Постанова

від 10.09.2024 по справі 401/2259/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 401/2259/19(2-а/401/1/20)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справи за апеляційними скаргами Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною вимог законодавства України про охорону земель у Світловодському, Онуфріївському, Олександрійському районах ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 березня 2020 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною вимог законодавства України про охорону земель у Світловодському, Онуфріївському, Олександрійському районах Торубари Тетяни Володимирівни про визнання протиправним та скасування протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охорогою вимог законодавства України про охорону земель у Світловодському, Онуфріївському, Олександрійському районах ОСОБА_1 , в якому просив: визнати протокол про адміністративне правопорушення від 18 червня 2019 року та постанову відповідача про накладення адміністративного стягнення від 18 червня 2019 року протиправними та їх скасувати.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 березня 2020 року задоволено частково позовні вимоги.

Постанову державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Світловодському, Онуфріївському, Олександрійському районах Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Торубари Тетяни Володимирівни про накладання адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері дотримання вимог земельного законодавства України №173-ДК/0182По/08/01/-19 від 18 червня 2019 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене статтею 188-5 КУпАП та накладення адміністративного штрафу в розмірі 255 гривень скасуваног, провадження у справі закрито.

У задоволенні вимог ОСОБА_2 до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Світловодському, Онуфріївському, Олександрійському районах Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Торубари Тетяни Володимирівни про визнання протиправним та скасування протоколу про адміністративне правопорушення від 18 червня 2019 року відмовлено. Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Відповідачі не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати рішення суду, яке на їх думку прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позову.

В обґрунтування апеляційних скарг зазначено, що забезпечення та реалізація державного контролю, зокрема шляхом проведення перевірок, є прямим обов`язком Держгеокадастру який визначений законодавством.

Згідно з частиною четвертою статті 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються зокрема шляхом проведення перевірок. Реалізація вищевикладених прав та обов`язків здійснюється шляхом перевірки об`єкту контролю - земельної ділянки.

Так, у ході перевірки державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Світловодському, Онцфріївському, Олександрійському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у кіровоградській області ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за участю головного спеціаліста відділу приватизації, оренди майна та землі Управління економіки, ресурсів та розвитку міста Світловодської міської ради Гарбуза Дмитра Івановича було складено Акт обстеження земельної ділянки №Ю4-ДК/144/АО/Ю/01/-19 від 14.03.2019 та Акт перевірки щодо об`єкту-земельної ділянки №104-ДК/172/АП/09/01/-19 від 14.03.2019.

У результаті перевірки встановлено: що земельну ділянку, комунальної форми власності, яка розташована в межах населеного пункту за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1140 га (кадастровий номер 3510900000:50:036:0005), використовує громадянин. ОСОБА_2 . На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: автомобільна стоянка, яка складається з КПП - літ.Д, вбиральня - літ.Т, огорожа - літ. ОСОБА_4 територія автостоянки має вимощення. Зазначені об`єкти нерухомості перебувають у приватній власності громадянина ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 24.12.2011 №3197.

Дана земельна ділянка використовувалася на підставі Договору оренди земельної ділянки від 30.01.2013 №707, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.09.2013. Строк дії речового права скінчився 24.04.2016. На час перевірки договір оренди земельної ділянки №707 від 30.01.2013 не поновлено. Факт відсутності договорів оренди підтверджується Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Позивачем як під час перевірки так і в позові підтверджено факт відсутності правовстановлюючих документів, зазначивши, що, на його думку, він правомірно користується земельною ділянкою. Проте, позиція, що договір поновлений ґрунтується виключного на його особистих переконаннях, оскільки жодного підтверджуючого документу у позивача немає. Натомість позивачем додано листи у яких Світловодська міська рада також підтверджує відсутність таких документів.

Будучи стороною договору оренди земельної ділянки позивач зобов`язаний знати свої права та обов`язки, як орендаря та сумлінно їх виконувати. Зокрема, відповідно до договору оренди земельної ділянки №707 від 30.01.2013 орендар має переважне право на його поновлення на новий строк, надіславши не пізніше як за 60 днів повідомлення.

