Ухвала

від 04.09.2024 по справі 185/346/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 185/346/20

провадження № 61-1531св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - приватне підприємство «Фірма ЗЕТ»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву приватного підприємства «Фірма ЗЕТ», в інтересах якого діє адвокат Потапов Костянтин Олександрович, про ухвалення додатково рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Фірма ЗЕТ» про зобов`язання виконати умови договору позики,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до приватного підприємства «Фірма ЗЕТ» (далі - ПП «Фірма ЗЕТ») про зобов`язання виконати умови договору позики.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у складі судді Перекопського М. М., від 06 вересня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Додатковим рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПП «Фірма ЗЕТ» судові витрати в розмірі 103 843,20 грн, з яких

83 250 грн витрати на професійну правничу допомогу, 20 593,20 грн - витрати на проведення експертизи.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, додаткове рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області

від 11 вересня 2023 року скасовано в частині стягнення із ОСОБА_1 на користь ПП «Фірма ЗЕТ» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 83 250 грн та у стягненні цих витрат відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 31 липня 2024 року касаційну скаргу

ПП «Фірма ЗЕТ», в інтересах якого діє адвокат Потапов К. О., задоволено частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2024 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У серпні 2024 року до Верховного Суду надійшла заява представника

ПП «Фірма ЗЕТ» - адвоката Потапова К. О. про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить:

- визнати поважними причини пропуску строку на подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи та поновити його;

- долучити до матеріалів справи вказану заяву із відповідними доказами на підтвердження понесення ПП «Фірма ЗЕТ» витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат у садах касаційної та апеляційної інстанцій;

- постановити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь

ПП «Фірма ЗЕТ» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 12 000 грн, понесених ПП «Фірма ЗЕТ» у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції;

- постановити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь

ПП «Фірма ЗЕТ» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 14 000 грн, понесених ПП «Фірма ЗЕТ» у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Наявні в розпорядженні Верховного Суду матеріали справи в електронній формі достатні для вирішення заяви щодо ухвалення додаткового рішення.

Колегія суддів дійшла висновку про відмову в ухваленні додаткового рішення з огляду на таке.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц зроблено висновок, що у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Верховний Суд у пункті 54 постанови від 31 липня 2024 року у розглядуваній справі, в межах повноважень передбачених частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України та з урахуванням висновків Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц вказав, що оскільки справа направлена до суду апеляційної інстанції на новий розгляд передбачені частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України підстави для розподілу судових витрат касаційним судом відсутні.

За таких обставин розподіл судових витрат, у тому числі понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 141, 270 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви приватного підприємства «Фірма ЗЕТ», в інтересах якого діє адвокат Потапов Костянтин Олександрович, про ухвалення додатково рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Фірма ЗЕТ» про зобов`язання виконати умови договору позики відмовити.

Ухвала суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович