Постанова

від 29.08.2024 по справі 914/2199/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2024 р. Справа №914/2199/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої суддіОрищин Г.В.,

суддівГалушко Н.А.,

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Хом`як Х.А.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрі Ком»

на рішення Господарського суду Львівської області від 13.12.2023 (повний текст рішення складено 21.12.2023 р., суддя Долінська О.З.)

у справі № 914/2199/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трайгон Органік", м. Рені Ізмаїльського району Одеської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрі Ком", с. Кустин Радехівського району Львівської області

про стягнення заборгованості в розмірі 26643701,67 грн

за участю представників:

від позивача Цвігун В.В. (в режимі відеоконфренції)

від відповідача Жбадинський В.О.

18.07.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Трайгон Органік» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрі Ком» 26643701,67 грн заборгованості.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач покликається на укладений між сторонами договір купівлі-продажу № 121121-1 від 12.11.2021, на виконання умов якого позивач, відповідно до виставлених відповідачем рахунків №32 від 12.11.2021 на суму 7500000,00 грн; №33 від 22.11.2021 на суму 8000000,00 грн; №34 від 06.12.2021 на суму 3475000,00грн, перерахував на банківський рахунок останнього 18975000,00 грн попередньої оплати за товар. Однак, відповідач своїх зобов`язань з поставки товару не виконав, а численні звернення позивача залишав без відповіді та задоволення, зокрема, й останню вимогу від 15.06.2023 (відправлення № 6501500761831), яка відповідно до трекінгу відправлень на сайті АТ «Укрпошта», була вручена відповідачу 01.07.2023. Таким чином, окрім заборгованості за договором (попередньої оплати), позивач просить суд стягнути з відповідача пеню - 3491400,00 грн, 3% річних - 675302,05 грн, інфляційні втрати - 3501999,62 грн та понесені судові витрати.

Господарський суд Львівської області в рішенні від 13.12.2023 позовні вимоги ТОВ «Трайгон Органік» задоволив частково; з ТОВ «Агрі Ком» на користь позивача стягнув 18975000,00 грн основної заборгованості, 673742,47 грн - 3% річних, 3501999,62 грн - втрат від інфляції, 3491400,00грн пені та 319705,71 грн понесених витрат на сплату судового збору

Задовільняючи частково позовні вимоги ТОВ «Трайгон Органік», місцевий господарський суд виходив з такого:

- відповідач не виконав умов договору купівлі-продажу за № 121121-1 від 12.11.2021 щодо поставки товару олії соняшникової органічної лінолевої нерафінованої ДСТУ 5592:2017 на суму 18975000,00 грн та не повернув позивачу вказану суму передоплати за договором. Таким чином, з огляду на положення ст.629 ЦК та ст. 193 ГК, суд вважав обґрунтованими доводи позивача про стягнення з відповідача 18975000,00 грн попередньої оплати за договором;

- на підставі ст.625 ЦК України, позивачем на суму заборгованості нараховано 675302,05 грн - 3% річних та 3501999,62 грн - втрат від інфляції за період з 30.04.2022 по 06.07.2023. Враховуючи, що строк дії договору закінчився 30.04.2022, а товар на суму здійсненої передоплати не був поставлений, у відповідача відпала підстава зберігати чи користуватись грошовими коштами позивача і виник обов`язок повернути майно. Відтак, прострочення відповідачем сплати грошового зобов`язання необхідно розраховувати з 01.05.2022. Отже, період розрахунку повинен визначатись з врахуванням прострочення відповідачем грошового зобов`язання за період з 01.05.2022 р. по 06.07.2023, а тому загальна сума 3% річних, за розрахунком суду, становить 673742,47 грн. В задоволенні решти позовних вимог, щодо стягнення 3 % річних, суд відмовив позивачу, у зв`язку із безпідставністю нарахування таких. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок втрат від інфляції, суд встановив, що такий розрахунок проведено згідно з чинним законодавством і в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення повністю та стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 3501999,62 грн, за період з 01.05.2022 по 06.07.2023;

- за невиконання умов договору, з огляду на положення ст. 231, 232 ГК України, пункту 5.2 договору купівлі-продажу за № 121121-1 від 12.11.2021, позивач нарахував відповідачу 3491400,00 грн пені, стягнення яких задоволено судом.

