Постанова

від 20.08.2024 по справі 910/15268/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2024 р. Справа № 910/15268/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Владимиренко С.В.

Ходаківської І.П.

за участю секретаря судового засідання: Котенка О.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Рибченко О.Г.

від відповідача: Савон О.Ю.

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УІІК Сервіс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 (дата підписання рішення: 16.04.2024) (суддя Мудрий С.М.)

та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 (дата підписання повного тексту додаткового рішення: 22.04.2024) (суддя Мудрий С.М.)

у справі № 910/15268/23 Господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УІІК Сервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд"</a>,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібний Бриз 2021",

про стягнення 766 155,13 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "УІІК Сервіс" (далі - ТОВ "УІІК Сервіс", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд"</a> (далі - ТОВ "Голдфіш-Інвест-Буд", відповідач) про стягнення 766 155,13 грн заборгованості з компенсації частки витрат на утримання підземного паркінгу по вул. Дніпровська набережна, 1 та 1 А в м. Києві за період з 01.09.2022 по 31.08.2023 включно в загальному розмірі 766 155,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що починаючи з вересня 2022 року, відповідач перестав компенсувати позивачу частку витрат останнього на утримання та обслуговування підземного паркінгу, у зв`язку із чим заборгованість відповідача з компенсації позивачу відповідної частки витрат на утримання та обслуговування підземного паркінгу за період з 01.09.2022 по 31.08.2022 становить 766 155,13 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 у справі № 910/15268/23 у позові відмовлено повністю.

Суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено факт надання ним послуг з утримання та обслуговування підземного паркінгу у спірний період, їх обсяг та вартість, у зв`язку з чим неможливо належним чином дослідити, чи є розмір витрат на утримання та обслуговування підземного паркінгу, встановлений позивачем, та заявлена сума заборгованості обґрунтованими.

Короткий зміст і підстави заяви про ухвалення додаткового рішення

25.03.2024 ТОВ "Голдфіш-Інвест-Буд" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/15268/23, в якій просило суд стягнути з позивача на користь відповідача в розмірі 137 520,00 грн, що становлять витрати на професійну правничу допомогу.

Зазначена заява обґрунтована тим, що у зв`язку із розглядом даної справи відповідачем понесено судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, в розмірі 137 520,00 грн.

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 у справі № 910/15268/23 заяву ТОВ "Голдфіш-Інвест-Буд" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково; стягнуто з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 68 760,00 грн.

При ухваленні додаткового рішення місцевий господарський суд виходив із того, що заявлений розмір витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги не є співмірним із ціною позову, складністю справи, необхідним об`ємом робіт для представлення інтересів відповідача, кількістю часу, необхідного на виконання відповідних робіт, а тому вказаний розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката (137 520,00 грн) підлягає зменшенню до 68 760,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду та узагальнення її доводів

Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 у справі № 910/15268/23, ТОВ "УІІК Сервіс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення повністю та ухвалити нове рішення про задоволення заявлених позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, зокрема, на те, що:

- предметом доказування у даному судовому спорі не є доведення суду факту здійснення позивачем як колективним споживачем конкретних сплат виконавцям житлово-комунальних послуг відповідно до договорів з виконавцями житлово-комунальних послуг. Позивач як колективний споживач оплачує виконавцям житлово-комунальних послуг надані послуги не власним коштом, а коштами, які він щомісячно збирає у власників жилих та нежилих приміщень у цілісному майновому комплексі. У зв`язку із цим, за відповідача як співвласника підземного паркінгу, який у порушення законодавства України відмовився нести відповідні витрати на утримання та обслуговування своєї власності, зазначені витрати покриваються за рахунок коштів інших співвласників як підземного паркінгу, так і за рахунок двох житлових будинків, які входять до складу цілісного майнового комплексу, а також за рахунок доходу позивача як управителя цілісного майнового комплексу, що, відповідно, ставить позивача як колективного споживача у вкрай складне фінансове становище у зв`язку з браком вільних коштів для подальшої оплати житлово-комунальних послуг;

- представлені позивачем суду першої інстанції докази є належними та допустимими, які доводять: 1) факт забезпечення позивачем підземного паркінгу в спірний період всім спектром обов`язкових житлово-комунальних послуг, що передбачені законодавством України; 2) розміри необхідних витрат на забезпечення належного утримання та експлуатацію підземного паркінгу, які, в свою чергу, є складовими елементами розрахунку тарифу на утримання та обслуговування підземного паркінгу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги на додаткове рішення місцевого господарського суду та узагальнення її доводів

Також, не погодившись із додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 у справі № 910/15268/23, ТОВ "УІІК Сервіс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити вказане додаткове рішення в частині визначеного судом розміру стягнених з позивача на користь відповідача судових витрат на правничу допомогу адвоката, визначивши даний розмір у сумі 5 000,00 грн.

Обґрунтовуючи вимоги зазначеної апеляційної скарги, скаржник вказує, зокрема, на те, що:

- враховуючи, що даний судовий спір виник унаслідок неправильних дій відповідача, ТОВ "УІІК Сервіс", посилаючись на ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просило суд першої інстанції, незалежно від відмови позивачу в задоволенні позовних вимог, судові витрати повністю покласти на відповідача - ТОВ "Голдфіш-Інвест-Буд". Однак, суд першої інстанції цьому клопотанню правової оцінки не надав, неправомірність дій відповідача, внаслідок яких виник даний судовий спір, не спростував, зазначене клопотання ТОВ "УІІК Сервіс" проігнорував, дану обставину при визначенні розміру покладених на позивача витрат на правничу допомогу адвоката на врахував;

- судом першої інстанції під час розгляду відповідного клопотання позивача про покладення судових витрат на відповідача або їх зменшення до 5 000,00 грн не були взяті до уваги конкретні обставини, в період дії яких виник даний судовий спір та на які посилалося ТОВ "УІІК Сервіс" у вищенаведеному клопотанні;

- розмір покладених судом першої інстанції на ТОВ "УІІК Сервіс" судових витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 68 760,00 грн є занадто завищеним та неспівмірним із складністю даної судової справи;

- ігнорування судом першої інстанції під час ухвалення додаткового судового рішення у справі № 910/15268/23 обставин, на які ТОВ "УІІК Сервіс" посилалось у клопотанні по покладення судових витрат на відповідача або їх зменшення до 5 000,00 грн, не відповідає сталим критеріям правозастосування відповідних положень процесуального законодавства Верховним Судом.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Шевчук С.Р., Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "УІІК Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 у справі № 910/15268/23; розгляд апеляційної скарги призначено на 18.06.2024 об 11:00; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 17.06.2024.

