Ухвала

від 22.07.2024 по справі 393/511/22

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Долинський районний суд Кіровоградської області

110 м. м. Долинська Кропивницький район Кіровоградська область Україна 28500

Справа № 393/511/22

УХВАЛА

Іменем України

22.07.2024 рокум. Долинська

Колегія суддів Долинського районного суду Кіровоградської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , розглянув у закритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022121040000500 від 29 серпня 2022 року за обвинуваченням: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоандріївки Новгородківського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодружений, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , згідно зі ст. 55 КК УРСР (1960 року), ст. 89 КК України не судимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду знаходиться обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів. Зазначає, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років, ризики, що стали підставою для застосування запобіжного заходу не перестали існувати, обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення кримінального покарання, окрім цього ним раніше вчинялися дії спрямовані на переховування, незаконно впливати на свідків, потерпілу з метою надання ними показань на свою користь, вчинити інше кримінальне правопорушення. На переконання прокурора неможливо застосувати до обвинуваченого менш суворий запобіжний захід. Злочин в якому ОСОБА_6 обвинувачується вчинений стосовно малолітньої дитини, посягає на статеву недоторканість та статеву свободу, що свідчить про відсутність поваги до встановлених правил.

Обвинувачений на переконання прокурора немає стійких соціальних зв`язків.

Захисник обвинуваченого заявила клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Клопотання по суті мотивує тим, що застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою не підтверджується фактами, що наявні в матеріалах кримінального провадження, порушує основоположні права та свободи обвинуваченого. Тяжкість кримінального правопорушення в якому обвинувачений обвинувачується не може бути підставою для тривалого тримання під вартою. Застосування більш м`якого запобіжного заходу буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків. Наведені прокурором підстави для тримання обвинуваченого під вартою є формальними та не підтверджені доказами. Тривале тримання обвинуваченого під вартою є неприпустимим та незаконним.

Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні своє клопотання підтримав та просив його задовольнити. У клопотанні захисника просив відмовити.

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора. Зазначає, що не бачить справедливості та суду не довіряє. Клопотання захисника про зміну запобіжного заходу підтримує.

Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечувала проти клопотання прокурора. Клопотання про зміну запобіжного заходу підтримує. Просить застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання або особисте зобов`язання.

Суд, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши необхідні матеріали кримінального провадження, дійшов до такого висновку.

За чч. 1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Вирішуючи питання, що стосується продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів, суд виходить із такого.

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 31 серпня 2022 року стосовно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 28 жовтня 2022 року без визначення розміру застави.

Останньою ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 11 червня 2024 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 продовжено застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів до 9 серпня 2024 року без визначення розміру застави.

Тобто стосовно обвинуваченого закінчується строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

При застосуванні до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, було встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінального покарання, незаконно впливати на свідків, потерпілу, вчинити нові кримінальні правопорушення.

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152КК України, цей злочин є умисним, особливо тяжким, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років. Цей злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості, вчинений стосовно малолітньої особи. Обвинувачення в такому злочині може характеризувати особу обвинуваченого, як схильну до застосування насильницьких дій, здійснення фізичного та психологічного примусу, з метою отримання доказів на свою користь.

Зважаючи на суворість покарання, що загрожує обвинуваченому за діяння в якому обвинувачується, існує обґрунтоване переконання у можливості його переховування від суду. Окрім цього обвинувачений не має міцних соціальних зв`язків.

Раніше обвинувачений неодноразово вчиняв кримінальні правопорушення, зокрема умисні та тяжкі злочини, а також корисливі злочини, відбував покарання у виді позбавлення волі. Судимості за ці злочини тепер погашені, однак зазначене дає переконання про його можливість вчинити нові кримінальні правопорушення.

Вищезазначене дає суду підстави вважати про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінального покарання, вчинити нові кримінальні правопорушення.

Ці самі обставини, що встановлені судом під час вирішення клопотання прокурора про продовження строку застосування стосовно обвинуваченого запобіжного заходу, свідчать про неможливість запобігти ризикам шляхом застосування будь-якого іншого запобіжного заходу.

У цьому кримінальному провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого. При цьому, суд оцінює суворість можливого покарання для обвинуваченого та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі незастосування найсуворішого запобіжного заходу.

Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні обвинуваченого під вартою.

Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Зазначені захисником у клопотанні про зміну запобіжного заходу обставини не спростовують доведених прокурором підстав для продовження обвинуваченому строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а відтак клопотання захисника є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 115 КПК України при обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку.

Згідно з вищезазначеним, клопотання прокурора про продовження строку застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів, підлягає задоволенню, а строк запобіжного заходу має бути продовжений до 19 вересня 2024 року включно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 331, 369, 370-372, 394, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України продовжити строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 19 вересня 2024 року включно без визначення розміру застави.

У клопотанні захисника відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали після її оголошення негайно вручити обвинуваченому.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1