Постанова

від 09.09.2024 по справі 923/571/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 рокум. ОдесаСправа № 923/571/20Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Принцевської Н.М., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання: Ісмаілова А.Н.

за участю представників учасників справи:

від Головного управління ДПС у Херсонський області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополя, Херсонська область, м. Херсон Зарудна А.І., на підставі посвідчення;

від Херсонського обласного центру зайнятості, м. Херсон Мороз Т.В. на підставі довіреності.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу в режимі відеоконфереції Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Херсонська область, м. Херсон

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 року, м. Одеса, про заміну сторони у виконавчому провадженні, суддя першої інстанції Смелянець Г.Є.

у справі №923/571/20

за позовом: Херсонського обласного центру зайнятості, м. Херсон

до відповідача: Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, м. Херсон

про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви та ухвали суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 23.10.2020 у справі №923/571/20, яке набрало законної сили 22.12.2020 було задоволено позовні вимоги Херсонського обласного центру зайнятості до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання його кредитором з сумою грошових вимог в сумі 50961 грн. 28 коп. та задоволено ці грошові вимоги і відшкодовано судовий збір. 06.01.2021 року на примусове виконання рішення Господарським судом Херсонської області було видано накази.

Боржник визнав позивача кредитором, однак рішення суду в частині стягнення грошових коштів виконане не було.

19.01.2024 року до Господарського суду Одеської області (після зміни територіальної підсудності) від Херсонського обласного центру зайнятості надійшла заява (вх.№2-85/24) про заміну сторони у виконавчому провадженні правонаступником, в якій останній просить суд замінити Боржника у виконавчому провадженні з виконання наказу Господарського суду Херсонської області від 06 січня 2021 року №923/571/20 щодо зобов`язання Головного управлінні Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73022, пр. Ушакова, 75, м. Херсон; код ЄДРПОУ 39394259) визнати кредитором Херсонський обласний центр зайнятості (73027, м. Херсон, вул. Стрітенська, буд.7 А; ЄДРПОУ 03491300) з сумою вимог 50961 (п`ятдесят тисяч дев`ятсот шістдесят одна) грн. 28 коп. та задовольнити ці грошові вимоги на правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, що є відокремленим підрозділом Державної податкової служби України без права юридичної особи.

Заява мотивована тим, що, у зв`язку з реорганізацією Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (ЄДРПОУ 39394259) шляхом приєднання до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (ЄДРПОУ 43143201) права та обов`язки Боржника у правовідносинах з виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 23 жовтня 2020 року по справі №923/571/20 перейшли до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (ЄДРПОУ 43143201), правонаступником якого є Головне управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ ВП 43995495), як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, у зв`язку з чим, на підставі приписів ч. 1 ст. 52, ст. 334 Господарського процесуального кодексу України, ст. 512, 514 Цивільного кодексу України, ст. 15 Закону України Про виконавче провадження просить суд замінити Боржника у даному виконавчому провадженні .

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 року у справі №923/571/20 заяву Херсонського обласного центру зайнятості про заміну сторони у виконавчому провадженні за вх.№2-85/24 від 19.01.2024 у справі № 923/571/20 задоволено; замінено Боржника у виконавчому провадженні з виконання наказу Господарського суду Херсонської області від 06 січня 2021 року №923/571/20 щодо зобов`язання Головного управлінні Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (ЄДРПОУ 39394259) визнано кредитором Херсонський обласний центр зайнятості (ЄДРПОУ 03491300) з сумою вимог 50 961 грн.28 коп. та задоволено ці грошові вимоги на правонаступника Головне управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, що є відокремленим підрозділом Державної податкової служби України без права юридичної особи (код ЄДРПОУ ВП43995495).

