Ухвала

від 10.09.2024 по справі 580/7276/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 580/7276/21

адміністративне провадження № К/990/17495/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Коваленко Н.В. в порядку підготовки до касаційного розгляду справи за позовом Черкаської окружної прокуратури, що діє в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України, Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації до Виконавчого комітету Черкаської міської ради, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут Харківпроект», про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2024 року,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі за вищевказаною касаційною скаргою.

5 червня 2024 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшли матеріали справи у паперовому вигляді.

Під час підготовки справи до касаційного розгляду в порядку, передбаченому статтею 340 Кодексу адміністративного судочинства України, з`ясовано, що заступник керівника Київської міської прокуратури просить здійснювати касаційний розгляд справи за участю прокурора. Виконавчий комітет Черкаської міської ради також заявив клопотання про розгляд цієї справи судом касаційної інстанції за його участю.

Вирішуючи вищевказані клопотання, Верховний Суд виходить з такого.

За змістом частини першої статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.

Частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України касаційний суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини п`ятої, шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд касаційної інстанції враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Зокрема, публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок (пункт 25 рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», № 8273/78).

Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема, і у суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій, а тому Європейський суд з прав людини не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права.

Крім того, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino contre le Portugal» (пункт 28, №64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Подібний підхід до вирішення питання стосовно слухання справи у суді касаційної інстанції продемонстровано в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі № 668/13907/13-ц, від 21 травня 2018 року у справі № 361/3009/16-ц та інших, є усталеним й послідовно підтримується у судовому правозастосуванні Верховного Суду.

Згідно з ухвалою про відкриття касаційного провадження у цій справі, її учасникам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, зокрема, подати доповнення до касаційної скарги, відзив на неї.

Враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, суб`єктний склад її учасників, а також наявний обсяг матеріалів провадження (документів, письмових доказів), на підставі яких судами попередніх інстанцій були встановлені обставини цієї справи, Верховний Суд не вбачає необхідності проведення судового засідання у суді касаційної інстанції з повідомленням (викликом) сторін, у зв`язку з чим у задоволенні клопотань заступника керівника Київської міської прокуратури та Виконавчого комітету Черкаської міської ради про розгляд справи касаційним судом за їх участю належить відмовити.

Клопотання від інших учасників справи про розгляд справи за їх участю відсутні.

За встановлених обставин та у зв`язку із проведенням усіх необхідних дій з підготовки справи до касаційного розгляду, у тому числі вирішенням письмово заявлених клопотань учасників справи, відповідно до частини третьої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає призначенню до касаційного розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Керуючись статтями 12, 262, 340, 344 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні клопотань заступника керівника Київської міської прокуратури та Виконавчого комітету Черкаської міської ради про розгляд справи касаційним судом за їх участю - відмовити.

Закінчити підготовку справи до касаційного розгляду.

Призначити касаційний розгляд справи в приміщенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 5 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) з 11 вересня 2024 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею й не оскаржується.

Суддя Н.В. Коваленко