Ухвала

від 05.09.2024 по справі 904/3603/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відкладення підготовчого засідання

05.09.2024 м. ДніпроСправа № 904/3603/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Шинкаренко С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку підготовчого провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (м. Київ)

до Комунального підприємства "Жилсервіс-Дніпро" Дніпровської міської ради (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу № 8118-ПСО (ТКЕ)-4 від 21.10.2022 у загальному розмірі 21 022 807 грн. 91 коп. Суддя Фещенко Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Комунального підприємства "Жилсервіс-Дніпро" Дніпровської міської ради (далі - відповідач) заборгованість за договором постачання природного газу № 8118-ПСО(ТКЕ)-4 від 21.10.2022 у загальному розмірі 21 022 807 грн. 91 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 15 925 765 грн. 20 коп. - основний борг;

- 3 969 462 грн. 47 коп. - пеня;

- 586 739 грн. 70 коп. - інфляційні втрати;

- 540 840 грн. 54 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором постачання природного газу № 8118-ПСО(ТКЕ)-4 від 21.10.2022 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений позивачем природний газ, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 15 925 765 грн. 20 коп. За прострочення виконання зобов`язання, на підставі пункту 7.2. договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 16.03.2023 по 31.05.2024 в сумі 3 969 462 грн. 47 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України, а також на підставі пункту 7.2. договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з 01.05.2023 по 31.05.2024 у сумі 586 739 грн. 70 коп., а також 3% річних за період прострочення з 16.03.2023 по 31.05.2024 у сумі 540 840 грн. 54 коп.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати.

Ухвалою суду від 15.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.09.2024.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №40145/24 від 27.08.2024), в якій він просить суд надати можливість його представнику прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Згідно з інформацією, наданою відділом інформаційно-технічного забезпечення Господарського суду Дніпропетровської області, 05.09.2024 о 12:40 год. була відсутня технічна можливість провести судове засідання в режимі відеоконференції, у зв`язку з наявністю справ, призначених до розгляду у залах Господарського суду Дніпропетровської області на 05.09.2024 о 12:40 год. (зайнятістю залів судових засідань обладнаних відповідними технічними засобами).

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 27.08.2024 у задоволенні заяви позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було відмовлено.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 40549/24 від 28.08.2024), в якому він частково не погоджується із заявленими позовними вимогами та просить суд зменшити розмір пені до стягнення на 90% до 396 946 грн. 25 коп., посилаючись на таке:

- відповідач звертає увагу на наявність обставин (підстав) для зменшення пені у розмірі 3 969 462 грн. 47 коп. на 90 %, що відповідає судовій практиці, висвітленій, зокрема у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 920/437/19, враховуючи обставини того, що відповідач все ж таки здійснював погашення заборгованості перед позивачем за договором. Загальна сума погашень склала 30 908 159 грн. 01 коп., що становить вдвічі більшу суму, ніж розмір непогашеної відповідачем заборгованості. Також, розмір заявленої до стягнення пені (3 969 462 грн. 47 коп.), порівняно із залишком основного боргу за спірний період (15 925 765 грн. 20 коп.) становить майже частину, що є надмірно великим розміром, порівняно з сумою основного боргу. В свою чергу, позивач не зазнав будь-яких збитків в зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором. Несвоєчасність оплати відповідачем може бути і буде компенсована позивачу за рахунок стягнення з як 3 % річних та інфляційних втрат від сум несплаченого основного боргу. Окрім того, у спірний період (з листопада 2022 року по травень 2023 року) відповідач також здійснював погашення заборгованості перед позивачем зі іншим договором на постачання природного газу, а саме № 5608-НГТ-4 від 11.10.2021. Зазначене підтверджується наданою позивачем Довідкою АТ "Укргазбанк" за вих. № 15932/16678/2024 від 11.06.2024. Наявність заборгованості перед позивачем за договором на постачання природного газу № 5608-НГТ-4 від 11.10.2021, також ускладнювала погашення відповідачем заборгованості за договором №8118-ПСО(ТКЕ)-4 від 21.10.2022;

- відповідач не є фактичним споживачем газу, а є підприємством комунальної форми власності з основним напрямком діяльності "Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря", яке не вправі впливати ні на цінову політику в сфері надання послуг з постачання теплової енергії, ні на стан розрахунків споживачів за надані послуги. Відповідач в умовах дії воєнного стану в Україні був позбавлений об`єктивної можливості в повній мірі здійснення претензійно-позовної роботи, з огляду на таке: Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності з примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану" було введено заборону примусового виконання рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги; Законом України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання протягом дії воєнного стану та подальшого відновлення" запроваджено мораторій на підвищення тарифів на теплову енергію під час дії воєнного стану та шести місяців після його завершення; постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Разом з тим, в умовах триваючої широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, сума дебіторської заборгованості споживачів відповідача за останніми звітними даними (саме в період утворення заборгованості перед позивачем) складала: 1) станом на 30.11.2022 - 28 734 655 грн. 43 коп., з яких населення - 22 647 527 грн. 01 коп.; 2) станом на 31.03.2023 - 46 114 930 грн. 93 коп., з яких населення - 36 950 308 грн. 23 коп. Зазначене свідчить, що велика кількість мешканців міста Дніпро опинилась у дуже складних життєвих обставинах, і поки не можуть сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги в повному обсязі. Дані обставини підтверджуються інформацією про стан дебіторської заборгованості, яка додається до даного відзиву. Таким чином, в умовах війни, критичного зменшення плати за послуги, мораторію на підвищення тарифів, відповідач був позбавлений важелів впливу на економіку свого підприємства;

- відповідно до звітів про фінансові результати (звіти про сукупний дохід) за 2022 рік, 1 квартал 2023 року та 1 півріччя 2023 року, у відповідача був відсутній прибуток, а результати господарської діяльності проявлялися лише в збитках, що і було ще однією причиною неможливості своєчасного і повного виконання відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем, виконання яких в повному обсязі і наразі є неможливим. Наразі згідно зі звітом про фінансовий результат за 1 півріччя 2024 року у відповідача також відсутній прибуток від його діяльності, що робить неможливим виконання зобов`язань перед позивачем в повному обсязі. Отже, присудження завідомо непосильної до оплати суми пені до стягнення може призвести до ряду негативних економічних наслідків в діяльності відповідача: реальної можливості доведення відповідача до банкрутства, оскільки останній, на сьогоднішній день, перебуває на грані його виникнення, що чітко вбачається із відповідних фінансових звітів та довідок щодо стану дебіторської заборгованості; спричинення непоправних соціальних наслідків, що полягають в ймовірності виникнення неможливості забезпечити надання послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання, які є основними статутними завданнями підприємства. У зв`язку з чим, робота відповідача може бути поставлена в катастрофічне фінансове та соціальне становище, що в свою чергу тягне за собою неможливість господарської діяльності підприємства, а отже і подачу місту Дніпро тепла в опалювальний та міжопалювальні періоди; спричинення виникнення у відповідача заборгованості зі сплати податків, зборів, інших платежів до бюджету, заробітної плати тощо; спричинення значних економічних збитків місцевому бюджету, з якого органи місцевого самоврядування будуть змушені виділяти кошти на відновлення платоспроможності відповідача, або ж у разі його оголошення банкрутом - на створення нового, аналогічного підприємства, яке б задовольняло потреби споживачів у теплопостачанні;

- враховуючи специфічний вид діяльності відповідача, основною причиною порушення його зобов`язання перед позивачем є низька платіжна дисципліна кінцевих споживачів послуг теплопостачання, до числа яких відноситься така незахищена, неплатоспроможна категорія як "населення". Відповідач має можливість повноцінно здійснювати свої розрахунки з кредиторами виключно у випадку наявності відповідних коштів на рахунках, кількість яких перебуває у безпосередній залежності від платіжної дисципліни кінцевих споживачів, яка в умовах війни та інших обмежувальних заходів дійшла до критичної позначки.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляд у справи (вх. суду № 40912/24 від 30.08.2024), в якому він просить суд відкласти розгляд справи у зв`язку з неможливістю прибути у судове засідання.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 41435/24 від 03.09.2024), в якій він просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, обґрунтовуючи власну правову позицію наступним:

- укладаючи з позивачем договір постачання природного газу, відповідач взяв на себе зобов`язання у разі прострочення виконання умов договору нести відповідальність у вигляді пені та штрафу у розмірі визначеному договором;

- боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язання за будь-яких обставин. Виконання умов договору не ставиться в залежність від виконання будь-яких зобов`язань з боку третіх осіб, зокрема споживачів. Не міститься і в умовах договору умови, що виконання умов договору ставиться у залежність від третіх осіб;

- у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги майновий стан сторін і оцінити співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема з розміром збитків кредитора, врахував інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства також мають значення для вирішення питання про зменшення пені;

- важливим елементом підприємницькою діяльністю є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів. Неналежне планування своєї господарської діяльності відповідачем не повинно порушувати права інших суб`єктів господарювання, які належним чином виконали свої обов`язки. Ризики від власної господарської діяльності відповідача не може покладатися на інших учасників господарських відносин, оскільки це порушує принцип розумності та справедливості. Отже, здійснюючи підприємницьку діяльність, Відповідач повинен самостійно нести всі ризики: як щодо дотримання норм чинного законодавства України, так і щодо належного виконання добровільно взятих на себе договірних зобов`язань, та погодився з умовами щодо порядку і строків виконання грошових зобов`язань, а також погодився з умовами договору щодо відповідальності за порушення грошових зобов`язань. Також самостійно нести юридичну відповідальність за допущені у своїй діяльності правопорушення. Укладаючи договір на поставку природного газу відповідач усвідомлював всі ризики та свідомо, з доброї волі погодився на умови поставки, в тому числі і щодо нарахування пені;

- позивач звертає увагу, що фінансовий стан боржника може бути встановлений за умов надання заявником інформації у вигляді банківських довідок про залишки грошових коштів на банківських рахунках на день подання відзиву на позов, інформації у вигляді довідки про залишки готівки на день подання відзив, а також інформації про рух коштів за останні 6-12 місяців по всіх відкритих рахунках боржника. Таким чином, документи, які поданні відповідачем, не можуть бути доказами скрутного фінансового становища, оскільки не відображають фінансовий стан протягом ведення боржником господарської діяльності. Позивач вважає, що відсутність у боржника необхідних коштів не може бути обставиною, що звільняє від господарсько-правової відповідальності за невиконання господарських зобов`язань. При цьому збитковість діяльності підприємства, наявність у нього кредиторської заборгованості в істотному розмірі є результатом провадження господарської діяльності відповідачем, як самостійним суб`єктом господарювання, а тому вказані обставини не є самостійними та достатніми підставами для зменшення розміру пені та штрафу на 90;

- щодо зменшення пені на 90%, то при такому зменшенні взагалі буде знівельоване саме значення неустойки та недотримано баланс інтересів сторін. Вимагаючи зменшити розмір пені на 90%, відповідач таким чином хоче ототожнити зменшення розміру штрафних санкцій із звільненням боржника від відповідальності за порушення зобов`язання (стаття 218 Господарського кодексу України), тоді як зі змісту статті 233 Господарського кодексу України, яка регулює зменшення розміру штрафних санкцій, чітко вбачається, що зменшення судом розміру стягуваної пені та штрафу є проявом обмеження відповідальності боржника, але аж ніяк не звільненням його від відповідальності. Таким чином, позивач не вбачає виключних та достатніх підстав для зменшення неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню з відповідача, оскільки посилання на норми права (стаття 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України), не є підставою для звільнення від господарсько-правової відповідальності, з огляду на те, що між сторонами у цій справі виникли майнові відносини, які засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина 1 статті 1 Цивільного кодексу України), що регулюються актами цивільного законодавства України та, виходячи із вищевказаних положень законодавства України.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду № 41405/24 від 03.09.2024), в якій він просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/3603/24 строком на 12 місяців, посилаючись на таке:

- в разі задоволення пред`явлених позивачем позовних вимог (в тому числі часткового), у відповідача буде відсутня об`єктивна можливість забезпечення одномоментного виконання рішення суду у даній справі. У зв`язку з чим, відповідач звертається із цією заявою до Господарського суду Дніпропетровської області із проханням відстрочити виконання рішення у даній справі, вказуючи про те, що підприємство відповідача не є фактичним кінцевим споживачем газу, а є підприємством комунальної форми власності з основним напрямком діяльності "Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря", яке не має можливості впливу ні на цінову політику в сфері надання послуг з постачання теплової енергії, ні на стан розрахунків споживачів за надані послуги. Враховуючи специфічний вид діяльності підприємства, основною причиною порушення КП "Жилсервіс-Дніпро" ДМР зобов`язання перед позивачем за договором є низька платіжна дисципліна кінцевих споживачів підприємства, до числа яких відноситься така незахищена категорія як "населення", яке є основним споживачем послуг теплопостачання. Водночас відповідач звертає увагу, що категорія споживачів КП "Жилсервіс-Дніпро" ДМР "населення" є найбільш неплатоспроможною категорією. Про це свідчить наявна в матеріалах справи довідка про стан дебіторської заборгованості за послуги теплопостачання по категоріях споживачів станом на: 1) станом на 30.11.2022- 28 734 655 грн. 43 коп., з яких населення - 22 647 527 грн. 01 коп.; 2) станом на 31.03.2023 - 46 114 930 грн. 93 коп., з яких населення - 36 950 308 грн. 23 коп.; 3) станом на 21.12.2023 - 41 181 045 грн. 15 коп., з яких населення - 34 569 714 грн. 36 коп.; 4) станом на 31.03.2024 - 50 975 038 грн. 42 коп., з яких населення - 42 668 652 грн. 35 коп. Підприємство вправі повноцінно здійснювати свої розрахунки з кредиторами виключно у випадку наявності відповідних коштів на рахунку, кількість яких перебуває у безпосередній залежності від платіжної дисципліни кінцевих споживачів, яка в умовах війни та інших обмежувальних для Підприємства заходів дійшла до критичної позначки. Окрім того, відповідач має своєчасно здійснювати розрахунки з виплати заробітної плати працівникам, здійснювати своєчасну сплату податків, зборів та обов`язкових платежів. Попри наявність основних причин порушення взятих відповідачем зобов`язань перед позивачем, існували ще незалежні від нього об`єктивні обставини, які безпосередньо впливали на платіжні можливості підприємства та здійснювали значний тиск, який в умовах дії воєнного стану в Україні лише посилився. До таких обставин відносилися: Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності з примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану", яким було введено заборону до січня 2024 року примусового виконання рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги; Закон України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання протягом дії воєнного стану та подальшого відновлення", яким запроваджувався мораторій на підвищення тарифів на теплову енергію під час дії воєнного стану та шести місяців після його завершення; постанова Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" (у редакції до 29.12.2023), якою було встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні заборонялося: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Таким чином, в умовах війни, критичного зменшення плати за послуги теплопостачання, мораторію на підвищення тарифів, КП "Жилсервіс-Дніпро" ДМР позбавлене важелів впливу на економіку свого підприємства. У зв`язку з чим, порушення зобов`язань перед позивачем виникло з незалежних від відповідача причин та обставин, існування яких виключає наявність будь яких умисних дій останнього в порушенні прав позивача;

- відповідач все ж таки здійснював погашення заборгованості перед позивачем за спірним договором. Загальна сума погашень склала 30 908 159 грн. 01 коп., що становить вдвічі більшу суму, ніж розмір непогашеної відповідачем заборгованості. Також, розмір заявленої до стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат (5 097 042 грн. 71 коп.), порівняно із залишком основного боргу за спірний період (15 925 765 грн. 20 коп.) становить майже 1/3 частину, що є надмірно великим розміром, порівняно з сумою основного боргу. В свою чергу, позивач не зазнав будь-яких збитків в зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором. Несвоєчасність оплати Відповідачем може бути і буде компенсована позивачу за рахунок стягнення як пені, 3 % річних та інфляційних втрат від сум несплаченого основного боргу. Окрім того, у спірний період (з листопада 2022 року по травень 2023 року) відповідач також здійснював погашення заборгованості перед позивачем зі іншим договором на постачання природного газу, а саме № 5608-НГТ-4 від 11.10.2021. Зазначене підтверджується наданою позивачем Довідкою АТ "Укргазбанк" за вих. № 15932/16678/2024 від 11.06.2024. Наявність заборгованості перед позивачем за договором на постачання природного газу № 5608-НГТ-4 від 11.10.2021, також ускладнювала погашення відповідачем заборгованості за договором № 8118-ПСО(ТКЕ)-4 від 21.10.2022;

- відповідно до звітів про фінансові результати (звіти про сукупний дохід) за 2022 рік, 1 квартал 2023 року та 1 півріччя 2023 року (копії наявні в матеріалах справи), у відповідача був відсутній прибуток, а результати господарської діяльності проявлялися лише в збитках, що і було ще однією причиною неможливості своєчасного і повного виконання відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем, виконання яких в повному обсязі і наразі є неможливим. Наразі згідно звіту про фінансовий результат за 1 півріччя 2024 року (наявний в матеріалах справи) у відповідача також відсутній прибуток від його діяльності, що робить неможливим виконання зобов`язань перед позивачем в повному обсязі. Вказане підтверджує відсутність фінансової можливості у відповідача для разового погашення заборгованості перед позивачем. Зазначені обставини підтверджують і те, що відповідач знаходиться у вкрай скрутному фінансовому становищі, що ставить під загрозу не лише його господарську діяльність, але й існування в цілому. У відповідача відсутнє майно, за рахунок якого можна здійснити погашення заборгованості за рішенням суду у даній справі. Відповідно до пункту 3.1. Статуту відповідача , майно підприємства є комунальною власністю Дніпровської міської територіальної громади і закріплюється за підприємством на праві господарського відання. Тобто, відповідач не є фактичним власником майна, яке має на своєму балансі;

- хоча відповідач і має на своєму балансі, а не у власності, певне майно, останній позбавлений можливості здійснювати з ним будь-які операції, які можуть бути спрямовані на погашення заборгованості перед позивачем за рішенням суду. Також, відсутність у відповідача коштів на банківських рахунках у кількості, достатній для виконання рішення суду у даній справі, як у період виникнення заборгованості так і на даний час, підтверджується і довідками з наступних банківських установ: АТ "Таскомбанк" за вих. №6835/580-Д від 23.08.2024; АТ "Перший український міжнародний банк" за вих. № DN-07.8/101 від 23.08.2024; АТ "Таскомбанк" за вих. № 6834/580-Д від 23.08.2024; АТ "Таскомбанк" за вих. № 6833/580-Д від 23.08.2024; АТ "Таскомбанк" за вих. № 6838/580-Д від 23.08.2024; АТ "Таскомбанк" за вих. № 6837/580-Д від 23.08.2024; АТ "ОТП Банк" за вих. № 305-01-305-3-305-3/208 від 26.08.2024; АТ "ОТП Банк" за вих. № 305-01-305-3-305-3/209 від 26.08.2024; АТ "ОТП Банк" за вих. № 305-01-305-3-305-3/210 від 26.08.2024. За таких обставин, відстрочення виконання рішення в даному випадку жодним чином не призведе до порушення балансу інтересів сторін, які першочергово перебувають в очевидно нерівному становищі і не вплине на матеріальне становище позивача;