Відповідач не погодився з ухваленим судовим рішенням та оскаржив його в апеляційному порядку. В обґрунтування своєї апеляційної скарги, відповідач покликається на таке:

-до матеріалів справи позивачем долучено копію договору за №121121-1 купівлі-продажу від 12.11.2021 року, в якому міститься відсильна норма щодо строків, кількості та ціни товару, які визначені додатками/специфікаціями до договору. Позивач стверджує, що (в додатку № 1 від 12.11.2021/ специфікація № 1) сторони домовлялись про поставку товару - олії соняшникової органічної лінолевої нерафінованої ДСТУ 4492:2017 кількістю 600 тонн (+/- 5%), загальною вартістю 28446804,00 грн, з терміном поставки з 01.12.2021 року по 30.04.2022 року. Позивач до своєї позовної заяви долучив копію специфікації № 1, однак, відповідач наголошує, що така специфікація не містить ані підпису ТОВ «Агрі Ком», ані відтиску печатки товариства, відтак такий додаток договору є неукладеним, в розумінні ч. 1 ст 651 ЦК України;

-позивач покликається на виставлені відповідачем рахунки за № 32,33 та 34 на загальну суму 18975000,00 грн як авансовий платіж за олію нерафіновану соняшникову органічну. Вказані рахунки, за твердженнями відповідача, містять лише покликання на найменування товару олія соняшникова нерафінована органічна, однак, в них не вказано ні кількості товару, ані його ціни за одиницю продукції, відтак такі рахунки не можуть слугувати належним доказом існування між сторонами взаємовідносин по спірному договору та свідчити про те, що сторони дійшли згоди щодо кількості, ціни та строку поставки товару;

-апелянт наголошує, що відповідно до п.4.2. договору на кожну партію товару позивач зобов`язаний надати довіреність відповідачу, а відповідно до п.4.3. договору на кожну партію товару позивач зобов`язаний не пізніше, ніж за один день до відвантаження товару надати відповідачу заявку на відвантаження автомобілів із зазначенням даних автомобіля, ПІБ водія, автопідприємства, місця розвантаження товару, дати завантаження автомобіля. Визначених пунктами 4.2 та 4.3 договору документів позивач суду не надав, а також не надав суду жодних доказів, які б свідчили про надсилання вказаних документів відповідачу. Таким чином, на думку апелянта, в нього не виникло обов`язку на відвантаження товару, що також свідчить про відсутність між сторонами узгодження щодо строків поставки товару. Разом з тим, відповідач зазначає, що вказані документи не долучені позивачем в якості додатків і до вимоги про виконання зобов`язання від 15.06.2023 року вих. №15.06, яка надсилалася позивачем апелянту;

-з огляду на вказане, відповідач вважав, що з нього безпідставно стягнули пеню, 3 % річних та інфляційні втрати, відтак просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення місцевого господарського суду лише в цій частині.

Згодом відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з клопотанням про доповнення апеляційної скарги, в якому вказав, що попереднім директором було помилково подано апеляційну скаргу з вимогою скасування рішення суду першої інстанції лише в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат та зазначив, що зі змісту апеляційної скарги вбачається, що товариство заперечувало проти задоволення позову в повному обсязі зважаючи на непогодження сторонами спору всіх істотних умов договору та неукладення додаткових угод (специфікацій) до нього. В своїх доповнення відповідач, зокрема, зазначає таке:

