Ухвала

від 09.09.2024 по справі 379/8/23

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 379/8/23

Провадження № 2/379/12/24

УХВАЛА

09 вересня 2024 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді - Музиченко О. О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Бакал О. А.,

представника позивачки ОСОБА_1 адвоката - Барковського П. Г.,

представника відповідача адвоката - Якименка О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 клопотання представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Барковського П.Г. про повернення на стадію підготовчого провадження і призначення судової почеркознавчої експертизи у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Лук`янівка», третя особа: державний реєстратор Таращанської міської ради Номінат Сергій Юрійович, про визнання недійсними договорів оренди та скасування реєстраційних дій,

У С Т А Н О В И В :

У провадженні Таращанського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПСП «Лук`янівка», третя особа: державний реєстратор Таращанської міської ради Номінат С.Ю., про визнання недійсними договорів оренди та скасування реєстраційних дій.

У черговому судовому засіданні 09.09.2024 представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Барковський П.Г. заявив клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження і призначення в цій справі судової почеркознавчої експертизи. Клопотання обґрунтує тим, що 24.06.2024 свідок ОСОБА_3 в ході допиту ствердила, що підписи в обох договорах оренди земельних ділянок від 14.02.2019, що укладені між ОСОБА_4 і ПОСП «Лук`янівка», виконані нею ( ОСОБА_3 ), а не ОСОБА_4 .. Представник позивача вважає, що після допиту свідка ОСОБА_3 виникла необхідність у призначенні судової почеркознавчої експертизи з метою з`ясування належності підпису ОСОБА_4 на договорах оренди земельних ділянок від 14.02.2024. На підставі цього просить повернутися до підготовчого провадження в цій справі та призначити судову почеркознавчу експертизу підпису ОСОБА_4 , що виконаний на договорі оренди земельної ділянки від 14.02.2019, що укладений від імені ОСОБА_4 та ПОСП «Лук`янівка» щодо земельної ділянки площею 3,8827 га кадастровий номер 3224483600:05:007:0020, та на договорі оренди земельної ділянки від 14.02.2019, що укладений від імені ОСОБА_4 та ПСП «Лук`янівка» щодо земельної ділянки площею 0,4574 га кадастровий номер 3224483600:05:010:0090. Перед експертами просить поставити таке питання: «Чи виконано підпис ОСОБА_4 на вказаних договорах оренди земельних ділянок від 14.02.2019 ОСОБА_3 .?». Представник позивача зауважив, що просить призначити саме первинну експертизу у справі.

Представник відповідача адвокат Якименко О.В. у судовому засіданні заперечував щодо задоволення заявленого клопотання. Свою позицію мотивував тим, що саме за клопотанням сторони позивача в цій справі була призначена і проведена судова почеркознавча експертиза підпису ОСОБА_4 на договорах оренди земельних ділянок від 14.02.2019. Позивачі та їхній представник не були позбавлені можливості поставити перед експертизою додаткове питання щодо ймовірного їх підписання ОСОБА_3 замість ОСОБА_4 .. При цьому, у висновку експерта, виготовленого за клопотанням самих же позивачів, надано чітку відповідь на поставлене питання і вказано, що обидва договори підписала сама ОСОБА_4 .. Вважає, що позиція представника позивача спрямована на затягування розгляду справи, просив відмовити в задоволенні клопотання.

Позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , а також третя особа державний реєстратор Таращанської міської ради Номінат С.Ю. у судове засідання не з`явились, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належно. Від позивачів до суду надійшли заяви з проханням розглядати справу без їхньої участі. Третя особа у своїх письмових поясненнях також просив розглядати справу без його участі.

Згідно зі ст. 223 ЦПК України неявка належним чином повідомлених учасників справи не перешкоджає вирішенню клопотання.

Вирішуючи клопотання представника позивача, суд керується наступним.

Згідно з ч. 1 ст.197ЦПК України для виконання завдання підготовчого провадження у кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

За змістом ч. 1 ст.189ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст.189ЦПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 369/10789/14-ц (провадження № 14-703цс19), застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі ««Дія 97» проти України»» від 21 жовтня 2010 року).

У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

З матеріалів справи вбачається, що 01.02.2023 суд прийняв позовну заяву ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання (т.1 а.с.56, 57).

За положеннями статті 189 ЦПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

29.03.2023 суд постановив ухвалу, якою задовольнив клопотання позивачки ОСОБА_1 адвоката Барковського П.Г. та продовжив строк підготовчого провадження в цій справі на тридцять днів у зв`язку з необхідністю проведення почеркознавчої експертизи, що потребує додаткового часу (т.1 а.с.156, 157).

Того ж дня - 29.03.2023 суд постановив ухвалу, якою задовольнив клопотання позивачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та призначив у цій справі судову почеркознавчу експертизу (т.1 а.с.158-162).

30.04.2024 до суду надійшов висновок експерта КНДІСЕ Міністерства юстиції України від 15.04.2024 № 214/24-32 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи в цій справі (т.2 а.с.69-77).

У неодноразово призначених і проведених судом підготовчих засіданнях було вирішено питання про всі процесуальні дії, що необхідно було вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, що не заперечувалося учасниками справи, вирішено усі заявлені ними клопотання.

22.05.2024 суд постановив ухвалу, якою закрив підготовче провадження та призначив судовий розгляд цієї справи по суті (т.2 а.с.120-123).

Отже, наразі підготовче провадження у даній справі закрито, судом здійснюється розгляд справи по суті проводиться п`яте судове засідання, - однак, представник позивача заявляє про необхідність повернення до стадії підготовчого провадження з метою призначення в цій справі первинної почеркознавчої експертизи, про яку також клопоче.

Суд зауважує, що прямої вказівки щодо можливості повернення на стадію підготовчого провадження норми цивільного процесуального законодавства не містять.

Водночас, Верховний Суд у постанові від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 виснував, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст якихне допустити судовий процес у безладний рух.

У пункті 30 постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 902/271/18 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого: «Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема, постанови від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя».

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.03.2023 у справі № 921/174/21, від 16.02.2021 у справі № 922/2115/19, від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21.

Отже, відповідно до практики Верховного Суду, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Водночас, обставини та підстави для повернення до відповідної стадії мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій цивільного процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Суд вважає, що представник позивача не навів у своєму клопотанні вагомих та виключних підстав і аргументів для повернення до стадії підготовчого провадження у даній справі.

Так, згідно з положенням ч. 1 ст. 174 УПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, а усні пояснення (вступне слово) надаються учасниками справи в судовому засіданні (ч.1 та 2 ст. 227 ЦПК України).

Доводи представника позивача про те, що повернення до підготовчого провадження зумовлене потребою призначення судової почеркознавчої експертизи суд відхиляє, оскільки саме за клопотанням сторони позивача в цій справі вже проведено судову почеркознавчу експертизу підпису ОСОБА_4 на договорах оренди земельних ділянок від 14.02.2024, і позивачі чи їх представник не заявляли суду клопотань про призначення повторної чи додаткової експертизи з визначених законом підстав. Водночас, представник позивача не мотивував у своєму клопотанні неможливості вирішення питання про призначення почеркознавчої експертизи в цій справі безпосередньо в судовому засіданні.

Суд зауважує, що ця справа перебуває в провадженні суду тривалий час (з січня 2023 року). При цьому, розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Законодавцем у статті 44ЦПК України закріплено обов`язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

У цивільному судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи.

Виходячи з підстав і предмету цього спору, обсягу проведених в підготовчому провадженні дій, призначеної і виконаної за клопотанням сторони позивача експертизи, наведеного у клопотанні обґрунтування, суд висновує про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача про повернення до стадії підготовчого провадження.

Щодо клопотання представника позивача в частині призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, суд зазначає таке.

За положеннями ст.12ЦПК України цивільнесудочинство здійснюєтьсяна засадахзмагальності сторін.Учасники справимають рівніправа щодоздійснення всіхпроцесуальних правта обов`язків,передбачених законом.Кожна сторонаповинна довестиобставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом.Кожна сторонанесе ризикнастання наслідків,пов`язаних ізвчиненням чиневчиненням неюпроцесуальних дій.Суд,зберігаючи об`єктивністьі неупередженість,серед іншого: сприяєучасникам судовогопроцесу вреалізації нимиправ,передбачених цимКодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до частини першої, п`ятої статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, як, серед іншого, висновками експертів.

Згідно з частинами 2, 4, 8 статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

З матеріалів справи убачається, що 01.03.2023 позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 подали до суду клопотання про призначення в цій справі судово-почеркознавчої експертизи підпису ОСОБА_4 , що виконанийна договоріоренди земельноїділянки від14лютого 2019року,який укладеновід імені ОСОБА_4 таПСП «Лук`янівка»щодо земельноїділянки площею3,8828га,кадастровий номер3224483600:05:007:0020,та надоговорі орендиземельної ділянкивід 14лютого 2019року,який укладеновід імені ОСОБА_4 таПСП «Лук`янівка»щодо земельноїділянки площею0,4574га,кадастровий номер3224483600:05:010:0090 (т.1 а.с.106, 107).

Ухвалою суду від 29.03.2023 це клопотання позивачів було задоволено; у справі призначено судову почеркознавчу експертизу. На вирішення експертизи поставлено запропоноване позивачами питання: «Чи виконано підпис від імені ОСОБА_4 в оригіналі договору оренди земельної ділянки від 14.02.2019 в графі «Орендодавець» в розділі «Реквізити сторін», укладеному між ОСОБА_4 та ПСП «Лук`янівка» щодо земельної ділянки площею 3,8827 га з кадастровим номером 3224483600:05:007:0020, та в оригіналі договору оренди земельної ділянки від 14.02.2019 в графі «Орендодавець» в розділі «Реквізити сторін», укладеному між ОСОБА_4 та ПСП «Лук`янівка» щодо земельної ділянки площею 0,4574 га з кадастровим номером 3224483600:05:010:0090, - тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?».

З висновку експерта КНДІСЕ від 15.04.2024 №241/24-32 за результатами виконання вищевказаної ухвали про призначення судової почеркознавчої експертизи, вбачається, що: «Підписи від імені ОСОБА_4 в графі «Орендодавець» в розділі «Реквізити сторін» договору оренди земельної ділянки від 14.02.2019, укладеного між ОСОБА_4 та ПСП «Лук`янівка» щодо земельної ділянки площею 3,8827 га з кадастровим номером 3224483600:05:007:0020, та в графі «Орендодавець» в розділі «Реквізити сторін» договору оренди земельної ділянки від 14.02.2019, укладеного між ОСОБА_4 та ПСП «Лук`янівка» щодо земельної ділянки площею 0,4574 га з кадастровим номером 3224483600:05:010:0090, виконані ОСОБА_4 (т.2 а.с.69-73).

Відповідно до частини першої статті 103ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно зположеннями статті113ЦПК України,якщо висновокексперта будевизнано неповнимабо неясним,судом можебути призначенадодаткова експертиза,яка доручаєтьсятому самомуабо іншомуексперту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

У п. 1.2.14. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5), вказано, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше.

Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.

Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

З наведеного суд висновує, що заявлене представником позивача клопотання про призначення у справі первинної почеркознавчої експертизи не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки договори оренди земельної ділянки від 14.02.2019, укладені між ОСОБА_4 і ПСП «Лук`янівка», вже були об`єктом дослідження експертів під час проведення судової почеркознавчої експертизи за ухвалою суду від 29.03.2023.

Представник позивача не навів у своєму клопотанні жодних аргументів неможливості постановки перед первинною експертизою питання про те, «чи виконано підпис ОСОБА_4 на вказаних договорах оренди земельних ділянок від 14.02.2019 ОСОБА_3 .?». Так, ОСОБА_3 є рідною сестрою позивачів у справі і судом було встановлено в судовому засіданні, що про факт підписання договорів оренди замість ОСОБА_4 вона повідомила сестрам після смерті матері.

Водночас, суд зауважує, що відповідь на те питання, яке представник позивача наразі просить поставити перед експертизою, фактично міститься у висновку експерта від 15.04.2024 №241/24-32, де вказано, що підпис ОСОБА_4 на обох договорах оренди земельних ділянок від 14.02.2019 виконані самою ОСОБА_4 .

Тобто, представник позивача просить призначити в цій справі первинну почеркознавчу експертизу при тому, що в матеріалах справи міститься висновок експерта, зі змісту якого вбачається відповідь на порушене представником питання.

При цьому, клопотань про призначення у справі повторної експертизи з підстав, передбачених частиною 2 статті 113 ЦПК України (необґрунтованість висновку експерта або визнання його таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або викликає сумніви в його правильності) позивачі та/або представник позивачки ОСОБА_1 суду не заявляли.

За наведених обставин суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника позивача про призначення в цій справі судової почеркознавчої експертизи.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 44, 76, 81, 83, 103, 189, 196-198, 200, 258-261, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У клопотанні представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Барковського П.Г. про повернення на стадію підготовчого провадження та призначення у справі судової почеркознавчої експертизи відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 09.09.2024.

Суддя Таращанського районного суду Київської області Ольга МУЗИЧЕНКО