Ухвала

від 09.09.2024 по справі 405/5905/24

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційнийсуд

№ провадження 11-сс/4809/474/24 Головуючий у суді І-ї інстанції Юр" ОСОБА_1

Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2024 року. м. Кропивницький

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький апеляційну скаргу прокурора відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26.08.2024, стосовно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Синюха Новоархангельського району Кіровоградської області, громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого по АДРЕСА_1 та фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з 26.08.2024 по 25.10.2024 включно, в межах строку досудового розслідування, з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ст.194 КПК України

За участю сторін кримінального провадження :

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника-адвоката ОСОБА_8

підозрюваного ОСОБА_7

В С Т А Н О В И Л А:

До Ленінського районного суду м. Кіровограда від.в.о. слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_9 надійшло клопотання, у якому слідчий проситьзастосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_7 строком на 60 днів.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 у вчиненнікримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26.08.2024 застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 26.08.2024 по 25.10.2024 включно, в межах строку досудового розслідування.

Покладено на підозрюваного наступні обов`язки: цілодобово не відлучатись з домоволодіння АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, за винятком відвідування медичних закладів та установ; прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками та потерпілими у кримінальному провадженні за винятком їх участі в процесуальних, слідчих діях та в суді; здати на зберігання до Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що надані слідчим докази, а саме: протокол огляду місця ДТП від 24.08.2024, протокол огляду місця події від 24.08.2024; протокол допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 від 24.08.2024, свідчать про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_7 підозриу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України.

Прокурором та слідчим обґрунтовано наведений перелік ризиків, що передбачений п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний можепереховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки обґрунтовано підозрюєтьсяу вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься тяжкого злочину, оскільки за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк відп`яти до десяти років,а тому ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку може бути визнаним як менш небезпечним, ніж покарання та процедура його відбування. Такий висновок слідчого судді узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.

Має під собою підґрунтя й зазначений прокурором та слідчим ризик того, що підозрюваний ОСОБА_7 може незаконно прямо чи через третіх осіб впливати на свідків, потерпілих у кримінальному провадженні шляхом застосування підкупу, шантажу та погроз,що зможе призвести до зміни їх показань або відмови від їх давання. Окрім цього, як сам зазначив підозрюваний потерпіла є його двоюрідною сестрою.

Водночас, слідчий суддя визнав недоведеним стороною обвинувачення ризикувчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, оскількивстановлення такого ризику передбачає таку ймовірність у перспективі за факторами небезпеки із врахуванням інших обставин та особи підозрюваного. Проте, матеріали клопотання не містять інших доказів, окрім зазначених, які б могли переконати слідчого суддю в існуванні обставин, що вказували б на реальність зазначеного ризику на даному етапі кримінального провадження.

При застосуванні до ОСОБА_7 запобіжного заходу, слідчий суддя врахував обставини, передбачені ч.1 ст.178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_7 не одружений, пенсіонер, має на утриманні батька 1929 року народження; позитивно характеризується за місцем проживання, думка потерпілої відносно застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу,відомостей про стан здоров`я відносно підозрюваного сторонами не надано, але в судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_7 має явні тілесні ушкодження, які зі слів підозрюваного та захисника отримані в результаті дорожньо-транспортної пригоди, наявні вагомі докази про вчинення нимкримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України, та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, який ставиться йому в провину.

В апеляційнійскарзі прокурорвідділу Кіровоградськоїобласної прокуратури ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати повністю, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 строком на 60 днів, без визначення розміру застави.

Судом не надано належної оцінки обставинам дорожньо - транспортної пригоди, а саме грубому порушенню підозрюваним ОСОБА_7 вимог ПДР України щодо вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння. Підозрюваний ОСОБА_7 на протязі дня в присутності свідків та покійної і разом з нею вживав алкогольні напої.

У подальшому ОСОБА_7 в станіалкогольного сп`яніннясів закермо транспортногозасобу,на передньомупасажирському сидіннірозташуваласяпотерпіла ОСОБА_12 та у подальшому, здійснюючи рух до с. Синюха по дорозі підібрав неповнолітнього ОСОБА_11 , життя якого було піддане небезпеці та останній міг загинути від неправомірних дій підозрюваного ОСОБА_7 .

В ході досудового розслідування водій ОСОБА_7 всіляко намагається перешкодити слідству встановити обставини, які відповідно до приписів ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Так, 24.08.2024 останній в категоричній формі відмовив працівникам поліції від проходження освідування за допомогою технічного засобу «драгер», що зафіксовано технічними засобами відеофіксації інформації.

Продовжуючи такі дії, ОСОБА_7 після доставлення його до лікувального закладу у м. Умань повторно відмовився від надання зразків крові для їх дослідження на предмет наявності алкоголю, про складено відповідний акт.

Крім того, 25.08.2024 в приміщенні ІТТ № 1 (м. Кропивницький) ГУНП в Кіровоградській області, що за адресою: вул. Вокзальна, 58, м. Кропивницький, підозрюваному ОСОБА_7 пред`явлено постанову від 25.08.2024 про відібрання біологічних зразків (букального епітелію) для проведення експертизи, на що останній знову відмовився їх надати.

Вказані дії підозрюваного ОСОБА_7 слід розцінювати як намагання останнього перешкодити досудовому розслідуванню встановити об`єктивну істину у розумні строки, уникнути встановленої законом відповідальності та перешкодити кримінальному провадженню іншим чином.

Така поведінка підозрюваного ОСОБА_7 значно підвищує рівень суспільної небезпеки вчиненого злочину та його особи.

