Ухвала

від 20.09.2024 по справі 237/2271/22

МАР`ЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 237/2271/22

Провадження № 1-кс/237/498/24

УХВАЛА

іменем України

20.09.24 року м. Курахове

Слідчий суддя

Мар`їнського районного суду Донецької області ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника заявника ОСОБА_4 ,

розглянувши в судовому засіданні клопотання представника заявника ОСОБА_4 , який діє в інтересах ТОВ "СЛАВЛІТ", про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12022050000000668 від 02.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Мар`їнського районного суду Донецької області звернувся представник заявника ОСОБА_4 , який діє в інтересах ТОВ "СЛАВЛІТ", про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12022050000000668 від 02.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.

В своєму клопотанні представник заявника просить скасувати арешт накладений 25.12.2023 року ухвалою слідчого судді Мар`їнського районного суду Донецької області у справі №237/2271/22 на майно товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВЛІТ"(код ЄДРПОУ 31858453), а саме нежитлову будівлю цеху вогнетривкого шамотного припасу (об`єкт житлової нерухомості), загальною площею 4046. кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 289197814141) та земельну ділянку загальною площею 2,6442 га, кадастровий номер 1414100000:01:003:0130, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 269846314141).

Представник заявника зазначає, що 25.12.2023 року, ухвалою слідчого судді Мар`їнського районного суду Донецької області у справі №237/2271/22 задоволено клопотання прокурора про арешт майна в кримінальному провадженні №12022050000000668 від 02.08.2022, за ч. 4 ст. 111-1 КК України, накладено арешт на майно громадянина російської федерації ОСОБА_5 та активи підконтрольних йому комерційних підприємств (Товариств), як бенефіціарному власнику ТОВ «ТД «ФОРЕСТ» (ЄДРПОУ 35192390), ТОВ «ТД «СЛАВКЕРАМ» (ЄДРПОУ 34720792), ТОВ «СЛАВЛІТ» (ЄДРПОУ 31858453), ТОВ «ФОРЕСТ» (ЄДРПОУ 32466473). Зокрема арешт накладено на майно ТОВ «СЛАВЛІТ», а саме на нежитлову будівлю цеху вогнетривкого шамотного припасу (об`єкт житлової нерухомості), загальною площею 4046. кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 289197814141) та земельну ділянку загальною площею 2,6442 га, кадастровий номер 1414100000:01:003:0130, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 269846314141). Вказаною ухвалою визначено вручити копію ухвали прокурору та іншим заінтересованим особам.

23.05.2024 року, ухвалою слідчого судді Мар`їнського районного суду Донецької області у справі №237/2271/22 задоволено клопотання прокурора Маріупольської окружної прокуратури Донецької області про визначення порядку зберігання речових доказів, шляхом виконання ухвали про арешт майна в кримінальному провадженні №12022050000000668 від 02.08.2022 за ознаками ч. 4 ст. 111-1 КК України, визначено порядок зберігання речових доказів шляхом передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів активів громадянина російської федерації ОСОБА_5 та активи підконтрольних йому комерційних підприємств, як бенефіціарному власнику ТОВ «ТД «ФОРЕСТ» (ЄРДПОУ 35192390), ТОВ «ТД «СЛАВКЕРАМ» (ЄРДПОУ 34720792),ТОВ «СЛАВЛІТ» (ЄРДПОУ 31858453), ТОВ «ФОРЕСТ» (ЄРДПОУ 32466473), для здійснення заходів з управління ними. Зокрема арешт накладено на вищенаведене майно ТОВ «СЛАВЛІТ». Визначено вручити копію ухвали прокурору та іншим заінтересованим особам.

Представник заявника зауважив, що особою, прямо заінтересованою у вказаних рішеннях Мар`їнського районного суду Донецької області є товариство з обмеженою відповідальністю "СЛАВЛІТ". Воно є власником арестованих актівів. Саме на його активи (нежитлову будівлю цеху вогнетривкого шамотного припасу та земельну ділянку загальною площею 2,6442 га, кадастровий номер 1414100000:01:003:0130) накладено арешт ухвалою суду від 25.12.2023 року та передано для зберігання Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів активів.

Ані ТОВ "СЛАВЛІТ", ані його посадові особи не є учасниками кримінального провадження №12022050000000668 від 02.08.2022 року. Підприємство жодним чином не було повідомлено про накладення арешту на його майно, копії ухвал Мар`їнського районного суду Донецької області не отримувало. Про наявність ухвал Мар`їнського районного суду Донецької області директор товариства дізнався зі слів представника Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів активів ОСОБА_6 , під час його візіту на територію підприємства 13.08.2024 року.