При цьому, повідомлення не означає автоматичне його продовження та не є правовстановлюючим документом який би підтверджував правомірність використання земельної ділянки. Переважним правом на поновлення договору позивач не скористався та відповідний лист не направляв, продовжуючи неправомірно користуватись земельною ділянкою після закінчення договору.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа- повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Частина шоста статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що одна зі сторін, орендар, обов`язково попередньо має повідомити про своє бажання про поновлення договору оренди землі, оскільки має наступну умову свого застосування - за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа- повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. Тобто автоматичної пролонгації договору не відбувається.

Тобто, за будь-яких обставин, в обов`язковому порядку продовження чи поновлення договору оренди землі відбувається за укладення сторонами додаткової угоди. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц , постановах Верховного Суду України від 25.02.2015 та від 18.03.2015.

Крім того, скаржники посилаючись на положення Земельного кодексу України зазначають, що будь-які дії, направлені на фактичне використання земельної ділянки без оформлення права власності на земельну ділянку або права постійного користування чи права оренди земельної ділянки в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є самовільним заняттям земельної ділянки. Лише зареєстроване в установленому порядку право оренди дає можливість приступати до використання земельної ділянки.

Зазначено, що вчинення позивачем дій щодо звернення до Світловодської міської ради із заявами щодо відведення земельної ділянки не породжує у позивача права на її використання до прийняття відповідним органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування рішення про надання зазначеної земельної ділянки у користування (оренду) та подальше її оформлення у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Аналогічна позиція викладена у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 26.06.2019 № 392/1253/18 та постанові Верховного суду №1940/1655/18 від 20.02.2020. Отже, перевіркою було встановлено що вищезазначена земельна ділянка використовується громадянином ОСОБА_2 без оформленого належним чином права власності, чи права користування земельною ділянкою на підставі наявності на ній нерухомості, що перебуває в його власності, чим порушено ст.120,125,126, 206 Земельного кодексу України.

Від позивача надійшов відзив на апеляційні скарги, в якому просить залишити їх без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

В обґрунтування зазначено зокрема, що договір оренди є продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, і у позивача наявне право користуватися земельною ділянкою.

Зазначає, що він сплачував за землю в повному обсязі за весь період часу - з дня закінчення договору оренди і до сьогодні, тобто, за 2017 - 2019 роки. Жодних заперечень від міської ради та податкового органу не надходило.

Річна орендна плата постійно індексується і змінюється на коефіцієнт індексації, наприклад, за 2018 рік річна орендна плата становила 9215,19 грн яка сплачена. За 2019 рік також сплачено повністю.

Відсутність заперечень від Світловодської міської ради свідчить про те, що Світловодська міська рада погоджується з вказаним.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та відзиву, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційних скарг, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

ОСОБА_2 є власником автомобільної стоянки, що знаходиться по АДРЕСА_1 на підставі договору дарування (автомобільної стоянки) від 24 грудня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Світловодського міського нотаріального округу Бабенко В.М. та зареєстрованого в реєстрі за №3197.

Рішенням двадцять четвертої сесії Світловодської міської шостого скликання від 28 лютого 2012 року № 462 вирішено гр. ОСОБА_2 передати в оренду на п`ять років земельну ділянку площею 1140 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , для обслуговування автомобільної стоянки на 30 автомобілів.

30 січня 2013 року між Світловодською міською радою та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки № 707, відповідно до умов якого, ОСОБА_2 надано в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1140 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 до 24 квітня 2016 року.

Згідно акта прийому-передачі земельної ділянки від 30 січня 2013 року, Світловодська міська рада в особі міського голови ОСОБА_5 передала, а гр. ОСОБА_2 прийняв земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 1140 кв.м.

Проведеною перевіркою державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Світловодському, Онуфріївському, Олександрійському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області ОСОБА_1 та Колосом А.Юю за участю головного спеціаліста відділу приватизації, оренди майна та землі Управління економіки, ресурсів та розвитку міста Світловодської міської ради Гарбуза Д.І. 14 березня 2019 року складено Акт обстеження земельної ділянки №104-ДК/144/АО/10/01/-19 від 14 березня 2019 року та Акт перевірки щодо об`єкту-земельної ділянки №104- ДК/172/АП/09/01/-19 від 14 березня 2019 року.