- будь-яке збільшення фінансового тиску на й без того збиткове підприємство може спричинити належне проходження нинішнього опалювального сезону та підготовку до опалювального сезону 2024-2025 років, оскільки задоволення пред`явлених вимог позивача та відхилення визначених у цій заяві аргументів відповідача спричинить необхідність одномоментного виконання рішення у справі, що полягає в негайній оплаті наперед непосильної суми для відповідача. Вказані обставини можуть послужити безпосередньою причиною стягнення заборгованості в примусовому порядку з покладенням на відповідача обов`язку сплати 10 % виконавчого збору від суми до стягнення та витрат виконавчого провадження. Зазначені обставини спричинять високу ймовірність виникнення ряду негативних наслідків не лише для відповідача, але й для соціально-економічної ситуації в місті Дніпро в цілому, що обумовлюється наступними фактами: фактом реальної можливості доведення відповідача до банкрутства, оскільки останній на сьогоднішній день перебуває на грані його виникнення, що чітко вбачається із відповідних поточних фінансових звітів та інформації про стан дебіторської заборгованості, яка міститься в матеріалах справи; фактом спричинення непоправних соціальних наслідків, що полягають в ймовірності виникнення неможливості забезпечити надання послуг централізованого опалення, які є основними статутними завданнями відповідача. У зв`язку з чим, робота підприємства може бути поставлена в катастрофічне фінансове та соціальне становище, що в свою чергу тягне за собою неможливість господарської діяльності підприємства, а отже і подачу місту Дніпро тепла в опалювальний та міжопалювальні періоди; фактом спричинення виникнення у відповідача заборгованості зі сплати податків, зборів, інших платежів до бюджету, заробітної плати, штрафних (фінансових) санкцій за несплату вказаних платежів, тощо. фактом спричинення значних економічних збитків місцевому бюджету, з якого органи місцевого самоврядування будуть змушені виділяти кошти на відновлення платоспроможності відповідача. Отже, у разі задоволення пред`явлених вимог позивача, одномоментне примусове стягнення боргу за рішенням суду у даній справі, може вплинути на енергетичну стабільність та надійність енергосистеми міста Дніпро в цілому, і послужить причиною виникнення відповідної соціальної напруженості серед споживачів підприємства через зниження їх рівня довіри до органів місцевого самоврядування. Таким чином, у разі задоволення пред`явлених вимог позивача, з урахуванням відзиву на позовну заяву, відстрочивши виконання такого рішення суду у даній справі на 12 місяців судом у повній мірі буде враховано розумне співвідношення між засобами, що використовуються і поставленою метою при дотриманні "балансу інтересів" між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав суб`єкта господарювання;

- рішення суду у даній справі буде виконане відповідачем в повному обсязі, однак, з урахуванням майнового стану відповідача на це потрібен значний час, який на думку відповідача становитиме не менше 12 місяців з дати ухвалення рішення по справі. Окрім того, вже наявні судові рішення на примусове стягнення з відповідача заборгованості за поставлений природний газ, які частково виконуються відповідачем зокрема, і на користь позивача. Це такі справи: № 904/2918/23, судове рішення про стягнення на користь позивача основної заборгованість у розмірі 30 835 680 грн. 07 коп., 1 055 525 грн. 29 коп. - 3 % річних, 5 669 015 грн. 67 коп. - інфляційні втрати та судовий збір у розмірі 563 403 грн. 32 коп.; №904/6509/23, судове рішення про стягнення на користь на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" 4 413 440 грн. 12 коп. основного боргу, 981 288 грн. 81 коп. - пені, 76 671 грн. 60 коп. - 3% річних 34 260 грн. 10 коп. - інфляційних втрат та 66 067 грн. 93 коп. - витрат по сплаті судового збору. Тобто, відповідач вже має виконувати і виконує судові рішення про стягнення заборгованості за спожитий природний газ. На виконання і цих рішень, з урахуванням майнового стану відповідача, також потрібен певний час;

