Ухвала
від 10.10.2024 по справі 910/15268/23
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/15268/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ємця А.А. (головуючий), Бенедисюка І.М., Жайворонок Т.Є.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд" (далі - ТОВ "Голдфіш-Інвест-Буд", скаржник)

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2024

у справі № 910/15268/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УІІК Сервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібний Бриз 2021",

про стягнення 766 155,13 грн

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Голдфіш-Інвест-Буд" 26.09.2024 звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, зокрема, просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2024 (повний текст постанови складено 09.09.2024) та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 у справі №910/15268/23.

Крім того, скаржник у прохальній частині касаційної скарги просить зупинити дію постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2024 до закінчення перегляду в касаційному порядку цієї справи.

На електронну адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від ТОВ "УІІК Сервіс" 27.09.2024 надійшло клопотання про повернення касаційної скарги скаржнику.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2024 для розгляду касаційної скарги у справі № 910/15268/23 визначено колегію суддів у складі: - Ємця А.А., головуючий, Бенедисюка І. М., Малашенкової Т. М.

У зв`язку з відпусткою судді Малашенкової Т. М. склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 07.10.2024 справу № 910/15268/23 передано колегії суддів у складі: Ємця А.А. (головуючий), Бенедисюка І. М., Жайворонок Т.Є.

Як убачається з матеріалів касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень, ТОВ "УІІК Сервіс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Голдфіш-Інвест-Буд" про стягнення 766 155,13 грн заборгованості з компенсації частки витрат на утримання підземного паркінгу по вул. Дніпровська набережна, 1 та 1 А в м. Києві за період з 01.09.2022 по 31.08.2023 включно в загальному розмірі 766 155,13 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 у справі № 910/15268/23 у позові відмовлено повністю.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 у справі № 910/15268/23 заяву ТОВ "Голдфіш-Інвест-Буд" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково; стягнуто з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 68 760,00 грн.

Постановою від 20.08.2024 Північний апеляційний господарський суд постановив:

« 1. Апеляційну скаргу ТОВ "УІІК Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 у справі № 910/15268/23 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 у справі № 910/15268/23 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення.

4. Позов ТОВ "УІІК Сервіс" задовольнити повністю.

5. Стягнути з ТОВ "Голдфіш-Інвест-Буд" на користь ТОВ "УІІК Сервіс" заборгованість у розмірі 766 155 (сімсот шістдесят шість тисяч сто п`ятдесят п`ять) грн 13 коп. та судовий збір у розмірі 11 492 (одинадцять тисяч чотириста дев`яносто дві) грн 33 коп.

6. Апеляційну скаргу ТОВ "УІІК Сервіс" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 у справі № 910/15268/23 задовольнити частково.

7. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 у справі № 910/15268/23 скасувати.

8. У задоволенні заяви ТОВ "Голдфіш-Інвест-Буд" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/15268/23 відмовити повністю.

9. Стягнути з ТОВ "Голдфіш-Інвест-Буд" на користь ТОВ "УІІК Сервіс" витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 17 238 (сімнадцять тисяч двісті тридцять вісім) грн 50 коп.».

Вирішуючи питання щодо прийнятності касаційної скарги та наявності підстав для відкриття/відмови у відкритті касаційного провадження, дослідивши доводи касаційної скарги ТОВ "Голдфіш-Інвест-Буд" та заяви ТОВ "УІІК Сервіс" у контексті оскаржуваних судових рішень, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частина перша статті 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Приписами пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Отже, перелік випадків для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, наведений у пункті 2 частини другої статті 287 ГПК України, є вичерпним.

За змістом частини сьомої статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01.01.2023 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2 684,00 гривень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у справі №910/15268/23 є стягнення 766 155,13 грн заборгованості з компенсації частки витрат на утримання підземного паркінгу по вул. Дніпровська набережна, 1 та 1 А в м. Києві за період з 01.09.2022 по 31.08.2023 включно в загальному розмірі 766 155,13 грн, а, отже, ціна позову у цій справі безумовно не перевищує та є меншою п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2023 рік - 1 342 000,00 грн).

Верховний Суд відзначає, що визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип «правової визначеності» буде порушено.

Отже, перелік випадків для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, наведений у пункті 2 частини другої статті 287 ГПК України, є вичерпним.

Суд звертає увагу, що норма пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України передбачає виключні випадки, за умови доведення скаржником їх наявності, посиланням на відповідні обставини, судове рішення у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб може бути предметом касаційного оскарження. При цьому тягар доказування наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.

ТОВ "Голдфіш-Інвест-Буд" у поданій касаційній скарзі вважає, що оскаржувані рішення попередніх судових інстанцій у цій справі прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України) щодо застосування норм статей 76, 79 ГПК України. Проте, Суд зазначає, що ця підстава є саме підставою касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України, натомість, не є доводами, які у розумінні підпунктів «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу, підтверджують наявність випадків, які дають право вважати судові рішення такими, що підлягають касаційному оскарженню.

Передбачені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки не є тотожними з поняттям підстав касаційного оскарження, які передбачені пунктами 1- 4 частини першої статті 287 ГПК України.