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що 01.01.2021 відбулось фактичне (компетенційне) адміністративне правонаступництво від територіального органу Державної фіскальної служби, як юридичної особи публічного права до територіального органу Державної податкової служби, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, а саме: відбулося передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого, а тому Головне управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ ВП 43995495), як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, є правонаступником всіх прав та обов`язків Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43143201), до якого було приєднано Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Головне управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, що є відокремленим підрозділом Державної податкової служби України без права юридичної особи, з ухвалою суду першої інстанції не погодилось, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 року у справі № 923/571/20 скасувати та ухвалити нову, якою у задоволенні заяви Херсонського обласного центру зайнятості про заміну сторони (Боржника) у виконавчому провадженні відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права і неповним з`ясуванням всіх обставин справи. Зокрема, скаржник зазначає, що судом першої інстанції вчинено невірне застосування статті 52 Господарського процесуального кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України №1200 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р, та неправомірно визначено Державну податкову службу правонаступником Державної фіскальної служби у відносинах щодо повернення Центру зайнятості - не роботодавцем допомоги по безробіттю у разі доведення працівником у суді його незаконного звільнення.

Також, скаржник вказує, що судом першої інстанції не досліджено наявність/відсутність підстав для заміни сторони правонаступником з огляду на відсутність запису про припинення Державної фіскальної служби України та його територіальних органів, наявність запису про те, що досі Державна фіскальна служба України знаходиться в стані припинення, ураховуючи характер зобов`язань та функцій державних органів.

Крім того, скаржник стверджує, що судом першої інстанції залишено поза увагою той факт, що Херсонським обласним центром зайнятості не доведено фактичну неможливість виконання Головним управлінням Державної фіскальної служби або Державною фіскальною службою України, починаючи з 27.02.2020, повернення виплаченої допомоги по безробіттю.

Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції, на те, що спір у цій справі виник у сфері стягнення з роботодавця суми страхових коштів та вартості соціальних послуг, наданих безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а відтак, дані спірні правовідносини не стосуються публічно-владних функцій у сфері реалізації державної податкової політики, політики з адміністрування єдиного внеску чи інших функцій, що були передані Державній податковій службі України відповідно до діючих нормативно-правових актів, тому Головне управління Державної фіскальної служби код ЄДРПОУ 39394259 не є такою стороною, що вибула із даних правовідносин.

Скаржник стверджує, що під час прийняття ухвали суду першої інстанції від 05 лютого 2024 року щодо заміни сторони (боржника) у виконавчому провадженні, судом не надано належної оцінки та не перевірено, чи мали місце у цій справі обставини повного правонаступництва відповідача/боржника, яке включає в себе: публічне правонаступництво (правонаступництво у завданнях, функціях та повноваженнях) та правонаступництво в майнових приватних правовідносинах, та чим підтверджуються відповідні обставини.

Крім того, скаржник зауважує, що господарський суд першої інстанції не з`ясував обставини щодо складання відповідними особами розподільчого балансу та/або передавального акту.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 року поновлено скаржнику пропущений процесуальний строк на оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 року про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі №923/571/20, справу призначено до судового розгляду.

04 липня 2024 року через електронний суд до Південно-західного апеляційного господарського суду від Херсонського обласного центру, м. Херсон надійшов відзив (вх. №1900/24), у якому останній просив суд апеляційної інстанції у задоволенні апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Херсонська область, м. Херсон відмовити, ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 року про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі №923/571/20 залишити без змін. Відзив колегією суддів долучено до матеріалів господарської справи.

Зокрема, позивач вказує, що згідно абз. 2 ч.10 ст.51 Бюджетного кодексу України у разі ліквідації або реорганізації державних органів у поточному бюджетному періоді забезпечення їх діяльності у наступних бюджетних періодах до завершення процедур ліквідації або реорганізації здійснюється в межах видатків, передбачених новим державним органам, які визначені правонаступниками чи яким передаються функції органів, що ліквідуються або реорганізуються.

Також, позивач звертає увагу на те, що станом на 01.01.2022 всі співробітники Державної фіскальної служби, у тому числі ті, які входили до складу Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби, звільнені, а Державною фіскальною службою України припинено виконання функцій органу виконавчої влади України, отже, на думку позивача, Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (ЄДРПОУ 39394259) не має достатньої інституційної та операційної незалежності від держави. Саме держава прийняла рішення про приєднання Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (ЄДРПОУ 39394259) до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Разом з тим, 22.04.2024 припинено державну реєстрацію Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (ЄДРПОУ 4343201), що відбулося раніше, ніж припинення Головного управління Державної фіскальної служби. Будь яких змін щодо правонаступництва Державної фіскальної служби за таких обставин Кабінетом Міністрів України не приймалося.

Позивач стверджує, що перехід прав та обов`язків в майнових приватних правовідносинах Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (ЄДРПОУ 39394259) до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (ЄДРПОУ 41343201) та до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, що є відокремленим підрозділом Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 43995495), є встановленою обставиною.

Тому позивач вважає, що Головне управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, що є відокремленим підрозділом Державної податкової служби України без права юридичної особи, набуло прав та обов`язків у матеріальних правовідносинах стосовно виконання рішення суду від 23.10.2020 №923/571/20, а Боржник вибув з таких правовідносин, оскільки не здійснює діяльність та не отримує фінансування.

Виходячи з викладеного, позивач зазначає, що повне належне виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 23 жовтня 2020 року по справі №923/571/20 може бути забезпечено правонаступником Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259) - Головним управлінням Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ ВП 43995495), який є відокремленим підрозділом Державної податкової служби України.

Крім того, 06 вересня 2024 року через електронний суд до Південно-західного апеляційного господарського суду від Херсонського обласного центру, м. Херсон надійшли додаткові пояснення (вх.1900/24/) та клопотання (вх.3406/24) та від Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Херсонська область, м. Херсон надійшли додаткові пояснення (вх.№1910/24).

Проте, колегією суддів зазначені вище клопотання та додаткові пояснення залишаються без розгляду, оскільки вони подані з порушенням процесуального строку які були визначені ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 року про відкриття апеляційного провадження.

В судовому засіданні представник управління ДПС у Херсонський області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополя, підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, викладених письмово.

Представник Херсонського обласного центру, м. Херсон в режимі відеоконференції заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила ухвалу суду першої інстанції залишити без змін з мотивів, викладених у відзиві.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Херсонська область, м. Херсон підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 року про задоволення заяви Херсонського обласного центру зайнятості про заміну сторони у виконавчому провадженні скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні такої заяви, виходячи з наступного.

Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 23.10.2020 у справі № 923/571/20 позовні вимоги Херсонського обласного центру задоволено повністю. Зобов`язано Головне управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (місцезнаходження: 73026, м. Херсон, пр. Ушакова, буд.75; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 39394259) визнати кредитором Херсонський обласний центр зайнятості (місцезнаходження: 73027, м. Херсон, вул. Стрітенська, буд.7 А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03491300) з сумою грошових вимог 50 961 грн. 28 коп. та задовольнити ці грошові вимоги.

Стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (місцезнаходження: 73026, м. Херсон, пр. Ушакова, буд.75; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 39394259) на користь Херсонського обласного центру зайнятості (місцезнаходження: 73027, м. Херсон, вул. Стрітенська, буд.7А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03491300) 2102 грн. компенсації по сплаті судового збору.

06.01.2021 на примусове виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 23.10.2020 у справі №923/571/20, яке набрало законної сили 22.12.2020, видано відповідні накази.

