Ухвала

від 12.09.2024 по справі 953/2867/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/2867/24

н/п 1-кс/953/6833/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2024 р. м.Харків

Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова - ОСОБА_1 ,

за участю прокурора ОСОБА_2 ,

слідчого ОСОБА_3 ,

підозрюваної ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

секретар судового засідання ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання слідчого в ОВС 2 відділення СВ Управління СБ України в Харківській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024220000000354 від 12.03.2024 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженки м.Ізюм Харківськоїобласті,громадянки України,з повноюсередньою освітою,заміжньої,яка маєнеповнолітню дитину2007року народження,працює флористому ФОП«Смаковський»,зареєстрована заадресою: АДРЕСА_1 ,фактично мешкаєза адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 6 ст. 111-1 КК України,

УСТАНОВИВ:

12 вересня 2024 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого в ОВС 2 відділення СВ Управління СБ України в Харківській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024220000000354 від 12.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 6 ст. 111-1 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчий відділ Управління СБ України в Харківській області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024220000000354 від 12.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 6 ст. 111-1 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що у результаті ведення агресивної війни з боку РФ проти України у період часу з 01 квітня 2022 року збройними формуваннями держави-агресора РФ окуповано м. Ізюм Харківської області, у зв`язку з чим робота державних органів у місті була припинена, у тому числі і робота АТ «Укрпошта».

Орган досудового розслідування встановив, що ОСОБА_4 , перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Ізюм Харківської області, наприкінці травня 2022 року, більш точний час не встановлений, вступила у злочинну змову з директором т.зв. КП «Почта Изюма» та іншими невстановленими органом досудового розслідування особами та добровільно надала згоду на призначення її на посаду т.зв. «отделения почтовой связи № 2 Коммунального предприятия Почта Изюма».

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , перебуваючи на вказаній посаді, одержувала, зберігала та організовувала поширення серед населення м. Ізюм, зокрема через відділення т.зв. «отделения почтовой связи № 2 Коммунального предприятия Почта Изюма», пропагандистських газет «Изюмский телеграфъ», «Харьков Z» та «Красная звезда», в яких містилися матеріали, у тому числі щодо підтримки держави-агресора, її окупаційної адміністрації, які мали на меті нав`язати жителям окупованих території негативне ставлення до держави України, її Збройних Сил.

12 вересня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 6 ст. 111-1 КК України.

Слідчий зазначає, що обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема: даними протоколівдопиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 ; даними протоколу огляду речей і документів від 14.03.204; даними протоколу доступу до речей і документів від 05.07.2023; даними висновку комплексної судово психолого-лінгвістичної експертизи мовлення № 2326/2438 від 17.05.2024; даними документів окупаційної влади.

Слідчий стверджує про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи той факт, що ОСОБА_4 , розуміючи складність проведення досудового розслідування, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи неможливість повного контролю державною владою кордонів України в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, зокрема на території РФ чи на тимчасово окупованих територіях України. Також підозрювана може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, враховуючи, що територія м. Ізюм Харківської області, де здійснювала свою протиправну діяльність підозрювана, та, де можуть зберігатись речі і документи, які свідчать про причетність підозрюваної до вказаної протиправної діяльності, знаходиться під постійними обстрілами з боку держави-агресора РФ, у зв`язку з чим на теперішній час не проведені всі необхідні слідчі дії, спрямовані на отримання доказів. Крім того, підозрювана, розуміючи зміст інкриміновано їй кримінального правопорушення та передбачену за його вчинення кримінальну відповідальність, може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому вона підозрюється.

Прокурор ОСОБА_7 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Підозрювана ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала, просила обрати стосовно неї більш м`який запобіжний захід.

Захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував. Зазначив, що ризики, на які посилається сторона обвинувачення, є формальними, оскільки не підтверджені жодними доказами. Зауважив на тому, що підозрювана жодних дій, спрямованих на переховування від органу досудового розслідування та суду, не вчиняла та не має наміру вчиняти у майбутньому. Існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, взагалі жодним чином не обґрунтовано. Посилання сторони обвинувачення на існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є безпідставним, з огляду на те, що підозрювана мешкає в м. Києві, а всі свідки мешкають в м. Ізюмі Харківської області, тому, враховуючи значну віддаленість місця мешкання підозрюваної від місця мешкання свідків, вказаний ризик є малоймовірним. Вказав, що заявлений стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є безпідставним, з огляду на те, що підозрювана раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася. Зазначив, що підозрювана має постійне місце мешкання, заміжня, має на утриманні неповнолітню дитину, 2007 року народження. Просив врахувати міцність соціальних зв`язків, репутацію та інші фактори, що характеризують особу підозрюваної. У разі застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив визначити розмір застави.

Слідчий суддя, вислухавши думку осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, включаючи Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження за № 22024220000000354 від 12.03.2024, в якому було подано клопотання, дійшов такого висновку.

12 вересня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 6 ст. 111-1 КК України.

Кримінальним процесуальним Кодексом України визначено мету, підстави та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, у тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Підставою длязвернення зданим клопотаннямстало те,що удіях ОСОБА_4 вбачаються ознакикримінального правопорушення,передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 6 ст. 111-1 КК України, і під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Слідчий суддя вважає, що обґрунтованість підозри у скоєнні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 6 ст. 111-1 КК України, підтверджується зібраними на даний час доказами, а саме: даними протоколів допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 ; даними протоколу огляду речей і документів від 14.03.204; даними протоколу доступу до речей і документів від 05.07.2023; даними висновку комплексної судово психолого-лінгвістичної експертизи мовлення № 2326/2438 від 17.05.2024; даними документів окупаційної влади.

У судовомузасіданні стороноюобвинувачення підтвердженийризик того,що ОСОБА_4 може переховуватисьвід органудосудового розслідуваннята суду,оскільки вонапідозрюється увчиненні особливотяжкого злочинуу сферіоснов національноїбезпеки України,за якепередбачене покаранняу видіпозбавленням воліна строквід десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, та у випадку визнання її винною їй може бути призначене лише покарання, пов`язане з реальним позбавленням волі. До того ж ризик переховування від суду та слідства зростає в умовах воєнного стану.

Слідчий суддя зазначає, що тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Так, слідчий суддя враховує, що на даний час не всі ділянки державного кордону України контролюються українською владою, а тому, на переконання слідчого судді, підозрювана може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема незаконно перетнути державний кордон України з метою уникнення кримінальної відповідальності, тому альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку підозрюваної.

Крім того, стороною обвинувачення підтверджений ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Одночасно з цим, слідчий суддя зауважує, що стороною обвинувачення під час судового розгляду клопотання не доведений ризик знищення, сховання або спотворення будь-яких з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з підстав відсутності у клопотанні жодних обґрунтувань на підтвердження їх існування, зокрема, не зазначено, які саме речі, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може знищити, спотворити або совати підозрювана.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Так, слідчий суддя відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України враховує дані про особу підозрюваної ОСОБА_4 , яка має зареєстроване місце мешкання у Харківській області, проте фактично мешкає в м. Києві, заміжня, має неповнолітню дитину 2007 року народження, працює флористом у ФОП « ОСОБА_12 », раніше не судима, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення у сфері основ національної безпеки України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

Отже, під час розгляду клопотання, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини, визначені п. п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, обґрунтованість підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені слідчим та прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи.

Слідчий суддя, враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , а також відомості про особу підозрюваної у їх сукупності, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_4 вважає за необхідне застосувати до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Під час розгляду клопотання вивчалась можливість застосування стосовно ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, однак, з огляду на встановлені обставини, зокрема, те, що ОСОБА_4 хоча і є раніше не судимою, проте на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки, покарання за яке, за умови визнання її винуватою, передбачене у виді позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, що свідчить про надзвичайно високу суспільну небезпечність таких дій, слідчий суддя дійшов висновку, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, щоб запобігти спробам вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3 та 5 частини першої статті 177 КПК України.

Отже, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_4 вважаю за необхідне застосувати до неї запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою за станом здоров`я слідчому судді не надано.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Враховуючи положення ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, а також беручи до уваги підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, слідчий суддя вважає за можливе не визначати розмір застави у даному кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_4 при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання її під вартою, оскільки останній повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 6 ст. 111-1 КК України, що дає право слідчому судді не застосовувати до підозрюваної інших запобіжних заходів в період дії воєнного стану.

Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 183, 197 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого в ОВС 2 відділення СВ Управління СБ України в Харківській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024220000000354 від 12.03.2024 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі "Харківський слідчий ізолятор" на 60 днів у межах строку досудового розслідування до 10листопада2024рокувключно без визначення розміру застави.

Строк дії ухвали встановити до 10 листопада 2024 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_4 - у той же строк, але з моменту вручення їй ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Повний текст ухвали складений 16 вересня 2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1