Ухвала

від 10.09.2024 по справі 911/2353/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"10" вересня 2024 р. Справа № 911/2353/24

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А. перевіривши матеріали позовної заяви Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київська обласна дитяча лікарня»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелекс»

про зобов`язання повернути орендоване майно

установив:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київська обласна дитяча лікарня» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелекс» про зобов`язання останнього повернути КНП КОР «Київська обласна дитяча лікарня» майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області нежитлові приміщення, загальною площею 36 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Боярка, вул. Хрещатик, 83 (далі приміщення), шляхом підписання акту приймання-передачі відповідно до умов договору оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області №61/08 від 24.11.2008 (далі - договір).

Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що строк дії договору сторони визначили до 08.11.2020, тоді як відповідач не вжив передбачених законом заходів та не виконав власних зобов`язань, передбачених ч. 1 ст. 785 ЦК України та п. 5.12. договору, і продовжує займати приміщення без належних правових підстав.

Водночас, за доводами позивача, з метою досудового врегулювання спору ним направлялись відповідачу листи з повідомленнями стосовно звільнення орендованого приміщення та передачі його актом прийому-передачі.

Дослідивши матеріали вказаної вище позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.

Приписами ст. 2 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарське судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов`язковості судового рішення.

Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.

Згідно пунктів 5, 8, 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема:

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Згідно приписів ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 74, ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

В порушення приписів пп. 5, 8 ч. 3 ст. 162, ст. ст. 91, 164 ГПК України, позивачем не зазначено доказів, із відповідним їх наданням, на підтвердження викладених у позові обставин надіслання/направлення відповідачу листів з повідомленнями стосовно звільнення орендованого приміщення та передачі його актом прийому-передачі.

Попри вказане вище позивачем не зазначено про наявність/відсутність у нього відповідних доказів та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою.

В розрізі вказаного суд звертає увагу позивача на те, що

- згідно приписів ст. ст. 14, 74, 164 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений права збирати докази з власної ініціативи, тоді як позивач зобов`язаний вказати, якими саме доказами підтверджуються викладені ним у позові обставини, та відповідно надати такі докази або повідомити суд про неможливість їх надання;

- приписи ст. ст. 73, 74, 164 ГПК України не звільняють позивача, у разі самого лише посилання на певні обставини, від обов`язку надати докази на підтвердження викладених у заяві обставин або зазначити про такі докази із наведенням причин їх неподання;

- саме лише небажання позивача або його суб`єктивні міркування про доцільність подання доказів на підтвердження викладених у позові обставин не є підставою від звільнення позивача від обов`язку виконати покладені на нього процесуальні обов`язки передбачені наведеними вище приписами ГПК України

Крім того в порушення пп. 8, 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київська обласна дитяча лікарня» не містить:

- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Згідно приписів ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Однак до позовної заяви Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київська обласна дитяча лікарня» не додано документи, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів у розумінні ч. 1 ст. 172 ГПК України, тоді як долучений до позовної заяви її примірник разом з примірниками доданих до позову документів не є належним та допустимим доказом надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів у розумінні зазначених вище приписів ГПК України.

Суд вважає за необхідне наголосити позивачу на те, що приписи ст. 172 Господарського процесуального кодексу України не передбачають іншого способу надіслання позовної заяви та доданих до неї документів, поданих до суду у паперовій формі, аніж - листом з описом вкладення, як і не передбачено нормами ГПК України обов`язку суду надсилати відповідачу поданий позивачем примірник позовної заяви.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановленні судом порушення вищезазначених норм процесуального законодавства при зверненні позивача до суду із відповідним позовом, зокрема щодо оформлення позовної заяви та її змісту, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київська обласна дитяча лікарня» без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.

Керуючись ст. ст. 91, 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. Залишити позовну заяву Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київська обласна дитяча лікарня» без руху.

2. Виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду:

- письмових пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів на підтвердження викладених у позові обставин надіслання/направлення відповідачу листів з повідомленнями стосовно звільнення орендованого приміщення та передачі його актом прийому-передачі, або пояснень про наявність/відсутність у позивача зазначених доказів та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою;

- письмових пояснень з викладом відомостей про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових, копії яких додано до позовної заяви;

- письмових пояснень з викладом попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

- документів, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів у розумінні ч. 1 ст. 172 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду згідно ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України не підлягає.

Суддя В.А. Ярема