Ухвала

від 05.11.2024 по справі 953/2867/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/2867/24

н/п 1-кс/953/8143/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2024 р. м.Харків

Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова - ОСОБА_1 ,

за участю прокурора ОСОБА_2 ,

слідчого ОСОБА_3 ,

підозрюваної ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

секретар судового засідання ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання слідчого в ОВС 2 відділення СВ Управління СБ України в Харківській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024220000000354 від 12.03.2024 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ізюм Харківської області, громадянки України, з повною середньою освітою, заміжньої, яка має неповнолітню дитину 2007 року народження, працює флористом у ФОП «Смаковський», зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 6 ст. 111-1 КК України,

УСТАНОВИВ:

01 листопада 2024 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого в ОВС 2 відділення СВ Управління СБ України в Харківській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024220000000354 від 12.03.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 6 ст. 111-1 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчий відділ Управління СБ України в Харківській області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024220000000354 від 12.03.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 6 ст. 111-1 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що у результаті ведення агресивної війни з боку РФ проти України у період часу з 01 квітня 2022 року збройними формуваннями держави-агресора РФ окуповано м. Ізюм Харківської області, у зв`язку з чим робота державних органів у місті була припинена, у тому числі і робота АТ «Укрпошта».

Орган досудового розслідування встановив, що ОСОБА_4 , перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Ізюм Харківської області, наприкінці травня 2022 року, більш точний час не встановлений, вступила у злочинну змову з директором т.зв. КП «Почта Изюма» та іншими невстановленими органом досудового розслідування особами та добровільно надала згоду на призначення її на посаду т.зв. «отделения почтовой связи № 2 Коммунального предприятия Почта Изюма».

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , перебуваючи на вказаній посаді, здійснювала організацію роботи відділення поштового зв`язку, забезпечувала контроль за виконанням планових завдань, поставлених керівництвом т.зв. «комунального предприятия «Почта Изюма», а також одержувала, зберігала та організовувала поширення серед населення м. Ізюм, зокрема через відділення т.зв. «отделения почтовой связи № 2 Коммунального предприятия ІНФОРМАЦІЯ_2 », пропагандистських газет «Изюмский телеграфъ», «Харьков Z» та «Красная звезда», в яких містилися матеріали, у тому числі щодо підтримки держави-агресора, її окупаційної адміністрації, які мали на меті нав`язати жителям окупованих території негативне ставлення до держави України, її Збройних Сил.

12 вересня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 6 ст. 111-1 КК України.

26 вересня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 111-1, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 6 ст. 111-1 КК України.

Слідчий зазначає, що обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема: даними протоколів допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; даними протоколу огляду речей і документів від 14.03.204; даними протоколу доступу до речей і документів від 05.07.2023; даними висновку комплексної судово психолого-лінгвістичної експертизи мовлення № 2326/2438 від 17.05.2024; даними документів окупаційної влади.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2024 року до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 10 листопада 2024 року включно без визначення розміру застави.

01 листопада 2024 року заступник керівника Харківської обласної прокуратури продовжив строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до трьох місяців, а саме - до 12 грудня 2024 року включно.

Слідчий зазначає,що зметою закінченнядосудового розслідуванняу строкдо 10листопада 2024року увказаному кримінальномупровадженні необхідновиконати низкупроцесуальних дій,а саме:провести слідчі(розшукові)дії,спрямовані наотримання характеризуючихданих стосовнопідозрюваної ОСОБА_4 ; отримати дозвіл на проведення тимчасового доступу до документів, що стосуються працевлаштування ОСОБА_4 на посаду в КП «Почта Изюм»; виконати процесуальні дії, спрямовані на закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні та ознайомити сторону захисту з матеріалами кримінального провадження, у зв`язку з чим наразі виникла необхідність у продовженні строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , який спливає 10 листопада 2024 року.

Обґрунтовуючи необхідність продовження строку дії застосованого щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий стверджує про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, враховуючи той факт, що ОСОБА_4 , розуміючи складність проведення досудового розслідування, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи неможливість повного контролю державною владою кордонів України в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, зокрема на території РФ чи на тимчасово окупованих територіях України. Також підозрювана може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, враховуючи, що територія м. Ізюм Харківської області, де здійснювала свою протиправну діяльність підозрювана, та, де можуть зберігатись речі і документи, які свідчать про причетність підозрюваної до вказаної протиправної діяльності, знаходиться під постійними обстрілами з боку держави-агресора РФ, у зв`язку з чим на теперішній час не проведені всі необхідні слідчі дії, спрямовані на отримання доказів. Крім того, підозрювана, розуміючи зміст інкримінованих їй кримінальних правопорушень та передбачену за їх вчинення кримінальну відповідальність, може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому вона підозрюється.

Прокурор ОСОБА_12 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Підозрювана ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала, просила обрати стосовно неї більш м`який запобіжний захід.

Захисник адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого заперечував, посилаючись на те, що ризики, на які посилається сторона обвинувачення, є формальними, оскільки не підтверджені жодними доказами, при цьому сама лише тяжкість інкримінованого підозрюваній кримінального правопорушення не може бути підставою для такого суворого запобіжного заходу, як тримання під вартою, враховуючи, що жодних дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, підозрювана не вчиняла та не має наміру вчиняти. Зазначив, що підозрювана має постійне місце мешкання, заміжня, має на утриманні неповнолітню дитину, 2007 року народження. Просив врахувати міцність соціальних зв`язків, репутацію та інші фактори, що характеризують особу підозрюваної. У разі застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив визначити розмір застави.

Слідчий суддя, вислухавши думку осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, включаючи Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження за № 22024220000000354 від 12.03.2024, в якому було подано клопотання, дійшов такого висновку.

12 вересня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 6 ст. 111-1 КК України.

26 вересня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 111-1, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 6 ст. 111-1 КК України.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2024 року стосовно ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 10 листопада 2024 року включно без визначення розміру застави.

01 листопада 2024 року постановою заступника керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_13 продовжений строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до трьох місяців, а саме - до 12 грудня 2024 року.

Кримінальним процесуальним Кодексом України визначено мету, підстави та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, у тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Згідно зі ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Положення чинного Кримінального процесуального кодексу України вказують, що важливим елементом при встановленні підстав для продовження строку дії запобіжного заходу є не лише наявність ризиків, які існували при обранні запобіжного заходу, а і ті обставини, що до завершення дії попереднього судового рішення про обрання запобіжного заходу вони не зменшилися або з`явилися нові. Доведення таких обставин покладається на слідчого, прокурора.

Слідчий суддя враховує, що пункт 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім випадків, передбачених законом і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.

Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Так, слідчий звертаючись до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 посилається на те, що остання обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 6 ст. 111-1 КК України, і під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 6 ст. 111-1 КК України, підтверджується зібраними на даний час доказами, а саме: даними протоколів допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; даними протоколу огляду речей і документів від 14.03.204; даними протоколу доступу до речей і документів від 05.07.2023; даними висновку комплексної судово психолого-лінгвістичної експертизи мовлення № 2326/2438 від 17.05.2024; даними висновку експерта № 12606/14265/15857-15860 за результатами проведення комплексної судової психолого-лінгвістичної експертизи мовлення від 10.04.2023; даними документів окупаційної влади.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_4 , слідчий суддя відповідно до положень ст.ст. 177, 178, 199 КПК України враховує дані про особу підозрюваної, яка має зареєстроване місце мешкання у Харківській області, проте фактично мешкає в м. Києві, заміжня, має неповнолітню дитину 2007 року народження, працює флористом у ФОП « ОСОБА_14 », тобто має постійне джерело доходу та міцні соціальні зв`язки, раніше не судима, проте наразі підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень у сфері основ національної безпеки України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжкого та особливо тяжкого злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, тому слідчий суддя вважає, що остання може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. До того ж ризик переховування від суду та слідства зростає в умовах воєнного стану та війни, тому альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку підозрюваної.

Слідчий суддя зазначає, що тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Так, слідчий суддя враховує, що на даний час не всі ділянки державного кордону України контролюються українською владою, а тому, на переконання слідчого судді, підозрювана може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема незаконно перетнути державний кордон України з метою уникнення кримінальної відповідальності, тому альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку підозрюваної.

Крім того, стороною обвинувачення підтверджений ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Одночасно з цим, слідчий суддя зауважує, що стороною обвинувачення під час судового розгляду клопотання не доведений ризик знищення, сховання або спотворення будь-яких з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з підстав відсутності у клопотанні жодних обґрунтувань на підтвердження їх існування, зокрема, не зазначено, які саме речі, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може знищити, спотворити або совати підозрювана.

Отже, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати кримінальному провадженню або ж створять загрозу суспільству.

Під час розгляду клопотання слідчий суддя вивчав можливість застосування стосовно ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, однак, з огляду на встановлені обставини, зокрема, те, що ОСОБА_4 хоча і є раніше не судимою, проте на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень у сфері основ національної безпеки України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжкого та особливо тяжкого злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, а також враховуючи, що встановлені ухвалюю слідчого судді від 12 вересня 2024 року ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились, слідчий суддя дійшов висновку, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, щоб запобігти спробам вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України.

Висновок слідчого судді щодо необхідності продовження строку тримання ОСОБА_4 під вартою ґрунтується на вищевикладених обставинах, що свідчать про наявність заявлених стороною обвинувачення ризиків та виправдовують тримання особи під вартою, а наведені в клопотанні обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії ухвали про тримання підозрюваного під вартою.

Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи вищенаведені відомості, у слідчого судді не виникає сумнівів щодо наявності та доведеності ризиків, якими слідчий та прокурор обґрунтовує необхідність продовження застосування такого запобіжного заходу як тримання підозрюваної під вартою, оскільки ризики, які існували на час застосування цього запобіжного заходу, не зменшилися, а їх доведеність вбачається з системного аналізу відомостей, що стосуються особи підозрюваної та обставин інкримінованих їй злочинів.

З огляду на викладене, оцінивши в сукупності всі обставини, а саме - суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються підозрюваній, тяжкість покарання, яке їй загрожує у разі визнання її винною, її вік та репутацію, міцність соціальних зв`язків, ризик продовження протиправної поведінки, слідчий суддя вважає, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування запобіжного заходу, продовжують існувати, а отже запобіжний захід у виді тримання під вартою на даній стадії процесу в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України. Застосування більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваної на цій стадії досудового розслідування є недостатнім, щоб забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків.

За вказаних підстав слідчий суддя дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 у межах строку досудового розслідування, тобто до 12 грудня 2024 року включно.

Доводи сторони захисту щодо доцільності зміни запобіжного заходу на більш м`який ніж тримання під вартою, не усуває зазначених вище ризиків, та як наслідок, можливості ухилення від кримінальної відповідальності, тому слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання захисника.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Враховуючи положення ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, а також беручи до уваги підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, слідчий суддя вважає за можливе не визначати розмір застави у даному кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_4 при продовженні строку дії запобіжного заходу у виді тримання його під вартою, оскільки останній повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 6 ст. 111-1 КК України, що дає право слідчому судді не застосовувати до підозрюваного інших запобіжних заходів в період дії воєнного стану.

Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого в ОВС 2 відділення СВ Управління СБ України в Харківській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024220000000354 від 12.03.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 6 ст. 111-1 КК України про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Державній установі "Харківський слідчий ізолятор" у межах строку досудового розслідування до 12 грудня 2024року включно без визначення розміру застави.

У задоволенні клопотання захисника відмовити.

Строк дії ухвали встановити до 12 грудня 2024 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_4 - у той же строк, але з моменту вручення їй ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали складений 07 листопада 2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1