Рішення

від 27.12.2024 по справі 127/15350/24

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

"27" грудня 2024 р.

Справа №127/15350/24

Провадження по справі №2/150/239/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2024 року с. Мазурівка

Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої: судді Цимбалюк Л.П.,

при секретарі Савковій С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води,-

ВСТАНОВИВ:

На підставі ухвали Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 19.07.2024 Чернівецькому районному суду Вінницької області передана цивільна справа за позовом КП Вінницької міської ради«Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послугиз постачання теплової енергії та гарячої води. Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії та гарячої води за період з 01.03.2021 по 31.12.2023, включно у розмірі 48419,93 гривень із яких: сума заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії та гарячої води 42465,52 гривень; суми втрат від інфляції 4697,44 гривень; 3% річних від простроченої суми заборгованості 1256,97 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що КП Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» є організацією, що надає населенню послуги з постачання теплової енергії та гарячої води відповідно до умов визначених Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VІІI та Правил надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених Постановою КМУ від 21.09.2019 за №830 ( в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 №1022) та Правил надання послуг з постачання гарячої води, затверджених Постановою КМУ від 11.12.2019 за №1182 ( в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 №1023).

Житлове помешкання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в якому мешкає відповідач, технічно під`єднане до зовнішніх інженерних мереж КП ВМР «ВМТЕ», та отримують послугу з постачання теплової енергії. Вказана обставина підтверджується рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 10.12.2020 № 2634 та від 21.07.2022 за № 1447, яким погоджено норми споживання теплової енергії на послугу з постачання теплової енергії та норми споживання гарячої води на послугу з постачання гарячої води для споживачів КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго». 01.10.2021 між позивачем та відповідачами укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, а отже останні є споживачами послуг позивача, що підтверджується також реєстром особових рахунків житлового фонду м. Вінниця. Враховуючи те, що житлове приміщення відповідача забезпечується послугами постачання теплової енергії, які надаються КП ВМР «ВМТЕ», та як споживачі наданих позивачем послуг, порушує вимоги Типового індивідуального договору, а також п 5. ч.2 ст.7, ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

У зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язань по сплаті за спожиті послуги з постачання теплової енергії та гарячої води за період з 01.03.2021 по 31.12.2023, включно утворилась заборгованість у розмірі 48419,93 гривень із яких: сума заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії та гарячої води 42465,52 гривень; суми втрат від інфляції 4697,44 гривень; 3% річних від простроченої суми заборгованості 1256,97 гривень.

За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідача вище зазначену заборгованість та судові витрати.

10.10.2024 відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву у якому вимоги позивача, викладені в позовній заяві, останньою повністю не визнаються. Свою позицію обґрунтовує тим, що позивачем не вказано структуру формування тарифів на відповідні послуги; не надано доказів про обсяги фактично наданих і отриманих споживачем послуг. На підставі цього вказану суму заборгованості вважає завищеною й не правильно обрахованою; не обґрунтовано розрахунок заборгованості в 3% річних. Також відповідач зауважила на пропуску строків позовної давності.

14.10.2024 та 15.10.2024 представником позивача Бондар В.М. (діє на підставі довіреності від 22.04.2024 №05/24) подано відповідь на відзив зі змісту якого вбачається, що КП ВРМ «ВМТЕ» не погоджується із доводами відповідача зазначених у відзиві на позовну заяву. Зокрема зазначає, що 01.09.2021 лічильник гарячої води в квартирі АДРЕСА_2 , було знято з абонентського обліку в зв`язку з необхідністю проведення чергової повірки. До моменту опломбування 09.09.2024 нарахування проводилось по загально-будинковому засобу обліку гарячої води, яким облаштовано вищезазначений будинок.

Представник позивача Бондар В.М., скориставшись своїм правом, передбаченим ч.3 ст.211 ЦПК України, подала до суду заяву про розгляд справи у відсутність сторони позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задоволити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, скориставшись своїм правом, передбаченим ч.3 ст.211 ЦПК України, подала заяву про розгляд справи за її відсутності за наявними в справі матеріалами.

Враховуючи викладене, за відсутності підстав для відкладення розгляду справи, суд відповідно до ч.3 ст.211, ч.1, п.1 ч.3 ст.223 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), розглядає справу за відсутності відповідача на підставі наявних у ній даних і доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи суд відповідно до вимог ч.2 ст.247ЦПКУкраїни не вбачає підстав для здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, ґрунтуючись на таких підставах.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За вимогами ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.25 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Судом установлені наступні фактичні обставини справи та правовідносини сторін, що ґрунтуються на вимогах ст. 526, 625 ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 2019 року № 830 зі змінами, Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2019 року № 1182 зі змінами.