В той же час, необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, скаржник зазначає про наявність підстав для перегляду у касаційному порядку оскаржуваного судового рішення, що передбачена підпунктами «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

ТОВ "Голдфіш-Інвест-Буд" зазначає, що:

- дана касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки суди неодноразово робили протилежні висновки щодо прав і обов`язків власників нерухомості у випадках коли майно фактично не використовувалось та відносини з управителями майна не врегульовані договорами, посилаючись на рішення судів першої та апеляційної інстанцій у наведених в касаційній скарзі справах;

- дана справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення як для громадян та юридичних осіб, які користуються житлово-комунальними послугами, а також для управителів майнових комплексів, оскільки в Україні значна частина міського населення проживає в багатоквартирних будинках та близько 70% населення країни проживає в містах, де саме багатоквартирні будинки є поширеним типом житла, а тому позиція Верховного Суду у даній справі може вплинути на права та обов`язки власників нерухомості, практику управління майном та інвестиційний клімат в країні.

Передбачені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки не є тотожними з поняттям підстав касаційного оскарження, які передбачені пунктами 1- 4 частини першої статті 287 ГПК України.

Фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження, буде впливати на значну кількість спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

Для віднесення справи до категорії спорів, що містять виключну правову проблему та стосується питання права, вирішення яких необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, така справа повинна мати певні ознаки, зокрема існування кількісних або якісних критеріїв, зокрема:

- немає усталеної судової практики у застосуванні однієї і тієї ж норми права, в тому числі, наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному;

- невизначеність законодавчого регулювання правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема, в тому числі необхідність застосування аналогії закону чи права;

- встановлення глибоких та довгострокових розходжень у судовій практиці у справах з аналогічними підставами позову та подібними позовними вимогами, а також наявність обґрунтованих припущень, що аналогічні проблеми неминуче виникатимуть у майбутньому.

Посилання скаржника на протиріччя в наведених ним судових рішеннях щодо прав і обов`язків власників нерухомості у випадках коли майно фактично не використовувалось та відносини з управителями майна не врегульовані договорами, не доводять наявності неоднакового застосування судами одних і тих самих норм права, зокрема виключної правової проблеми, що стосується питання права, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, а свідчить лише про наявність у цих справах різних істотних обставин, підтверджених/непідтверджених належними та допустимими доказами, в залежності від яких і були постановлені відповідні судові рішення.

Дослідивши зміст касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, колегія суддів зауважує, що сама лише вказівка на те, що cкарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для правозастосовчої практики, та має виняткове значення для скаржника без належного такого обґрунтування та за відсутності належних та допустимих доказів, не може бути визнана судом підставою, що підпадає під дію підпунктів «а» та «в» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

Належних обґрунтувань про те, що ця справа має виняткове значення для скаржника та становить значний суспільний інтерес заявником також не наведено.

Касаційний господарський суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

Отже, тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини третьою статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, зводяться до висловлення незгоди з прийнятими судовими рішеннями, викладення власного бачення у питанні застосування правових норм, є проханням про повторний перегляд справи та переоцінку встановлених судами обставин, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Фактично скаржник веде до заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення, й в цілому до заперечення результату розгляду справи. Однак в контексті повноважень суду касаційної інстанції як "суду права", а не "суду фактів" та положень статті 300 ГПК України й враховуючи предмет та підстави позову даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені доводи є необґрунтованими, а тому відсутні підстави для відкриття провадження у справі.

Розглянувши наведені скаржником доводи в обґрунтування наявності правових підстав для розгляду цієї справи у касаційному порядку, Суд вважає їх необґрунтованими.

Додатково слід звернути увагу скаржника на те, що незгода із судовим рішенням суду попередньої інстанції не свідчить про неправильність застосування або порушення норм матеріального/процесуального права при його ухваленні, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок ухвалення цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача/відповідача є звичайним передбачуваним процесом.

Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності втрутитися у зміст рішення, ухваленого судом попередньої інстанції, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішень судів попередніх інстанцій тільки через те, що такі рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд" немає.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зважаючи на обставини цієї справи та відсутність обґрунтованих підстав, що підпадають під дію виключень пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2024у справі №910/15268/23 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 цього ж Кодексу, оскільки її подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження, клопотання скаржника не розглядається.

За таких обставин, керуючись статтями 12, 163, 234, 287, 293 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2024 у справі №910/15268/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ємець

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Жайворонок

СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення10.10.2024
Оприлюднено14.10.2024
Номер документу122240245
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/15268/23

Ухвала від 29.10.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Демидова А.М.

Ухвала від 22.10.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Демидова А.М.

Ухвала від 10.10.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Ємець А.А.

Ухвала від 30.09.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Демидова А.М.

Ухвала від 23.09.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Демидова А.М.

Ухвала від 18.09.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Демидова А.М.

Постанова від 20.08.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Демидова А.М.

Ухвала від 09.09.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Демидова А.М.

Ухвала від 19.08.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Демидова А.М.

Ухвала від 18.06.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Демидова А.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні