Ухвала

від 19.09.2024 по справі 463/8050/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/8050/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/1102/24 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 28 серпня 2024 року про застосування до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави,

з участю прокурора ОСОБА_8 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и л а:

вищевказаною ухвалою обрано ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Визначено термін дії ухвали 60 днів - до 26 жовтня 2024 року включно.

Строк тримання під вартою постановлено рахувати з 28 серпня 2024 року 17 год. 10 хв.

Визначено підозрюваному заставу - 1000000 (один мільйон) гривень.

У разі внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_7 такі обов`язки: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; не відлучатися з території Львівської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду; не спілкуватися із свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, які надають право на виїзд за межі України.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено до 27 жовтня 2024 року.

Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова 28 серпня 2024 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволені клопотання прокурора.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог прокурор покликається на те, що ухвала є незаконною та необґрунтованою.

Звертає увагу на те, що прокурор не довів наявність існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а слідчий суддя в оскарженій ухвалі не обґрунтував те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, не буде ефективним та доцільним в рамках даного кримінального провадження.

Зазначає, що слідчим суддею не враховано те, що підозрюваний ОСОБА_7 не перебуваючи під вартою систематично і вчасно з`являвся на виклики слідчого, суду, має спеціальне звання полковник служби цивільного захисту, раніше не судимий; одружений, виховує дочку, має постійне місце проживання та роботи.

Щодо визначеного розміру застави вважає, що до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано заставу, яка перевищує її максимальний розмір, та може бути застосована із врахуванням положень ч. 5 ст. 182 КПК України лише до особи, яка підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину.

У судовому засіданні апеляційного суду захисник ОСОБА_6 , підозрюваний ОСОБА_7 підтримали апеляційну скаргу, покликаючись на викладені в ній мотиви, просили апеляційну скаргу задовольнити.

Прокурор ОСОБА_8 заперечив проти доводів апеляційної скарги захисника. Вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою.

Заслухавши доповідь судді, виступ захисника ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 , думку прокурора ОСОБА_8 , обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали клопотання, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

Другим слідчим відділом (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №62023140120000481 від 17.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України

27 серпня 2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою вищенаведеної статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

Згідно з ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Своє рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідча суддя мотивувала тим, що прокурор довів обґрунтованість підозри, висунутої ОСОБА_7 . Ризиками, які дають підстави слідчому судді обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідча суддя вважала, те що: 1) підозрюваний може переховуватись від досудового слідства і суду, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років. Також слідча суддя погодилась з доводами клопотання про те, що підозрюваний має можливості для переховування від органу досудового розслідування, до чого його може спонукати, зокрема, встановлена кримінальним законом відповідальність за вчинення інкримінованого йому тяжкого злочину.

Також слідча суддя врахувала і те, що ОСОБА_7 працездатний, непохилого віку, захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає, батьків похилого віку на утриманні не має.

Тому слідча суддя дійшла висновку, що інші, більш м`які запобіжні заходи, не можуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_7 та виконання нимобов`язків, передбачених ст. 177 КПК України.

Отже, існування зазначених вище обставин у їх сукупності, виправдовують застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що відповідає та є співрозмірним тяжкості і характеру діяння, яке інкримінується останньому.

Оцінюючи вищевказані обставини, апеляційний суд також бере до уваги практику ЄСПЛ, зокрема те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Такий висновок також не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, який неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Твердження сторони захисту про те, що стороною обвинувачення не було доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також про неврахування судом даних про особу підозрюваного, на думку колегії суддів, є необґрунтовані, оскільки вказані факти були взяті до уваги слідчим суддею в сукупності з іншими доказами у справі та їм було надано належну оцінку.

Крім цього, постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов правильного висновку (з яким погоджується колегія суддів) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 364 КК України, яка на даному етапі досудового розслідування підтверджується достатньою кількістю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.

Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 - Європейський Суд з прав людини зазначив, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності зі статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, в підсумку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має і тримання особи під вартою.

А відтак апеляційна скарга захисника в цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо доводів захисника, що застава, яка перевищує її максимальний розмір може застосовуватись лише до особи, яка вчинила особливо тяжкий злочин, з такими колегія суддів не погоджується, оскільки норми абз.2 ч. 5 ст. 182 КПК України надають право визначати заставу у розмірі, яка перевищує вісімдесят і триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб до підозрюваного, обвинуваченого у вчинені, як тяжкого так і особливо тяжкого злочинів. ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тому слідчий суддя із врахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, вправі визначати заставу із врахуванням абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

За змістом приписів ч. 4 ст. 182 КПК України при визначенні розміру застави слідчий суддя зобов`язаний врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу; встановлені ризики, визначені ст. 177 КПК України; можливість достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків; те, що такий розмір не може бути завідомо непомірним для підозрюваного.

Визначаючи розмір альтернативного запобіжного заходу у виді застави, суд першої інстанції не в повній мірі врахував порядок та розмір визначення застави та дійшов помилкового висновку при визначенні застави саме у розмірі 1000000 грн.

Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 182, абз. 2 ч. 5 ст. 182 КК України застава визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Так, згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

З наведено вище вбачається, що розмір застави визначається слідчим суддею у прожиткових мінімумах для працездатних осіб із врахуванням тяжкості злочину вчиненого особою.

Однак, як вбачається з оскарженої ухвали, в такій слідча суддя не вказала кількість прожиткових мінімумів для працездатних осіб, які вона визначила підозрюваному ОСОБА_9 , а зазначила лише розмір - 1000000 грн., що є підставою для скасування ухвали.

Беручи до уваги характер і обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , враховуючи дані про особу, його майновий стан та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає за можливе визначити розмір застави - 300 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що у даному випадку буде пропорційним щодо його особи, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного у разі внесення такої застави, що буде достатнім стримуючим фактором та зможе запобігти таким ризикам.

Такий розмір застави відповідає й практиці ЄСПЛ, зокрема у рішенні від 20 листопада 2010 року у справі «Мангурас проти Іспанії» суд зазначив, що перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали судом апеляційної інстанції про часткове задоволення клопотання слідчого про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та визначення розміру застави.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419, 422 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 , задоволити частково.

Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 28 серпня 2024 року, якою до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, скасувати.

Клопотання в.о. прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури прокурор Галицької окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 задоволити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Визначити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок: IBAN: НОМЕР_1 , банк отримувача: ДКС України, м. Київ, ЄДРПОУ 42262398, код банку отримувача (МФО) 820172.

На підставі ч.5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , у разі внесення застави наступні обов`язки:

-прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

-не відлучатися з території Львівської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

-не спілкуватися із свідками у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт(паспорти) громадянина для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_7 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини свої неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Зобов`язати ТУ ДСА у Львівській області повернути раніше внесену заставу в розмірі 1000000 (один мільйон) грн. заставодавцю ОСОБА_11 внесеної за ОСОБА_7 на рахунок НОМЕР_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 , відкритий в Державній казначейській службі України, МФО 820172.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4