Судом встановлено, що відповідно до інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно №339956819 від 21.07.2023, право власності на помешкання на момент закінчення обчислення заборгованості, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 відповідач (а.с.8).

Отримання відповідачем послуг, що надаються позивачем підтверджується витягом з реєстру особових рахунків житлового фонду м. Вінниці (а.с. 6).

Приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 , технічно під`єднане до зовнішніх інженерних мереж та віднесено до зони обслуговування позивача, що підтверджується рішеннями виконавчого комітету Вінницької міської ради від 10.12.2021 № 2634 та від 21.07.2022 №1447, якими погоджено норми споживання теплової енергії на послугу з постачання теплової енергії та норми споживання гарячої води на послугу з постачання гарячої води для споживачів позивача.

01.10.2021 між позивачем та відповідачами укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії. Даний договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на веб-сайті КП ВМР «ВМТЕ» (а.с. 9-10).

Згідно п. 5 Типового договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Обсяг спожитої теплової енергії, визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загально-прибудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо-будинкових систем опалення.

Обсяг теплової енергії на задоволення загально-будинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнанні індивідуальними системами опалення.

Згідно п. 7 Типового договору № 1 виконавець забезпечує постачання теплоносія з гарантованим рівнем безпеки, обсягу та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуга.

Відповідно до вищевказаного пункту Типового договору, обсяг спожитої у будинку послуги визначається, як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показниками засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково-відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 р. № 315.

Згідно п. 20 Типового договору у разі відсутності інформації про показання вузла (вузлів) комерційного обліку та/або недопущення споживачем виконавця до вузла (вузлів) комерційного обліку для зняття показань для визначення обсягу теплової енергії, спожитої в будинку, визначається середній обсяг споживання теплової енергії в будинку протягом попереднього опалювального періоду, а в разі відсутності такої інформації - за фактичний час споживання протягом опалювального періоду, але не менше 30 днів.

Згідно п. 30 Типового договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу; плати за абонентське обслуговування.

Також, згідно п. 34 Типового Договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Згідно п. 36 Типового договору під час здійснення оплати споживач зобов`язаний зазначити розрахунковий період, за який вона здійснюється та призначення платежу (плата виконавцю, сплата пені, штрафів). У разі коли споживачем не визначено розрахунковий період або коли за зазначений споживачем період виникла переплата, виконавець має право зарахувати такий платіж (його частину в розмірі переплати) в рахунок заборгованості споживача за минулі розрахункові періоди у разі її наявності (за винятком погашення пені та штрафів, нарахованих споживачеві), а у разі відсутності такої заборгованості в рахунок майбутніх платежів споживача, починаючи з найближчих періодів від дати здійснення платежу.

Крім того, згідно п. 38 Типового договору споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього договору.

Згідно п. 41 Типового договору споживач зобов`язався: забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку послуги відповідно до умов цього договору та не втручатися в їх роботу;оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строк, встановлений цим договором; допускати виконавця або його представника у своє житло для перевірки показань вузлів розподільного обліку, приладів розподілювачів теплової енергії у порядку, визначеному законом і цим договором.

Згідно п. 44 Типового договору сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до цього договору або закону.

Як встановлено судом, відповідачем допущено порушення вимог чинного законодавства та умов Типового договору п. 30, 34, 38, 40, 44, що полягає в несвоєчасному внесені плати, в повному обсязі, за надані послуги виконавцем; в погашені простроченої заборгованості за отримані послуги, яка виникла в попередні періоди; оплаті наданих послуг за ціною/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, а також обов`язку з внесення плати за абонентське обслуговування у строк встановлений цими договорами.

Тобто, у відповідача виникла заборгованість за надані позивачем послуги, за період з 01.03.2021 по 31.12.2023 включно, послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 48419,93 гривень, відповідачем в повному обсязі не оплачуються, що підтверджується оборотною відомістю та розрахунком суми заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 (а.с.7).

За статтею 162 ЖК України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Відсутність самого договору між сторонами не звільняють мешканців квартири від обов`язку оплати комунальних послуг, оскільки, в силу вимог ст. 162 ЖК України, наймач (власник) зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Згідно ст.67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, водовідведення, газ, електрична, теплова енергія і інші послуги) підлягають оплаті крім квартплати за затвердженими у встановленому порядку тарифами.

Отже, суд звертає увагу на те, що відповідачем ОСОБА_1 при розгляді справи не надано суду належних та допустимих доказів того, що вона зверталася до позивача із відповідним повідомленням про виключення її списку осіб які проживають у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з її вибутям, а тому не проживання особи у житловому приміщення, якому надаються послуги постачання теплової енергії та гарячої води не звільняють від обов`язку нести відповідальність за несплату таких послуг, а тому позивачем правомірно подано такий позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії.

Комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» є організацією, що надає населенню послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, відповідно до умов визначених Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 2019 року № 830 зі змінами, Правилами надання послуги з постачання гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2019 року № 1182 зі змінами.

Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 за №630 передбачено, що оплата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (ч. 1 ст.2 Закону).

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Статтею 67 ЖК України передбачено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ч.5 ст.13 Закону плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів вузлів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Крім того, нарахування плати за абонентське обслуговування передбачено також пунктом 33 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету нового Міністрів України від 21.09.2019 № 830 (в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 № 1022), пунктом 34 Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182 (в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 № 1023), а також відповідними пунктами Типових індивідуальних договорів укладених з також відповідачем, які набрали чинності з 01.11.2021.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 1671 від 09.09.2020р. «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, послугу з постачання теплової енергії та послугу з постачання гарячої води КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» встановлено тарифи на теплову енергію, на послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води для населення (які введено в дію наказами КП ВМР «ВМТЕ» від 03.01.2018 № 12, від 17.12.2018 № 411, від 09.09.2020 № 303).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808 установлено граничний розмір плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговування внутрішньо-будинкових систем про надання комунальних послуг. Для споживачів позивача розмір плати за абонентське обслуговування встановлено у розмірі, що є меншим від встановленого Кабінетом Міністрів України граничного розміру.

Вказані тарифи розміщено на офіційному сайті КП ВМР «ВМТЕ» https://vmte.vn.ua/price_population.html.

Відповідно до ч.1 ст.68 ЖК України, наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Пунктом 1 частини другої статті 7 Закону передбачено обов`язок індивідуального споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Згідно правової позиції, наведеної у постанові Верховного Суду України від 10.10.2012 по справа № 6-110цс12, якщо актом цивільного законодавства передбачена обов`язковість положень цього акту для сторін договору, сторони не вправі відступити від їх положень (ч. 3 ст. 6 ЦКУкраїни). Зокрема, ст. 19, 20 Закону України від 24 червня 2004 р. №1875-IV "Про житлово-комунальні послуги" передбачають обов`язок споживача житлово-комунальних послуг укласти письмовий договір з виконавцем послуг на основі типового договору. Отже, акцептування договору споживачем про надання житлово-комунальних послуг є обов`язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає Типовому договору.

Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам ч. 3 ст. 6, ст. 627, 630 ЦК України, ст. 7, 8 Закону.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

У відповідності до зазначених норм, позивачем було запропонувало населенню публічну оферту для ознайомлення та укладення договорів про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, опублікувавши ці договори на веб-сайті підприємства https://vmte.vn.ua/public/contract.html.

Таким чином, з 01.11.2021 вступили в дію Типові індивідуальні договори приєднання на послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, і вважається, що вони укладені між КП ВМР «ВМТЕ» та кожним споживачем - фізичною особою відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» та постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води».

Відповідно до ч.4 ст.13 Закону з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Враховуючи те, що заперечень або протоколу розбіжностей до типових договорів від відповідача у встановлений чинним законодавством термін не надійшло, й про наявність таких заперечень відповідач не зазначає у відзиві на позовну заяву, отже відповідач підтвердила свою згоду з умовами про надання послуг з постачання теплової енергії та приєдналися до запропонованих типових договорів в цілому.

Водночас, частиною першою статті 9 Закону, пунктом 37 «Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» та пунктом 39 «Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води» передбачено, що споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Крім того, зазначене також передбачено умовами (пунктом 38)Типового індивідуального договору укладеного зі споживачами.

Згідно ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Приписами статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що виконавець залежно від характеру і специфіки виконаної роботи (наданої послуги) зобов`язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт виконання роботи (надання послуги). Під таким розрахунковим документом слід розуміти квитанцію, яку щомісяця надсилає виконавець споживачам для оплати наданих їм житлово-комунальних послуг.

Таким чином, підтвердженням наданої споживачу житлово-комунальної послуги є розрахункова квитанція.

КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» своєчасно та у належній якості надає послуги з постачання теплової енергії та гарячої води у житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 в багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 , відповідач отримує платіжні вимоги щодо сплати боргу за отримані послуги з постачання теплової енергії, тому усвідомлює те, що є боржником перед КП ВМР «ВМТЕ».

Пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до частини 1статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

У відповідності до положень ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином і в установлений строк, згідно ст. 525 цього Кодексу, одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Згідно ч. 1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

З огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та 3% річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові.

Аналогічна позиція сформульована у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі №210/5796/16-ц.З огляду на зазначене, позивачем правомірно нарахованодо стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 39,01 грн. та суму втрат від інфляції в розмірі 97,68 грн.

Отже, за встановлених обставин та наданих доказів, суд вважає, що слід стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожитіпослуги зпостачання тепловоїенергії тагарячої води за період з 01.03.2021 по 31.12.2023, включно у розмірі 48419,93 гривень.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги КП Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання теплової енергії та гарчої води підлягають задоволенню.

З твердженнями відповідача ОСОБА_1 щодо пропуску позивачем строку позовної давності суд не погоджується з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Відповідно до частини першої статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. За приписами статті 253 цього ж Кодексу перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. При цьому згідно із частиною першою статті 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Для спірних відносин застосовуються загальна позовна давність тривалістю у три роки (статті 256, 257 ЦК України). Таким чином, якщо днем настання події є день вчинення ДТП, то загальна позовна давність тривалістю у три роки починає перебіг з дня, наступного за днем вчинення ДТП, і спливає у відповідні число та місяць останнього року, тобто такі, що відповідають числу та місяцю настання події.

В постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 904/5726/19 від 15.06.2021 року зроблено правовий висновок про те, що про поважність причин пропуску строку позовної давності можна дійти лише після дослідження всіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим.

Предметом позовних вимог є стягнення з відповідача заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії та гарячої води за період з 01.03.2021 по 31.12.2023.

Отож, у даній справі строк позовної давності розпочався 01.03.2021.

Позивачем зазначається, що КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» зверталося до Вінницького міського суду із заявою про видачу удового наказу про стягнення з відповідача заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії та гарячої води за період з 01.03.2021 по 31.12.2023 та судового збору в сумі 302,80 гривень. Однак ухвалою суду від 05.03.2024 у справі №127/5163/24 позивачу було відмовлено у видачі судового наказу та роз`яснено, що заявлені ним вимоги можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 12).

Отож, позивач вперше звернувся до Вінницького міського суду із заявою про видачу судового про стягнення заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії та гарячої води за період з 01.03.2021 по 31.12.2023 в межах встановленої чинним законодавством загальної позовної давності тривалістю у три роки, що стверджується ухвалою суду від 05.03.2024, тобто.

З огляду на вище наведені обставини, суд дійшов висновку, що позивачем КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» при зверненні до суду із позовом про стягнення заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії та гарячої води за період з 01.03.2021 по 31.12.2023 не порушено строк позовної давності.

Крім того, відповідно до ст.264 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати. При цьому відповідно до ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог , інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При винесенні рішення, суд керується статтею 13 ЦПК України, щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати (п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру заявлених позовних вимог. Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України, судові витрати, зокрема, у вигляді витрат на правничу допомогу адвоката, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями ст.141 ЦПК України, відповідно до яких судовий збір в розмірі 3028 гривень 00 копійок, сплачений позивачем, слід стягнути на його користь з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 7, 9, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 67, 68 ЖК України, ст. 11, 509, 525, 526, 611, 625 ЦК України, ст. 13, 89, 141, 263-265, 268, 279, 280, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води,- задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії та гарячої води за період з 01.03.2021 до 31.12.2023, включно у розмірі 48419 (сорок вісім тисяч чотириста дев`ятнадцять) гривень 93 копійок із яких: сума заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії та гарячої води 42465,52 гривень; суми втрат від інфляції 4697,44 гривень; 3% річних від простроченої суми заборгованості 1256,97 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на користькомунального підприємстваВінницької міськоїради «Вінницяміськтеплоенерго»судовий збірв розмірі 3028 (трьох тисяч двадцяти восьми) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Згідно вимог ст.265ч.5п.4ЦПК України реквізити сторін:

Позивач: комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго», код ЄДРПОУ 33126849, МФО 320478, місцезнаходження: вул. 600-річчя, 13, м. Вінниця, р/рIBANUA983204780000000026009278920.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,паспорт серії НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_4 .

СУДДЯ: Л.П. ЦИМБАЛЮК