Ознайомившись зухвалами Мар`їнськогорайонного судуДонецької областівід 25.12.2023року,від 23.05.2024року товариствовважає,що арештна йогомайно накладенобезпідставно,без врахуванняфактичних обставин, з огляду на те, що активами громадянина російської федерації ОСОБА_5 у Товаристві з обмеженою відповідальністю "СЛАВЛІТ" є його внесок в уставний фонд товариства у розмірі 75% (532500,00 грн.) станом на момент внесення(Копія Статуту ТОВ "СЛАВЛІТ" додається). ОСОБА_5 є власником корпоративних прав ТОВ "СЛАВЛІТ". Жодних заборон або обмежень щодо розпорядження громадянином російської федерації ОСОБА_5 своїми корпоративними правами у ТОВ «СЛАВЛІТ» ухвалами Мар`їнського районного суду Донецької області не встановлено. 02.08.2022 року (дати порушення кримінального провадження) дана особа має можливість вільно розпоряджатися своїми активами (корпоративними правами) ТОВ "СЛАВЛІТ".

На думку заявника та його представника вищевказане не відповідає меті, заявленій у клопотанні про накладення арешту.

Основною метою накладення арешту на майно товариства у клопотанні прокурора було зазначено унеможливлення відчуження майна на користь інших осіб, можливості втрати майна, а також забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, збереження речових доказів, проведення судових експертиз. Всупереч, вимозі про накладення арешту на майно ОСОБА_5 , ухвалою Мар`їнського районного суду Донецької області від 25.12.2023 року арешт накладено на майно ТОВ "СЛАВЛІТ"(ЄДРПОУ 31858453): - нежитлову будівлю цеху вогнетривкого шамотного припасу (об`єкт житлової нерухомості), загальною площею 4046. кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 289197814141), - земельну ділянку загальною площею 2,6442 га, кадастровий номер 1414100000:01:003:0130, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 269846314141). Право власності на вказані активи підтверджується договором купівлі-продажу та витягами на право власності, а також Статутом товариства, згідно до статті шостої якого, товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність, у тому числі як вклад до статутного капіталу.

Учасник товариства не має прав щодо розпорядження майном товариства. Всі рішення повязанні з питань розпорядження активів підприємства приймає товариство в особі призначеного керівника(директора). Учасники не мають відособленого права володіння, користування чи розпорядження на окремі обєкти що входять до складу майна товариства (п.6.3 т.6 Статуту).

Тому, арешт накладений на майно юридичної особи, ніяким чином не впливав на можливість розпорядження учасником майном товариства. Накладення судом арешту лише ускладнює роботу товариства, унеможливлює вільне розпорядження активами. Директор ТОВ "СЛАВЛІТ" ОСОБА_7 з 2022 року брав участь у відсічі збоєній агресії російської федерації (Посвідчення УБД серія НОМЕР_1 ). Станом на теперішній час намагається відновити роботу підприємства. Арешт накладений на нежитлові приміщення та земельну ділянку ТОВ «СЛАВЛІТ», перешкоджає нормальній комерційній діяльності товариства, створює негативний інформаціний фон для потенційних партнерів та споживачів продукції.

З огляду на викладене, заявник вважає, що арешт на активи ТОВ "СЛАВЛІТ" накладено необґрунтовано, наразі відсутні підстави для обмеження товариства у праві відчуження, розпорядження та/або користування власним майном.

Прокурор в судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання представника заявника. На думку прокурора, порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається.

Заслухавши думку учасників судового засідання, вивчивши вищенаведені матеріали, слідчий суддя виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до абз. 2 ч.1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням законного представника, якщо він доведе, що в подальшому застосування цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчим суддею встановлено, що 25.12.2023 року, ухвалою слідчого судді Мар`їнського районного суду Донецької області у справі №237/2271/22 задоволено клопотання прокурора про арешт майна в кримінальному провадженні №12022050000000668 від 02.08.2022, за ч. 4 ст. 111-1 КК України, накладено арешт на майно громадянина російської федерації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 , та активи підконтрольних йому комерційних підприємств (Товариств), як бенефіціарному власнику ТОВ «ТД «ФОРЕСТ» (ЄДРПОУ 35192390), ТОВ «ТД «СЛАВКЕРАМ» (ЄДРПОУ 34720792), ТОВ «СЛАВЛІТ» (ЄДРПОУ 31858453), ТОВ «ФОРЕСТ» (ЄДРПОУ 32466473). Зокрема арешт накладено на майно ТОВ «СЛАВЛІТ», а саме на нежитлову будівлю цеху вогнетривкого шамотного припасу (об`єкт житлової нерухомості), загальною площею 4046. кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 289197814141) та земельну ділянку загальною площею 2,6442 га, кадастровий номер 1414100000:01:003:0130, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 269846314141).