-відповідно до п.4.1. договору умови і термін поставки товару узгоджується за домовленістю сторін, визначається у додатках до цього договору. Оскільки позивачем не подано суду жодного доказу, який би свідчив про укладення між ним та відповідачем додаткових угод, додатків, специфікацій, тощо до укладеного договору, ним не було доведено кількість товару, який мав бути поставлений відповідачем, його асортимент, його ціна, строки та порядок поставки товару та/або його окремих партій. Водночас, відповідач зазначає, що позивачем не доведено факту звернення до відповідача із пропозицією укласти відповідний додаток до договору, зокрема специфікацію №1, а отже, станом на сьогоднішній день сторонами не погоджено асортимент, кількість товару, ціну товару, умови та строки його поставки;

-в порушення вимог п. 4.2 та 4.3 договору позивачем не подано суду копій наданих відповідачу довіреностей на отримання товару, копій заявок на відвантаження автомобілів, які він зобов`язаний був подати відповідачу за день до відвантаження товару згідно умов договору та не подано жодних доказів, які би свідчили про надсилання вищезазначених документів відповідачу, що також свідчить про відсутність обов`язку відповідача відвантажувати товар, а також відсутність узгоджених між сторонами строків поставки товару. Отже, у зв`язку із ненаданням позивачем відповідачу означених документів у строк та на умовах укладеного договору у відповідача відсутній обов`язок поставки товару;

-сам договір не містить жодних даних про асортимент товару, ціну товару, кількість товару, умови, строки та порядок поставки товару, та, згідно з положеннями договору, все вказане визначається в укладених між сторонами додаткових угодах, додатках, які є невід`ємними частинами договору. Оскільки жодного додатку, додаткової угоди, специфікації, тощо до укладеного договору, яким би були визначені асортимент товару, ціна товару, кількість товару, умови, строки та порядок поставки товару між сторонами станом на сьогоднішній день не укладено (не підписано), відтак сторони договору так і не дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору. Таким чином, з огляду на наведене та відповідно до ст. 638 ЦК України договір №121121-1 купівлі-продажу від 12.11.2021 року є неукладеним, а отже, у відповідача відсутні будь-які обов`язки щодо його виконання;

-враховуючи, що договір №121121-1 купівлі-продажу від 12.11.2021 року є неукладеним у розумінні закону, тому відсутні будь-які підстави для нарахування позивачем штрафних санкцій, інфляційних донарахувань та нарахування трьох процентів річних від простроченої суми.

З огляду на вказане, відповідач просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ «Трайгон Органік» відмовити.

Позивач, скориставшись своїм правом, наданим ст. 263 ГПК України, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив доводи відповідача, покликаючись на таке:

- проекти договору та додатку 1 специфікації на поставку 600 т. олії було направлено разом із рахунками на оплату за поставку олії, це свідчить про оферту продавця в розумінні ст. 642 ЦК України, яка містить всі істотні умови договору і виражає намір продавця вважати себе зобов`язаним, у разі прийняття покупцем запропонованих умов і оплати рахунків. В свою чергу, покупець (позивач) здійснив оплату виставлених рахунків, що свідчить про його бажання укласти договір та є прийняттям пропозиції;

- між ТОВ «Трайгон Органік» та ТОВ «Агрі Ком» було укладено договір купівлі-продажу №121121-1, укладання якого в редакції, наданій суду, не оспорюється сторонами. Водночас, умовами договору (пунктами 2.1, 3.1, 3.2, 4.1) визначено, що кількість, ціна, порядок та строки поставки товару визначаються у додатках/специфікаціях до договору. Позивач стверджує, що додаток до договору (специфікацію) було укладено сторонами шляхом обміну електронними листами, у вигляді надсилання оферти продавцем (відповідачем) на електронну адресу покупця та її акцептування покупцем (позивачем). Позивач наголошує, що відповідач не заперечує факту укладання договору, а лише посилається на недоведення позивачем факту підписання додатків до нього. Таким чином, позивач стверджує, що вказані обставини в сукупності свідчать про укладення сторонами договору, а також про укладення специфікації, яка є додатком 1 до договору та містить усі істотні умови договору в письмовій спрощеній формі, що, зокрема, відбулось шляхом виставлення відповідачем рахунків та їх оплату позивачем платіжними дорученнями;