- відстрочення виконання рішення в будь якому разі не означає його невиконання, а лише вказує на рівномірний розподіл його виконання, у разі існування виключних підстав, які в даному випадку мають місце;

- при відстрочення виконання рішення суду на 12 місяців такий принцип національного законодавства в сфері судочинства як обов`язковість судового рішення, в даному випадку, є та залишається непорушним;

- зараз на розгляді Верховної Ради України перебуває законопроект № 11273 від 20.05.2024 "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання кредиторської заборгованості підприємств тепло-водопостачання та водовідведення". Відповідно до вказаного Законопроекту, пропонується затвердження механізму реструктуризації заборгованості теплопостачальних підприємств за спожитий природний газ після 01.06.2021 і до 01.10.023 (період стягнення у даній справі листопад 2022 року - квітень 2023 року). Аналогічний Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" № 1639-ІХ від 14.07.2021 вже приймався та виконувався на практиці. Тільки вказанимнормативно-правовим актом передбачалась реструктуризація заборгованості теплопостачальних підприємств (фактично викладення нових графіків погашення боргів частинами), списання пені, 3% річних та інфляційних втрат за газ, спожитий до 01.06.2021. Тобто, хоча станом на сьогодні ще не прийнятий, та, відповідно, не набув чинності Закон України яким було б передбачено реструктуризацію боргів відповідача перед позивачем та списання нарахованих пені, 3 % річних та інфляційних втрат, однак прийняття такого Закону може відбутись найближчим часом. Зазначене також може давати підставі для відстрочення виконання рішення суду у справі задля врегулювання заборгованості між позивачем та відповідачем на законодавчому рівні, без додатково обтяжливих для відповідача штрафних санкцій. Підсумовуючи наведене, відповідач зазначає, що у разі задоволення (в тому числі часткового) пред`явлених позовних вимог, обставини які змушують відповідача просити відстрочення виконання рішення суду є дійсно соціально значимими та винятковими. Адже одномоментне стягнення завідомо непосильної суми заборгованості не дасть очікуваного результату та призведе до порушення балансу інтересів не лише сторін даної справи, але й частини суспільства міста Дніпро в цілому та матиме своїм наслідком накопичення нових боргів відповідачем при відсутності можливості їх погашення.

У підготовче засідання 05.09.2024 з`явився представник відповідача, представник позивача у вказане зсідання не з`явився, при цьому судом було враховане його клопотання про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом.

Судом було відзначено, що відповідь на відзив на позовну заяву надійшла до суду лише 03.09.2024, тому строк на заперечення не закінчився.

Відповідно до частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Враховуючи наведені вище правові норми та обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність відкладення підготовчого засідання, оскільки суд позбавлений можливості вирішити питання, передбачені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, а також з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності.

Крім того, з метою участі всіх учасників справи у розгляді справи та забезпечення права сторін на висловлення власної правової позиції, керуючись положеннями статті 197 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає можливим відкласти підготовче засідання, призначивши останнє в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 182, 183, 197, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відкласти підготовче засідання на 17.09.2024 о 12:40 год.

2. Явку представників учасників справи у підготовче засідання визнати обов`язковою.

3. Повідомити учасників справи, що судове засідання відбудеться 17.09.2024 о 12:40 год., у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судових засідань № 1-102 (1-й поверх) за адресою: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

4. Надати можливість представнику позивача прийняти участь у судовому засіданні, призначеному на 17.09.2024 о 12:40 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

5. Роз`яснити представнику позивача, що відповідно до частини 5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.

6. Надати учасникам справи можливість виконати пропозиції суду, викладені в ухвалі про відкриття провадження у справі.

7. Повідомити учасників справи про те, що інформація у цій справі доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\

8. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 05.09.2024 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали підписаний - 10.09.2024.

Суддя Ю.В. Фещенко