19.01.2024 року до Господарського суду Одеської області від Херсонського обласного центру надійшла заява (вх.№2-85/24) про заміну сторони у виконавчому провадженні правонаступником, в якій останній просить суд замінити Боржника у виконавчому провадженні з виконання наказу Господарського суду Херсонської області від 06 січня 2021 року у справі №923/571/20 щодо зобов`язання Головного управлінні Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73022, пр. Ушакова, 75, м. Херсон; код ЄДРПОУ 39394259), визнати кредитором Херсонський обласний центр зайнятості (73027, м. Херсон, вул. Стрітенська, буд.7 А; ЄДРПОУ 03491300) з сумою вимог 50 961 (п`ятдесят тисяч дев`ятсот шістдесят одна) грн. 28 коп. та задовольнити ці грошові вимоги на правонаступника Головне управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, що є відокремленим підрозділом Державної податкової служби України без права юридичної особи.

Заява мотивована тим, що, у зв`язку з реорганізацією Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (ЄДРПОУ 39394259) шляхом приєднання до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (ЄДРПОУ 43143201), права та обов`язки Боржника у правовідносинах з виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 23 жовтня 2020 року по справі №923/571/20 перейшли до нього, а потім, в зв`язку з його ліквідацією, до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ ВП 43995495), який є відокремленим підрозділом Державної податкової служби України, у зв`язку з чим, на підставі приписів ч. 1 ст. 52, ст. 334 Господарського процесуального кодексу України, ст.. 512, 514 Цивільного кодексу України, ст. 15 Закону України Про виконавче провадження просить суд замінити Боржника у даному виконавчому провадженні.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви прийняття аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваній ухвали.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до положень ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчовизначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року N 18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року N 11-рп/2012).

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі Фуклев проти України, заява N 71186/01, п. 84).

Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Правонаступництво - це перехід суб`єктивного права від однієї особи до іншої (правонаступника) в порядку похідного правонабуття. Перехід суб`єктивних прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого відбувається через набуття суб`єктивного права та/чи суб`єктивного обов`язку однією особою і, відповідно, їх втрату іншою. Однак при цьому спостерігається зв`язок між набутими суб`єктивними правами і обов`язками та правовідносинами, в яких перебував їх носій-попередник, з іншими особами, в силу чого і було можливе їх існування.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним.

Здійснення правонаступництва є результатом наявності визначеного юридичного складу, тобто сукупності юридичних фактів, необхідних і достатніх для того, щоб отримати відповідний ефект - наступництво в правах та обов`язках. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Наявність або відсутність процесуального правонаступництва підлягає встановленню окремо у кожному випадку.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав правопопередника. Тобто, підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав у матеріальних правовідносинах.

За приписами статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Як вже зазначалося, процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Адже процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 Господарського процесуального кодексу України, - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Судова колегія звертає увагу на правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17 (провадження № 14-37цс20). Так, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що поняття «правонаступництво юридичної особи», «правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи» і «процесуальне правонаступництво юридичної особи-сторони у справі» мають різний зміст.

Правонаступництво юридичної особи має місце у випадку її припинення шляхом реорганізації: злиття, приєднання, поділу, перетворення (частина перша статті 104 Цивільного кодексу України). У такому разі відбувається одночасне правонаступництво (передання) прав і обов`язків юридичної особи або, іншими словами, одночасне правонаступництво щодо майна, прав і обов`язків юридичної особи (частина друга статті 107 Цивільного кодексу України). Тому правонаступництво юридичної особи, так само як і спадкове правонаступництво (стаття 1216 Цивільного кодексу України), завжди є універсальним, тобто передбачає одночасний перехід до правонаступника за передавальним актом або розподільчим балансом (частина перша статті 104, статті 106 - 109 Цивільного кодексу України) і прав, і обов`язків юридичної особи, яка припиняється шляхом реорганізації.

Натомість, є випадки, коли правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи не завжди є наслідком правонаступництва юридичної особи. А тому перше може бути не тільки універсальним (частина перша статті 104 Цивільного кодексу України), але й сингулярним, тобто таким, за якого до правонаступника переходить певне право кредитора чи обов`язок боржника.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти (п. 1, 4 ч. 2 вказаної статті). Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ч. 3 цієї статті). У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події (ч. 6 ст. 11 Цивільного кодексу України), наприклад, смерті фізичної особи.

Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи, в тому числі і при заміні сторони у виконавчому провадженні, суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва. Під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13.03.2019 (справа № 524/4478/17) та від 20.02.2019 (справа № 826/16659/15).

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) іншому або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 у справі № 2а-23895/09/1270.

У такому разі також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю публічного правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом [на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами)] сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.

У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другого відповідача суд залучає іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із даним суб`єктом.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 9901/348/19.

У даному випадку при розгляді заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі, яка розглядається судом господарської юрисдикції також потрібно було обов`язково встановити наявність підстав для здійснення правонаступництва у цивільних правовідносинах з урахуванням особливостей публічного правонаступництва.

Так, Херсонський обласний центр зайнятості в якості підстави для заміни сторони виконавчого провадження боржника посилається на обставини реорганізації Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонський області згідно постанов Кабінету Міністрів України внаслідок чого, згідно його тверджень, саме Головне управління Державної податкової служби у Херсонський області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ ВП 43995495), який є відокремленим підрозділом Державної податкової служби України, є правонаступником Боржника у даному виконавчому провадженні. Суд першої інстанції зробив висновок, що у виконавчому провадженні у даній справі відбулося адміністративне правонаступництво і замінив Боржника у виконавчому провадженні з виконання наказу Господарського суду Херсонської області від 06 січня 2021 року у справі №923/571/20.

Судова колегія вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим та неправомірним, виходячи з наступного.

Так, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" визначено утворити Державну податкову службу України та Державну митну службу, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

Згідно з абзацом другим пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 1200 Державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності (абзац четвертий пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 1200).

Відповідно до абз. 6 п. 2 цієї постанови Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1 та реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2. Зокрема, утворено Головне управління Державної податкової служби у Херсонський області шляхом приєднання до нього Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонський області.

Пунктами 3, 4 цієї постанови встановлено, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. Визначено територіальні органи Державної податкової служби правонаступниками майна, прав та обов`язків територіальних органів ДФС, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності.

30.09.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби", якою вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, зокрема, Головне управління Державної податкової служби у Херсонській області. Пунктом 2 зазначеної постанови визначено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій. Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

Механізм здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією центральних органів виконавчої влади та їхніх територіальних органів визначений Порядком здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 1074 від 20.10.2011 орган виконавчої влади утворюється шляхом утворення нового органу виконавчої влади або в результаті реорганізації (злиття, поділу, перетворення) одного чи кількох органів виконавчої влади. Орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Пунктом 6 Порядку № 1074 визначено, що права та обов`язки органів виконавчої влади переходять: у разі злиття органів виконавчої влади до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі поділу органу виконавчої влади до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу; у разі перетворення органу виконавчої влади до утвореного органу виконавчої влади; у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.

Орган виконавчої влади, утворений в результаті реорганізації, здійснює повноваження та виконує функції у визначених Кабінетом Міністрів України сферах компетенції з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення таким органом повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється (абзац 1 пункту 12 Порядку № 1074).

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1074 майнові права та обов`язки органів виконавчої влади у разі їх злиття, приєднання або перетворення переходять правонаступникові на підставі передавального акту, а у разі їх поділу - згідно з розподільчим балансом.

Згідно із частиною п`ятою статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до частини сьомої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" у разі поділу юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутворених юридичних осіб та державна реєстрація припинення юридичної особи, що припиняється у результаті поділу. Поділ вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичної особи, що припиняється у результаті поділу.

Отже, інститут правонаступництва органів державної влади різниться від інституту правонаступництва суб`єктів приватного права, оскільки є більш ширшим за змістом, включаючи в себе: правонаступництво в завданнях, функціях та повноваженнях як складових категорії компетенції органу виконавчої влади, а також щодо конкретних управлінських (організаційних) прав та обов`язків, які становлять зміст відповідних правовідносин тобто публічне правонаступництво, за якого відбувається перехід владних прав та функції органу, що реорганізовується, до органу, що створюється, та правонаступництво в майнових приватних правовідносинах, в яких орган влади виступає як юридична особа приватного права.

У випадку публічного правонаступництва перехід таких прав та обов`язків оформлюється нормативним актом, тоді як правонаступництво в майнових приватних правовідносинах обов`язково здійснюється на підставі передавального акту або розподільчого балансу. Юридична особа є припиненою з дати внесення до єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи (див. висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2019 у справі № 916/376/15-г, від 19.03.2021 у справі № 910/4642/20 та від 20.09.2021 у справі № 909/51/17).

То ж, умовою для задоволення судом клопотання про заміну сторони у виконавчому провадженні (відповідача/боржника) у цій справі є встановлення обставин переходу майнових прав та обов`язків відповідача Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (ЄДРПОУ 39394259) у процесі його реорганізації саме до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ ВП 43995495), який є відокремленим підрозділом Державної податкової служби України, які з урахуванням наведеного мають підтверджуватись розподільчим або передавальним балансом.

Аналіз положень статті 104 Цивільного кодексу України, статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", пунктів 7, 12 Порядку № 1074 свідчить, що реорганізація Державної фіскальної служби шляхом її поділу вважатиметься такою, що відбулася, із дати державної реєстрації змін до відомостей, які містяться в ЄДР щодо правонаступництва юридичної особи, до якої здійснюється приєднання, натомість перехід майнових прав та обов`язків реорганізованого (приєднаного) органу виконавчої влади до його правонаступника має підтверджуватися розподільчим балансом, затвердженим у встановленому порядку (подібний висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.09.2021 у справі № 909/51/17 ).

Проте, як вбачається з матеріалів даної справи, запис про припинення вищезазначеного Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області у Реєстрі на момент вирішення судом першої інстанції питання про заміну Боржника у виконавчому провадженні відсутній; Воно на час розгляду судом цього питання значиться як таке, що знаходиться в стані припинення.

Наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 №643 із змінами, внесеними наказом Державної податкової служби від 04.03.2021 року №264, затверджено Положення про Головне управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, у п.1 якого встановлено, що Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ ВП 43995495) є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, забезпечує реалізацію повноважень Державної податкової служби на території Херсонської області, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (ЄДРПОУ 43143201).

У п.15 цього Положення встановлено, що Головне управління Державної податкової служби утворюється без статусу юридичної особи та є органом державної влади, має окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк зі своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України, є розпорядником бюджетних коштів.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридична особа Головне управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43143201) також перебуває у стані припинення.

Наказом Державної податкової служби від 24.12.2020 №755 "Про початок забезпечення здійснення територіальними органами Державної податкової служби повноважень та функцій", розпочато з 01.01.2021 здійснення територіальними органами Державної податкової служби, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 №529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", повноважень та функцій територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови № 893.

Наказ у справі №923/571/20 було видано судом на примусове виконання рішення Господарського суду Херсонської області, яким задоволено вимоги позивача про зобов`язання відповідача визнати його кредитором Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі та задовольнити його грошові вимоги на суму 50 961 грн. 28 коп., як відшкодування її сплати Центром зайнятості - не роботодавцем допомоги по безробіттю у разі доведення працівником у суді його незаконного звільнення, тобто обов`язок боржника, що випливає з рішення Господарського суду Херсонської області, не стосується публічно-владних функцій у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску чи інших функцій, що були передані Державній податковій службі України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200.

Отже, заміна Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі як Боржника у виконавчому провадженні за наказами суду на примусове виконання вказаного рішення може мати місце виключно у випадку фактичного її вибуття унаслідок припинення або у випадку наявності передачі цивільних прав та обов`язків за іншими правовідносинами за розподільчим або передавальним балансом, оформленим у встановленому порядку.