- проекти договору та додатку 1 специфікації на поставку олії соняшникової органічної лінолевої нерафінованої ДСТУ 4492:2017 кількістю 600 тонн (+/- 5%) на загальну суму 28446804,00 грн. з терміном поставки з 01.12.2021 по 30.04.2022 було направлено разом із рахунками на оплату за поставку олії, що свідчить про оферту продавця, яка містить всі істотні умови договору і виражає намір продавця вважати себе зобов`язаним, у разі прийняття покупцем запропонованих умов і оплати рахунків;

- позивач наголошує, що відповідачем були виставлені йому рахунки на здійснення авансових платежів за олію нерафіновану соняшникову на загальну суму 18975000,00 грн. На виконання умов договору на підставі виставлених продавцем рахунків покупець здійснив передоплату за олію нерафіновану соняшникову (400 тонн) на розрахунковий рахунок продавця на підставі виставлених рахунків на загальну суму 18975000,00 грн, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями. Відтак, здійснення позивачем оплати виставлених рахунків свідчить про його бажання укласти договір та є прийняттям пропозиції. З наведених обставин справи в їх сукупності вбачається факт підписання сторонами договору, а також укладення специфікації, яка є додатком 1 до договору та містить усі істотні умови договору в письмовій спрощеній формі, що, зокрема, відбулось шляхом виставлення відповідачем рахунків та їх оплату позивачем згідно платіжних доручень. Разом з тим, позивач зазначає, що факт погодження умов щодо поставки (специфікація), підтверджується і реєстрацією відповідачем податкових накладних. Так, відповідач зареєстрував податкові накладні на 18975000,00 грн. з описом товару: олія нерафінована соняшникова органічна на загальну кількість 400 тонн;

- позивач наголошує, що договір був частково виконаний, відтак у спірних правовідносинах не можна визнати зазначений договір купівлі-продажу товару неукладеним, оскільки визнання договору неукладеним можливе лише на стадії його укладення, а не виконання. Як зазначалось вище, на виконання умов договору відповідач виставив позивачу рахунки на передоплату за товар. Вказані рахунки позивач сплатив в повному обсязі. Разом з тим покликається на позицію Верховного Суду, який зазначав, що у випадку доведення виконання спірного договору його сторонами, виключається кваліфікація такого договору як неукладеного.

За вказаних обставин, позивач не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення та відмови в задоволенні його позовних вимог.

В ході розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції, сторонами було подано додаткові пояснення у справі, в яких відповідач навів свої аргументи щодо підтвердження обставин неукладеності договору та вказував на судову практику, яка на його думку, підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, натомість позивач висловив свої контраргументи щодо доводів апелянта.

Процесуальний хід розгляду даної справи відображений у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду; за клопотанням представника позивача, розгляд справи відбувався в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

В дане судове засідання на зв`язок із судом вийшов представник позивача, в зал суду прибув представник відповідача, які підтримали свої доводи, міркування, заперечення та аргументи, викладені в апеляційній скарзі і доповненні до неї, у відзиві на апеляційну скаргу та в додатково поданих сторонами поясненнях по суті спору.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає за доцільне зазначити наступне:

12.11.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трайгон Органік» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрі Ком» (продавець) було підписано та скріплено відтисками печаток договір купівлі-продажу №121121-1 (далі - договір), за умовами п. 1.1. якого продавець зобов`язався передати у власність покупцеві товар згідно з додатками до цього договору, а покупець зобов`язався прийняти вказаний товар та сплатити за нього визначену договором ціну, в термін та в порядку, передбачених договором.

Відповідно до п. 2.1. договору передбачено, що одиницею виміру товару є тонна (т) залікової ваги. Товар поставляється партіями. Кількість товару кожної партії визначається сторонами в додатках /специфікаціях до даного договору, які є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 3.1. договору сторони погодили, що ціна товару визначається на кожну партію, згідно із додатками/специфікаціями до даного договору.

В п. 3.2 договору йдеться про те, що розрахунок за товар покупець здійснює в національній валюті України, шляхом безготівкового переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця згідно виставлених. Передбачена передоплата за товар у розмірі, згідно з виставленими рахунками (п. 3.3. договору).

Умови і термін поставки товару, у відповідності до п. 4.1. договору, здійснюються за домовленістю сторін, визначаються у додатках до даного договору.

За умовами п. 4.2, 4.3 договору на кожну партію товару покупець зобов`язаний надати довіреність продавцю; на кожну партію товару покупець зобов`язаний, не пізніше ніж за один день до відвантаження товару, надати продавцю заявку на відвантаження автомобілів, із зазначенням даних автомобіля, П.І.Б. водія, автопідприємства, місця розвантаження товару, дати завантаження автомобіля.

У разі відсутності автомобілів на завантаження в зазначений період відвантаження, продавець не гарантує зберігання товару на складі в повному обсязі (п. 4.5 договору).

В п. 5.2 договору йдеться про те, що за несвоєчасну поставку або недопоставку товару продавець сплачує пеню в розмірі 0,1% від вартості недопоставленого товару за кожен день затримки поставки товару.

Матеріали справи містять специфікацію № 1 від 12.11.2021 (додаток до договору купівлі-продажу за № 121121-1 від 12.11.2021), в якій сторони домовлялись про поставку товару - олії соняшникової органічної лінолевої нерафінованої ДСТУ 4492:2017 ЛОТ АК-SOO-01/2021- кількістю 600 тонн (+/- 5%), загальною вартістю 28446804,00 грн, з терміном поставки з 01.12.2021 по 30.04.2022.

Вказана специфікація містить відомості щодо ціни товару (п. 2), загальної вартості товару (п. 3), можливості передоплати за товар та умови здійснення такої передоплати (п. 4), можливої оплати партії товару та умови здійснення такої оплати (п. 5-7), якості товару (п. 8), умов поставки товару (п. 9), терміну поставки товару з 01 грудня 2021 по 30 квітня 2022 (п. 10), умов перевезення товару (п. 11), умови набуття чинності вказаною специфікацією (п. 12), яка вступає в силу з моменту її підписання обома сторонами.

Означена специфікація містить підпис директора ТОВ «Трайгон Органік» та відтиск печатки товариства, натомість зі сторони продавця (ТОВ «Агрі Ком») вказана специфікація не підписана директором та не містить відтиску печатки товариства.

Разом з тим, в матеріалах справи містяться рахунки на оплату за № 32 від 12.11.2021 на суму 7500000,00 грн., за № 33 від 22. 11.2021 на суму 8000000,00 грн., за № 34 від 06.12.2021 на суму 3475000,00 грн, де в графі товари (роботи, послуги) зазначено: «авансовий платіж за олію нерафіновану соняшникову»; договір: основний договір; покупець: Товариство з обмеженою відповідальністю «Трайгон Органік»; загальна сума 18975000,00 грн (а.с. 19-21, т. 1).

На підставі цих рахунків, позивач здійснив авансовий платіж за олію нерафіновану соняшникову на розрахунковий рахунок продавця на підставі виставлених рахунків на загальну суму 18975000,00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями, які долучені позивачем до матеріалів справи, а саме: платіжна інструкція №2 від 12.11.2021 р. на суму 7500000 грн; платіжна інструкція №3 від 23.11.2021 р. на суму 8000000 грн; платіжна інструкція №4 від 06.12.2021 р. на суму 3475000 грн (а.с. 22-24).

Відповідно до п. 9.5. договору, такий набирає чинності з моменту його підписання та діє до 30 квітня 2022, а в частині розрахунків до повного виконання умов договору.

15.06.2023 позивач надіслав на адресу відповідача письмову вимогу за вих. № 15-06 від 15.06.2023 р., в якій просив продавця (ТОВ «Агрі Ком») в семиденний строк від дня пред`явлення даної вимоги здійснити поставку товару згідно умов договору або повернути здійснену передоплату за поставку товару у загальному розмірі 18975000,00 грн.

Вказану вимогу позивача відповідач залишив без відповіді та реагування.

З огляду на те, що ТОВ «Агрі Ком» взяті на себе зобов`язання щодо поставки товару не виконав, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 18975000,00 грн передоплати, 3491400,00 грн. пені, 675302,05 грн. 35 річних та 3501999,62 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частина 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. А стаття 16 ЦК України передбачає захист особистого немайнового або майнового права та інтересу в судовому порядку.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання, у відповідності до ст. 174 ГК України, є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 181 ГК України передбачено, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 180 ГК України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 189 ГК України ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

Умову про ціну, як і будь-яку іншу суттєву умову, не можна виключити за домовленістю сторін господарського зобов`язання, адже господарський кодекс фактично унеможливлює застосування частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України про право сторін договору відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати умови договору на свій розсуд. Про це свідчить імперативна норма статті 179 ГК України, якою передбачається, що сторони мають право погоджувати за своїм розсудом будь-які умови договору, що не суперечать законодавству».

Отже, за загальним правилом суттєвою умовою господарського договору, як і записано у статтях 180, 189 ГК України, є ціна. За умови недосягнення згоди сторін щодо ціни в господарському договорі він стає неукладеним та не породжує права та обов`язки сторін.

Відповідно до п. 3.1. договору №121121-1 купівлі-продажу ціна товару визначається на кожну партію, згідно із додатками/специфікаціями до даного договору.

Таким чином, безпосередньо договором №121121-1 купівлі-продажу від 12.11.2021 року така істотна умова як ціна договору не визначена.

Окрім цього, як вбачається з п. 2.1. та 4.1. договору №121121-1 купівлі-продажу договором не визначені положення щодо кількості товару, а також та умови та терміни поставки. Кількість товару, умови та терміни поставки визначаються у додатках до договору.

Позивач зазначає, що між сторонами була укладена специфікація №1 як додаток №1 до договору №121121-1 купівлі-продажу, в якій сторони погодили ціну товару, кількість, умови та строки поставки, тощо.

Згідно із частинами 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

За умовами ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Стаття 207 ЦК України, зокрема частини 2 і 4, встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), або уповноваженими на те особами.

У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання такого недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, як на підставу виникнення між сторонами правовідносин покликається на договір купівлі-продажу за № 121121-1. Водночас, сам договір не містить жодних даних про асортимент товару, ціну товару, кількість товару, умови, строки та порядок поставки товару, тобто не містить жодних істотних умов договору в розумінні ст. 638 ЦК України. Натомість, у вказаному договорі є покликання на те, що всі істотні умови договору що стосуються асортименту товару, його ціни, порядку та строків поставки визначаються сторонами у додатках/специфікаціях до договору. Так, в матеріалах справи наявна специфікація № 1 до договору з означеними умовами, однак, така специфікація містить підпис лише директора ТОВ «Трафйгон Органік», а також відтиск печатки товариства, натомість підпис представника ТОВ «Агрі Ком» та відтиск його печатки відсутні в означеній специфікації, в той час як договір та специфікація містять вказівку на однакову дату їх складення 12.11.2021. Водночас, відповідно до п. 12 специфікації № 1 така (специфікація) є невід`ємною частиною договору купівлі-продажу № 121121-1 від 12.11.2021 і вступає в силу з моменту її підписання обома сторонами. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні, а позивачем до матеріалів справи не долучені жодні інші докази, які б свідчили про укладення між сторонами цього спору інших додатків до договору чи специфікацій, в яких були б відображені всі істотні умови договору щодо ціни товару, порядку та строків поставки товару. З огляду на те, що специфікація № 1, яка є невід`ємним додатком до договору купівлі-продажу № 121121-1 від 12.11.2021, є не підписаною ТОВ «Агрі Ком», відтак сторони договору не дійшли згоди щодо усіх істотних умов цього договору. Таким чином, договір купівлі-продажу за № 121121-1 від 12.11.2021 є неукладеним, у зв`язку із недосягненням сторонами згоди щодо всіх його істотних умов.

