Постанова

від 16.09.2024 по справі 358/355/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №358/355/23 головуючий у суді І інстанції: Тітов М.Б.

провадження №22-ц/824/3664/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді - Березовенко Р.В.,

суддів: Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 поданою представником - адвокатом Стеценком Олександром Дмитровичем на ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 20 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Рокитне-Цукор», третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Мілк Айленд», про розірвання договору оренди, визнання недійсним договору суборенди та повернення земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Богуславського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Рокитне-Цукор», третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Мілк Айленд», про розірвання договору оренди, визнання недійсним договору суборенди та повернення земельної ділянки, у якому позивач просить:

- розірвати Договір оренди №53 від 21 лютого 2012 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «РОКИТНЕ-ЦУКОР», номер запису про інше речове право 17286947;

- визнати недійсним Договір суборенди №50 від 07 грудня 2020 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «РОКИТНЕ-ЦУКОР» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛК-АЙЛЕНД», номер запису про інше речове право 39708639;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «РОКИТНЕ-ЦУКОР» повернути земельну ділянку з кадастровим номером 3220686600:02:007:0016 площею 2,189 га ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3220686600:02:007:0016 площею 2,189 га, 21 лютого 2012 року між сторонами було укладено договір оренди землі. 07 травня 2021 року позивачу випадково стало відомо, що за відсутності його згоди та інформування як власника земельної ділянки, між Відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛК-АЙЛЕНД» був укладений Договір суборенди №50 від 07 грудня 2020 року, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Підставою, яка надає право розірвати Договір оренди укладений з відповідачем позивач зазначає п. 8.5 Додаткової угоди №1 до договору оренди земельної ділянки №53 від 21 лютого 2012 року, яким визначено, що реорганізація юридичної особи - Орендаря, а також зміна директора товариства є підставою для розірвання цього договору.

На момент укладення Додаткової угоди, директором ТОВ «АГРОФІРМА «РОКИТНЕ-ЦУКОР» був ОСОБА_2 , з 13 березня 2018 року по 05 березня 2020 року посаду директора займав ОСОБА_3 , з 05 березня 2020 року по 11 липня 2020 року директором був ОСОБА_4 , а з 11 липня 2020 року і до цього часу директором є ОСОБА_5 .

20 вересня 2023 року представник відповідача ОСОБА_6 подала до суду клопотання про зупинення провадження у справі. Зазначила, що в провадженні Богуславського районного суду Київської області перебуває справа №358/1268/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «РОКИТНЕ-ЦУКОР» до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 про зміну договорів оренди земельних ділянок, наразі не розглянута. Сторона відповідача вважає, що від результатів вирішення справи №358/1268/23 залежить правильне вирішення цієї справи, оскільки обидві стосуються дії пункту 8.5 договору, тому до вирішення питання про скасування пункту 8.5 договору оренди має бути зупинено провадження по справі щодо розірвання договору оренди на підставі пункту 8.5 договору оренди.

20 вересня 2023 року представник позивача - адвокат Стаценко О.Д. подав до суду заяву, в якій просив суд в задоволенні клопотання сторони відповідача про зупинення провадження відмовити.

Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 20 вересня 2023 року провадження в цивільній справі №358/355/23 (провадження №2/358/408/23) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «РОКИТНЕ-ЦУКОР», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛК-АЙЛЕНД», про розірвання договору оренди, визнання недійсним договору суборенди та повернення земельної ділянки, зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №358/1268/23, (провадження №358/601/23) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «РОКИТНЕ-ЦУКОР» до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 про зміну договорів оренди земельних ділянок.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду представник ОСОБА_1 - адвокат Стаценко Олександр Дмитрович 10 жовтня 2023 року засобами поштового зв`язку подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 20 вересня 2023 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалу суду першої інстанції апелянт вважає незаконною, постановленою з порушенням норм процесуального права, а тому такою, що підлягає скасуванню.

Зазначає, що жодних належних та допустимих доказів того, що існує об`єктивна необхідність у зупиненні провадження у справі немає, адже сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду цивільної справи №358/1268/23, суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті справи №358/355/23.

Підставою, яка надає змогу ОСОБА_1 розірвати Договір оренди №53 від 21 лютого 2012 року є п. 8.5 Додаткової угоди №1 до договору оренди земельної ділянки №53 від 21 лютого 2012 року, яким визначено, що реорганізація юридичної особи - Орендаря, а також зміна директора товариства є підставою для розірвання цього договору.

В той же час, причиною звернення до суду ТОВ «АГРОФІРМА «РОКИТНЕ-ЦУКОР» у справі №358/1268/23 є бажання утримати земельну ділянку, яка належить ОСОБА_1 , будь-яким чином, що має своє вираження у спотворенні справжнього наміру користувача земельної ділянки.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 жовтня 2023 року дану справу було призначено головуючому судді Верланову С.М.., судді, які входять до складу колегії: Нежура В.А., Невідома Т.О.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 грудня 2023 року суддею Верлановим Сергієм Миколайовичем відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 поданою представником - адвокатом Стеценком Олександром Дмитровичем на ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 20 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Рокитне-Цукор», третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Мілк Айленд», про розірвання договору оренди, визнання недійсним договору суборенди та повернення земельної ділянки.

21 грудня 2023 року директор ТОВ «Агрофірма «Рокитне-Цукор» - Мітлицький П.М. подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, вважаючи ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

Зазначає, що підставою позову у даній справі є п. 8.5. Додаткової угоди №1 до договору оренди земельної ділянки №53 від 21 лютого 2012 року. Позивач посилається на те, що за відсутності істотного порушення умов договору оренди, при відсутності оскарження умов договору про можливість одностороннього розірвання договору оренди, може бути реалізовано право одностороннього розірвання договорів оренди у разі наявності відповідного волевиявлення однієї із сторін. Нормативне обґрунтування позовних вимог зводиться до положень ст. 651 ЦК України.

Разом з цим, предметом позову у справі №358/1268/23, у тому числі, є скасування п. 8.5. Додаткової угоди №1 до договору оренди земельної ділянки №53 від 21 лютого 2012 року, а підставою позову є та ж ст. 651 ЦК України.

Вважає, що спочатку має бути надана правова оцінка можливості змінити умови договору оренди в частині скасування п. 8.5 і лише після цього можливо вирішити питання щодо розірвання договору оренди на підставі п. 8.5 та ст. 651 ЦК України.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 січня 2024 року закінчено проведення підготовчих дій та призначено справу до розгляду без повідомлення учасників в порядку письмового провадження.

Відповідно до Розпорядження Київського апеляційного суду від 05 липня 2024 року, щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ на підставі довідки управління кадрового забезпечення №665/06.1-01/24 від 05 липня 2024 року суддя ОСОБА_14 звільнений від виконання службових обов`язків зі здійснення правосуддя у період з 01 липня 2024 року по 31 жовтня 2024 року, відповідно до наказу голови суду ОСОБА_15 від 24 червня 2024 року № 463-О.С. у зв`язку з настанням обставин, які унеможливлюють участь судді -доповідача ОСОБА_14 у розгляді судової справи №358/355/23 (а/п 22-ц/824/3664/2024), більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цивільним процесуальним законодавством.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного суду №665/06.1-01/24 від 05 липня 2024 року призначено повторний автоматизований розподіл цивільної справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 липня 2024 року дану справу було призначено головуючому судді - Березовенко Р.В., судді, входять до складу колегії: Мостова Г.І., Лапчевська О.Ф.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 23 лютого 2021 року (справа №263/4637/18, провадження №14-126цс20) за змістом ч.6 ст.357 ЦПК України на стадії відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач одноособово може вирішити лише питання залишення апеляційної скарги без руху. Питання щодо повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті та відкриття апеляційного провадження вирішує суд апеляційної інстанції. Його склад визначений у ч.3 ст.34 ЦПК України, що міститься у Главі 3 розділу І «Загальні положення» ЦПК України. Згідно з приписом вказаної частини перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснює колегія суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів. Велика Палата Верховного Суду вважає, що слова «суд апеляційної інстанції» вжитті у ч.ч.1,2 ст.358 ЦПК України, треба розуміти як колегію суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів у світлі загальних положень ЦПК України щодо складу суду, який здійснює перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції (ч.3 ст.34 ЦПК України).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 вересня 2024 року прийнято до провадження справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 поданою представником - адвокатом Стеценком Олександром Дмитровичем на ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 20 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Рокитне-Цукор», третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Мілк Айленд», про розірвання договору оренди, визнання недійсним договору суборенди та повернення земельної ділянки.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 вересня 2024 року призначено розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої ст. 353 ЦПК України, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також, надав сторонам строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі №668/13907/13ц).

Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала означеним вище вимогам не відповідає, виходячи з наступного.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції вважав, що судове рішення у справі №358/1268/23 матиме доказове значення для вирішення позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Рокитне-Цукор», третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Мілк Айленд», про розірвання договору оренди, визнання недійсним договору суборенди та повернення земельної ділянки, оскільки межі розгляду зазначеної справи передбачають вирішення питань, що стосуються п. 8.5 Додаткової угоди №1 до договору оренди земельної ділянки.

Колегія суддів не може повною мірою погодитися з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на таке.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи.

Зупинення провадження у справі не повинно призводити до затягування розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої державою Україна, закріплено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального звинувачення.

Таке право кореспондується з обов`язком добросовісного використання як сторонами, так і судом, своїх процесуальних прав та необхідністю утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати наданих процесуальним законом заходів до скорочення періоду судового провадження. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції (пункт 35 Рішення ЄСПЛ від 07.07.1989 у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» та параграфи 66, 69 Рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

У постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі №761/33089/20 вказано, що тлумачення пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України свідчить, що обов`язкове зупинення провадження у справі можливе за наявності у сукупності таких умов:

1) об`єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі;

2) пов`язаність справ - пов`язаною зі справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі №357/10397/19 зазначено, що метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у конкретній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду необхідно у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо ухвалити рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Поряд з цим, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 27 вересня 2023 року у справі №588/1156/21 звернув увагу, що сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі. Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.

Зупиняючи провадження у справі суд першої інстанції помилково вважав неможливим вирішення спору до розгляду справи №358/1268/23 з підстав того, що обидві справи стосуються правової оцінки п. 8.5 Додаткової угоди №1 до договору оренди земельної ділянки. З огляду на обраний ТОВ «ТОВ «АГРОФІРМА «РОКИТНЕ-ЦУКОР» спосіб захисту прав у справі №358/1268/23, вирішення питання про наявність підстав для скасування п. 8.5 Додаткової угоди №1 до договору оренди земельної ділянки не встановить преюдиційних фактів, з якими пов`язана об`єктивна неможливість вирішення по суті спору у справі №358/533/23.

При цьому суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі, належним чином не обґрунтував, у чому полягає об`єктивна неможливість розгляду цієї справи, та чому зібрані у справі №358/533/23 докази не дають можливості самостійно встановити та оцінити обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору.

Таким чином, колегія суддів встановила, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, оскільки не містить аргументованих та переконливих мотивів необхідності зупинення провадження у справі як щодо об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі №358/1268/23, так і щодо того, що зібрані у цій справі докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Також, колегія суддів звертає увагу, що інститут зупинення провадження у справі не може бути застосований на шкоду іншим учасникам справи, меті цього інституту та принципам цивільного судочинства, а також порушувати вимоги закону щодо розумності строку розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що оскаржувана ухвала постановлена без додержання норм процесуального права, оскільки висновок суду першої інстанції про необхідність зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи, так як неможливий розгляд даної справи до набрання законної сили судовим рішенням у іншій цивільній справі є передчасним та помилковим, таким, що не ґрунтується на вимогах процесуального закону.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно із вимогами статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, тому відповідно до положень статті 379 ЦПК України оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 374, 379, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 подану представником - адвокатом Стеценком Олександром Дмитровичем - задовольнити.

Ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 20 вересня 2023 року - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий: Р.В. Березовенко

Судді: О.Ф. Лапчевська

Г.І. Мостова