Ухвала

від 04.09.2024 по справі 646/3258/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

04 вересня 2024 року

м. Харків

справа № 646/3258/19

провадження № 22-ц/818/3593/24

Харківський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Тичкової О.Ю., розглянув у порядкустатті 357ЦПК України відповідність вимогам закону апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 серпня 2024 року у складі судді Янцовська Т.М. по справі за ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМОФОН-УА», директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМОФОН-УА» Філатова Д.М., Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківські домофонні системи Плюс», директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківські домофонні системи плюс» ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист прав споживачів, -

У С Т А Н О В И В :

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 серпня 2024 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді залишено без розгляду.

Не погодившись з судовим рішенням, 27 серпня 2024 року, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційне провадження не може бути відкрито, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до частини першоїстатті 10 Конституції Українидержавною мовою в Україні є українська мова.

Згідно частини 1 статті 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.

Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють (ч.3 ст.9 ЦПК України).

За приписами ч.4 ст.9 ЦПК України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з частиною шостоюстатті 13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

Отже, учасники судового процесу які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, проте процесуальні документи мають бути подані лише державною мовою.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 07 червня 2019 року у справі №826/10114/17, від 03 вересня 2020 року у справі №826/6286/17, від 29 жовтня 2020 року у справі №815/1958/16 та від 07 грудня 2020 року у справі №138/132/20.

Вимоги щодо викладення документа процесуального характеру державною (українською) мовою зазначені, зокрема, в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2019 року у справі № 11-955зі19 (9901/98/19) та від 12 лютого 2020 року у справі № 9901/12/20 (П/9901/12/20).

Рішенням Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 8-рп/2008у справі № 1-18/2008 встановлено, що відповідно достаттею 124 Конституції УкраїниКонституційний Суд України та суди загальної юрисдикції здійснюють правосуддя, яке стосується конституційного, адміністративного, господарського, кримінального та цивільного судочинства. Ці види судочинства є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення. Суди реалізують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян щодо використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, відповідно доКонституціїі законів України. Таким чином,Основним Законом Українизакладено конституційні основи для використання української мови як мови судочинства та одночасно гарантовано рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.

Гарантування у судочинстві використання російської та інших мов національних меншин України цілком узгоджується з Європейською хартією регіональних мов або мов меншин, ратифікованоюЗаконом України від 15 травня 2003 року N 802-IV.

Разом з тим Суд зазначає, що забезпечення рівності прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою, гарантування права громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, не означають абсолютного права сторони (учасника справи) подавати відповідні процесуальні документи мовою, якою вона володіє, якому кореспондує безумовний обов`язок суду приймати такі документи до розгляду.Законом України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин"передбачено, що при застосуванні положень Хартії заходи, спрямовані на утвердження української мови як державної, її розвиток і функціонування в усіх сферах суспільного життя на всій території України, не вважаються такими, що перешкоджають чи створюють загрозу збереженню або розвитку мов, на які відповідно достатті 2 цього Законупоширюються положення Хартії.

Слід зазначити, що у постановах від 19 грудня 2019 року у справі №520/6952/19 та від 14 травня 2020 року у справі №826/7282/17 Верховним Судом висловлено правову позицію щодо викладення відповідної заяви (скарги) державною мовою, тобто українською мовою.

Крім того, згідно ізрішенням Конституційного Суду України від 28 лютого 2018 року №2-р/2018у справі № 1-1/2018 визнано таким, що не відповідаєКонституції Українита втратив чинністьЗакон України "Про засади державної мовної політики" від 03 липня 2012 року № 5029-VIзі змінами.

У разі, якщо скаржник не володіє (недостатньо володіє) українською мовою, слід зазначити, що соціально незахищеним верствам населенняЗаконом України "Про безоплатну правову допомогу"гарантовано державою надання відповідних правових послуг за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Для реалізації своїх прав особа має звернутися по правову допомогу до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2022 року у справі №160/27610/21.

З огляду на зазначене, апеляційна скарга ОСОБА_1 повинна бути викладена державною (українською) мовою.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до положень ч.2, 3 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст.185 ЦПК України.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків, а саме: надання виправленої апеляційної скарги викладену державною (українською) мовою, відповідно до кількості учасників справи.

Керуючись ст.ст.185, 356, 357 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 серпня 2024 року залишити без руху.

Надати строк 10 (десять днів) з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків зазначених в ухвалі.

Роз`яснити апелянту, що в разі невиконання ухвали суду апеляційну скаргу буде визнано неподаною та повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя О.Ю. Тичкова