Іншою ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Шевчук С.Р., Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "УІІК Сервіс" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 у справі № 910/15268/23; призначено зазначену апеляційну скаргу для спільного розгляду з апеляційною скаргою ТОВ "УІІК Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 у справі № 910/15268/23 на 18.06.2024 об 11:00; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 17.06.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі № 910/15268/23 продовжено строк розгляду апеляційних скарг ТОВ "УІІК Сервіс"; оголошено перерву в судовому засіданні до 20.08.2024 о 10:20.

У зв`язку з перебуванням судді Шевчук С.Р., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), з 19.08.2024 на лікарняному, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 призначено повторний автоматизований розподіл даної справи.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2024 для розгляду апеляційної скарги ТОВ "УІІК Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 у справі № 910/15268/23 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, Владимиренко С.В., Ходаківська І.П.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 19.08.2024 апеляційну скаргу ТОВ "УІІК Сервіс" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 у справі № 910/15268/23 передано колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, Владимиренко С.В., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 апеляційні скарги ТОВ "УІІК Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 у справі № 910/15268/23 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів: Демидова А.М. - головуючий суддя, судді - Владимиренко С.В., Ходаківська І.П.; розгляд апеляційних скарг постановлено здійснювати за раніше визначеними датою та часом - 20.08.2024 о 10:20.

Позиції учасників справи

Відповідач не скористався своїм правом, відзиви на апеляційні скарги не подав, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не є перешкодою для апеляційного перегляду рішення та додаткового рішення суду першої інстанції.

Явка представників учасників справи

У судове засідання 20.08.2024 з`явились представники позивача та відповідача. Представник третьої особи в судове засідання не з`явився. Усі учасники справи належним чином повідомлені судом про дату, час та місце розгляду апеляційних скарг.

Станом на час судового засідання клопотань про відкладення розгляду апеляційних скарг до Північного апеляційного господарського суду не надходило.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а нез`явлення в судове засідання представника третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи аргументи апеляційних скарг і доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваних судових актів в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні представника третьої особи.

У судовому засіданні представник позивача (скаржника) вимоги апеляційних скарг підтримав і просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти апеляційних скарг заперечував і просив суд залишити їх без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

ТОВ "Голдфіш-Інвест-Буд" є власником 65-ти гаражів, машино-місць загальною площею 1 044,776 кв.м у підземному паркінгу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, будинок № 1А, що не заперечується учасниками справи.

Позивачем зазначено, що він є управителем цілісного майнового комплексу, який складається з двох жилих будинків за № 1 та № 1А по вул. Дніпровська набережна в м. Києві (житловий комплекс "Срібний бриз"). Також на його балансі з 01.01.2012 перебувають приміщення підземного паркінгу під вказаними жилими будинками, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі нежитлового приміщення (підземний паркінг) з балансу на баланс, та з того часу позивач надає послуги з утримання та обслуговування підземного паркінгу, де знаходяться належні відповідачу гаражі, машино-місця, тобто виконує функції управителя підземного паркінгу.

29.12.2017 між ТОВ "УІІК Сервіс" (виконавець) та ТОВ "Голдфіш-Інвест-Буд" (споживач) було укладено договір № Г-1М про надання послуг з утримання підземного паркінгу.

Відповідно до п. 1 вказаного договору предметом цього договору є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання підземного паркінгу по вул. Дніпровська набережна будинок № 1 та по вулиці Дніпровська набережна, будинок № 1-А у м. Києві, а споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строки та на умовах, що передбачені цим договором.

Згідно з п. 2 зазначеного договору (в редакції додаткової угоди від 28.12.2018) розмір щомісячної плати за надані послуги (за всі гаражі, машино-місця, перелік яких надано в додатку № 1 до договору) становить 35 000,00 грн, у тому числі ПДВ 5 833,33 грн.

08.08.2022 ТОВ "Голдфіш-Інвест-Буд" направило ТОВ "УІІК Сервіс" письмове попередження про розірвання (припинення дії з 01.09.2022) договору № Г-1М від 29.12.2017 (вих. № 91/22), в якому відповідач повідомив про розірвання (припинення) дії зазначеного договору № Г-1М від 29.12.2017 з 01.09.2022.

У відповідь на зазначене попередження про розірвання договору позивач направив відповідачу повідомлення вих. № 34 від 15.08.2022, в якому повідомив про те, що у зв`язку з розірванням договору, починаючи з 01.09.2022, позадоговірне щомісячне нарахування відповідачу послуг з утримання та обслуговування підземного паркінгу, без урахування вартості витрат на обслуговування системи пропуску автотранспорту в підземний паркінг, становитиме 61,11 грн, у тому числі ПДВ, за один квадратний метр машино-місця, а загальна сума нарахувань із компенсації послуг з утримання та обслуговування підземного паркінгу за 65 машино-місць становитиме 63 846,26 грн, у тому числі ПДВ.

За доводами позивача, з вересня 2022 року відповідач перестав компенсувати позивачу частку витрат останнього на утримання та обслуговування підземного паркінгу, у зв`язку із чим ТОВ "УІІК Сервіс" звернулося до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Голдфіш-Інвест-Буд" витрат на утримання та обслуговування підземного паркінгу за вересень 2022 року.

За результатами розгляду вищезазначеного позову рішенням Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 у справі № 910/13245/22 у позові ТОВ "УІІК Сервіс" відмовлено повністю.

08.09.2023 позивач надіслав відповідачу вимогу за вих. № 37 від 08.09.2023 про компенсацію частки витрат на утримання та обслуговування підземного паркінгу, в якій просив компенсувати ТОВ "УІІК Сервіс" частку витрат на утримання та обслуговування підземного паркінгу під жилими будинками № 1, 1 А по вул. Дніпровська набережна в м. Києві в розмірі 766 155,13 грн за період з 01.09.2022 по 31.08.2023 за тарифом 61,11 грн, у тому числі ПДВ, за один квадратний метр машино-місця.

У зв`язку з тим, що відповідач не сплатив позивачу зазначену компенсацію витрат на утримання та обслуговування підземного паркінгу в розмірі 766 155,13 грн за період з 01.09.2022 по 31.08.2023, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі.

Відповідач, заперечуючи проти позову, послався на те, що позивач не є управителем підземного паркінгу, а тому, за відсутності укладеного між ним та позивачем договору про надання послуг з управління підземним паркінгом, він не зобов`язаний сплачувати на користь позивача будь-яких коштів; позивач не надав доказів та розрахунку розміру понесених ним витрат на утримання підземного паркінгу. Надані докази не підтверджують факт понесення витрат і що вони понесені позивачем саме на утримання підземного паркінгу. Провадження в частині позовних вимог ТОВ "УІІК Сервіс" про стягнення компенсації частки за вересень 2022 року підлягає закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Пунктом 2 частини першої статті 175 ГПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Місцевий господарський суд дійшов вмотивованого висновку про відсутність правових підстав для закриття провадження в даній справі в частині стягнення компенсації частки за вересень 2022 року на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки позивач обґрунтував даний позов (зокрема, за вересень 2022 року) новими доказами, тобто в даному спорі інші підстави позову.