За результатами перевірки встановлено, що земельну ділянку, яка розташована в межах населеного пункту за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1140 га (кадастровий номер 3510900000:50:036:0005), використовує громадянин ОСОБА_2 та на якій розміщені об`єкти нерухомого майна, які перебувають у приватній власності громадянина ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 24.12.2011 р. №3197. Вказана земельна ділянка використовувалася на підставі Договору оренди земельної ділянки від 30 січня 2013 року №707, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12 вересня 2013 року.

На момент проведення перевірки договір оренди земельної ділянки № 707 від 30 січня 2013 року не поновлено, а строк дії речового права за договором закінчився 24 квітня 2016 року.

14 березня 2019 року за результатами проведеної перевірки, гр. ОСОБА_2 видано припис про усунення порушення №104-ДК/0101-ПР/03/01/-19, оскільки земельна ділянка використовується ним без документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, яким приписано в тридцятиденний строк усунути порушення земельного законодавства шляхом заключення та державної реєстрації договору оренди земельної ділянки.

Згідно акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту-земельної ділянки №173-ДК/367/АП/09/01/-19 від 23 травня 2019 року установлено, що в тридцятиденний строк припис №104-ДК/0101-ПР/03/01/-19 від 14 березня 2019 року ОСОБА_2 не виконано.

Повідомленням про виклик для надання пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства від 23 травня 2019 року відповідач, державний інспектор ОСОБА_1 , викликала ОСОБА_2 на 11 год. 18 червня 2019 року до відділу контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Світловодському, Онуфріївському, Олександрійському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області для надання пояснень у зв`язку з використанням без документів що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, та для оформлення матеріалів щодо накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 255 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ст.188-5 КУпАП стосовно невиконання припису від 14 березня 2019 року.

18 червня 2019 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Світловодському, Онуфріївському, Олександрійському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення №173-ДК/0184П/07/01/-19 за ст.188-5 КУпАП. Підставою притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності стало те, що документів, що посвідчують право власності чи право користування зазначеною земельною ділянкою згідно з вимогами статті 126 ЗК України в Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області станом на 18 червня 2019 року не зареєстровано.

18 червня 2019 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Світловодському, Онуфріївському, Олександрійському районах Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Торубарою Т.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері дотримання вимог земельного законодавства України №173-ДК/0182По/08/01/-19 від 18 червня 2019 року, згідно з якою ОСОБА_2 порушив вимоги частини першої статті 116, ст.ст. 125, 126 Земельного Кодексу України, а саме: в межах населеного пункту за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться земельна ділянка площею 0,1140 га (кадастровий номер 3510900000:50:036:0005), відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно на зазначеній земельній ділянці наявні об`єкти нерухомості (КПП, вбиральня, огорожа), що перебувають у приватній власності гр. ОСОБА_2 . Правовою підставою для користування земельною ділянкою є наявність на ній нерухомості, що перебуває у такого суб`єкта (ст. 120 ЗКУ). Станом на 14 березня 2019 року гр. ОСОБА_2 не оформлено право власності чи користування земельною ділянкою на підставі наявності на ній нерухомості, що перебуває у власності зазначеного громадянина. Порушнику було видано припис про усунення порушення від 14 березня 2019 року №104/ДК/0101Пр/03/01/-19, який станом на 23 травня не виконано. Документи, що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою відсутні. Порушення не усунено.

Вказаною постановою визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено статтею 188-5 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За визначенням, наведеним у пункті 1 статті 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положеннями ст. 188-5 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов`язків - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від дев`яти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п`ятнадцяти до сорока п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» 19.06.2003 №963-IV (далі - Закон №963-IV), який спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Згідно із ст. 1 Закону, самовільне зайняття земельної ділянки це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до статті 4 Закону №963-IV об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Згідно із статтею 6 Закону №963-IV до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Змістом статті 9 Закону №963-IV передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок.

Земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України (далі - ЗК України), а також прийнятими відповідно до них нормативно - правовими актами.

