Ухвала

від 06.09.2024 по справі 460/27538/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 вересня 2024 року м. Рівне№460/27538/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. розглянувши в письмовому провадженні окреме процесуальне питання у адміністративній справі за позовом:

ОСОБА_1 доКваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, про визнання протиправними та скасування рішень,В С Т А Н О В И В :

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, про визнання протиправними та скасування рішень.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою від 28.08.2024 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 10:00 год. 06.09.2024.

04.09.2024 через підсистему "Електронний суд" від Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшло клопотання (заява) про допуск представника ВКДКА в порядку самопредставництва до участі в судових засіданнях в режимі відеоконференції (вх.№45107/24). Клопотання підписане ОСОБА_2 .

04.09.2024 позивач подала до суду заяву про відмову в допуску до участі у справі в порядку самопредставництва ОСОБА_2 через відсутність повного пакета документів для підтвердження повноважень представника.

05.09.2024 засобами поштового зв`язку від Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли письмові пояснення (вх.№45228/24). Пояснення підписані ОСОБА_2 .

Крім того, разом з письмовими поясненнями третя особа подала також заяву про залишення позовної заяви без розгляду та клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, які також підписані ОСОБА_2 .

З огляду на отримання вищевказаних документів суд вважає необхідним зазначити про таке.

Статтею 166 КАС України визначено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Відповідно до ч. 10 ст. 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Частиною першою статті 55 КАС України визначено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Статтею 59 КАС України встановлено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами довіреністю фізичної або юридичної особи (п. 1 ч. 1).

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (ч. 3).

У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 7).

У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання (ч. 8).

На підтвердження своїх повноважень ОСОБА_2 до поданих клопотання та пояснень долучила виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.04.2024 №436953981669

За змістом інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є Вилков Сергій Валентинович.

До ЄДР також внесено відомості, що ОСОБА_2 має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, а також зазначено, що підписант діє виключно у судах України без окремого доручення (самопредставництво).

Суд зауважує, що з 29.12.2019 набрав чинності Закон України від 18.12.2019 № 390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» (далі - Закон №390-IX). Відповідно до цього Закону правила самопредставництва юридичної особи були поширені не тільки на її керівника та членів виконавчого органу, але й на будь-кого іншого, хто уповноважений діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту №2261 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення в суді» від 15.10.2019, який 18.12.2019 ухвалено як Закон №390-IX, право юридичної особи на особисте представництво у судах штатними працівниками скасувала реформа трьох процесуальних законів 2017 року, що негативно вплинуло на можливість юридичної особи здійснювати самопредставництво. Крім того, у кримінальному процесі збереглася можливість реалізації права на самопредставництво юридичної особи її працівником (частина друга статті 58 Кримінального процесуального кодексу України). Тому, ухвалюючи Закон № 390-IX, парламент поширив інститут самопредставництва юридичної особи в суді не тільки на її керівника або члена виконавчого органу, як це було, починаючи з 15 грудня 2017 року, але й на будь-яку іншу особу, уповноважену на це за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом).

Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень.

Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

Правовий висновок аналогічного змісту (щодо правил самопредставництва) викладений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі №303/4297/20 (провадження №14-105цс21) та в подальшому неодноразово підтриманий Верховним Судом, зокрема, у постанові від 07.09.2023 у справі № 320/508/23.

Суд також зазначає, що відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: 13) відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи (частина друга статті 9 Закону №755-IV).

В поданому клопотанні за вх.№45107/24 від 04.09.2024 зазначено, що ОСОБА_2 є старшим юристом юридичного управління ВКДКА.

Отже ОСОБА_2 не є керівником юридичної особи, а відтак не наділена правом діяти від імені юридичної особи та представляти її інтереси в суді.

Разом з тим, будь-яких документів, що підтверджують її повноваження діяти від імені Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень) ні до клопотання за вх.№45107/24 від 04.09.2024, ні до пояснень за вх.№45228/24 від 05.09.2024 не додано.

Таким чином, на час надходження до суду поданих за підписом ОСОБА_2 заяв, пояснень та клопотань матеріали судової справи не містять доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_2 як представника Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у суді. Отже суд доходить висновку, що такі документи подані неуповноваженою особою.

З огляду на наведене, клопотання за вх.№45107/24 від 04.09.2024, пояснення за вх.№45228/24 від 05.09.2024, а також додані до них заява про залишення позовної заяви без розгляду, клопотання про залучення до участі у справі третьої особи та інші документи підписані особою, яка не має права їх підписувати, що не дає можливості суду розглянути такі клопотання, пояснення та заяву.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

З огляду на викладене, клопотання, пояснення та додані до них документи слід повернути заявнику без розгляду.

Керуючись статтями 167, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання ОСОБА_2 за вх.№45107/24 від 04.09.2024, а також пояснення ОСОБА_2 за вх.№45228/24 від 05.09.2024 та додані до них документи повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в повному обсязі. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складений 06 вересня 2024 року

Суддя Н.О. Дорошенко