Крім того, суд, констатуючи наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України незаконно впливати на потерпілого, свідка та можливих очевидців, які підлягають допиту та проведенню за їх участі інших слідчих дій у кримінальному провадженні, покладаючи обов`язок цілодобово не відлучатися з домоволодіння АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, за винятком відвідування медичних закладів та установ, фактично нівелював значення цього заходу забезпечення кримінального провадження.

Так, підозрюваний ОСОБА_7 під надуманим приводом поїздки до будь-якої лікарні матиме змогу, без дозволу слідчого, прокурора або суду в необмеженій кількості покидати місце цілодобового домашнього арешту, чинити тиск на потерпілого та свідків, тобто «на законних підставах» здійснювати дії, унеможливлення вчинення яких мало за мету застосований судом запобіжний захід.

Тим паче, суд першої інстанції погодився з доводами прокурора щодо наявності ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України (незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні).

Слід звернути також на поведінку підозрюваного ОСОБА_7 в судовому засіданні та надання ним недостовірної інформації з метою введення слідчого суддю в оману, чим піддано сумніву обґрунтованість висунутої йому підозри.

Зокрема, підозрюваний ОСОБА_7 не дивлячись на показання свідків, з якими він вживав спиртні напої на протязі дня та безпосередньо перед ДТП, наявності інших доказів перебування його в стані сп`яніння на момент вчинення злочину, вперто продовжував запевняв суд, що він не вживав алкогольні напої.

Крім того, ОСОБА_7 повідомив суду недостовірну інформацію, що надав зразки крові в лікувальному закладі в м. Умані, куди він був доставлений.

Дані недостовірні показання підтвердив і його захисник.

Вказане повністю спростовується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема інформацією з КНП «Уманська ЦРЛ» від 27.08.2024 № 1761/01-08, відповідно до якого ОСОБА_7 відмовився від взяття у нього біологічних зразків для визначення стану сп`яніння, про що складено відповідний акт.

Крім того, згідно акту медичного огляду від 24.08.2024 підозрюваний ОСОБА_7 перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Також, судом не взято до уваги невідворотні наслідки у вигляді смерті потерпілої ОСОБА_12 , які настали в результаті неправомірних дій ОСОБА_7 .

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити; підозрюваного ОСОБА_7 та в його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_8 які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги прокурора перевіривши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Задовольняючи частковоклопотання слідчогопро застосуваннявідноснопідозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходив з положень ст.183 КПК України, відповідно до якої тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.

Під час вирішення про достатній та необхідний запобіжний захід, що може забезпечити належну процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам, слідчий суддя врахував, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину. Суд взяв до уваги те, що ОСОБА_7 не одружений, пенсіонер, має на утриманні батька 1929 року народження; позитивно характеризується за місцем проживання, думку потерпілої відносно застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу. Відомостей про стан здоров`я відносно підозрюваного на час розгляду клопотання в суді першої інстанції сторонами надано не було, однак слідчий суддя в судовому засіданні встановила, що ОСОБА_7 мав явні тілесні ушкодження, які зі слів підозрюваного та захисника отримані в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

При вирішенні клопотання суд враховав, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри, проте не доведені обставини, передбачені п.3 ч.1 ст.194 КПК України, а саме недостатності застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою для запобігання встановленим ризикам, які б давали змогу об`єктивному спостерігачу переконатись в тому, що запобігти вказаним ризикам можливо виключно застосувавши запобіжний захід тримання під вартою.

При цьому суд, дослідивши матеріали провадження, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, встановив, що виключних обставин для тримання підозрюваного під вартою немає.

Слід зазначити, що Кримінальний процесуальний кодекс України покладає на сторону обвинувачення, при зверненні до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу, обов`язок довести не лише існування заявлених ризиків, а і наявність обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого та додані до нього матеріли, колегія суддів вважає, що їх сукупність є достатньою вважати про обґрунтованість підозри.

Надані стороною обвинувачення матеріали не містять жодних відомостей, які б вказували на наявність виключних обставин для застосування відносно ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу. Посилання прокурора про невиконання рішення суду та порушення цілодобового домашнього арешту не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційної скарги. Натомість стороною захисту надані копії скриншоту про повідомлення слідчого від сина підозрюваного щодо перебування останнього у лікарні, та копії письмового повідомлення, сина підозрюваного, поліцейських Новоархангельської громади про перебування його батька (підозрюваного) на стаціонарному лікуванні. В підтвердження перебування на лікуванні до суду апеляційної інстанції надано копію виписки медичної карти стаціонарного хворого.

Прокурором не доведено існування таких обставин в судовому засіданні при апеляційному розгляді що підозрюваний під надуманим приводом без дозволу слідчого, прокурора або суду в необмеженій кількості покидав місце цілодобового домашнього арешту, чинив тиск на потерпілого та свідків. Навпаки дії близьких підозрюваного свідчать про виконання вимог ст.194 КПК України покладених на підозрюваного, та своєчасне повідомлення слідчого про місце перебування підозрюваного.

Сама лише тяжкість кримінального правопорушення, відповідно до вище зазначених норм закону, не може бути підставою для запобіжного ув`язнення особи.

Дослідивши матеріали клопотання колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно зважаючи на досліджені матеріали клопотання відмовив у обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та було прийнято рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно ОСОБА_7 .

Колегія суддів погоджується із висновком суду щодо міцності соціальних зв`язків, репутації ОСОБА_7 , відсутності судимостей. Зважаючи на розмір завданої злочином шкоди, дають підстави для застосування щодо нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, що на думку суду, є саме тим запобіжним заходом, що здатен забезпечувати виконання підозрюваним своїх обов`язків.

Беручи до уваги зазначене, виходячи з положень ст. 177-178 КПК України, ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 376, 177, 178, 183, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26.08.2024, якою стосовно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4