Ухвала

від 12.09.2024 по справі 460/27538/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

за результатами вирішення заяви про відвід

12 вересня 2024 року Р і в н е №460/27538/23

Рівненський окружний адміністративний суд в складі судді Н.О. Дорошенко, розглянувши в порядку письмового провадження письмову заяву Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про відвід головуючого судді у адміністративній справі за позовом:

ОСОБА_1 доКваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, про визнання протиправними та скасування рішень, В С Т А Н О В И В:

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, про визнання протиправним та скасування рішення.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 06.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 27.09.2024 о 9:30 год.

11.09.2024 третьою особою подано заяву (вх.№46225/24), сформовану в підсистемі "Електронний суд" 10.09.2024, про відвід головуючого судді Дорошенко Н.О. від розгляду адміністративної справи № 460/27538/23. Вказана заява передана суду для розгляду 12.09.2024.

Згідно з ч. 3 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу.

За правилами ч. 11 ст. 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно.

Суд розглянув вказану заяву відповідно до ч. 8 ст. 40 КАС України в порядку письмового провадження.

Зі змісту заяви про відвід встановлено, що підставою заявленого відводу є відмова суду у допуску представника третьої особи ОСОБА_2 до участі у підготовчому засіданні 06.09.2024 та повернення їй без розгляду клопотання за вх.№45107/24 від 04.09.2024, а також пояснень за вх.№45228/24 від 05.09.2024 та доданих до них документів.

12.09.2024 позивачем подано заперечення на заяву про відвід.

Вирішуючи заявлений відвід, суд враховує таке.

Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII) встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону №1402-VIII кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 39 КАС України встановлено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Згідно з ч. 3 ст. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Як встановлено судом з матеріалів справи, ухвалою від 01.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою від 12.07.2024 суд перейшов до розгляду справи №460/27538/23 за правилами загального позовного провадження та призначив у справі підготовче засідання на 29.07.2024 о 14:00 год.

Ухвалою від 28.08.2024 залучено до участі в адміністративній справі № 460/27538/23 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.

02.09.2024 до суду надійшла заява Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, подана в порядку самопредставництва керівником такої юридичної особи ОСОБА_3 , про участь в судовому засіданні 06.09.2024 в режимі відеоконференції особи, уповноваженої на самопредставництво інтересів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Ухвалою від 03.09.2024 суд задовольнив заяву Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про участь її представника у всіх судових засіданнях у справі №460/27538/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (https://vkz.court.gov.ua).

04.09.2024 через підсистему "Електронний суд" від Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшло клопотання (заява) про допуск представника ВКДКА в порядку самопредставництва до участі в судових засіданнях в режимі відеоконференції (вх.№45107/24). Клопотання підписане ОСОБА_2 .

05.09.2024 засобами поштового зв`язку від Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли письмові пояснення (вх.№45228/24), підписані ОСОБА_2 . Крім того, разом з письмовими поясненнями третя особа подала також заяву про залишення позовної заяви без розгляду та клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, які також підписані ОСОБА_2 .

Перевіривши повноваження ОСОБА_2 діяти в порядку самопредставництва юридичної особи Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури при розгляді цієї судової справи, враховуючи приписи статей 55, 59 КАС України, правову позицію Верховного Суду щодо правил самопредставництва, сформульовану Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20, підтриману в подальшому Верховним Судом, зокрема, в постанові Верховного Суду від 07.09.2023 у справі № 320/508/23, суд дійшов висновку, що матеріалами судової справи повноваження ОСОБА_2 , як представника Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, не підтверджуються.

У зв`язку з цим ухвалою суду від 06.09.2024 подані ОСОБА_2 клопотання, пояснення та додані до них документи суд повернув такій особі без розгляду як такі, що подані неуповноваженою особою, з наведенням мотивів судового рішення.

В судове засідання 06.09.2024 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів прибула ОСОБА_2 .

Перевіривши в судовому засіданні документи, надані суду на підтвердження повноважень представника, суд ухвалою від 06.09.2024, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, занесеною до протоколу судового засідання, відмовив у допуску ОСОБА_2 до участі в судовому засіданні 06.09.2024 як представника третьої особи в порядку самопредставництва у зв`язку з тим, що такі повноваження не підтверджені відповідно до вимог статей 55, 59 КАС України. Мотиви, з яких суд дійшов такого висновку, відповідно до вимог ч. 2 ст. 248 КАС України, були судом оголошені.

За відсутності визначених процесуальним законом підстав для відкладення підготовчого засідання чи оголошення перерви, протокольною ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, суд ухвалив продовжувати розгляд справи за відсутності представника третьої особи.

Згідно з протоколом судового засідання в режимі відеоконференції, судове засідання було закінчене об 11:50 год.

Суд встановив, що додаткові документи на підтвердження повноважень ОСОБА_2 , як представника Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, були надіслані до суду 06.09.2024 із заявою, сформованою в підсистемі «Електронний суд» 06.09.2024, за вх.№45522/24 о 12:42 год., тобто після завершення підготовчого засідання.

Оцінивши такі фактичні обставини справи, суд зазначає, що зміст положень ч. 1, 2 ст. 36, ст. 37 КАС України свідчить на користь висновку, що головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

(і) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

(іі) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Так ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.

У пунктах 49, 50, 52 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02) зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Суд зазначає, що позивачем до заяви про відвід не долучено жодного доказу на підтвердження та обґрунтування факту прямої чи опосередкованої заінтересованості судді в результаті розгляду справи чи обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Наведені в заяві про відвід доводи є лише висловленням власної думки (судження) особи, що не може породжувати жодного рішення у справі, на відміну від висновків, сформованих судом за результатами безпосереднього, всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів та доводів, наданих сторонами і третіми особами, у порядку та у спосіб, що встановлені процесуальним законом, а відтак, не вказують на будь-яку упередженість чи зацікавленість судді у результатах судового розгляду.

Зазначені в заяві про відвід аргументи фактично вказують на незгоду третьої особи з процесуальними рішеннями судді, які викладені в ухвалах, постановлених під час судового розгляду справи.

Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Для відведення судді в разі наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності, необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді.

Тому, не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Отже, аргументи, якими заявник мотивує свою заяву, не викликають обґрунтованих сумнівів в об`єктивності судді, оскільки відсутні докази, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості судді як з погляду на "суб`єктивний критерій", так і з погляду на "об`єктивний критерій", сформульовані Європейським судом з прав людини.

Суд не встановив наявності обставин, що могли б стати підставою для відводу судді.

З огляду на викладене, заява про відвід головуючого судді Дорошенко Н.О. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 36-40, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати заяву про відвід судді Н.О. Дорошенко необґрунтованою та передати справу №460/27538/23 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і підлягає визначенню у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Н.О. Дорошенко