Статтею 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною 1 статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до положень статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами 2, 3 статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за таке порушення як самовільне зайняття земельних ділянок ( п. «б» ч.1 ст.125 ЗК України).

Відповідно до положень статті 33 Закону раїни «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Як зазначалось, відповідачем 18 червня 2019 року складено відносно ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.188-5 КУпАП, та в у цей же день прийняла постанову про притягнення до адміністративної відповідальності по справі про адміністративне правопорушення у сфері дотримання вимог земельного законодавства України №173-ДК/0182По/08/01/-19 від 18 червня 2019 року, згідно з якою на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. за порушення ст.188-5 КУпАП, за те, що він не виконав припис про усунення порушення у сфері дотримання земельного законодавства від 14 березня 2019 року №104/ДК/0101Пр/03/01/-19, та не уклав зі Світловодською міською радою договору оренди земельної ділянки, площею 0,1140 га, на якій розташована належна йому автостоянка по АДРЕСА_1 .

Отже, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності є не виконання припису від 14 березня 2019 року, та не укладення зі міською радою договору оренди земельної ділянки.

Матеріали справи свідчать що згідно договору оренди, який укладений між ним та Світловодською міською радою 30 січня 2013 року, земельну ділянку, площею 0,1140 га, на якій розташована належна йому автостоянка по АДРЕСА_1 , він продовжував використовував та продовжував сплачувати кошти за її користування.

Після закінчення строку договору оренди позивач виявив бажання продовжити користуватися орендованою земельною ділянкою та неодноразово протягом 2016 - 2019 років звертався до міської ради з відповідною заявою на підставі частини 2 статті 33 Закону України «Про оренду землі» в яких просив продовжити договір оренди, проте не отримав відповіді, яка полягає в продовжені чи в відмові у продовжені договору оренди земельної ділянки.

З копій листів-відповідей Світловодської міської ради видно, що орендодавець не направляв ОСОБА_2 письмові заперечення орендодавця проти укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до копій документів ОСОБА_2 і в 2019 році сплачував орендну плату за оренду вказаної земельної ділянки.

Також позивач, повідомляв відповідача, інспектора з використання та охорони земель, починаючи з лютого 2019 року про вжиття ним заходів для поновлення договору оренди землі для виконання припису відповідача.

Відповідно до протоколів сесій Світловодської міської ради від 19 лютого, 19 березня, 23 квітня, 21 травня, 25 червня, 23 липня, 24 вересня, 22 жовтня, 19 листопада 2019 року, органом місцевого самоврядування розглядається звернення ОСОБА_2 з питання прийняття рішення про продовження йому права оренди земельної ділянки. Остаточне рішення не прийнято.

Так, на час прийняття постанови на розгляді орендодавця, Світловодської міської ради, все ще знаходиться звернення ОСОБА_2 про укладення договору оренди землі на новий строк.

Отже, позивач вчиняв усі передбачені законодавством дії щодо виконання припису та укладення договору, проте, з незалежних від нього обставин дії відповідач на час прийняття постанови не зумовили укладення договору.

Тобто, як правильно зазначено судом першої інстанції, при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем не було досліджено причини відсутності у позивача договору оренди земельної ділянки на новий строк, не враховано вжиті ним заходи до оформлення права оренди на земельну ділянку на новий строк.

Так, статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

У постанові Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 285/1535/15-а міститься правовий висновок про те, що адміністративне правопорушення це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Згідно частини 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому такі кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що в силу приписів статті 77 КАС України у справах за позовом фізичної особи щодо оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок доказування правомірності своїх дій у разі, якщо останній заперечує проти позову.

Відповідачі, будь-яких доказів на підтвердження наявності в діяннях позивача суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст.188-5 КУпАП у виді умислу, не надали.

Зважаючи на викладене, суд дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності відповідно до статті 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 271, 272, 286, 308, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною вимог законодавства України про охорону земель у Світловодському, Онуфріївському, Олександрійському районах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 березня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий - суддяТ.І. Ясенова

суддяА.В. Суховаров

суддяО.В. Головко