Постанова

від 30.10.2024 по справі 127/15350/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/15350/24

Провадження № 22-ц/801/2133/2024

Категорія: 36

Головуючий у суді 1-ї інстанції Київська Т. Б.

Доповідач:Матківська М. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 рокуСправа № 127/15350/24м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

Головуючого: Матківської М. В.

Суддів: Міхасішина І. В., Сопруна В. В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 19 липня 2024 року у цивільній справі за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води,

Ухвалу постановила суддя Київська Т. Б.

Ухвалу постановлено в м. Могилів-Подільський Вінницької області

Дата складання повного тексту ухвали невідома,

встановив:

06 травня 2024 року КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» звернулося у Вінницький міський суд Вінницької області із позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з відповідача заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії та гарячої води за період з 01 березня 2021 року до 31 грудня 2023 року, включно, у розмірі 48419,93 грн., із яких 42 465,52 грн. сума заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії та гарячої води; 4697,44 грн. сума втрат від інфляції; 1256,97 грн. 3% річних від простроченої суми заборгованості.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06 червня 2024 року цивільну справу № 127/15350/24 за позовом КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги, інфляційних, 3% річних, передано за підсудністю до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області, оскільки згідно довідки Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради № 21263 від 17 травня 2024 року, ОСОБА_1 знята з реєстрації по АДРЕСА_1 у зв`язку з вибуттям до нового місця проживання з 09 лютого 2021 року, а згідно відповіді Чернівецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області від 24 травня 2024 року № 52 ОСОБА_1 зареєстрована в АДРЕСА_2 .

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 19 липня 2024 року передано цивільну справу за позовом КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води за підсудністю до Чернівецького районного суду Вінницької області, оскільки зареєстроване місце проживання відповідача знаходиться поза межами територіальної підсудності Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області, у зв`язку з тим, що до набрання чинності Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17 липня 2020 року, село Березівка відносилося до Чернівецького району Вінницької області, отже справа не належить до територіальної юрисдикції Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області, а до Чернівецького районного суду.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду скасувати, та визначити підсудність цивільної справи Вінницькому міському суду Вінницької області.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права та не взяв до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позов до фізичної особи пред`являється з суд, у тому числі за місцем її проживання або перебування. Вона проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто, місцезнаходженням усіх сторін у справі є м. Вінниця, а тому розгляд справи у Чернівецькому районному суді Вінницької області є недоцільним та буде перешкоджати реалізації цивільних прав у зв`язку з віддаленістю суду першої інстанції від постійного місця знаходження та перебування сторін у справі.

У встановлений судом строк позивач КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» відзив на апеляційну скаргу відповідача не надав.

Згідно з частиною другою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9 (щодо передачі справи на розгляд іншого суду), 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Отже, відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 369 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає за таких підстав.

Постановляючи ухвалу про передачу справи на розгляд до Чернівецького районного суду Вінницької області, Могилів-Подільський міськрайонний суд виходив з того, що зареєстроване місце проживання відповідача знаходиться поза межами територіальної підсудності Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області, тому вважав, за необхідне передати цивільну справу на розгляд до Чернівецького районного суду Вінницької області за місцем реєстрації відповідача: с. Березівка бувшого Чернівецького району до набрання чинності постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 7 липня 2020 року.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду (п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України).

За загальним правилом ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

З метою забезпечення реалізації цього права та відповідно до названої норми Конституції України 11 грудня 2003 року прийнято Закон України № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

За визначенням статті 3 цього Закону місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги.

Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265, визначає механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів.

Згідно із пунктами 3, 4 зазначеного Порядку № 265 декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради. Особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Документом, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи або інформацію про відсутність таких відомостей на дату та час його формування, є витяг із реєстру територіальної громади, який видається органом реєстрації або центром надання адміністративних послуг у паперовій формі за зверненням особи, яка декларує/реєструє місце проживання (перебування), власника (співвласників) житла, законного представника (представника) особи або власника (співвласника) житла, уповноваженої особи житла, іпотекодержателя або довірчого власника (далі - суб`єкт звернення). Суб`єкт звернення для отримання витягу може також звернутися через Єдиний державний веб-портал електронних послуг після проходження ним електронної ідентифікації та автентифікації. Витяги з реєстру територіальної громади, отримані в електронній або паперовій формі, мають однакову юридичну силу (пункти 36, 45, 46 Порядку).

З урахуванням наведеного, посилання ОСОБА_1 на те, що вона фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не заслуговують на увагу, оскільки належних доказів щодо місця проживання або перебування відповідача, яке у встановленому законом порядку задекларовано/зареєстровано саме за цією адресою матеріали справи не містять.

Натомість навпаки, згідно довідки Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради від 17 травня 2024 року № 21263 ОСОБА_1 знята з реєстрації по АДРЕСА_1 у зв`язку з вибуттям до нового місця проживання з 09 лютого 2021 року (а. с. 21).

Згідно відповіді на запит Чернівецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області від 24 травня 2024 року вих. № 52 ОСОБА_1 зареєстрована в АДРЕСА_2 (а. с. 23).

В ухвалі Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 19 липня 2024 року вірно зазначено, що до набрання чинності Постановою Верховної Ради України № 807-IX,село Березівка відносилось до Чернівецького району Вінницької області.

Рада суддів України у своєму листі № 9рс-466/20 від 22 липня 2020 року зазначила, що до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.

Таким чином дана справа не належить до територіальної юрисдикції Могилів-Подільського міськрайонного суду, а тому її слід передати на розгляд до Чернівецького районного суду Вінницької області.

Отже, з урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області дійшов правильного висновку про передачу справи за підсудністю Чернівецькому районному суду Вінницької області, а доводи апеляційної скарги спростовуються зазначеним вище.

Крім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 19 липня 2024 року та визначити підсудність Вінницькому міському суду Вінницької області.

Статтею 27 ЦПК України визначена підсудність справ за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача.

Статтею 28 ЦПК України визначена підсудність справ за вибором позивача, згідно її частини 8 позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Виключна підсудність визначається статтею 30 ЦПК України, відповідно до частини 1 якої позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Верховний Суд у постанові від 17 листопада 2021 року у цивільній справі № 755/5684/18-ц зазначив, що «із приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Нерухоме майно є особливим об`єктом права власності, оскільки наділене специфічними рисами - сталий зв`язок із землею, особлива цінність, неможливість переміщення без знецінення та зміни її призначення; майнове право на об`єкт нерухомості є складовою частиною такого майна, як об`єкта цивільних прав; виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном; оскільки спір у справі виник з приводу об`єкта нерухомого майна, то спір щодо майнових прав на вказане майно мав би розглядатись судом за місцезнаходженням майна. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 (провадження № 12-73 гс 20).

Отже,за правилами,визначеними процесуальнимзаконом,даний позовпідлягає розглядуіз урахуваннямправил виключноїпідсудності,визначеної статтею30ЦПК України,тобто замісцем знаходженнянерухомого майна,зваживши нате, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Проте, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06 червня 2024 року цивільну справу № 127/15350/24 передано за підсудністю до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області за правилами п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, за яким суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Дана ухвала ні позивачем, ані відповідачем не оскаржена та згідно відомостей з ЄДРСР набрала законної сили 22 червня 2024 року, а тому справа не може бути направлена для розгляду за підсудністю до Вінницького міського суду Вінницької області з урахуванням чинної ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 06 червня 2024 року про передачу справи за підсудністю із Вінницького міського суду Вінницької області до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 та залишення без змін ухвали Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 19 липня 2024 року, оскільки доводи апеляційної скарги правильних висновків суду першої інстанції не спростовують.

На підставі викладеного і керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

Постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 19 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. В. Матківська СуддіІ. В. Міхасішин В. В. Сопрун