Ухвала

від 19.09.2024 по справі 127/15350/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/15350/24

Провадження № 22-ц/801/2133/2024

Категорія: 36

Головуючий у суді 1-ї інстанції Київська Т. Б.

Доповідач :Матківська М. В.

УХВАЛА

19 вересня 2024 рокуСправа № 127/15350/24м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі судді Матківської М. В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 19 липня 2024 року у цивільній справі за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води,

встановив:

До Вінницького апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 19 липня 2024 року у цивільній справі № 127/15350/24.

В апеляційній скарзі відповідач просить поновити їй строк на апеляційне оскарження ухвали суду у зв`язку з тим, що вперше апеляційна скарга була подана нею в межах визначеного законодавством строку, проте була повернута апеляційним судом після його закінчення, а відтак причини пропуску є поважними.

Також, відповідач просить звільнити її від сплати судового збору з тих підстав, що тяжкий майновий стан не дозволяє їй сплатити такий збір повністю або навіть частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

З інформації у комп`ютерній програмі «Д-3» та Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що оскаржувану ухвалу суд першої інстанції постановив 19 липня 2024 року.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду відповідач ОСОБА_1 подала вперше через підсистему «Електронний суд» 02 серпня 2024 року, про що свідчить електронна копія документу у системі документообігу суду, тобто у межах встановленого ч. 1 ст. 354 ЦПК України строку.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 09 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 19 липня 2024 року визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.

При цьому у мотивувальній частині відповідачу роз`яснено, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

За наведених обставин клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду підлягає до задоволення.

Водночас клопотання про звільнення від сплати судового збору чи відстрочення від його сплати до задоволення не підлягає з урахуванням наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з частиною третьою цієї статті з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачені умови, за яких суд може відстрочити та розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити особу від сплати судового збору. Такими умовами є, якщо: 1)розмір судовогозбору перевищує5відсотків розмірурічного доходупозивача фізичної особиза попереднійкалендарний рік;або 2)позивачами є: а)військовослужбовці; б)батьки,які маютьдитину вікомдо чотирнадцятироків абодитину зінвалідністю,якщо іншийз батьківухиляється відсплати аліментів; в)одинокі матері(батьки),які маютьдитину вікомдо чотирнадцятироків абодитину зінвалідністю; г)члени малозабезпеченоїчи багатодітноїсім`ї; ґ)особа,яка дієв інтересахмалолітніх чинеповнолітніх осібта осіб,які визнанісудом недієздатнимичи дієздатністьяких обмежена;або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).

Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.

Безпідставне звільнення від сплати судового збору є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.

Звернувшись до суду із заявою про звільнення від сплати судового збору чи відстрочення його сплати, ОСОБА_1 належним чином не обґрунтувала таке клопотання, а доданий до апеляційної скарги витяг відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, не відображає реальний фінансовий стан відповідача на час подання апеляційної скарги.

З огляду на викладене, клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору до задоволення не підлягає, а тому вона має сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду в розмірі, визначеному пп. 9 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду фізичною особою в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна скарга подається до суду, що на день подання апеляційної скарги становить 605,60 грн.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, ОСОБА_1 слід сплатити судовий збір у розмірі 484,48 грн. (605,60 грн * 0,8) за такими реквізитами:

отримувач коштів: ГУК у Він.обл./м. Вінниця/22030101; код отримувача за ЄДРПОУ 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA478999980313101206080002856; код класифікації доходу бюджету: 22030101.

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, у разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(дата оскарження) по справі

---

(номер справи), Вінницький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).

За наведених обставин клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду до задоволення не підлягає, а оскільки апеляційна скарга не оплачена судовим збором, відповідно дост. 357 ЦПК Українидо неї слід застосувати правиласт. 185 ЦПК України, залишивши апеляційну скаргу без руху.

ОСОБА_1 слід подати до апеляційного судуоригінал документапро сплату судового збору.

Керуючись ст.185,356,357 ЦПК України,

ухвалив:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 19 липня 2024 року.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 19 липня 2024 року залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

В іншому випадку скарга буде вважатися неподаною та повернута особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя М. В. Матківська