Ухвала

від 05.09.2024 по справі 460/27538/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 вересня 2024 року м. Рівне№460/27538/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши в порядку письмового провадження окреме процесуальне питання в адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури провизнання протиправними та скасування рішень, В С Т А Н О В И В :

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області про визнання протиправними та скасування рішень.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 28.08.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури (код ЄДРПОУ 26080214).

Протокольною ухвалою від 28.08.2024 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 10:00 год. 06.09.2024.

02.09.2024 від третьої особи надійшла заява (вх.№44343/24), сформована в підсистемі "Електронний суд" 30.08.2024, про участь представника у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 03.09.2024 задоволено заяву Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про участь в судових засіданнях у справі № 460/27538/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

03.09.2024 від представника позивача ОСОБА_2 в підсистемі "Електронний суд" надійшла заява (заперечення) з вимогою: 1) "Негайно приєднати до матеріалів електронної справи належним чином оформлений протокол створення і перевірки КЕП, яким було підписано подану ВКДКА 30.08.2023 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" заяву про участь у судових засіданнях в режимі ВКЗ"; 2) заперечив проти задоволення означеної заяви до приєднання до матеріалів електронної справи належним чином оформленого протоколу створення і перевірки КЕП, для встановлення судом та учасниками справи особи, яка подавала заяву.

04.09.2024 в підсистемі "Електронний суд" від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява (Запит на інформацію) з вимогами надати інформацію з питань щодо перевірки головуючим суддею "поданої 02.09.2024 нелегітимним утворенням ВКДКА заяву про участь у судових засіданнях у справі в режимі ВКЗ":

- на відповідність вимогам ч. 2 ст. 195 КАС України,

- на предмет підписана вона чи ні,

- на предмет одночасного подання з нею копії положення (статуту), з чітко прописаним повноваженням діяти в судах в порядку самопредставництва та перелік осіб які за посадою здійснюють самопредставництво та копії трудового договору/контракту особи яка її подала,

- на відповідність до вимог ч. 3 с. 59 КАС України.

У зв`язку з наведеним суд вважає необхідним вказати про таке.

Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Частиною третьою статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Згідно з ч. 4 ст. 44 КАС України учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 44 КАС України встановлено обов`язок учасників справи виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 55 КАС України (в редакції Закону № 390-IX від 18.12.2019) сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Суд зауважує, що Закон України від 18 грудня 2019 року № 390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» (далі - Закон №390-IX) набрав чинності 29.12.2019. Відповідно до цього Закону правила самопредставництва юридичної особи були поширені не тільки на її керівника та членів виконавчого органу, але й на будь-кого іншого, хто уповноважений діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту №2261 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення в суді» від 15.10.2019, який 18.12.2019 ухвалено як Закон №390-IX, право юридичної особи на особисте представництво у судах штатними працівниками скасувала реформа трьох процесуальних законів 2017 року, що негативно вплинуло на можливість юридичної особи здійснювати самопредставництво. Крім того, у кримінальному процесі збереглася можливість реалізації права на самопредставництво юридичної особи її працівником (частина друга статті 58 Кримінального процесуального кодексу України). Тому, ухвалюючи Закон № 390-IX, парламент поширив інститут самопредставництва юридичної особи в суді не тільки на її керівника або члена виконавчого органу, як це було, починаючи з 15 грудня 2017 року, але й на будь-яку іншу особу, уповноважену на це за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом).

Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

Правовий висновок аналогічного змісту (щодо правил самопредставництва) викладений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі №303/4297/20 (провадження №14-105цс21).

У справі, що розглядається, заяву Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції підписано ОСОБА_3 .

Долученою до заяви випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стверджується, що до ЄДР внесено відомості про ОСОБА_3 як керівника Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ідентифікаційний код юридичної особи 26080214.

Відповідно до ч. 8, 9 ст. 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" 5 липня 2012 року № 5076-VI голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури представляє Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях, перед громадянами.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15 травня 2003 року № 755-IV Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб- підприємців з Єдиного державного реєстру.

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: 13) відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи (частина друга статті 9 Закону №755-IV).

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 Закону №755-IV, яка, зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Наведені положення чинного законодавства України свідчать на користь висновку, що керівник юридичної особи, відомості про що внесені до ЄДР, наділений повноваженнями самопредставництва такої юридичної особи відповідно до закону. Отже, в такому разі відсутня необхідність підтверджувати його повноваження іншими документами, які, на відміну від керівника, повинен надати працівник юридичної особи для підтвердження своїх повноважень, як представника.

Таким чином, суд зазначає, що заява Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, яка сформована в підсистемі "Електронний суд" 30.08.2024, подана уповноваженою особою. Відтак, підстави для нерозгляду поданої заяви відповідно до вимог статей 55, 195 КАС України були відсутні.

При цьому, в ч. 3 ст. 195 КАС України встановлено, що суддя (суддя-доповідач) розглядає заяву учасника справи, його представника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду без повідомлення учасників справи. За результатами розгляду заяви постановляється ухвала.

Щодо долученого представником позивача до заяви (заперечення) від 03.09.2024 протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису із зазначенням "Електронний підпис відсутній", то суд звертає увагу на те, що означений протокол стосується документу: "Реєстраційна картка документа, що надійшов з кабінету ЕС № б/н від 02.09.2024", про що зазначено безпосередньо на наданому представником позивача протоколі.

Суд зауважує, що реєстраційна картка створена працівником відділу документального забезпечення (канцелярії) суду при реєстрації отриманих документів, при цьому накладення електронного підпису на реєстраційну картку документа не передбачено.

Натомість, вкладення в зареєстрований документ, а саме: заява Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про участь в судових засіданнях в режимі ВКЗ та витяг з ЄДР, - підписані електронним підписом ОСОБА_3 30.08.2024 і такі обставини належно відображаються в підсистемі "Електронний суд" за опцією "Перевірити підпис вкладення" стосовно поданих документів.

Крім цього, за допомогою онлайн сервісу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису отримано протоколи створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, якими підтверджено відображені в підсистемі "Електронний суд" відомості щодо підписання 30.08.2024 документів, поданих Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.

Щодо вимог представника позивача надати інформацію на запит, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Закон України «Про доступ до публічної інформації» надає право доступу до вже існуючої інформації (документів) та не вимагає створення у відповідь на запит нової інформації, у тому числі шляхом збирання та/або узагальнення будь-яких даних.

Отже, визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Згідно з п.2.4 Розділу ІІ Положення про забезпечення доступу до публічної інформації у Рівненському окружному адміністративному суді, затвердженого наказом від 05.09.2022 №33, не належить до публічної інформації:

-інформація, яка станом на день надходження запиту не відображена та не задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях і її відображення та документування не передбачено чинним законодавством;

-внутрішньо-організаційна інформація, в т.ч. внутрівідомча службова кореспонденція, доповідні та службові записки, рекомендації, проекти будь-яких документів тощо;

-інформація, яка міститься в матеріалах судових справ.

Частинами 1 2 статті 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. Цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб`єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.

Суд зазначає, що при здійсненні правосуддя суд (суддя) не є розпорядником публічної інформації.

Водночас, процесуальне законодавство, зокрема стаття 44 КАС України, не наділяє учасників справи правом на отримання інформації шляхом направлення до суду запиту на інформацію у справі, що розглядається судом.

З огляду на вищевикладене, підстави для задоволення заяви (запиту на інформацію) представника позивача відсутні.

Керуючись статтями 44, 181, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву (запит на інформацію) представника позивача ОСОБА_2 приєднати до матеріалів справи.

В задоволенні заяви (запиту на інформацію) відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Н.О. Дорошенко