Ухвала

від 23.08.2024 по справі 645/2593/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

23 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 645/2593/23

провадження № 61-11047ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Олійник А. С.,

Фаловської І. М.,

розглянувши касаційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури Кравченка Андрія Григоровича на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 10 липня 2024 року у справі за позовом керівника Немишлянської окружної прокуратури Сотник С., який діє в інтересах держави в особі Харківської міської ради, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не

заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні

відповідача - Державний реєстратор комунального підприємства «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Харківської області Луценко Павло Геннадійович, про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Солоницівської селищної ради Харківської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень права власності на земельну ділянку та витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року керівник Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова, який діє в інтересах держави в особі Харківської міської ради, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державний реєстратор комунального підприємства «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Харківської області Луценко Павло Геннадійович, про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Солоницівської селищної ради Харківської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень права власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння (загальна вартість - 561 530, 00 грн).

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14 грудня

2023 року, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного суду від 10 липня 2024 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

01 серпня 2024 року Заступник керівника Харківської обласної прокуратури Кравченко А. Г., який діє в інтересах держави в особі Харківської міської ради через підсистему «Електронний суд» направив до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду

від 10 липня 2024 року.

У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року

№ 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої

статті 389 ЦПК України, який встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис ЦПК України також має правомірну

мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності.

Згідно з частиною дев`ятою статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01 січня 2024 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 3 028,00 грн.

Предметом касаційного оскарження у цій справі № 645/2593/23 є судові рішення, ухвалені у справі про витребування майна з чужого незаконного володіння, загальна вартість якого становить 561 530, 00 грн, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн).

Щодо справи в частині вимоги немайнового характеру - про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, то вона не є справою, яка підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження, виключний перелік яких передбачений частиною четвертою статті 274 ЦПК України.

Зазначена справа є незначної складності (пункт 2 частини шостої статті 19 ЦПК України) та з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).

У касаційній скарзі заявник посилається на те, що його справа становить значний суспільний інтерес для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Зазначені посилання заявника є необґрунтованими та формальними, оскільки він не обґрунтував у чому саме полягає значний суспільний інтерес у цій справі.

Вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору стосується питання загальнодержавного значення, а саме визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.

Касаційна скарга заявника не містить обґрунтованих доводів, які б свідчили про суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет цього спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.

Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановив випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судового рішення у цій справі у касаційному порядку.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України, є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно яких державам-членам необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки заявник оскаржив судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Заступника керівника Харківської обласної прокуратури Кравченка Андрія Григоровича на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова

від 14 грудня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду

від 10 липня 2024 року у справі за позовом керівника Немишлянської окружної прокуратури Сотник С., який діє в інтересах держави в особі Харківської міської ради, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державний реєстратор комунального підприємства «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Харківської області Луценко Павло Геннадійович, про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Солоницівської селищної ради Харківської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень права власності на земельну ділянку та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

А. С. Олійник

І. М. Фаловська