Ухвала

від 10.09.2024 по справі 463/8050/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/8050/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/1157/24 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу в.о. прокурора другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Держаного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 02.09.2024 року,

з участю прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

встановила:

ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 02.09.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання в.о. прокурора другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Держаного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному проваджені №12023141360003180 від 10.11.2023 року.

В мотивах прийнятого рішення слідчий суддя зазначив, що в даному випадку відсутні підстави для накладення арешту на майно, оскільки прокурор не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, враховуючи той факт, що в кримінальному провадженні не заявлено цивільний позов. Враховуючи наведене, слідчий суддя дійшов до висновку про те, що арешт майна з метою забезпечення цивільного позову на даній стадії є безпідставним.

На ухвалу слідчого судді прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою накласти арешт на майно, зазначене в клопотанні.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що висновок слідчого судді про відсутність підстав для накладення арешту на майно у зв`язку з незаявленням цивільного позову, є передчасним, оскільки норми КПК України не передбачають обов`язкової подачі цивільного позову для можливості забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно. Зазначає, що необхідність арешту майна зумовлюється обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи неможливість виконання вироку в частині забезпечення можливого цивільного позову, який може бути пред`явлений до початку судового розгляду.

Заслухавши доповідача, доводи прокурора про підтримання поданої ним апеляційної скарги, пояснення підозрюваного та його захисника, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, матеріали апеляційної скарги, дослідивши наведені доводи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу прокурора слід задовольнити.

Згідно з положеннями ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Колегією суддів встановлено, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023140120000481 від 17.08.2023 за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, а також ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

В процесі досудового розслідування встановлено, що заступник начальника ГУ ДСНС України у Львівській області ОСОБА_8 , будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, а також обізнаним із своїми посадовими обов`язками, Законами України та нормативно-правовими актами, у яких встановлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад, передбаченими Законом України «Про запобігання корупції» обмеженнями, всупереч інтересам служби, наданих йому прав та обов`язків, пов`язаних за посадою, зловживаючи своїм службовим становищем, використовуючи умови воєнного стану, з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «ВАЛІДУС СПЕЦАВТО» (ЄДРПОУ 38347611), вступив у попередню змову із начальником управління ресурсного забезпечення ГУ ДСНС України у Львівській області ОСОБА_9 , невстановленими досудовим розслідуванням службовими особами ГУ ДСНС України у Львівській області, за пособництва відповідальної особи за проведення закупівель товарів, робіт і послуг (в тому числі оборонного призначення) в умовах воєнного стану/провідного фахівця відділу матеріального забезпечення та експлуатації споруд управління ресурсного забезпечення ГУ ДСНС у Львівській області ОСОБА_10 , забезпечив виділення грошових коштів з державного бюджету та проведення необґрунтованої закупівлі за завищеною вартістю двох спеціальних аварійно-рятувальних машин легкого типу САРМ-Л у ТОВ «ВАЛІДУС СПЕЦАВТО» (ЄДРПОУ 38347611), що завдало тяжких наслідків охоронюваним законом державним інтересам на загальну суму 4 472 630,18 гривень.

27.08.2024 року підозрюваному ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у власності ОСОБА_8 перебуває: 1) земельна ділянка з кадастровим номером 4623682800:08:000:1021, площею 0,0499 га; 2) квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з реєстраційною карткою на транспортний засіб Hyundai Sonata, 2014 р.в., д.р.в. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , останній належить ОСОБА_8 .

Колегія суддів вважає необґрунтованими покликання слідчого судді на те, що в даному випадку розумність та співрозмірність обмеження права власності не відповідають завданням кримінального провадженням у зв`язку з тим, що в кримінальному провадженні не заявлено цивільний позов, з огляду на наступне.

Положеннями п.4 ч.2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Таким чином, підставою арешту майна є сукупність фактичних даних, що вказують на завдання кримінальним правопорушенням матеріальної та/чи моральної шкоди, заявлення цивільного позову про її відшкодування або можливість заявлення такого позову та накладення майнових стягнень за вироком суду.

Як вбачається, вказані норми КПК України не передбачають обов`язкової подачі цивільного позову для можливості забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно.

Відповідно до ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

При цьому, ст. 128 КПК України не обумовлює спеціального строку подання цивільного позову у разі попереднього подання клопотання про арешт майна з цією метою.

Відтак, на переконання колегії суддів, оскільки цивільний позов може бути пред`явлений до початку судового розгляду, доводи слідчого судді про його відсутність на даному етапі, а отже і підстав для накладення арешту на майно, є необгрунтованими.

Водночас, згідно з ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку передбаченому пунктом 4 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, за наявності обгрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, становить 4472630,04 гривень, що підтверджується висновком № СЕ-19/120-24/9464-ЕК від 21.08.2024, що свідчить про відповідну обгрунтованість розміру цивільного позову, який може бути заявлений в цьому кримінальному провадженні.

Отже, в даному випадку необхідність арешту майна ОСОБА_8 зумовлюється обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи неможливість виконання вироку в частині забезпечення можливого цивільного позову.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що власник майна не позбавлений можливості володіти зазначеним майном, а обмеження можливості розпоряджатися ним носить тимчасовий характер та прямо передбачено кримінальним процесуальним законом на час, необхідний для розгляду кримінального провадження.

Відтак, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), колегія суддів вважає за необхідне накласти арешт на зазначене у клопотанні майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_8 .

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що ухвала слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 02.09.2024 року підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали судом апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 170, 405, 407, 409, 419, 422 КПК України, колегія суддів

постановила:

апеляційну скаргу в.о. прокурора другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Держаного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 02.09.2024 року скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання в.о. прокурора другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Держаного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_6 про накладення арешту на майно задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме:

- земельну ділянку з кадастровим номером 4623682800:08:000:1021, площею 0,0499 га, яка належить ОСОБА_8 ;

-квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_8 ;

-транспортнийзасіб Hyundai Sonata, 2014 р.в., д.р.в. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_8 , в частині розпорядження майном.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4