Ухвала

від 22.01.2024 по справі 2-2009/11

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-2009/11

Провадження № 6/752/23/24

У Х В А Л А

Імнем України

22 січня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді Плахотнюк К.., за участі секретаря судового засідання Ахмеяна Б.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про заміну стягувача у виконавчому листі, поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання у цивільній справі №2- 2009/11 за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом, -

в с т а н о в и в :

до Голосіївського районного суду м. Києва надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про заміну стягувача у виконавчому листі, поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання у цивільній справі №2- 2009/11 за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом.

Свою заяву заявник обґрунтовує тим, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19.07.2011 року у цивільній справі №2- 2009/11 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором №191/П/РП/2007-980 від 11.07.2007 року у розмірі 35016,80 грн.

05.08.2020 р. між ВАТ КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладено договір №GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги, за яким право вимоги за кредитним договором № 191/П/РП/2007-980 від 11.07.2007 перейшло до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».

30.09.2020 р. між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Брайт Інвестмент» укладено договір №GL48N718070_blank_01 про відступлення прав вимоги, за яким право вимоги за кредитним договором № 191/П/РП/2007-980 від 11.07.2007 р. перейшло до ТОВ «Брайт Інвестмент».

В матеріалах кредитної справи №191/П/РП/2007-980 були оригінали виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 та було встановлено пропуск строк на пред`явлення вказаних виконавчих листів до виконання.

Про пропуск строків на пред`явлення до виконання виконавчогго листа щодо боржника ОСОБА_1 заявник дізнався 30.09.2020 р. після відступлення права вимоги. Крім цього, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.06.2015 р. №113 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра», що вплинуло на пропуск строків пред`явлення виконавчого листа до виконання.

В зв`язку з цим, просить поновити строк на пред`явлення виконавчого листа до виконання, замінити стягувача у виконавчому листі щодо боржника ОСОБА_1 у справі №2- 2009/11 .

В судове засідання представник заявника не з`явився, в заяві просив вирішити заявлені вимоги за його відсутності.

Заінтересовані особи в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, їх неявка не є перешкодою для вирішення даного питання.

Дослідивши матеріали справи, судом було встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19.07.2011 року у цивільній справі №2- 2009/11 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором №191/П/РП/2007-980 від 11.07.2007 року у розмірі 35016,80 грн.

05.08.2020 р. між ВАТ КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладено договір №GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги, за яким право вимоги за кредитним договором № 191/П/РП/2007-980 від 11.07.2007 перейшло до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».

30.09.2020 р. між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Брайт Інвестмент» укладено договір №GL48N718070_blank_01 про відступлення прав вимоги, за яким право вимоги за кредитним договором № 191/П/РП/2007-980 від 11.07.2007 р. перейшло до ТОВ «Брайт Інвестмент».

Вказані договори є чинними та недійсними в судовому порядку не визнавались. Доказів протилежного суду не надано.

За змістом ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також у випадку, коли суд має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Надавши докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК України закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України).

Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставин при невизнані їх сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Пропуск процесуального строку в процесуальному праві це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

На час звернення заявника із даною заявою строк пред`явлення виконавчого документа до виконання відносно ОСОБА_1 пропущений. При цьому, перехід права вимоги за договором відступлення прав вимоги не обумовлює того, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання автоматично поновлюється, як і того, що такий строк було пропущено з поважних причин. Дії, вчинені первісним кредитором, і для нового кредитора мають правові наслідки в тому самому обсязі.

Жодної поважної обставини, яка б завадила первісному кредитору пред`явити виконавчий документ до виконання протягом встановленого законом строку, заявником не вказано.

Початок процедури ліквідації банківської установи не є поважною причиною для поновлення пропущеного строку на пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання.

За таких умов, за відсутності доказів, що можуть свідчити про поважність причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд не вбачає підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа.

Суд, при вирішенні зазначеної справи, також бере до уваги рішення Європейського суду з прав людини «Каракуця проти України» від 16 лютого 2017 року, в якому зазначено, що ігноруючи усі надані стягувачу законом права, як стороні виконавчого провадження, стягувач не виявив належної зацікавленості у реалізації своїх прав щодо примусового виконання рішення суду.

Щодо заміни стягувача у виконавчому листі суд зазначає наступне.

Статтями 129, 129-1 Конституції України визначено, що обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 442 ЦПК).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Верховний Суд України у своїй постанові від 20.11.2013 року у справі №6-122цс13 висловив правову позицію, що виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. На цій стадії боржник вчиняє дії на виконання рішення суду добровільно або під примусом.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадія судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки, якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.

У постановах від 11.03.2021 у справі № 910/2954/17; від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13; від 21.08.2020 у справі № 905/2084/14-908/4066/14; від 24.05.2021 у справі № 911/4460/21; від 30.07.2019 у справі № 5/128 Верховний Суд дійшов висновку, що заміна сторони виконавчого провадження (стягувача) неможлива, якщо заява про правонаступництво подана після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом.

Судом встановлено, що рішення Голосіївського районного суду м. Києва у цивільній справі № №2- 2009/11 ухвалено 19.07.2011 року.

За приписами чинного на час виникнення спірних правовідносин Закону України «Про виконавче провадження» станом на 19.07.2011 р. виконавчі документи могли бути пред`явлені до виконання протягом одного року. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю повного або часткового виконання рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу.

Жодних доказів, що виконавчий лист щодо ОСОБА_1 був пред`явлений до виконання суду не надано.

Заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання, означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Такі дії можуть порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13, від 30.07.2019 у справі № 5/128, від 21.08.2020 у справі № 905/2084/14-908/4066/14.

Отже, подання заяви про заміну стягувача його правонаступником після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, що не був поновлений судом, виключає можливість задоволення такої заяви.

Здійснення заміни сторони у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження можливо лише, якщо строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не сплив, крім випадків одночасного звернення із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання (постанови Верховного Суду від 11.03.2021 у справі № 910/2954/17; від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13; від 21.08.2020 у справі № 905/2084/14-908/4066/14; від 24.05.2021 у справі № 911/4460/21; від 30.07.2019 у справі № 5/128).

На підставі викладеного та керуючись ст. 442 ЦК України, ст.ст. 12, 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

У Х В А Л И В :

заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про заміну стягувача у виконавчому листі, поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання у цивільній справі №2- 2009/11 за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом, залишити без задоволення.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя К.Г. Плахотнюк