Як визначено у п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з положеннями ст. 5 вказаного Закону до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком, яка включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до п. 3.24 ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення", затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.03.2019 № 87, нежитлове приміщення - це приміщення в структурі житлового будинку, що не відноситься до житлового фонду.

У підземних, підвальних, цокольних і на першому поверхах житлових будинків допускається улаштування вбудованих і вбудовано-прибудованих гаражів для одноквартирних житлових будинків та стоянок для машин і мотоциклів, що належать мешканцям багатоквартирних житлових будинків, згідно з вимогами ДБН Б.2.2-12 та ДБН В.2.3-15 (п. 5.38 ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення").

Зважаючи на те, що підземний паркінг, в якому знаходяться гаражі та машино-місця відповідача, є нежитловим приміщенням у структурі житлових будинків № 1 та № 1 А по вул. Дніпровська набережна в м. Києві , який потребує обслуговування відповідно до вимог, норм, стандартів чинного законодавства України, в тому числі забезпечення господарсько-питним, протипожежним і гарячим водопостачанням, каналізацією, опаленням, вентиляцією, електропостачанням, очищенням від сміття та відходів тощо, з урахуванням наведених вище положень ст. 1, 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що утримання підземного паркінгу відноситься до житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" управитель багатоквартирного будинку - фізична особа-підприємець або юридична особа-суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Як встановлено судом першої інстанції і свідчать матеріали справи, з 01.01.2012 на баланс позивачу від забудовника - Товариства з обмеженою відповідальністю "УІІК", були передані приміщення підземного паркінгу під жилими будинками, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, буд. 1 та вул. Дніпровська набережна, буд. 1А, і з того часу позивач обслуговує підземний паркінг та здійснює функції управителя підземного паркінгу.

Місцевий господарський суд зазначив, що 26.05.2021 були проведені збори співвласників у багатоквартирному будинку за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, буд. 1, про що було складено протокол № 1 співвласників багатоквартирного будинку, порядок денний яких включав такі питання: 1) організаційні питання проведення установчих зборів, обрання секретаря зборів, порядок прийняття рішень); 2) створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та затвердження його назви; 3) затвердження статуту об`єднання; 4) вибори органів управління. Визначення кількісного складу органів управління та обрання членів органів управління (правління, ревізійна комісія); 5) надання повноважень представнику установчих зборів щодо державної реєстрації об`єднання.

22.06.2021 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань був внесений запис № 1000671020000034706 про проведення державної реєстрації юридичної особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібний Бриз 2021" (далі - ОСББ "Срібний Бриз 2021") (ідентифікаційний код 44340886).

Як визначено ст. 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Так, законодавцем передбачено три форми управління багатоквартирним будинком:

- співвласники здійснюють управління самостійно шляхом самоорганізації;

- функції з управління будинком передаються управителю шляхом укладання відповідного договору на підставі типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком;

- управління будинком здійснюється об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або асоціацією співвласників багатоквартирних будинків.

Як слушно зауважив місцевий господарський суд, матеріали справи не містять доказів обрання ОСББ "Срібний Бриз 2021" форми управління цілісним майновим комплексом (двома жилими будинками за № 1 та № 1 А по вул. Дніпровська набережна в м. Києві та паркінгом).

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що інша особа (зокрема, ОСББ "Срібний Бриз 2021") обслуговує та здійснює функції управителя підземного паркінгу, а також докази передачі його на баланс ОСББ "Срібний Бриз 20212" на час виникнення спірних правовідносин.

У силу приписів ст. 13 Конституції України та ч. 4 ст. 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власність зобов`язує.

Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, положення ст. 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку з утримання своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Така правова позиція Верховного Суду викладена, зокрема, в постанові від 23.11.2022 у справі № 761/43664/18.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку є співвласником багатоквартирного будинку.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники багатоквартирного будинку зобов`язані: 1) забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; 2) забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; 3) використовувати спільне майно багатоквартирного будинку за призначенням; 4) додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; 5) виконувати рішення зборів співвласників; 6) забезпечувати додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; 7) відшкодовувати збитки, завдані майну інших співвласників та спільному майну багатоквартирного будинку; 8) додержуватися чистоти в місцях загального користування і тиші згідно з вимогами законодавства; 9) забезпечувати поточний огляд і періодичне обстеження прийнятого в експлуатацію в установленому законодавством порядку багатоквартирного будинку протягом усього життєвого циклу будинку та нести відповідальність за неналежну експлуатацію згідно із законом; 10) своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

У силу приписів ч. 2 ст. 7 вказаного Закону кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Частиною першою статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 21) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.

Згідно із ч. 2-3 ст. 12 зазначеного Закону витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Верховний Суд у постанові від 06.07.2018 у справі № 910/582/17 зазначив, що витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку.

Положеннями статей 7, 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено права та обов`язки споживача, виконавця комунальних послуг та управителя багатоквартирного будинку, зокрема, правом споживача є одержання своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, а управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Таким чином, із зазначених положень Закону вбачається, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15 та постанові Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 761/48615/18.

З урахуванням зазначеного, з огляду на те, що послуги з утримання та обслуговування підземного паркінгу не можуть надаватися відокремлено від гаражів, машино-місць відповідача, які знаходяться в цьому підземному паркінгу, та отримання яких (послуг) відповідач не може бути позбавлений у зв`язку зі специфікою надання таких послуг (освітлення, охорона, прибирання, утримання систем водопостачання та пожежогасіння паркінгу тощо здійснюються для власників усіх паркомісць одночасно), місцевий господарський суд обґрунтовано визнав безпідставними доводи відповідача про те, що відсутність укладеного з позивачем договору про надання послуг на управління підземним паркінгом звільняє його від обов`язку оплачувати надані послуги.

Згідно з п. 10 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 712 (далі - Правила), під час надання послуги з управління управитель забезпечує виконання робіт та послуг з утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території, що входять до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території (далі - кошторис), з урахуванням обов`язкового переліку робіт та послуг, що затверджується Мінрегіоном, та з дотриманням: встановлених стандартів, нормативів, норм, порядків і правил щодо якості житлово-комунальних послуг; вимог до якості, в тому числі щодо періодичності виконання (надання) таких робіт (послуг), визначених договором управління.

Відповідно до п. 13 Правил управитель укладає з виконавцем послуги з постачання електричної енергії договір про постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку, а також інші договори, необхідні для надання послуги.

Згідно з Обов`язковим переліком робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, затвердженим Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.07.2018 № 190 (далі - Обов`язковий перелік), до такого переліку відносяться такі витрати:

1) технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем: водопостачання, водовідведення, теплопостачання, гарячого водопостачання, зливової каналізації, електропостачання, газопостачання;

2) технічне обслуговування ліфтів;

3) обслуговування систем диспетчеризації;

4) обслуговування димових та вентиляційних каналів;

5) технічне обслуговування систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем (у разі їх наявності);

6) поточний ремонт конструктивних елементів, технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території (в тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків), та іншого спільного майна багатоквартирного будинку;

7) поточний ремонт внутрішньобудинкових систем: водопостачання, водовідведення, теплопостачання, гарячого водопостачання, зливової каналізації, електропостачання, газопостачання;

8) поточний ремонт систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем (у разі їх наявності);

9) прибирання прибудинкової території;

10) прибирання приміщень загального користування (у тому числі допоміжних);

11) прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами;

12) дератизація;

13) дезінсекція;

14) придбання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку.

Пунктом 2 Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.07.2018 № 190 установлено що: Обов`язковий перелік, затверджений пунктом 1 цього наказу, є таким, що забезпечує належний санітарно-гігієнічний, протипожежний, технічний стан будинку та прибудинкової території; зменшення Обов`язкового переліку, затвердженого цим наказом, можливе лише за об`єктивних умов експлуатації будинку, що залежать від його капітальності, рівня облаштування та благоустрою (відсутності певних інженерних систем, обладнання, елементів зовнішнього опорядження); витрати на виконання робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо-будинкових систем водопостачання, водовідведення, теплопостачання, гарячого водопостачання не включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання відповідної комунальної послуги згідно з частиною третьою статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"; вартість робіт з підготовки житлового фонду до сезонної експлуатації враховується під час визначення вартості технічного обслуговування та поточного ремонту конструктивних елементів, інженерних мереж та систем, технічних пристроїв будинку та елементів зовнішнього упорядження, що розташовані на прибудинковій території.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Згідно із ч. 3 ст. 10 вказаного Закону ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає: 1) витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем; 2) винагороду управителю, яка визначається за згодою сторін. Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території є невід`ємною частиною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території враховує обов`язковий перелік робіт (послуг), який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, а також періодичність виконання (надання) робіт (послуг) з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території. Управитель у порядку та з періодичністю, визначеними договором, та/або на вимогу споживача зобов`язаний інформувати споживача про фактичні витрати та виконані (надані) роботи (послуги) з утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території.

Як зазначив позивач, співвласники підземного паркінгу (власники машино-місць) власну частку витрат на його утримання та обслуговування сплачують відповідно до тарифу, який розрахований ТОВ "УІІК Сервіс" на підставі Норм часу та матеріально-технічних ресурсів, норм обслуговування для робітників при утриманні будинків, споруд і прибудинкових територій, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.12.2013 № 603, та з урахуванням Обов`язкового переліку.

Так, п. 1.1 Норм часу та матеріально-технічних ресурсів, норм обслуговування для робітників при утриманні будинків, споруд і прибудинкових територій визначено, що ці Норми призначені для розрахунку чисельності та раціонального завантаження робітників, які зайняті утриманням будинків, споруд та прибудинкових територій, закріплення за ними конкретних об`єктів (дільниць), планування матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виконання робіт з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.

Згідно з п. 1.2 вказаного нормативного акта визначено, що ці Норми поширюються на суб`єктів господарювання, які є виконавцями послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема, внесено зміни до ст. 79 ГПК України, а саме: змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Такий підхід узгоджується із судовою практикою Європейського суду з правл людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд, оцінюючи фактичні обставини справи, звертаючись до балансу вірогідностей, вирішуючи спір, виходив з того, що факти, встановлені в експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18).

Такі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

У позовній заяві позивач зазначив, що формування тарифу на обслуговування підземного паркінгу відбувалося шляхом складання: 1) витрат позивача на оплату житлово-комунальних послуг виконавцям даних послуг; 2) витрат на заробітну плату працівників позивача, які обслуговують підземний паркінг, що розраховується на підставі визначених законодавством України коефіцієнтів нормо-часу відповідно до обслуговуваної площі підземного паркінгу; 3) витрат на забезпечення підземного паркінгу матеріально-технічними ресурсами; 4) витрат на поточний ремонт підземного паркінгу.

Відповідно до пояснень позивача, кількість працівників для прибирання місць загального користування підземного паркінгу та прилеглої території, нормо-витрати праці, періодичність виконання робіт тощо розраховані позивачем із застосуванням додатку № 1 до наказу Мінрегіонрозвитку № 603, необхідна кількість сантехників для обслуговування підземного паркінгу розрахована із застосуванням додатку № 2 до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.12.2013 № 603 (далі - Наказ Мінрегіонрозвитку № 603), необхідна кількість електриків розрахована із застосуванням додатку № 3 до Наказу Мінрегіонрозвитку № 603; штатний розклад з розрахунком заробітної плати працівників позивача з обслуговування підземного паркінгу з урахуванням коефіцієнтів щодо необхідної кількості працівників та необхідного нормо-часу для надання послуги з утримання та обслуговування підземного паркінгу визначений на підставі додатку № 4 до Наказу Мінрегіонрозвитку № 603. Нормативні витрати на матеріали, засоби виробництва та спецодяг робітників позивача, які обслуговують підземний паркінг, розраховані із застосуванням додатку № 5 до Наказу Мінрегіонрозвитку № 603. Нормативна кількість майстрів для забезпечення обслуговування підземного паркінгу обрахована позивачем із застосуванням додатку № 6 до Наказу Мінрегіонрозвитку № 603. Нормо-години на щоденні, щотижневі та щоквартальні огляди підземного паркінгу обраховані із застосуванням додатку № 7 до Наказу Мінрегіонрозвитку № 603. Середньомісячні витрати на електропостачання для технічних потреб підземного паркінгу розраховані із застосуванням додатку № 8 до Наказу Мінрегіонрозвитку № 603 та довідки ТОВ "УІІК Сервіс" "Виборка енергоресурсів, використаних у 2022-2023р. для експлуатації паркінгу по вул. Дніпровська набережна 1, 1А". Середньомісячні витрати водопостачання на технічні цілі підземного паркінгу розраховані із застосуванням додатку № 9 до Наказу Мінрегіонрозвитку № 603 та довідки ТОВ "УІІК Сервіс" "Виборка енергоресурсів, використаних у 2022-2023р. для експлуатації паркінгу по вул. Дніпровська набережна 1, 1А".

Відповідно до наказу ТОВ "УІІК Сервіс" від 04.01.2018 № 2/гд за підземним паркінгом закріплено два сміттєвих контейнери загальним об`ємом 1,1 куб.м. Вивезення сміття з території цілісного майнового комплексу, у тому числі із закріплених за підземним паркінгом сміттєвих контейнерів, здійснюється на підставі укладеного з виконавцем даної послуги договору.

На підтвердження витрат позивача на поточний ремонт електромережі підземного паркінгу, який був виконаний власними силами ТОВ "УІІК Сервіс", позивачем додано до позовної заяви належним чином засвідчені копії Дефектного акта від 06.01.2022, Локального кошторису на ремонт електричної мережі в паркінгу Дніпровська набережна 1А від 06.01.2022, Акта виконаних робіт ремонту електричної мережі в паркінгу Дніпровська набережна, 1А за січень 2022 року від 27.01.2022.

На підтвердження витрат позивача на поточний ремонт підлоги на в`їзді до підземного паркінгу, який був виконаний власними силами ТОВ "УІІК Сервіс", позивач додав до позовної заяви належним чином засвідчені копії Дефектного акта від 11.10.2022, Локального кошторису на Дніпровська набережна, 1, Акта виконаних робіт за жовтень 2022 року на Дніпровська набережна, 1, паркінгу (поточний ремонт).

На підтвердження витрат позивача на поточний ремонт підземного паркінгу з метою підготовки його до зимового періоду 2022-2023 років, який також був виконаний власними силами ТОВ "УІІК Сервіс", позивачем додано до позовної заяви належним чином засвідчені копії Дефектного акта від 08.06.2022, Локальних кошторисів № 3-1-1 на поточний ремонт щодо підготовки до зими 2022-2023р.р. паркінгу Дніпровська набережна, 1, 1А від 08.06.2022 та від 28.09.2022.

Згідно з поясненнями позивача, на підставі Методики визначення тарифу на утримання будинків, споруд і прибудинкових територій, що затверджена вищенаведеним Наказом Мінрегіонрозвитку № 603, після внесення в додатки до кошторису відповідних розрахункових даних щодо необхідної кількості робітників за певної спеціальності для обслуговування підземного паркінгу, їх посадових окладів із застосуванням визначених у додатках нормо-часів та коефіцієнтів, середньомісячних обсягів споживання електроенергії та водопостачання на технічні цілі підземного паркінгу, що були визначені за середньомісячними показами відповідних електро- та водо- лічильників, нормативних витрат на матеріали, засоби виробництва, спецодяг робітників позивача, які обслуговують підземний паркінг, був сформований Кошторис витрат на управління паркінгом за адресою: Дніпровська набережна № 1, 1А, в якому був визначений тариф на обслуговування 1 кв.м машино-місця в розмірі 65,71 грн, у тому числі ПДВ.

Разом із тим, у зв`язку з відмовою відповідача від користування підземним паркінгом під час воєнного стану та розірванням із позивачем договору на обслуговування підземного паркінгу, у Кошторисі витрат для розрахунку відповідного тарифу для відповідача позивачем були виключені витрати останнього на обслуговування системи відеоспостереження (оскільки даний вид витрат не включений до Обов`язкового переліку), через що тариф для відповідача на обслуговування підземного паркінгу був визначений у розмірі 61,11 грн, у тому числі ПДВ, за один квадратний метр належного відповідачу на праві власності машино- місця.

Зважаючи на викладене, у повідомленні вих. № 34 від 15.08.2022 позивач повідомив відповідача про те, що фактичні витрати ТОВ "УІІК Сервіс" на утримання та обслуговування підземного паркінгу становлять 65,71 грн, у тому числі ПДВ, за один квадратний метр машино-місця. Однак, оскільки ТОВ "Голдфіш-Інвест-Буд" не має наміру користуватись власними машино-місцями, починаючи з 01.09.2022, при нарахуванні товариству вартості послуг з утримання та обслуговування підземного паркінгу, з поточної калькуляції вартості послуг будуть виключені послуги з обслуговування системи пропуску автотранспорту в підземний паркінг у розмірі 3,83 грн, у тому числі ПДВ, за один квадратний метр машино-місця. Таким чином, починаючи з 01.09.2022, позадоговірне щомісячне нарахування ТОВ "Голдфіш-Інвест-Буд" послуг з утримання та обслуговування підземного паркінгу становитиме 61,11 грн, у тому числі ПДВ, за один квадратний метр машино-місця.

З метою належного утримання та забезпечення цілодобової експлуатації цілісного майнового комплексу позивачем були укладені договори з виконавцями комунальних та інших послуг, а саме:

1) на постачання води та водовідведення - з Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - ПАТ "АК "Київводоканал") - договір № 122/1198-06 від 01.07.2014;

2) на постачання електричної енергії - з Товариством з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (далі - ТОВ "Київські енергетичні послуги") - договір про постачання електричної енергії споживачу № 62163017 від 26.01.2021;

3) на дератизацію - з Комунальним підприємством "Профдезінфекція" (далі - КП "Профдезінфекція") - договір № 04-6615 від 01.02.2014;

4) на вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів - з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Володар-Роз" (далі - ТОВ "Фірма "Володар-Роз") - договір № 1/1661-Ж-13 від 02.01.2013;

5) на забезпечення пожежної безпеки - з Товариством з обмеженою відповідальністю "Техносервіс "АВС" (далі - ТОВ "Техносервіс "АВС") - договір № СО-05/2016 від 01.05.2016 на технічне обслуговування установки водяного спринклерного пожежогасіння, системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей;

6) на послуги з охорони підземного паркінгу - з Приватним підприємством "Сакура-М" (далі - ПП "Сакура-М") - договір № 4 від 01.05.2022 про надання послуг з охорони.

Так, відповідно до п. 1.1 договору № 122/1198-06 про співпрацю виконавця послуг з централізованого постачання холодної (питної) води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж) з балансоутримувачем під час надання послуг з централізованого постачання холодної (питної) води та приймання стічних вод (з використанням внутрішньобудинкових мереж) від 01.07.2014, укладеного між ПАТ "АК "Київводоканал" (виконавець) та ТОВ "УІІК Сервіс" (балансоутримувач), балансоутримувач зобов`язався забезпечити належні умови для передачі (транзиту) питної води внутрішньобудинковими мережами та скид стічних вод через внутрішньобудинкові мережі, що знаходяться у його власності або на його балансі, при наданні послуг з централізованого постачання холодної (питної) води та приймання стічних вод у систему каналізації м. Києва їх виконавцем у житлових будинках, зазначені у переліку (дислокації), який є невід`ємною частиною цього договору (додаток № 1). Позивачем зазначено, що вказаний договір є похідним договором від основного договору № 10414/5-06 від 27.03.2012, на підставі якого надаються послуги з водопостачання та водовідведення. Відповідно до п. 1.1 договору № 10414/5-06 від 27.03.2012 постачальник зобов`язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва за адресами об`єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об`єктів водоспоживання та водовідведення, а абонент зобов`язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод.

Відповідно до умов п. 2.1 договору про постачання електричної енергії споживачу від 26.01.2021 № 62163017ПВ, укладеного між ТОВ "Київські енергетичні послуги" (постачальник) та ТОВ "УІІК Сервіс" (споживач), за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

За умовами п. 1.1 договору № 04-6615 від 01.02.2014, укладеного між КП "Профдезінфекція" (виконавець) та ТОВ "УІІК Сервіс" (замовник), замовник доручив, а виконавець зобов`язався проводити захист від шкідників та комплекс протиепідемчних заходів на території та в будівлях замовника (дератизація, дезінсекція, дезінфекція) своїми силами та засобами в залежності від санітарно-технічного стану згідно з встановленими цінами, обсягами та видами робіт/послуг. У цьому ж п. 1.1 договору (в редакції додаткової угоди від січня 2015 року) сторони визначили дератизацію як вид послуги, що надається за цим договором на об`єкті, що знаходиться на вул. Дніпровська набережна, 1, 1А, з ціною на послуги в розмірі 540,00 грн на місяць.

Згідно з п. 1.1 договору № 1/166-Ж-13 на вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів (ТПВ) від 02.01.2013, укладеного між ТОВ "Фірма "Володар-Роз" (перевізник) та ТОВ "УІІК Сервіс" (замовник), замовник доручив, а перевізник зобов`язався надавати послуги з вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів, накопичених у замовника, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити ці послуги в розмірі і на умовах, визначених цим договором.

За умовами п. 1.1 договору № СО-05/2016 від 01.05.2016 на технічне обслуговування установки водяного спринклерного пожежогасіння, системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, укладеного між ТОВ "Техносервіс "АВС" (виконавець) та ТОВ "УІІК Сервіс" (замовник), замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов`язки з технічного обслуговування власними засобами виконавця або його субпідрядниками, при цьому виконавець відповідає за дії субпідрядників як за свої власні, справної і працездатної системи установки водяного спринклерного пожежогасіння, системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, встановлених у житлових будинках по вул. Дніпровська набережна 1, 1А та паркінгу по вул. Дніпровська набережна 1, 1А м. Києва.

Відповідно до договору № 4 про надання послуг з охорони від 01.05.2022, укладеного між позивачем (замовник) та ПП "САКУРА-М" (виконавець), замовник доручив, а виконавець прийняв на себе обов`язки з підтримки внутрішнього порядку, охорони помешкань і майна замовника на об`єкті, розташованому за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна 1, та 1А, на умовах і в порядку, передбаченими цим договором.

Позивач звертає увагу суду на те, що укладені ним в якості колективного споживача договори з виконавцями житлово-комунальних послуг стосуються надання послуг щодо цілісного майнового комплексу, складовою частиною якого є підземний паркінг, оскільки, по-перше, всі об`єкти цілісного майнового комплексу мають єдині опломбовані виконавцями комунальних послуг засоби обліку водопостачання, водовідведення, електропостачання, а по-друге, стосуються всіх трьох складових цілісного майнового комплексу (окрім договору з ПП "Сакура-М" про надання послуг з охорони, який стосується безпосередньо підземного паркінгу, договору на обслуговування ліфтів, який стосується лише житлових будинків). Розподіл витрат на житлово-комунальні послуги між трьома об`єктами цілісного майнового комплексу здійснюється позивачем на підставі наказу № 1ГД від 04.01.2018 (належним чином засвідчена копія додана до матеріалів справи), відповідно до якого розподіл витрат позивача на утримання та обслуговування цілісного майнового комплексу, які неможливо обліковувати засобами обліку, відбувається шляхом визначення частки кожного з трьох об`єктів нерухомого майна у загальних витратах позивача в розмірі 1/3 від загальних витрат позивача на утримання та обслуговування цілісного майнового комплексу з урахуванням того, що площа місць загального користування кожного з трьох об`єктів нерухомого майна, з яких складається цілісний майновий комплекс, приблизно однакова, а саме:

- по вул. Дніпровська набережна, 1 - 4 872,2 кв.м;

- по вул. Дніпровська набережна, 1А - 4 862,1 кв.м;

- підземного паркінгу по вул. Дніпровська набережна 1, 1А - 5 312,6 кв.м.

При цьому, позивач зазначив, що два житлових будинки та підземний паркінг мають внутрішні (службові) засоби обліку електропостачання та водопостачання, на підставі середньомісячних показників яких позивачем були внесені відповідні дані у додатки № 8 та 9 до Наказу Мінрегіонрозвитку № 603. Після розподілу витрат позивача на утримання та обслуговування цілісного майнового комплексу між двома жилими будинками та підземним паркінгом відповідно до вищезазначених засобів обліку та вищенаведеного наказу № 1ГД від 04.01.2018, у подальшому витрати розподіляються між співвласниками жилих будинків та підземного паркінгу на підставі приписів ч. 2 ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" відповідно до площі об`єктів, які знаходяться у власності кінцевих споживачів.

За розрахунком позивача, заборгованість відповідача з оплати власної частки витрат на утримання та обслуговування підземного паркінгу (без урахування витрат позивача на забезпечення у підземному паркінгу відеонагляду) за період з 01.09.2022 по 31.08.2023 включно становить 766 155,13 грн, у тому числі ПДВ, та розрахована наступним чином:

61,11 грн. х 1 044,776 кв.м х 12 місяців = 766 155,13 грн, де 61,11 грн - місячний тариф на утримання та обслуговування 1 кв.м машино-місця у підземному паркінгу, розрахований за методикою, що визначена Наказом Мінрегіонрозвитку № 603 (без урахування витрат позивача на забезпечення у підземному паркінгу відеонагляду); 1 044,776 кв.м - площа 65-ти машино-місць, які на праві власності належать ТОВ "Голдфіш-Інвест-Буд" у підземному паркінгу; 12 місяців - період прострочення ТОВ "Голдфіш-Інвест-Буд" сплати власної частки витрат на утримання та обслуговування підземного паркінгу (з 01.09.2022 по 31.08.2023).

