Ухвала

від 13.09.2024 по справі 460/7741/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

13 вересня 2024 року м. Рівне№460/7741/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.М. Дудар, розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1 доначальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , начальника НОМЕР_1 прикордонногно загону Державної прикордонної служби України ОСОБА_4 провизнання дій протиправними, скасування наказів,В С Т А Н О В И В :

У провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (далі відповідач-1), тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 (далі відповідач-2) та начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ОСОБА_4 (далі відповіідач-3) про визнання дій протиправними, скасування наказів.

Позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача-1, під керівництвом якого уповноважені (підлеглі) представники ІНФОРМАЦІЯ_3 зняли з маршруту та доставили позивача до місця розташування ІНФОРМАЦІЯ_3 , поставили (взяли) його на військовий облік безпосередньо у ІНФОРМАЦІЯ_4 , примусили повторно пройти медичний огляд ВЛК, склали поіменний список, яким зарахували позивача до складу військової команди НОМЕР_2 , видачу наказу №21 від 11.07.2024 щодо призову ОСОБА_5 на військову службу, та який забезпечив відправлення позивача до місця проходження служби (до Військової частини НОМЕР_2 );

- визнати протиправним та нечинним направлення на ім`я позивача на повторний медичний огляд військово-лікарською комісією №1775 від 11.07.2024 у КНП "Володимирецька БЛ", видане відповідачем-2, і надання своїм підлеглим виконавчих команд постійно супроводжувати позивача до медичного закладу та примус ОСОБА_5 до повторного медичного огляду безпосередньо у КНП "Володимирецька багатопрофільна лікарня";

- скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 11.07.2024 №212 щодо призову на військову службу по мобілізації до Військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 , як такого, що перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , та підписаний відповідачем-1 поіменний список №4300 від 11.07.2024, до якого занесено ОСОБА_5 як такого, що включений до складу команди 2382;

- скасувати наказ начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби ОСОБА_6 №637-ОС від 14.07.2024 Військової частини № НОМЕР_2 , яким було солдата ОСОБА_1 зараховано у списки особового складу та поставлено на всі види забезпечення НОМЕР_1 прикордонного загону.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

12.09.2024 від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову. Представник просить суд зупинити дію наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби ОСОБА_6 №637-ОС від 14.07.2024 Військової частини № НОМЕР_2 , яким було солдата ОСОБА_1 зараховано у списки особового складу та поставлено на всі види забезпечення НОМЕР_1 прикордонного загону, до вирішення позову по суті.

Заява обґрунтована тим, що "оскаржуваний наказ №637-ОС від 14.07.2024, який винесено відповідачем-3 як похідна дія, є очевидно незаконним та протиправним, оскільки винесений внаслідок цілого ряду протиправних і незаконних дій відповідача-1 та відповідача-2, що має взаємний зв`язок та знаходиться у безпосередньо причинно-наслідковому зв`язку між собою".

Представник позивача зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача, що є додатковою підставою для забезпечення позову. Вказує, що у даному випадку порушено право на реалізацію відстрочки, унеможливлюється ефективний захист та ускладнюється відновлення і реалізація права ОСОБА_5 на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до п.1 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Розглянувши заяву про забезпечення позову, враховуючи наведені позивачем підстави для вжиття таких заходів, дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.

За приписами ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

У силу вимог ч.1 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії, а також забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Відповідно до ч.2 ст.151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Суд зазначає, що основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, для забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача.

Зі змісту позовної заяви судом встановлено, що предметом спору у цій справі є дії уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 та його структурного підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо взяття на військовий облік та призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , а також наказ начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо зарахування позивача у списки особового складу та на всі види забезпечення.

Згідно з листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.07.2024 №4421, 11 червня 2024 року посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до абз.11 п.9 постанови Кабінету Міністрів України №154 "Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки" здійснювалися заходи оповіщення на території Вараського району. За результатами заходів було проведено оповіщення військовозобов`язаного ОСОБА_1 .

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.07.2024 №212 "Про призов військовозобов`язаних на військову службу по мобілізації", солдата ОСОБА_1 , військовозобов`язаного, який перебуває на військовому обліку у Вараському РТЦКСП Рівненської області, 11 липня 2024 року призвано на військову службу по мобілізації до Військової частини НОМЕР_2 .

Згідно з листом НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби від 01.08.2024 №04.3/6092-24-Вих, наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби ОСОБА_6 №637-ОС від 14.07.2024 Військової частини № НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 зараховано у списки особового складу та поставлено на всі види забезпечення НОМЕР_1 прикордонного загону. Військову присягу солдат ОСОБА_7 не складав.

Наказом Міністерства економіки України від 08.08.2024 №20423 заброньовано за ТОВ "МВП "ЕНЕРГОРІШЕННЯ" на період мобілізації та на воєнний час військовозобов`язаних, які працюють у зазначеному суб`єкті господарювання за списками, погодженими Міністерством оборони України.

Зазначеним наказом надано заброньованим військовозобов`язаним відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком до 18.09.2024.

У списку військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час ТОВ "МВП "ЕНЕРГОРІШЕННЯ", за порядковим номером 1 зазначений ОСОБА_1 , електромонтажник силових мереж та електроустаткування.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, представник позивача зазначає, що відповідачами грубо порушено право позивача на відстрочку від призову на військову службу. Внаслідок оскаржуваних наказів та дій відповідачів позивач тривалий час продовжує вимушено утримуватися (перебувати) за місцем розташування НОМЕР_1 прикордонного загону та позбавлений права вільно пересуватися, прибути і перебувати на своєму робочому місці в ТОВ "МВП "ЕНЕРГОРІШЕННЯ", яке розташоване в місті Києві, та виконувати свої професійні обов`язки, тощо.

За приписами Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №3543-XII), громадяни України зобов`язані виконувати конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України у період особливого стану.

Особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (ст.1 Закону №1932-XII).

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону №1932-XII, громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

За приписами ч.3 ст.22 Закону №1932-XII, під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки).

Суд звертає увагу на те, що призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в Україні у зв`язку з введенням Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні воєнного стану, з метою запровадження та виконання заходів зазначеного правового режиму, спрямованих на забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, виконання Закону №1932-XII та Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію".

У зв`язку з реалізацією наказу від 11.07.2024 №212 "Про призов військовозобов`язаних на військову службу по мобілізації", військовозобов`язаний ОСОБА_1 став військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_2 на підставі наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби від 14.07.2024 №637-ОС.

Проаналізувавши положення Закону №1932-XII та Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII, суд зазначає, що основним розпорядчим актом військового управління є наказ або розпорядження командира (начальника), який відповідно до військових статутів України віддається на правах єдиноначальності командира військової частини (начальника установи), що містить норми, обов`язкові для виконання підлеглим.

Відповідно до ст.6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого наказом від 24.03.1999 № 551-XIV, право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов`язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження.

Згідно з п.10 ч.3 ст.151 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

Обрання способом забезпечення позову зупинення дії наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби від 14.07.2024 №637-ОС не узгоджується з п.10 ч.3 ст.151 КАС України.

Крім того, долученими до матеріалів справи та до заяви про забезпечення позову доказами не обґрунтовано очевидну протиправність оспорюваного наказу відповідача-3.

Відтак, застосування запропонованих заявником заходів забезпечення позову може свідчити про передчасний висновок суду про протиправність рішення, дій чи бездіяльності відповідачів, що не узгоджується з метою застосування правового інституту забезпечення позову.

Зазначені обставини можуть бути встановлені виключно під час розгляду справи по суті, предметом якого буде надання судом правової оцінки правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Отже, враховуючи вимоги КАС України, зміст заявлених позовних вимог у співставленні з заходами забезпечення позову, про які просить представник позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову.

Таким чином, заява про забезпечення позову до задоволення не підлягає.

Керуючись статтями 150-158, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалу складено 13 вересня 2024 року.

Суддя О.М. Дудар