Заявником не надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів наявності або припинення юридичної особи Боржника у виконавчому провадженні, або передачі іншій особі прав та обов`язків шляхом, встановленим законом.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів зазначає, що оскільки предмет спору у справі №923/571/20 не стосується публічно-владних функцій, переданих Головному управлінню Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, як відокремленому підрозділу Державної податкової служби України, і на момент вирішення судом питання про заміну Боржника у виконавчому провадженні до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не був унесений запис про припинення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259), при цьому розподільчого балансу матеріали справи також не містять, тому висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для заміни Боржника у виконавчому провадженні правонаступником внаслідок встановлення адміністративного (компетенційного) правонаступництва є помилковими (відсутні публічні правовідносини між сторонами), при тому що факту універсального правонаступництва в даному випадку заявником не доведено суду.

Таке кореспондується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 07.04.2022 по справі № 910/8252/21, від 11.02.2021 у справі № 826/9815/18, від 16.06.2023 №925/1775/21, від 22.02.2024 у справі №914/3985/21.

До того ж, в даному випадку суд не звернув увагу на те, що сам заявник зазначив про часткове виконання рішення суду і визнання Боржником його кредитором на визначену судом суму грошових вимог і неправомірно здійснив заміну Боржника і в цій частині виконавчого провадження.

За таких обставин доводи скаржника про неправильне застосування Господарським судом Одеської області норм процесуального та матеріального права є обґрунтованими, знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали про заміну Боржника у виконавчому провадженні за наказами з примусового виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 23.10.2020 у справі №923/571/20, а доводи Херсонського обласного центру зайнятості, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, зокрема, має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведені обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що аргументи, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскільки скаржник просив суд апеляційної інстанції оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, що в даному випадку не відповідає нормам чинного процесуального законодавства України, а ухвала Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 року у справі №923/571/20 не відповідає вимогам процесуального та матеріального права, місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали не було в повному обсязі враховано усі обставини справи, і є достатні правові підстави для її скасування з прийняттям нового рішення про відмову у задоволення заяви Херсонського обласного центру про заміну сторони Боржника у виконавчому провадженні.

Також, колегія суддів зазначає, що скаржником апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 року у справі №923/571/20 подано до апеляційного господарського суду через підсистему Електронний суд, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір, яка визначає, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, а тому скаржнику за перегляд вказаної вище ухвали суду першої інстанції належало сплатити судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп. (3028грн. * 0,8), який і підлягає відшкодуванню з позивача. Апелянт має право звернутися до суду із заявою про повернення надмірно сплаченого судового збору з бюджету України.

Керуючись ст. 255, 269, 270, 271, 275, 277, 281-284, 334 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Херсонська область, м. Херсон в особі відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (ЄДРПОУ ВП43995495) на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 про заміну Боржника у виконавчому провадженні у справі №923/571/21 задовольнити.

Скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 про заміну Боржника у виконавчому провадженні з виконання наказу Господарського суду Херсонської області від 06.01.2024 у справі №923/571/20.

Відмовити в задоволенні заяви Херсонського обласного центру зайнятості (вх.№2-85/24) від 19.01.2024 про заміну сторони у виконавчому провадженні з Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259) на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі в особі відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 43995495, 73022, м. Херсон, просп. Ушакова, 75).

Стягнути з Херсонського обласного центру зайнятості (73027, м. Херсон, вул. Стрітенська, буд. 7А, код ЄДРПОУ 03401300) на користь Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі в особі відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (73022, м. Херсон, пр. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ ВП 43995495) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2422 грн.40 коп.

Доручити Господарському суду Одеської області видати наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодекс України.

Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 09.09.2024 року.

Повний текст постанови складено 10 вересня 2024 року.

Головуючий суддя Г.І. Діброва Судді Н.М. Принцевська Я.Ф. Савицький