Як вказав суд першої інстанції, позивачем зазначено, що підземний паркінг обладнаний власними лічильниками, покази яких є складовою визначення тарифу на утримання та обслуговування підземного паркінгу, проте, ні номера лічильника та його наявність, ні будь-яких відомостей щодо зняття з нього показників матеріали справи не містять. Також, зі змісту договору про постачання електричної енергії споживачу № 62163017 від 26.01.2021 не вбачається, що цей договір укладений позивачем для цілей управління та обслуговування саме підземного паркінгу, де знаходяться гаражі, машино-місця відповідача.

З приводу наведеного позивач звертає увагу суду, що опломбовані виконавцями житлово-комунальних послуг лічильники встановлені на зонах введення в цілісний майновий комплекс відповідних комунальних мереж водопостачання та електропостачання. Забезпечення підземного паркінгу водопостачанням, водовідведенням та електропостачанням окремо від цілісного майнового комплексу не передбачено. У підземному паркінгу встановлені внутрішні (службові) лічильники водопостачання та електропостачання саме підземного паркінгу з метою визначення показників середньомісячного споживання води та електроенергії, які є складовою частиною формування тарифу на утримання та обслуговування підземного паркінгу. Такі доводи не спростовані іншими учасниками справи.

На підтвердження зняття головним інженером позивача даних показників з метою визначення середньомісячного споживання води та електрики позивачем було надано суду першої інстанції належним чином засвідчену копію довідки за підписом головного інженера ТОВ "УІІК Сервіс" "Виборка енергоресурсів, використаних у 2022-2023р. для експлуатації паркінгу по вул. Дніпровська набережна 1, 1А", на підставі якої по середньомісячних витратах на електропостачання був представлений додаток № 8 до наказу Мінрегіонрозвитку № 603, а по середньомісячних витратах на водопостачання на технічні цілі підземного паркінгу - додаток № 9 до наказу Мінрегіонрозвитку № 603 (т. 1, а.с. 109, 130).

Щодо послуг із вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів за договором № 1/1661-Ж-13 від 02.01.2013, укладеним позивачем із ТОВ "Фірма "Володар-Роз", слід зазначити, що факт підписання між позивачем та ТОВ "Фірма "Володар-Роз" акта звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2022 по 30.05.2023 за договором № 1/1661-Ж-13 від 02.01.2013 свідчить про те, що правовідносини за цим договором продовжені за взаємною згодою його сторін. У вказаному акті звірки взаємних розрахунків зазначені дати надання виконавцем послуг (останній день кожного місяця) та дати здійснення позивачем оплат наданих послуг з вивезення сміття, що станом на 30.05.2023 заборгованість позивача перед ТОВ "Фірма "Володар-Роз" за вищенаведеним договором відсутня, а відтак, між сторонами даного договору відсутній будь-який спір щодо неналежного виконання тією чи іншою стороною умов цього договору.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з доводами позивача, що посилання суду першої інстанції на недоведення позивачем факту вивезення сміття саме з двох контейнерів, які наказом № 2/ГД від 04.01.2018 закріплені за підземним паркінгом, не має правового значення для розрахунку відповідного тарифу, оскільки, як зазначено вище, відповідно до наказу № 1ГД від 04.01.2018 витрати на утримання та обслуговування цілісного майнового комплексу, які не обліковуються лічильниками, між трьома складовими цілісного майнового комплексу розподіляються в рівних частках.

Щодо надання послуг, обумовлених у договорі № СО-05/2016 від 01.05.2016 на технічне обслуговування установки водяного спринклерного пожежогасіння, системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, укладеного позивачем із ТОВ "Техносервіс "АВС", колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.

З протоколу погодження ціни від 26.12.2018 на технічне обслуговування установки водяного спринклерного пожежегасіння, системи оповіщення та управління евакуацією людей по додатковій угоді № 1 від 26.12.2018 до договору № СО-05/2016 від 01.05.2016, належним чином засвідчена копія якого додана до матеріалів справи, вбачається, що сторонами цього договору - позивачем та ТОВ "Техносервіс "АВС", погоджена вартість послуг за вказаним договором у розмірі 15 000,00 грн, у тому числі ПДВ (т. 1, а.с. 75).

Наданий позивачем акт звіряння розрахунків між ТОВ "Техносервіс "АВС" та ТОВ "УІІК Сервіс" за спірний період свідчить, що відповідні послуги виконавцем надавались, а позивачем, приймались та оплачувались у розмірі 15 000,00 грн, у тому числі ПДВ, щомісяця. Відсутність у зазначеному акті звірки посилання на дату та номер укладеного з ТОВ "Техносервіс "АВС" договору беззаперечно не свідчить, що даний акт на має жодного відношення до договору № СО-05/2016 від 01.05.2016, а оскільки цей факт жодним іншим доказом не спростований, то, з урахуванням приписів ст. 79 ГПК України та принципу більшої вірогідності, у такому випадку цілком вірогідним є належність вказаного акта саме до договору № СО-05/2016 від 01.05.2016.

Щодо надання послуг з охорони підземного паркінгу згідно з договором № 4 від 01.05.2022 про надання послуг з охорони, укладеним між позивачем та ПП "Сакура-М", колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що надані позивачем акти звірки за травень-грудень 2022 року та за січень-квітень 2023 року, які містять посилання на вказаний договір та в яких зазначені дати реалізації послуг з охорони (останні дні кожного місяця) та дати здійснення позивачем оплат за цим договором, свідчать про продовження між сторонами правовідносин саме за даним договором на визначених у договорі умовах. Відповідно до Обов`язків охоронця підземного паркінгу, підписаних ТОВ "УІІК Сервіс" та ПП "Сакура-М" як додаток № 1 до договору № 4 від 01.05.2022, в обов`язки охоронців ПП "Сакура-М" входить охорона саме паркінгу.

Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує на тому, що матеріали справи не містять доказів дострокового розірвання (припинення) договорів на обслуговування та надання послуг.

Зокрема, договором № 122/1198-06 від 01.07.2014, а саме розділом 6, передбачено, що в разі, коли за місяць до закінчення дії цього договору жодною із сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору або необхідність його перегляду, цей договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік (т. 1, а.с. 36).

Договором про постачання електричної енергії споживачу від 26.01.2021 № 62163017ПВ, а саме п. 13.3, передбачено, що за умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача, останній повідомляє про це постачальника не пізніше, ніж за 21 день до дати розірвання (т. 1, а.с. 48).

Аналогічні положення містяться і в інших договорах про надання послуг (обслуговування).

Однак матеріали справи не містять заяв про дострокове припинення або розірвання договорів про надання комунальних та інших послуг, які (послуги) споживались у тому числі відповідачем.

Таким чином, оцінивши докази та обставини справи, з огляду на їх вірогідність, з урахуванням принципів змагальності та розумності, стандарту більшої переконливості, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що позивачем доведено належними та допустимими доказами, а відповідачем не спростовано факт забезпечення ТОВ "УІІК Сервіс" (позивачем) підземного паркінгу у спірний період всім спектром обов`язкових житлово-комунальних послуг, що передбачені законодавством України; розміри необхідних витрат на забезпечення належного утримання та експлуатацію підземного паркінгу, які, в свою чергу, є складовими елементами розрахунку тарифу на утримання та обслуговування підземного паркінгу.

Водночас доказів компенсації відповідачем позивачу власної частки витрат на утримання та обслуговування підземного паркінгу за спірний період - з 01.09.2022 по 31.08.2023 - матеріали справи не містять.

При розгляді справи суд апеляційної інстанції також враховує доводи позивача про те, що ТОВ "УІІК Сервіс" як колективний споживач сплачує виконавцям житлово-комунальних послуг надані послуги не власним коштом, а коштами, які він щомісячно збирає у власників жилих та нежилих приміщень у цілісному майновому комплексі. У зв`язку із цим, за відповідача як співвласника підземного паркінгу, який у порушення законодавства України відмовився нести відповідні витрати на утримання та обслуговування своєї власності, зазначені витрати покриваються за рахунок коштів інших співвласників як підземного паркінгу, так і за рахунок двох житлових будинків, які входять до складу цілісного майнового комплексу, а також за рахунок доходу позивача як управителя цілісного майнового комплексу, що, відповідно, ставить позивача як колективного споживача у вкрай складне фінансове становище через брак коштів для подальшої оплати житлово-комунальних послуг.

Не врахувавши викладеного, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що позивачем не доведено факт надання ним послуг з утримання та обслуговування підземного паркінгу у спірний період, їх обсяг та вартість, та неправомірно відмовив у позові з підстав необґрунтованості позовних вимог.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду

Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно із ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням викладеного, висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, що в силу положень ст. 277 ГПК України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.

Відтак оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ТОВ "УІІК Сервіс" повністю.

Таким чином, доводи, наведені в апеляційній скарзі позивача на рішення місцевого господарського суду, знайшли своє підтвердження, у зв`язку із чим вказана апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при перегляді додаткового рішення місцевого господарського суду

Згідно з п. 3 ч. 1, 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підп. "б" п. 4 ч. 1 ст. 282 ГПК України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції повинен бути зазначений новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення.

За загальним правилом, у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішено всі інші, в тому числі процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також невирішення окремих процесуальних питань, зокрема, розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти.

Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі.

У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Такі правові висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 20.12.2019 у справі № 240/6150/18, у постановах Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 923/631/15, від 23.01.2020 у справі № 927/229/19.

Як зазначено вище, за результатом апеляційного розгляду ухвалене судом першої інстанції рішення від 19.03.2024 у справі № 910/15268/23 підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами скаржника (ТОВ "УІІК Сервіс") про необхідність скасування додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 у даній справі (як невід`ємної частини рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2024), що нерозривно пов`язане з результатом вирішення спору по суті і не може існувати окремо від основного рішення у справі.

Зважаючи на те, що в даній постанові колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про ухвалення в цій справі нового рішення про задоволення позовних вимог ТОВ "УІІК Сервіс" повністю, судові витрати у зв`язку з розглядом даної справи в суді першої інстанції, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу, виходячи з приписів ч. 4 ст. 129 ГПК України, підлягають покладенню на відповідача.

У зв`язку із цим, заява відповідача про ухвалення додаткового рішення у даній справі, подана до суду першої інстанції, не підлягає задоволенню.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на додаткове рішення місцевого господарського суду

На підставі викладеного, з урахуванням положень ст. 269, 275, 277 ГПК України, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 у справі № 910/15268/23 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні заяви ТОВ "Голдфіш-Інвест-Буд" про ухвалення додаткового рішення у даній справі, у зв`язку із чим апеляційна скарга позивача на додаткове рішення місцевого господарського суду підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати

Згідно із ч. 14 ст. 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).

З урахуванням викладеного, судові витрати, понесені ТОВ "УІІК Сервіс" у суді першої інстанції, покладаються на відповідача, у зв`язку із чим з відповідача на користь позивача належить стягнути 11 492,33 грн судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви до суду.

У свою чергу, витрати, понесені ТОВ "УІІК Сервіс" у суді апеляційної інстанції у зв`язку з розглядом судом апеляційної скарги позивача на рішення місцевого господарського суду, з огляду на задоволення цієї апеляційної скарги, також покладаються на відповідача.

Таким чином, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню 17 238,50 грн у рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату апеляційної скарги позивача на рішення суду першої інстанції судовим збором.

Водночас, виходячи з положень ст. 129 ГПК України, під час оскарження додаткового рішення, яким вирішено питання про судові витрати, судовий збір не сплачується, що виключає необхідність здійснення розподілу судових витрат у вигляді судового збору за результатом розгляду апеляційної скарги позивача на додаткове рішення місцевого господарського суду.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УІІК Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 у справі № 910/15268/23 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 у справі № 910/15268/23 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення.

4. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УІІК Сервіс" задовольнити повністю.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд"</a> (02152, м. Київ, пр-т Павла Тичини, буд. 1В, оф. В701, код ЄДРПОУ 35383493) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УІІК Сервіс" (02098, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, буд. 1, кім. 32, код ЄДРПОУ 37634916) заборгованість у розмірі 766 155 (сімсот шістдесят шість тисяч сто п`ятдесят п`ять) грн 13 коп. та судовий збір у розмірі 11 492 (одинадцять тисяч чотириста дев`яносто дві) грн 33 коп.

6. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УІІК Сервіс" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 у справі № 910/15268/23 задовольнити частково.

7. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 у справі № 910/15268/23 скасувати.

8. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд"</a> про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/15268/23 відмовити повністю.

9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд"</a> (02152, м. Київ, пр-т Павла Тичини, буд. 1В, оф. В701, код ЄДРПОУ 35383493) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УІІК Сервіс" (02098, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, буд. 1, кім. 32, код ЄДРПОУ 37634916) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 17 238 (сімнадцять тисяч двісті тридцять вісім) грн 50 коп.

10. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

11. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

12. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

У зв`язку з тривалими повітряними тривогами і плановими та екстреними відключеннями електроенергії по місту Києву, повний текст постанови складено та підписано - 09.09.2024.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

І.П. Ходаківська