Постанова

від 10.09.2024 по справі 560/8258/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/8258/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернюк Алла Юріївна

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

10 вересня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом Хмельницького окружного адміністративного суду до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: на стороні позивача - Державна судова адміністрація України та на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати постанови головного держаного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мігдальського П.П. від 27.05.2024 ВП № 75126719 про відкриття виконавчого провадження, від 27.05.2024 ВП № 75126719 про стягнення виконавчого збору в розмірі 32000 грн., від 27.05.2024 ВП № 75126719 про стягнення витрат виконавчого провадженняу розмірі 245 грн..

Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року позов задоволено частково: визнано протиправною та скасовано постанову головного держаного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мігдальського П.П. від 27.05.2024 ВП № 75126719 про стягнення виконавчого збору в розмірі 32000 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28.02.2024 по справі №560/18049/23, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2024, частково задоволено позов ОСОБА_1 та, зокрема, зобов`язано Державну судову адміністрацію України забезпечити Хмельницький окружний адміністративний суд бюджетними асигнуваннями для здійснення виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 08.10.2022 виходячи зі встановленого на 01.01.2021 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн. та встановленого на 01.01.2022 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481,00 грн.

Даним рішенням також зобов`язано Хмельницький окружний адміністративний суд здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2021 по 08.10.2022, обчисленої у відповідності до вимог статті 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2021 2270,00 грн., на 01.01.2022 2481,00 грн., з врахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

Вищевказане судове рішення набрало законної сили 19.04.2024 року.

09.05.2024 Вінницьким окружним адміністративним судом видано виконавчі листи №560/18049/23.

27.05.2024 за виконавчим листом №560/18049/23 від 09.05.2024 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мігдальським П.П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 75126719.

В рамках даного виконавчого провадженні головним державним виконавцем 27.05.2024 також винесено постанови про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження в загальному розмірі 32245 грн.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Нормами пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за заявою стягувача виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Позивач в обґрунтування протиправності відкриття виконавчого провадження посилається на механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів, визначений Порядком №845. Однак, вказаний Порядок не поширюється на спірні правовідносини, враховуючи наступне.

В силу п.2 Порядку №845 безспірне списання - операції і коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

За змістом п.3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - і попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відтак, Порядком №845 врегульовано порядок безспірного списання коштів з метою виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів.

Тобто списання коштів за судовими рішеннями, боржником за якими є державний орган, можливе у тому випадку, коли способом захисту порушеного права буде стягнення коштів.

Між тим рішенням суду від 28.02.2024 по справі №560/18049/23 зобов`язано Хмельницький окружний адміністративний суд вчинити певні дії, а саме здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2021 по 08.10.2022, що свідчить про безпідставність доводів представника позивача щодо неможливості примусового виконання виконавчого листа №560/18049/23.

Зважаючи на встановлені обставини, є правомірним прийняття Відділом ПВР оскаржуваних постанов щодо відкриття виконавчого провадження та стягнення витрат виконавчого провадження. Будь-яких інших доводів щодо протиправності вказаних постанов від 27.05.2024 позивачем не зазначено.

Разом з тим доводи позивача про те, що ним у добровільному порядку розпочато виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.02.2024 по справі №560/18049/23 не свідчать про повне виконання судового рішення.

Однак є обґрунтованими доводи позивача щодо протиправності стягнення з нього виконавчого збору виходячи з наступного.

За приписами частин 1, 2 статті 42 Закону України «Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Згідно ч.1-3 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Частиною 4 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

У відповідності до частини 1 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Отже, законодавець не ставить стягнення виконавчого збору в залежність від вжиття виконавцем конкретних дій, спрямованих на виконання виконавчого документа, тоді як виконавчий збір стягається по факту відкриття виконавчого провадження, що і зроблено в цьому випадку.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22.02.2018 у справі №816/823/17.

Водночас, за правилами пункту 3 частини 5 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

При цьому, виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів здійснюється Державною судовою адміністрацією України у порядку черговості згідно з чинним законодавством України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів" у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період, та з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 №45) (далі - Порядок №845).

Так, гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення суду), та особливості їх виконання встановлює Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 № 4901-VI.

В силу частин 1, 2, 4 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Пунктом 25 Порядку №845 передбачено, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

У разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою.

Позивач в цій справі та боржник у виконавчому провадженні №75126719 за організаційно-правовою формою є державним органом влади, фінансування якого здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з ч.1 ст.148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII.

Слід зазначити, що судові рішення, які передбачають виплату на користь суддів коштів, здійснюється за рахунок коштів бюджетної програми 051150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів".

Варто звернути увагу на той факт, що у головного розпорядника бюджетних коштів ДСА України наявна окрема бюджетна програма для забезпечення виконання рішень суду (КПКВК 0501150 Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів), що підтверджується паспортом бюджетної програми на 2024 рік, затвердженого наказом ДСА України від 12.02.2024 №61.

Оскільки виконання виконавчого листа №560/18049/23 від 09.05.2024, виданого Вінницьким окружним адміністративним судом, передбачає виділення коштів для проведення виплат судді, виконання вказаного судового рішення має здійснюватись Державною казначейською службою України за рахунок коштів вказаної бюджетної програми.

На думку суду, виконання зазначеного виконавчого листа має здійснюватись в межах визначеного Кабінетом Міністрів України порядку, що, у свою чергу, виключає відповідальність боржника (позивача) за невиконання цього судового рішення.

Висновки, аналогічні зазначеним, наведені у постанові Верховного Суду від 18.06.2019 року у справі №826/721/16, в якій, зокрема, вказано, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення.

Враховуючи встановлені факти суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 32000 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Сушко О.О. Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.