА_3 , у встановлений законом місячний термін, розглянув надісланий ТОВ «Ярос Агро» лист-повідомлення з проектом договору оренди, проаналізував його умови, однак не погодився з запропонованими умовами та заперечив щодо укладення договору, а отже, в такому випадку, він діяв у межах власного розсуду, що цілком узгоджується із вказаною вище практикою Верховного Суду, оскільки цивільні відносини засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, принципі свободи договору, судового захисту цивільного права та інтересу, справедливості, добросовісності та розумності і належать до фундаментальних засад цивільного законодавства.
При цьому суд також враховує, що спірна земельна ділянка після припинення строку дії договору оренди від 18.07.2016 не залишалась у фактичному користуванні позивача, а була повернута ОСОБА_3 який був вправі розпоряджатись нею на власний розсуд.
Закінчення строку дії договору оренди землі спричиняє усталені та законодавчо визначені наслідки, зокрема припиняються права та обов`язки, що випливають із договору, за винятком тих, які продовжують існувати після закінчення договірних відносин. Власник земельної ділянки вправі користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою після закінчення договору оренди за правилами статті 317 ЦК України, укладати договори оренди з іншими орендарями на власний розсуд.
У свою чергу, після закінчення строку дії договору оренди землі, позивач не звертався до суду за захистом своїх прав з мотивів безпідставної відмови орендодавця укладати (продовжувати) з ним відповідний договір.
Такожсуд невважає переконливою позиціюпредставника позивачапри посиланніна правовупозицію,висловлену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 усправі№143/591/20.
Дана позиція була висловлена щодо належного способу захисту орендаря у разі укладення орендодавцем договору оренди землі з новим орендарем і реєстрації за ним права оренди ще до закінчення строку дії первинного договору оренди та до вичерпання строку для повідомлення первинним орендарем про своє бажання скористатися переважним правом.
Отже встановлені обставини у вказаній справі є відмінними від тих, які встановлені у справі, що розглядається судом.
Крім того, Закон України «Про оренду землі»встановлює переважнеправо орендаря,який належновиконував обов`язкивідповідно доумов договору,на йогопоновлення післязакінчення строку,на якиййого булоукладено.Проте переважнеправо напоновлення договоруоренди поширюєтьсялише навипадки,колиобидві сторонидоговору маютьнамір продовжуватиправовідносини зоренди земельноїділянки. (Постанова ВС№693/45/18 ).
За таких обставин, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог ТОВ «Ярос Агро».
Щодо розподілу судових витрат у даній справі.
Представником відповідачів заявлено клопотання про стягнення з позивача судових витрат на користь його довірителів на загальну суму 14000 грн.
Згідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу входять до судових витрат і розподіляються між сторонами на загальних підставах в силу ст.137, 141 ЦПК України.
П.2 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що у разі відмови у позові інші судові витрати покладаються на позивача.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України).
Докази про сплату судових витрат подаються до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.8 ст.141 ЦПК України).
Представником відповідачів ОСОБА_2 подано суду квитанції про сплату відповідачами на його користь витрат по 7000 грн. кожен (а.с. 169-170), розрахунок витрат на правничу допомогу, договори про надання правничої допомоги. Гонорар за надання правничої допомоги саме у розмірі 7000 грн. визначений у п.2.4.1а вказаних договорів (а.с. 172,178).
Крім того, з доданих документів вбачається (зокрема із доданої квитанції), що від імені відповідача ОСОБА_3 , який перебуває на військовій службі за мобілізацією, гонорар адвокату сплатила його сестра ОСОБА_4 , яка діяла за довіреністю від імені ОСОБА_3 , копія якої також долучена до матеріалів справи (а.с.174).
Представник позивачів просив зменшити витрати на правничу допомогу, заявлені представником відповідачів до суми 1000 грн., посилаючись на те, що сума таких витрат є завищеною.
Суд, оцінюючи вартість послуг з правничої допомоги, виходить із такого.
У постановах Верховного Суду усправі № 905/1795/18та усправі № 922/2685/19, визначено, щосуд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У постанові ВС від 18.03.2021 року у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 року у справі № 910/12591/18 визначено наступне: Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.
Порядок розподілу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, врегульовано статтями 141, 142 ЦПК України. Відповідно до ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. При цьому суд має оцінювати щодо відповідності зазначеним критеріям поведінку/ дії/бездіяльність обох сторін.
З врахуванням рівня складності вказаної справи, розгляд якої відбувався у порядку загального позовного провадження, обсягу виконаних робіт, враховуючи значення вказаної справи для сторін, середній рівень цін на аналогічні послуги на ринку юридичних послуг, суд приходить до висновку про можливість стягнення витрат на правничу допомогу в сумі, заявленій представником відповідачів.
Суд не вбачає підстав для зменшення такої суми з врахуванням вищевикладеного. При цьому, оцінюючи зокрема і рівень складності вказаної справи та середній рівень цін на аналогічні послуги на ринку юридичних послуг, суд також враховує, що представником позивача було заявлено розмір витрат у межах розгляду цієї ж справи у розмірі 39195 грн. 30 коп. за представництво одного учасника.
Керуючись ст.ст. 264-265 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Ярос Агро» до ОСОБА_3 , Фермерського господарства «САМ+», про захист переважного права оренди земельної ділянки відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ярос Агро» на користь ОСОБА_3 , Фермерського господарства «САМ+» по сім тисяч грн. 00 коп. (7000 грн. 00 коп.) понесених витрат на професійну правничу допомогу кожному. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження. якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Ярос Агро», ЄДРПОУ 37449845, 01014, вул. Звіринецька 63 м. Київ.
Представник позивача: адвокат Літвінов Євген Володимирович, 04116, вул.Старокиївська 10Г, БЦ «Вектор», корп. В, оф.210, м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_3 ,ІПН НОМЕР_1 ,с.Кузьмин,Хмельницький район, Хмельницька область.
Відповідач: фермерське господарство «САМ+», ЄДРПОУ 36269102, с.Кузьмин,Хмельницький район, Хмельницька область.
Представник відповідачів: адвокат Гризовський Ігор Сергійович, 32000, вул. Грушевського 51 корп.Е м. Городок, Хмельницький район, Хмельницька область.
Повний текст рішення суду виготовлено 04 вересня 2024 року.
Суддя:
Суд | Городоцький районний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 04.09.2024 |
Оприлюднено | 05.09.2024 |
Номер документу | 121376111 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Городоцький районний суд Хмельницької області
Шинкоренко С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні