Рішення

від 09.09.2024 по справі 379/8/23

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 379/8/23

Провадження № 2/379/12/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі

головуючої судді - МУЗИЧЕНКО О. О.,

за участю:

секретаря судового засідання - БАКАЛ О. А.,

учасників справи:

представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката - БАРКОВСЬКОГО П. Г.,

представника відповідача - адвоката - ЯКИМЕНКА О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Лук`янівка», третя особа: державний реєстратор Таращанської міської ради Номінат Сергій Юрійович, про визнання недійсними договорів оренди та скасування реєстраційних дій

У С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Таращанського районного суду Київської області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Лук`янівка», третя особа: державний реєстратор Таращанської міської ради Номінат С.Ю., в якому просятьсуд:

- визнати недійним договір оренди земельної ділянки від 14.02.2019, що укладений між ОСОБА_3 та ПСП «Лук`янівка» щодо земельної ділянки площею 3,8828 га, кадастровий номер 3224483600:05:007:0020, та скасувати реєстраційну дію за номером запису про інше речове право: 30863352, вчинену 22.03.2019 державним реєстратором Таращанської РДА Номінатом С.Ю. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 46136982 від 26.03.2019;

- визнати недійним договір оренди земельної ділянки від 14.02.2019, що укладений між ОСОБА_3 та ПСП «Лук`янівка» щодо земельної ділянки площею 0,4574 га, кадастровий номер 3224483600:05:010:0090, та скасувати реєстраційну дію за номером запису про інше речове право: 30862852, вчинену 22.03.2019 державним реєстратором Таращанської РДА Номінатом С.Ю. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 46136572 від 26.03.2019.

І. Позиція сторін у справі

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивачок ОСОБА_3 , яка до дня смерті проживала в с. Лук`янівка Білоцерківського району Київської області та після смерті якої відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі на земельну ділянку площею 4,3401 га, що розташована на території Лук`янівської сільської ради з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала матері на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 225363. Позивачі є спадкоємцями після померлої матері та 02.02.2022 їм були видані нотаріусом свідоцтва про право на спадщину за заповітом, відповідно до яких ОСОБА_1 і ОСОБА_2 стали співвласниками по 1/2 частки земельної ділянки площею 3,8828 га, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3224483600:05:007:0020, що розташована на території Таращанської міської ради (колишня територія Лук`янівської сільської ради), та по 1/2 частки земельної ділянки площею 0,4574 га цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3224483600:05:010:0090, що знаходиться на території Таращанської міської ради (колишня територія Лук`янівської сільської ради). Вже після оформлення спадкового майна позивачам стало відомо, що земельні ділянки, на які їм нотаріусом видано свідоцтва, перебувають у оренді відповідача ПСП «Лук`янівка» за договорами оренди від 14.02.2019. На підставі цих договорів оренди від 14.02.2019 державним реєстратором Номінат С.Ю. зареєстровано право оренди земельних ділянок площею 3,8828 га та 0,4574 га за ПСП «Лук`янівка» на 7 років. При вивченні договорів оренди земельних ділянок від 14.02.2019 позивачі виявили, що підписи на них не належать їхній матері ОСОБА_3 , а виконані іншою особою. Оскільки на даний час позивачі позбавлені можливості повною мірою користуватися правами спадкоємців щодо належного їм нерухомого майна, вони змушені звернутися до суду за захистом своїх порушених прав. Посилаючись на порушення вимог ст.ст. 203, 207, та 215 ЦК України при укладенні договорів оренди від 14.02.2019, позивачі просили суд визнати недійними указані договори оренди земельних ділянок від 14.02.2019 та скасувати реєстраційні дії.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала, суду пояснила, що після смерті в 2021 році матері вони з сестрою ОСОБА_2 оформили спадщину на земельні паї та звернулись до керівника ПСП «Лук`янівка» ОСОБА_12 з метою повернення землі в їхнє користування. Однак, він їм відмовив, пославшись на договори оренди. Після цього їхня третя сестра ОСОБА_5 в розмові повідомила, що договори оренди паїв підписала не матір, а вона ( ОСОБА_5 ) замість матері. На той час сестра ОСОБА_5 проживала разом з матір`ю, всі документи зберігались в будинку. Нічого іншого, крім цих договорів оренди землі, ОСОБА_5 замість матері не підписувала, оскільки матір була грамотною і до останнього дня перебувала в ясному розумі. Чи отримувала вона орендну плату після смерті матері - не пам`ятає.

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Барковський П.Г. у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Позивачка ОСОБА_2 також позов підтримала та суду пояснила, що вона упевнена в тому, що договори оренди землі замість матері ОСОБА_3 підписала їхня сестра ОСОБА_5 . Після оформлення спадщини вони з сестрою хотіли забрати землю з оренди і обробляти її самостійно. Саме тоді сестра і розповіла їм про те, що договори замість матері підписала вона.

Відповідач ПСП «Лук`янівка» подали до суду відзив на позов за підписом директора ОСОБА_12 (т.1 а.с.74-82). Відзив обґрунтовано тим, що вищевказані земельні ділянки, які належали ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 перебували в оренді ПСП «Лук`янівка» на підставі договору оренди землі, який періодично переукладався сторонами. Так, 14.02.2019, на виконання своїх прав, дотримуючись вимог діючого законодавства, досягнувши згоди з усіх істотних умов, ОСОБА_3 уклала з ПСП «Лук`янівка» договори оренди своєї земельної ділянки № б/н строком на сім років з орендною платою не менше 3% від базової нормативного-грошової оцінки орендованої земельної ділянки. На момент укладення договору оренди між ОСОБА_3 та ПСП «Лу`янівка» дана земельна ділянка перебувала в платному користуванні ПСП «Лук`янівка». В момент вчинення правочину ОСОБА_3 та ПСП «Лук`янівка» мали необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасників правочину було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. Правочин вчинений у письмовій формі, встановленій законом, та зареєстрований в установленому порядку. Правочин спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, вони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір підписаний обома сторонами. Саме ОСОБА_3 власноручно підписувала договори оренди землі б/н від 14.02.2019, які 26.03.2019 зареєстровано в реєстрі речових прав на нерухоме майно - номер запису 46136982 та 46136572. Отже, при укладенні вищевказаних договорів оренди земельних ділянок сторонами дотримано всіх вимог діючого законодавства, а тому ці договори є дійсними. Відповідач у своєму відзиві зауважує, що строк позовної давності щодо позовних вимог сплив для позивачів ще 26.03.2022, оскільки їм було відомо про укладення договорів між ОСОБА_3 та ПСП «Лук`янівка» ще в лютому-березні 2019 року. На спростування твердження позивачів щодо необізнаності про укладення ОСОБА_3 14.02.2019 договорів оренди з ПСП «Лук`янівка», відповідач зазначає, що ще за життя ОСОБА_3 одна із позивачів пропонувала ПСП «Лук`янівка» достроково розірвати вищевказані договори, мотивуючи тим, що вони хочуть обробляти вказані земельні ділянки самостійно. Саме позивачі після прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 отримували орендну плату за договорами оренди землі від 14.02.2019. Тому твердження позивачів про те, що їм, як власникам земельної ділянки, до оформлення спадкових прав не було відомо, що між ОСОБА_3 та ПСП «Лук`янівка» було укладено договори оренди землі, не відповідає дійсності. Стверджують, що все викладене позивачами в даному позові є надуманим та безпідставним. Також відповідач посилається на невірно обраний позивачами спосіб захисту порушених, на їхню думку, прав, покликаючись при цьому на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц. На підставі наведеного відповідач вважає, що ПСП «Лук`янівка» не порушувала прав та інтересів позивачів, а тому просили відмовити в позові.

В судовому засіданні представник відповідача ПСП «Лук`янівка»- адвокат Якименко О.В. позов не визнав з підстав, наведених у відзиві, суду додатково пояснив, що всі умови договорів оренди виконуються відповідачем належно. Ці земельні ділянки перебувають в оренді у ПСП «Лук`янівка» після розпаду СРСР і у власниці ОСОБА_3 ніколи не виникало жодних питань чи претензій до відповідача. ОСОБА_3 до останнього дня була свідома, при ясному розумі і особисто підписала договори оренди, що підтверджено висновком експертизи. Тому позов безпідставний, необґрунтований і до задоволення не підлягає.

Третя особа державний реєстратор Таращанської міської ради Номінат С.Ю. подав до суду письмові пояснення (т.1 а.с.68, 69), в яких зазначив, що на підставі положень чинного законодавства він розглянув заяви про державну реєстрацію іншого речового права від 22.03.2019 року та прийняв рішення про проведення державної реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3224483600:05:010:0090 та 3224483600:05:007:0000 на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного 14.02.2019 між ПСП «Лук`янівка» та ОСОБА_3 . До повноважень державного реєстратора, які передбачені ст. 10 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», не належить перевірка підписів договору оренди землі. На підставі викладеного державний реєстратор Таращанської міської ради Номінат С.Ю. просив суд розглядати справу без його участі, щодо вирішення спору покладався на розсуд суду.

ІІ. Процесуальні дії та рішення у справі

28.12.2022 позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Таращанського районного суду Київської області за допомогою засобів поштового зв`язку з указаним позовом.

03.01.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цю справу передано для розгляду судді Таращанського районного суду Київської області О. О. Музиченко.

05.01.2023 суд постановив ухвалу про залишення указаної позовної заяви без руху та надав позивачам десятиденний строк з дня вручення ухвали на усунення вказаних у ній недоліків (т.1 а.с.47-50).

27.01.2023 протягом визначеного судом строку на адресу суду від позивачів надійшли матеріали на усунення недоліків позовної заяви (т.1 а.с.53-55).

01.02.2023 суд прийняв указану позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 23.02.2023 (т.1 а.с.56, 57).

14.02.2023 до суду надійшли від третьої особи державного реєстратора Таращанської міської ради Номіната С.Ю. пояснення на позовну заяву позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з підтвердженням направлення їх копії учасникам справи (т.1 а.с.68-70).

17.02.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву від ПСП «Лук`янівка» та клопотання про забезпечення судових витрат з підтвердженням направлення їх копій учасникам справи (т.1 а.с.73-93).

23.02.2023 підготовче засідання було відкладено на 01.03.2023 у зв`язку з неявкою обох позивачів.

01.03.2023 від позивачки ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити (т.1 а.с.102).

Того ж дня позивачами було подано до суду заяви про виклик свідка, витребування доказів та призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи (т.1 а.с.103-107).

01.03.2023 підготовче засідання було відкладено на 16.03.2023 за клопотанням представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Барковського П.Г. у зв`язку з неотриманням стороною позивача ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву.

16.03.2024 суд постановив ухвалу, якою відмовив у клопотанні представника відповідача - адвоката Якименка О.В. про забезпечення судових витрат (т.1 а.с.124, 125).

Того ж дня - 16.03.2023 суд постановив ухвалу, якою задовольнив клопотання представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Барковського П.Г. та витребував у ПСП «Лук`янівка» оригінал договору оренди земельної ділянки від 14.02.2019, що укладений від імені ОСОБА_3 з ПСП «Лук`янівка» щодо земельної ділянки площею 3,8828 га, кадастровий номер 3224483600:05:007:0020, та оригінал договору оренди земельної ділянки від 14.02.2019, що укладений від імені ОСОБА_3 з ПСП «Лук`янівка» щодо земельної ділянки площею 0,4574 га, кадастровий номер 3224483600:05:010:0090 (т.1 а.с.126-128).

Крім того, у цьому підготовчому засіданні суд приєднав до матеріалів справи заяву представника відповідача - адвоката Якименка О.В. про визнання обов`язковою явки позивачів у судове засідання для надання пояснень по суті спору у справі, одночасно вирішення цього клопотання суд відклав до постановлення ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду. У зв`язку з цим у підготовчому засіданні суд оголосив перерву до 29.03.2023 (т.1 а.с.130, 131, 135).