Твердження позивача про те, що сторонами вчинялися фактичні дії, спрямовані на виконання спірного договору, що полягало у виставленні рахунків відповідачем та здійсненні позивачем авансових платежів за виставленими рахунками, судова колегія оцінює критично. В рахунках на оплату за № 32,33 та 34 (а.с. 19-21, т. 1), йдеться про здійснення авансових платежів за олію нерафіновану соняшникову. Вказані рахунки не містять жодних покликань на кількість товару, ціну товару, а також на виконання якого саме договору такі рахунки виставлені. Натомість, в таких рахунках вказано про основний договір без уточнення його номера та дати укладення, а також вказано загальну вартість та ПДВ. Разом з тим, з аналізу платіжних інструкцій за № 2, 3 та 4, від 12.11.2021, 23.11.2021 та 06.12.2021, відповідно, вбачається, що товариством «Трайгон Органік» сукупно було перераховано на рахунок ТОВ «Агрі Ком» 18795000,00 грн. за олію соняшникову нерафіновану органічну. Таким чином, з вказаних доказів не вбачається за можливе встановити, що означені розрахунки, як про це стверджує позивач, були вчинені сторонами на виконання саме умов спірного договору купівлі-продажу за № 121121-1 та можуть свідчити про фактичні дії спрямовані на виконання такого договору.

Крім цього, судова колегія вважає за доцільне зауважити, що пункти 4.2 та 4.3 спірного договору покладають на покупця (ТОВ «Трайгон Органік») обов`язок на кожну партію товару надати продавцю довіреність, а також, не пізніше за день до відвантаження товару, надати продавцю заявку на відвантаження автомобілів, із зазначенням даних автомобіля, П.І.Б. водія, автопідприємства, місця розвантаження товару, дати завантаження автомобіля. Тобто, умови вказаного договору покладають на покупця перелік обов`язкових дій, за умови вчинення яких, відправка продавцем товару є можливою. Позивач не надав суду жодних документів, які б свідчили про виконання ним умов пунктів 4.2 та 4.3 договору.

Отже, встановивши, що договір №121121-1 купівлі-продажу від 12.11.2021 року не є укладеним, судова колегія дійшла висновку, що такий договір не може покладати на ТОВ «Агрі Ком» будь-які зобов`язання, тому суд не приймає до уваги вимогу позивача вих № 15-06 від 15.06.2023 щодо повернення заборгованості та поставки товару. Відтак, вимога позивача про стягнення 18975000,00 грн. заборгованості з відповідача за вказаним договором є необґрунтованою. Слід зазначити, що відповідач не заперечує наявність такої заборгованості, однак заперечує стягнення такої за договором. Таким чином, враховуючи наведене, безпідставним є нарахування позивачем відповідачу 0,1 % пені за невиконання умов договору щодо поставки товару та стягнення з останнього 3% річних та інфляційних втрат. Відтак, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог ТОВ «Трайгон Органік» про стягнення з ТОВ «Агрі Ком» 26643701,67 грн заборгованості за договором.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. На суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи те, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Львівської області від 13.12.2023 у справі № 914/2199/23.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 275, 277, 288-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрі Ком» задоволити.

Рішення Господарського суду Львівської області від 13.12.2023 у справі № 914/2199/23 скасувати.

В задоволенні позову відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон Органік» (68802, Одеська область, Ізмаїльський район, м. Рені, вул. Дунайська, 188; код ЄДРПОУ44647714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрі Ком» (80242, Львівська область, Радехівський район, с. Кустин, вул. Данилюка, буд. 1А; код ЄДРПОУ № 35785557) 599483,30 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Господарському суду Львівської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови складено 10.09.2024.

Головуючий суддяГ.В. Орищин

СуддяН.А. Галушко

СуддяМ.Б. Желік