ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
16.09.2024 Справа № 914/3278/23
м. Львів
За скаргою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Латориця»
на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Зорени Петра Івановича
у справі № 914/3278/23
за позовом ОСОБА_1 , місто Львів
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Латориця», місто Львів
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , місто Львів
про зобов`язання вчинити дії щодо надання документів товариства за 2004 2006 роки
Суддя Олена ЩИГЕЛЬСЬКА
Секретар с/з Надія ВАШКЕВИЧ
Представники сторін:
від позивача (стягувача): не з`явився
від відповідача (скаржника): не з`явився
від третьої особи: не з`явився
від приватного виконавця: не з`явився
встановив:
15.08.2024 року до Господарського суду Львівської області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Латориця» (вх. № 3081/24 від 15.08.2024) на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Зорени Петра Івановича, в якій заявник просить:
- визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Зорени Петра Івановича щодо відкриття виконавчого провадження № 75710991 за заявою ОСОБА_1 на виконання Наказу Господарського суду Львівської області від 13.06.2024 року у справі № 914/3278/23.
- скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження № 75710991 від 05.08.2024 р., про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 75710991 від 05.08.2024 р., про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні № 75710991 від 05.08.2024 р.
- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Зорену Петра Івановича повернути стягувачу - ОСОБА_1 Наказ Господарського суду Львівської області від 13.06.2024 року у справі № 914/3278/23 без прийняття до виконання з підставі його невідповідності вимогам ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження».
Ухвалою суду від 16.08.2024 скаргу прийнято до розгляду, розгляд скарги призначено у судовому засіданні на 28.08.2024 о 12:20 год.
В судове засідання 28.08.2024 учасники справи не з?явилися.
Через систему «Електронний Суд» від представника приватного виконавця надійшла заява про відкладення судового засідання у справі №914/3278/23 у зв`язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи (вх.№21127/24).
Від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду у зв?язку з неможливістю прибути в судове засідання по причинні зайнятості в іншому судовому процесі.
Ухвалою суду від 28.08.2024 розгляд скарги відкладено на 16.09.2024.
16.09.2024 через систему «Електронний Суд» від представника ОСОБА_1 надійшли клопотання (вх.№22452/24) та додаткові пояснення у справі (вх.№22449/24).
16.09.2024 через систему «Електронний Суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Латориця» надійшли заперечення на клопотання та додаткові пояснення (вх.№22490/24).
В судове засідання 16.09.2024 учасники справи явки уповноважених представників не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про дату та час судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Аргументи скаржника
Боржник вважає, що дії та постанови приватного виконавця не відповідають положенням законодавства про виконавче провадження, оскільки прийняті із зазначенням коду ЄДРПОУ боржника, який не відповідає відомостям, що містяться у виконавчому документі. Скаржник зазначає, що приватний виконавець на стадії відкриття виконавчого провадження позбавлений можливості самостійно виправити помилки, допущені в наказі про примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 05.04.2024, і зазначати у постанові про відкриття виконавчого провадження ідентифікаційний код юридичної особи, який не відповідає коду, зазначеному у виконавчому документі. На думку скаржника виявивши таку невідповідність, приватний виконавець зобов`язаний повернути виконавчий документ стягувану без прийняття до виконання.
У поданих запереченнях (вх.№22490/24 від 16.09.2024) щодо наявності «технічної помилки» у виконавчому документі скаржник зазначає, що постанова ВС на яку посилається стягувач не є релевантною до даної справи з огляду на те, що Верховним Судом надається оцінка іншої помилки у виконавчому документі. У даній справі у виконавчому листі допущена помилка, яка з огляду на кількість зареєстрованих юридичних осіб з назвою «Латориця», є істотною і не може самостійно бути усуненою виконавцем при відкриття виконавчого провадження.
Щодо повноважень ОСОБА_2 скаржник вказує, що такі обставини встановлені рішенням господарського суду Львівської області у справі № 914/1027/19, яке набрало законної сили, а тому не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.
Аргументи стягувача
У клопотанні (вх.№22452/24 від 16.09.2024) представник стягувача вказує, на відсутність в матеріалах справи доказів повноважень Пилипціва І.В. діяти від імені ТОВ «Латориця» в порядку самопредставництва (зокрема, статут, положення, трудовий договір, протокол зборів, тощо), що на думку стягувача унеможливлює розгляд відповідної скарги, а тому просить витребувати у ОСОБА_2 , докази повноважень Пилипціва І.В. діяти від імені ТОВ «Латориця» в порядку самопредставництва (зокрема, статут, положення, трудовий договір, протокол зборів, тощо).
У додаткових поясненнях (вх. №22449/24 від 16.09.2024) представник скаржника зазначає, що технічна помилка у виконавчому документі не може бути підставою для повернення виконавчого документа, оскільки це не можна трактувати як відсутність такої інформації у виконавчому документі, і як наслідок порушення вимог, які ставляться до виконавчого документа.
Зважаючи на викладене вище, та той факт, що зі сторони приватного виконавця дотримано вимог закону при відкритті виконавчого провадження та вчиненні інших дій у межах виконавчого провадження, стягувач просить суд постановити ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Дослідивши матеріали поданої боржником скарги на рішення та дії приватного виконавця та всі інші подані сторонами документи, суд встановив таке.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.04.2024 року позов задоволено повністю.
Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Латориця» протягом 10 днів з дати набрання рішенням законної сили надати ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 , виданий Шевченківським РВ УМВС України у Львівській області 26.02.1998) направити засобами поштового зв`язку (на адресу: АДРЕСА_1 ) належним чином засвідчені копії документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Латориця» за 2004 - 2006 роки, а саме: статуту ТзОВ «Латориця» та всіх його редакцій; протоколів загальних зборів ТзОВ «Латориця», що приймалися та які наявні; річної фінансової звітності, що подавалась до контролюючих органів; документів звітності, що подаються відповідним державним органам; документів, що підтверджують права на майно (нерухоме та рухоме) та їх технічні характеристики (в тому числі довідки, акти, приписи, декларації, розродження, рішення, тощо); документів бухгалтерського обліку; договори, що укладалися та є укладеними (в тому числі додатки, акти, докази оплати, виконання та розірвання таких тощо).
Стягувач: ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 , виданий Шевченківським РВ УМВС України у Львівській області 26.02.1998; АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 ).
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Латориця» (79000, місто Львів, вулиця Тюльпанова, будинок 2; ідентифікаційний код юридичної особи 19140732).
Також вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Латориця» (79000, місто Львів, вулиця Тюльпанова, будинок 2; ідентифікаційний код юридичної особи 19140732) в дохід Державного бюджету України 2 684, 00 грн судового збору.
13.06.2024 на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 05.04.2024 з врахуванням ухвали Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 було видано відповідний наказ.
Приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Зореною Петром Івановичем відкрито виконавче провадження та прийнято Постанову про відкриття виконавчого провадження від 05.08.2024 року, Постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 05.08.2024 року та Постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 05.08.2024 року.
Статтею 18 ГПК України, яка кореспондується з частиною першою статті 326 ГПК України, передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок примусового виконання судових рішень і рішень інших органів, зокрема врегульовано Законом України «Про виконавче провадження».
Статтею 1 Закону визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст.3 Закону).
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону у виконавчому документі зазначаються ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності).
Відповідно до п. 6 ч. 4 цієї ж статті виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.
Разом з тим за змістом ч. 1, 3, 5 ст. 18 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника).
Згідно з ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Аналогічне право на оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця закріплене в статті 339 ГПК України, відповідно до якої сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Отже можливість оскарження до суду дій або бездіяльності державних/ приватних виконавців є гарантією прав сторін виконавчого провадження.
При цьому відповідно до наведених норм закону сторони виконавчого провадження мають право оскаржити до суду як кожне окреме рішення, дію чи бездіяльність виконавця щодо виконання судового рішення, так і сукупність певних рішень, дій чи бездіяльності виконавця, які на думку скаржника порушують його права, свободи чи інтереси. Заборони на оскарження якихось рішень, дій чи бездіяльності виконавця чинне законодавство не містить.
Завданням господарського судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує господарське судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим.
Варто зазначити, що скаржник жодним чином не зазначив яке його право як сторони виконавчого провадження порушено, не довів наявності порушень своїх прав рішенням, дією або бездіяльністю приватного виконавця під час виконання судового рішення.
Судом встановлено, що дії приватного виконавця щодо винесення оскаржуваних постанов, відповідають вимогам Закону.
У зв`язку з наведеним вище відсутні підстави для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 75710991 від 05.08.2024 р, а також відсутні підстави для зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Зорену Петра Івановича повернути стягувану - ОСОБА_1 Наказ Господарського суду Львівської області від 13.06.2024 року у справі № 914/3278/23 без прийняття до виконання з підставі його невідповідності вимогам ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження».
Також відсутні підстави для скасування постанов приватного виконавця від 05.08.2024 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору, оскільки підставою їх винесення є постанова про відкриття виконавчого провадження, яка є законною та чинною.
Відповідно до ч. 3 статті 343 ГПК України передбачено, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення були прийняті відповідно до закону, в межах повноважень приватного виконавця і право заявника не було порушено, у зв`язку з чим скарга боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Латориця» на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Зорени Петра Івановича є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Щодо аргументів стягувача про відсутність повноважень у ОСОБА_2 варто зазначити, що вказане питання розглядалося судом під час розгляду справи по суті. Зокрема у рішенні Господарського суду Львівської області від 05.04.2024 судом відхилено такі доводи та зазначено, що наявність відповідного запису у реєстрі є належним та достатнім підтвердженням наявності повноважень у ОСОБА_2 як представника ТзОВ «Латориця».
Керуючись статтями 76-79, 86, 232-235, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Латориця» на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Зорени Петра Івановича (вх. № 3081/24 від 15.08.2024) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
Суддя Щигельська О.І.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 16.09.2024 |
Оприлюднено | 19.09.2024 |
Номер документу | 121687882 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Щигельська О.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні