Постанова

від 18.09.2024 по справі 185/862/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6153/24 Справа № 185/862/24 Суддя у 1-й інстанції - Болдирєва У. М. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Барильської А.П.,

суддів: Максюти Ж.І., Ткаченко І.Ю.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 квітня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Фермерського господарства «Пітер» про стягнення недоплаченої орендної плати за договорами оренди земельних ділянок,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з уточненим 10 квітня 2024 року позовом до Фермерського господарства «Пітер» (далі - ФГ «Пітер») про стягнення недоплаченої орендної плати за договорами оренди земельних ділянок.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він є власником земельних ділянок, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Павлоградського району Дніпропетровської області: площею 5,5894 га., кадастровий номер 1223583000:01:001:0518, площею 5,5540 га., кадастровий номер 1223583000:01:001:0519, площею 5,6458 га., кадастровий номер 1223583000:01:001:0520. Між ним та ФГ «Пітер» у 2015 році були укладені договори оренди зазначених земельних ділянок. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 червня 2023 року ці договори оренди розірвані. Однак після ухвалення постанови апеляційного суду ФГ «Пітер» продовжувало працювати на земельних ділянках та зібрало врожай. 19 грудня 2023 року на картковий рахунок позивача надійшла від ФГ «Пітер» орендна плата за 2023 рік по трьох земельних ділянках у загальній сумі 15 044, 42 грн. Втім орендна плата у 2020 році становить 20 000 грн., про що свідчить лист ФГ «Пітер» від 23 листопада 2021 року, вихідний номер 2311/11, яким запрошували позивача отримати орендну плату. У 2022 році орендна плата становить з урахуванням коефіцієнтів індексації 25 320 грн. Тому орендна плата за договором оренди земельної ділянки за період з грудня 2022 року по грудень 2023 року, з урахуванням коефіцієнтів індексації, становить 26 607,27 грн. Загальна сума орендної плати за три земельні ділянки становить 79 821,81 грн., тому просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача недоплачену суму орендної плати у розмірі 64 777,39 грн. і пеню за кожен день прострочення повної орендної плати з 31 грудня 2023 року по день прийняття рішення.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 квітня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_1 ,який дієв інтересах ОСОБА_2 , звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що не дивлячись на те, що рішенням суду договори оренди були розірвані, відповідач продовжив використовувати земельні ділянки, тому повинен сплати орендну плату у повному обсязі.

30 серпня 2024 року відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказуючи про законність та обґрунтованість рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вказує про те, що відповідач безпідставно бере за основу оренду плату за 2021 рік. Платежі нараховані ними та сплачені позивачу згідно з умовами договорів з урахуванням вимог законодавства.

01 вересня 2024 року ОСОБА_1 ,який дієв інтересах ОСОБА_2 , подав заяву в якій вказав, що пеня за кожен день прострочення повної орендної плати повинна бути стягнута по день винесення рішення.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч.1 ст.369 ЦПК України, у редакції чинній на час подання апеляційної скарги).

Зважаючи на те, що ціна позову становить 99156 грн. 21 коп. та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та апеляційну скаргу подано до набрання чинності Законом України від 19 червня 2024 року № 3831-IX"Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах" Прикінцевими положеннями якого установлено, що позовні заяви і апеляційні скарги, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 на праві власності належать три земельні ділянки, розташовані на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області: площею 5,5894 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1223583000:01:001:0518 (земельна ділянка № НОМЕР_1 ), площею 5, 5540 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1223583000:01:001:0519 (земельна ділянка № НОМЕР_2 ), площею 5, 6458 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1223583000:01:001:0520 (земельна ділянка № НОМЕР_3 ).

14 вересня 2015 року між ОСОБА_2 та ФГ «Пітер» був укладений договір оренди землі строком на 20 років на земельну ділянку площею 5,5894 га. з кадастровим номером 1223583000:01:001:0518, право оренди за яким було зареєстровано 12 жовтня 2015 року.

14 вересня 2015 року між ОСОБА_2 та ФГ «Пітер» був укладений договір оренди землі строком на 20 років на земельну ділянку площею 5,6458 га. з кадастровим номером 1223583000:01:001:0520, право оренди за яким було зареєстровано 28 вересня 2015 року.

11 листопада 2015 року між ОСОБА_2 , який діяв в інтересах власника ОСОБА_3 на підставі довіреності серії НАО №765993 від 10 листопада 2015 року, та ФГ «Пітер» був укладений договір оренди землі строком на 20 років на земельну ділянку площею 5,5540 га. з кадастровим номером 1223583000:01:001:0519, право оренди за яким було зареєстровано 03 жовтня 2016 року.

За умовами зазначених договорів оренди землі орендар ФГ «Пітер» повинен був сплачувати орендну плату в період з 01 серпня до 31 грудня кожного року.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 червня 2023 року у справі №185/8518/21 зазначені договори оренди розірвано. Постанова апеляційного суду набрала законної сили з дня її прийняття.

Проте, до кінця 2023 року ФГ «Пітер» фактично продовжувало користуватися трьома земельними ділянками, які належать позивачу.

У грудні 2023 року відповідачем сплачена на користь ОСОБА_2 орендна плата за користування земельними ділянками: з кадастровим номером 1223583000:01:001:0518 у розмірі 5 036,53 грн., з кадастровим номером 1223583000:01:001:0519 у розмірі 5 068,21 грн., з кадастровим номером 1223583000:01:001:0520 у розмірі 5 015,28 грн..

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у повному обсязі сплатив оренду пату за три земельні ділянки у розмірі не менше трьох відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням індексів інфляції та виконав свій обов`язок.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 цього Закону договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до положень пункту 289.2 статті 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, проте механізм їх застосування є різними як за правовим змістом так і за суб`єктами застосування. Зокрема, індексація нормативної грошової оцінки здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, із застосуванням певної методики (стаття 289 ПК України). Більше того, різні числові показники індексації нормативної грошової оцінки та індексу споживчих цін підтверджують відмінність цих двох показників.

Пунктами 288.5.1., 288.5 статті 288 ПК України передбачено, що мінімальна орендна плата встановлена у розмірі трьох відсотків нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі. Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об`єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.

Положеннями пункту 2 частини першої статті 13, частини першої статті 15 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати.

Згідно з відомостями Держгеокадастру про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік, які розміщено у вільному доступі на сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру встановлено, що індексація нормативно грошової оцінки землі проводилась.

Відповідно до інформації, наданої Державною службою статистики України, індекс споживчих цін за 2023 рік становив 105,1%. Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки землі за 2023 рік становить 1,051.

Податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар (підпункт 170.1,1 пункту 170.1 статті 170 ПК України).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок.

Згідно з підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку у відсотку, визначену статтею 167 ПК України, і ставку військового збору 1,5 відсотки, встановлену підпунктом 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розд. XX ПК України.

Колегією суддів встановлено, що станом на 25 вересня 2023 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1223583000:01:001:0518 складає 189 592,63 грн.

Три відсотки від цієї суми складає 5 687,77 грн. Виплата цієї суми має здійснюватися з урахуванням індексації за період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року. Індекс інфляції складає (100,80 : 100) x (100,70 : 100) x (101,50 : 100) x (100,20 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) x (99,40 : 100) x (98,60 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) x (100,50 : 100) x (100,70 : 100) = 1.05083804.

Інфляційне збільшення розміру орендної плати за повний 2023 рік складає: 5 687,00 x 1.05083804 - 5 687,00 = 289,12 грн.

Отже сплата за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1223583000:01:001:0518 за 2023 рік має складати 5 976,89 грн.

Відповідачем була нарахована орендна плата за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1223583000:01:001:0518 за 2023 рік у розмірі 6 256,56 грн, здійснено утримання з цієї суми податку на доходи та військового збору, сплачена на користь позивача сума 5 036,53 грн.

Станом на 25 вересня 2023 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1223583000:01:001:0519 складає 190 785,28 грн.

Три відсотки від цієї суми складає 5 723,56 грн. Виплата цієї суми має здійснюватися з урахуванням індексації за період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року. Інфляційне збільшення розміру орендної плати за повний 2023 рік згідно раніше наведеного розрахунку індексу інфляції складає: 5723,00 x 1.05083804 5723,00 = 290,95 грн.

Отже сплата за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1223583000:01:001:0519 за 2023 рік має складати 6 014,51 грн.

Відповідачем нарахована орендна плата за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1223583000:01:001:0519 за 2023 рік у розмірі 6 295,91 грн, здійснено утримання з цієї суми податку та доходи та військового збору, сплачена на користь позивача сума 5 060,21 грн.

Станом на 25 вересня 2023 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1223583000:01:001:0520 складає 188 792,84 грн.

Три відсотки від цієї суми складає 5 663,78 грн. Виплата цієї суми має здійснюватися з урахуванням індексації за період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року. Інфляційне збільшення розміру орендної плати за повний 2023 рік згідно раніше наведеного розрахунку індексу інфляції складає: 5663,00 x 1.05083804 5663,00 = 287, 90 грн.

Отже сплата за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1223583000:01:001:0520 за 2023 рік має складати 5 951,68 грн .

Відповідачем була нарахована орендна плата за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1223583000:01:001:0520 за 2023 рік у розмірі 6 230,16 грн, здійснено утримання з цієї суми податку та доходи та військового збору, сплачена на користь позивача сума 5 015,28 грн.

Тобто відповідач у повному обсязі сплатив оренду плату за фактичне користування земельними ділянками позивача, та доводи приведені в апеляційній скарзі цього не спростовують.

Доводи апеляційної скарги про те, що не дивлячись на те, що рішенням суду договори оренди були розірвані, відповідач продовжив використовувати земельні ділянки, тому повинен сплати орендну плату у повному обсязі, колегія суддів не бере до уваги з вище наведених підстав.

Інші доводи апеляційної скарги не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.

Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду має бути залишено без змін.

Судові витрати понесені у зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів.

Головуючий: А.П. Барильська

Судді: Ж.І. Максюта

І.Ю. Ткаченко