24.03.2023 до суду надійшли від відповідача ПСП «Лук`янівка» документи в порядку виконання ухвали суду про витребування доказів від 16.03.2023 разом із оригіналом Додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, яка укладена між ОСОБА_3 та ПСП «Лук`янівка» щодо земельної ділянки площею 3,8828 га, кадастровий номер 3224483600:05:007:0020 (т.1 а.с.147, 148).

29.03.2023 суд постановив ухвалу, якою задовольнив клопотання позивачки ОСОБА_1 - адвоката Барковського П.Г. та продовжив строк підготовчого провадження в цій справі на тридцять днів у зв`язку з необхідністю проведення почеркознавчої експертизи, що потребує додаткового часу (т.1 а.с.156, 157).

Того ж дня - 29.03.2023 суд постановив ухвалу, якою задовольнив клопотання позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і призначив в цій справі почеркознавчу експертизу, на час проведення якої провадження у справі було зупинено (т.1 а.с.158-162).

09.10.2023 постановою Київського апеляційного суду ухвалу суду про призначення експертизи від 29.03.2023 було залишено без змін (т.2 а.с.12-16).

23.01.2024 до суду надійшло клопотання експерта КНДІСЕ про надання додаткових матеріалів.

24.01.2024 суд постановив ухвалу, якою поновив провадження у справі та призначив клопотання експерта до розгляду на 02.02.2024, викликав учасників справи в судове засідання (т.2 а.с.33, 34).

02.02.2024 суд постановив ухвалу, якою частково задовольнив клопотання експерта та надав експерту уточнення щодо виконання ухвали суду від 29.03.2023; провадження у справі на час проведення експертизи було зупинено (т.2 а.с.51-56).

30.04.2024 до суду надійшов висновок експерта КНДІСЕ Міністерства юстиції України від 15.04.2024 № 214/24-32 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи в цій справі (т.2 а.с.69-77).

Того ж дня - 30.04.2024 суд постановив ухвалу, якою поновив провадження у справі та призначив підготовче судове засідання на 08.05.2024, яке в подальшому було відкладено на 17.05.2024 за клопотання представника відповідача та на 22.05.2024 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді (т.2 а.с.80, 81, 89-91, 99-104).

22.05.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про розподіл судових витрат (т.2 а.с.106-112).

22.05.2024 суд постановив ухвалу, якою визнав обов`язковою явку в судове засідання позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та задовольнив заяву позивачів про допит одного свідка;закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 06.06.2024, яку через тимчасову непрацездатність судді було знято з розгляду з подальшим призначенням судового засідання на 24.06.2024 (т.2 а.с.120-123, 132).

24.06.2024 за клопотанням представника позивачки у судовому засіданні було оголошено перерву підготовки письмового клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та спроби мирного врегулювання спору до 04.07.2024 (т.2 а.с. 144).

25.06.2024 від представника відповідача надійшли додаткові письмові докази з підтвердженням направлення їх копій позивачам (т.2 а.с.149-154).

04.07.2024 справу було знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті по кримінальній справі, призначено наступне судове засідання на 19.07.2024, викликано в судове засідання її учасників (т.2 а.с.156).

19.07.2024 за клопотанням представника позивачки у зв`язку з його перебуванням на стаціонарному лікуванні та з урахуванням періоду щорічної основної відпустки судді з 29.07.2024 по 30.08.2024 розгляд справи відкладено на 09.09.2024 (т.2 а.с.165-169).

09.09.2024 в судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 заявив клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження та призначення експертизи (т.2 а.с. 180-184), в задоволенні якого судом було відмовлено, про що постановлено відповідну письмову ухвалу (т.2 а.с. 186-191).

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, показання свідка, перевіривши викладені в заявах по суті обставини, вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані докази, встановив наступні фактичні обставини та визначив зміст спірних правовідносин.

ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що ОСОБА_3 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯА №225363 від 18.03.2005 належала земельна ділянка з кадастровими номерами 3224483600:05:010:0090 та 3224483600:05:007:0020, площею 4,3401 га, розташована на території Лук`янівської сільської ради Таращанського району Київської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т.1 а.с. 22).

14.02.2019 між ОСОБА_3 та ПСП «Лук`янівка» було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого вона передала в оренду ПСП «Лук`янівка» на строк сім років належну їй на праві власності земельну ділянку площею 3,8827 га з кадастровим номером 3224483600:05:007:0020 (т.1 а.с. 24-30).

Також 14.02.2019 між ОСОБА_3 та ПСП «Лук`янівка» було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого вона передала в оренду ПСП «Лук`янівка» на строк сім років належну їй на праві власності земельну ділянку площею 0,4574 га з кадастровим номером 3224483600:05:010:0090 (т.1 а.с. 31-36).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 (т.1 а.с. 13).

02.02.2022 приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Федкевич НМ. було видано позивачці ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельної ділянки площею 3,8827 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3224483600:05:007:0020, та свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельної ділянки площею 0,4574 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3224483600:05:010:0090 (т.1 а.с. 14-17).

Крім того, 02.02.2022 приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Федкевич НМ. було видано позивачці ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельної ділянки площею 3,8827 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3224483600:05:007:0020, та свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельної ділянки площею 0,4574 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3224483600:05:010:0090 (т.1 а.с. 18--21).

З матеріалів справи установлено, що після оформлення спадкових прав 18.02.2022 ОСОБА_8 , яка діяла від імені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на підставі довіреності, зверталась до голови ПСП «Лук`янівка» із заявою про намір розірвати договори оренди земельної ділянки у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 та через те, що «…попередній договір, який був підписаний 14.02.2019, не є дійсним, тому, що його не підписувала власниця земельної ділянки ОСОБА_3 …» (т.1 а.с. 37).

15.04.2024 експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз було виготовлено висновок №241/24-32 за результатами проведення судової експертизи. За висновком цієї експертизи підписи від імені ОСОБА_3 в графі «Орендодавець» в розділі «Реквізити сторін» договору оренди земельної ділянки від 14.02.2019, укладеного між ОСОБА_3 та ПСП «Лук`янівка» щодо земельної ділянки площею 3,8827 га з кадастровим номером 3224483600:05:007:0020, та в графі «Орендодавець» в розділі «Реквізити сторін» договору оренди земельної ділянки від 14.02.2019, укладеного між ОСОБА_3 та ПСП «Лук`янівка» щодо земельної ділянки площею 0,4574 га з кадастровим номером 3224483600:05:010:0090, виконані ОСОБА_3 (т.2 а.с.69-77).

З наявних у справі копій відомостей про нарахування коштів №№ 95, 64, 86 вбачається, що в 2022 році ПСП «Лук`янівка» перерахувало на карткові рахунки ОСОБА_1 - 16 000,00 грн, ОСОБА_2 - 13 000,00 грн (т.2 а.с. 151, 153) та в 2023 році перерахувало на карткові рахунки кожної із позивачок по 16 000,00 грн (т.2 а.с. 152).

Свідок ОСОБА_5 суду показала, що вона є рідною сестрою позивачок ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .. В 2019 році у неї закінчувався договір оренди власної земельної ділянки і вона прийшла до керівництва ПСП «Лук`янівка» для підписання договору на новий строк. ОСОБА_12 почав її умовляти підписати договір оренди землі також і за матір ОСОБА_3 .. Спершу вона відмовлялась, а потім погодилась і підписала договір оренди замість матері, написавши її прізвище « ОСОБА_3 » так, як зазвичай розписувалась матір. Про цей факт вона розповіла матері, що остання одобрила. Жодних інших документів за матір вона ніколи не підписувала. Сестрам вона розповіла про ці обставини вже після того, як матері померла. Оглянувши оригінали договорів оренди землі, ОСОБА_5 ствердила, що підписи від імені ОСОБА_3 виконані нею (свідком) власноручно.

Інших доказів матеріали справи не містять і суду не надано.

ІV. Норми права, оцінка аргументів сторін та висновки суду

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються Законом, зокрема Земельним Кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» (в редакції від 01.01.2019) визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За ч.1 ст. 14 України «Про оренду землі» в цій же редакції договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно з ч. 4 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

За правилами ст. 202, ч. 3 ст. 203 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За положенням ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - ч. 3, ч. 5 та ч. 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У частині 1 статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч.2 ст. 2 ЦПК).

Конституція України у статті 129 визначає однією із основних засад судочинства змагальність сторін та свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Вказаний принцип закріплено також і в Цивільному процесуальному кодексі України. Так, згідно ч.3 ст. 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є змагальність сторін, що полягає рівності прав учасників справи щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.1 ст. 12 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.2 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України).

За положеннями статей 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За ч.1 ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Частинами 5,7 статті 81 ЦПК України визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосується предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконані обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Суд констатує, що позивачами не доведено ті обставини, на які вони посилаються в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Стверджуючи про те, що ОСОБА_3 не підписувала договорів оренди належних їй за життя земельних ділянок, позивачі не надали суду належних, допустимих і достатніх доказів на підтвердження своєї позиції. Натомість, за ініціативою позивачів у справі було проведено судову почеркознавчу експертизу, за висновком якої експерт встановив, що підписи від імені ОСОБА_3 в графі «Орендодавець» в розділі «Реквізити сторін» обох договорів оренди землі від 14.02.2019 виконані самою ОСОБА_3 .

Враховуючи це, суд критично оцінює і вважає неналежним доказом показання свідка ОСОБА_5 про те, що підписи в цих договорах оренди замість матері виконала вона. Суд також зауважує, що наведена свідком, яка є рідною сестрою ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , версія подій з`явилась вже після виготовлення висновку судової почеркознавчої експертизи. Повідомлені свідком обставини, які були відомі позивачам, не наведені в позовній заяві, а також не були відображені в їхньому клопотанні про призначення судової почеркознавчої експертизи і не озвучувались позивачами або їхнім представником під час обговорення цього клопотання.

З огляду на викладене, даючи оцінку зібраним доказам по справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є недоведеними, необґрунтованими і до задоволення не підлягають.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених сторонами по справі в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо суті позовних вимог.

V. Щодо розподілу судових витрат

Вирішуючи згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України питання щодо розподілу між сторонами судових витрат, суд керується наступним.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

За положенням ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу та інші, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, згідно зі ст. 137 ЦПК України несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання такої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає таку допомогу.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

На виконання положень ч.1 ст. 134 ЦПК України відповідач ПСП «Лук`янівка» заявили у відзиві про відшкодування судових витрат в розмірі 30 000,00 грн (т.1 а.с. 74-82).

Під час розгляду справи представник відповідача подав до суду клопотання про розподіл судових витрат (т.2 а.с. 107-112).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представник відповідача надав:

-копію договору №11/23 від 16.02.2023 про надання правової допомоги (т.1 а.с. 88), укладеного між відповідачем ПСП «Лук`янівка» та адвокатом Якименком О.В.. Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені договором. Згідно з п.3 оплата за надання правничої допомоги у справі №379/8/23 за цим позовом здійснюється замовником у фіксованій сумі та складає 30 000,00 грн (т.1 а.с. 88);

-копію акту виконаних робіт до договору про надання правової допомоги адвокатом від 16.02.2023 (т.1 а.с. 89);

-копію квитанції №11/23 від 16.02.2023 про оплату гонорару за надання правничої допомоги адвокатом, згідно з якою адвокат Якименко О.В. прийняв від ПСП Лук`янівка гонорар 30 000,00 грн на підставі надавання правничої допомоги адвоката за договором №11/23 від 16.02.2023 (т.1 а.с. 90).

-копію додаткової угоди №1 до договору №20/06/23 від 20.06.2023 про надання правової допомоги (т.2 а.с. 44), згідно з п.п. 2-4 якої оплата праці адвоката за договором здійснюється шляхом сплати замовником гонорару, як форми винагороди адвоката за здійснення представництва інтересів замовника. Розмір гонорару становить 50 000,00 (п`ятдесят тисяч) грн. Гонорар сплачується замовником адвокату у готівковій формі, про що адвокатом видається замовнику довідка про отримання гонорару;

-копію довідки від 22.06.2023 (т.2 а.с. 45), виданої адвокатом Горбуненком В.С. ОСОБА_11 на підтвердження отримання адвокатом від ОСОБА_11 гонорару в сумі 500 000,00 в готівковій формі за вищевказаним договором.

Надані представниками відповідача документи відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України є належними доказами понесення відповідачем ПСП «Лук`янівка» витрат на професійну правничу допомогу і сплати грошових коштів за надання такої допомоги адвокату Якименку О.В. в цій справі.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 28.12.2020 у справі №640/18402/19, розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу та часу, витраченого представником позивача, а отже, є визначеним. Адвокат не повинен підтверджувати розмір гонорару іншими письмовими доказами, якщо гонорар встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі.

З досліджених судом документів вбачається, що в договорі про надання професійної правничої допомоги сторони встановили розмір гонорару адвоката у фіксованому розмірі - 30 000,00 грн.

Водночас, суд враховує правовий висновок, сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), відповідно до якого з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України. Такий же правовий висновок сформовано Верховним Судом в додатковій постанові від 31 серпня 2023 року у справі № 824/20/23 (провадження № 61-6611ав23).

Суд вважає, що заявлена відповідачем до відшкодування вартість правничої допомоги адвоката в розмірі 30 000,00 грн (по 15 000,00 грн кожною із позивачок) є неспівмірною зі складністю цієї справи, характером правовідносин, обсягом наданих адвокатом послуг та витраченим ними часом на цю справу, а тому підлягає зменшенню до 10 000,00 грн - по 5 000,00 грн з кожної із позивачок.

Такий розмір відшкодування відповідачу витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, рівню її складності та обсягу необхідних процесуальних дій сторони відповідачів.

Щодо відшкодування судового збору, суд зауважує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, у разі відмови в позові судові витрати у виді судового збору, сплаченого при поданні цього позову, покладаються на позивачів і залишаються за ними.

Крім того, оскільки постановою Київського апеляційного суду від 09.10.2023 було залишено без задоволення апеляційну скаргу ПСП «Лук`янівка» на ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 29.03.2023 (т.2 а.с. 12-16), - сплачений відповідачем за подання цієї апеляційної скарги судовий збір в розмірі 1378,00 грн (т.1 а.с. 197) до відшкодування позивачами не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 16, 202, 203, 205, 207, 215, 262, 638, 640, 792 Цивільного кодексу України, ст.ст. 124, 125 Земельного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 10-13, 15, 76-81, 89, 95, 133, 134, 137, 141, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У позові ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Лук`янівка», третя особа: державний реєстратор Таращанської міської ради Номінат Сергій Юрійович, про визнання недійсними договорів оренди та скасування реєстраційних дій - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Лук`янівка» судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Лук`янівка» судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання на нього апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення - зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін та інших учасників справи:

Позивачка 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Позивачка 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Приватне сільськогосподарське підприємство «Лук`янівка», код ЄДРПОУ: 04302347, місцезнаходження: вул. Центральна, 31, с. Лук`янівка, Білоцерківський район, Київська область;

Третя особа: державний реєстратор Таращанської міської ради Номінат Сергій Юрійович, місцезнаходження: вул. Героїв Чорнобиля, 1, м. Тараща, Білоцерківський район, Київська область.

Повне судове рішення складено 13.09.2024.

Суддя Таращанського районного суду Київської області Ольга МУЗИЧЕНКО