23.05.2024 року, ухвалою слідчого судді Мар`їнського районного суду Донецької області у справі №237/2271/22 задоволено клопотання прокурора Маріупольської окружної прокуратури Донецької області про визначення порядку зберігання речових доказів, шляхом виконання ухвали про арешт майна в кримінальному провадженні №12022050000000668 від 02.08.2022 за ознаками ч. 4 ст. 111-1 КК України, визначено порядок зберігання речових доказів шляхом передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів активів громадянина російської федерації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 , та активи підконтрольних йому комерційних підприємств, як бенефіціарному власнику ТОВ «ТД «ФОРЕСТ» (ЄРДПОУ 35192390), ТОВ «ТД «СЛАВКЕРАМ» (ЄРДПОУ 34720792),ТОВ «СЛАВЛІТ» (ЄРДПОУ 31858453), ТОВ «ФОРЕСТ» (ЄРДПОУ 32466473), для здійснення заходів з управління ними у порядку та на умовах, визначених статтею 100 КПК України, статей 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», активів, на які у кримінальному провадженні накладено арешт, та які визнані речовими доказами. Зокрема арешт накладено на майно ТОВ «СЛАВЛІТ», а саме на нежитлову будівлю цеху вогнетривкого шамотного припасу (об`єкт житлової нерухомості), загальною площею 4046. кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 289197814141) та земельну ділянку загальною площею 2,6442 га, кадастровий номер 1414100000:01:003:0130, розташовану за адресою: Донецька обл., м. Слов`янськ, вулиця Краматорська, 54 (реєстраційний номер майна: 269846314141).

Станом на вересень 2024 року, жодній посадовій(службовій) особі товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВЛІТ" не повідомлено про підозру в межах цього кримінального провадження. Тобто за два роки досудового слідства не орган розслідування не встановив в діях службових осіб ТОВ "СЛАВЛІТ" навіть ознак злочину, передбаченого ч.4 ст.111-1 КК України". Водночас, весь цей час (з моменту накладення арешту на майно ТОВ "СЛАВЛІТ"), громадянин ОСОБА_8 мав можливість відчуження своєї частки 75% у корпоративних правах ТОВ "СЛАВЛІТ" іншим особам.

Ухвалою суду від 25.12.2023 року арешт було накладено саме на майно ТОВ "СЛАВЛІТ", а не корпоративні права особи, підозрюваної у вчиненні злочину. Але за цей час громадянин ОСОБА_8 не відчужив своєї частки у ТОВ "СЛАВЛІТ". Таким чином, обставини, які слугували підставами для накладення арешту наразі відсутні. Подальше обмеження ТОВ "СЛАВЛІТ" у користуванні, розпорядженні своїм майном є необґрунтованим втручанням в його господарську діяльність та не відповідає завданням кримінального провадження.

З пояснень наданих суду вбачається наступне.

За матеріалами досудового розслідування ОСОБА_5 є громадянином російської федерації. Однак, вказана особа з 2003 року офіційно проживає в Україні та має довідку на постійне проживання.

Матеріали досудового слідства не містять відомостей щодо можливої протиправної діяльності саме товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВЛІТ" або його посадових(службових)осіб. Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 02.08.2022 №12022050000000668 про внесення відомостей про ЄРДР не містить відомостей про ТОВ "СЛАВЛІТ".

Клопотання прокурора про арешт майна від 13.12.2023 року та клопотання прокурора про визначення порядку зберігання речових доказів, шляхом виконання ухвали про арешт майна від 11.01.2024 року, також не містять відомостей про можливу протиправну діяльність посадових осіб ТОВ "СЛАВЛІТ".

Таким чином, матеріали досудового слідства не містять відомостей щодо можливих правопорушень, вчинених посадовими особами ТОВ "СЛАВЛІТ".

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт накладений на майно юридичної особи, ніяким чином не впливав на можливість розпорядження учасником майном товариства. Накладення судом арешту лише ускладнює роботу товариства, унеможливлює вільне розпорядження активами.

Директор ТОВ "СЛАВЛІТ" ОСОБА_7 з 2022 року брав участь у відсічі збоєній агресії російської федерації (Посвідчення УБД серія НОМЕР_1 ). Станом на теперішній час намагається відновити роботу підприємства. Арешт накладений на нежитлові приміщення та земельну ділянку ТОВ «СЛАВЛІТ», перешкоджає нормальній комерційній діяльності товариства, створює негативний інформаціний фон для потенційних партнерів та споживачів продукції.

Згідно до ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Відповідно до ст. 5 Господарського кодексу України правовий господарський порядок в Україні формується на основі оптимального поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб`єктів господарювання та державного регулювання макроекономічних процесів, виходячи з конституційної вимоги відповідальності держави перед людиною за свою діяльність та визначення України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави. Конституційні основи правового господарського порядку в Україні становлять:… забезпечення державою захисту прав усіх суб`єктів права власності і господарювання; право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; визнання усіх суб`єктів права власності рівними перед законом, непорушності права приватної власності, недопущення протиправного позбавлення власності; економічна багатоманітність, право кожного на підприємницьку діяльність, не заборонену законом, визначення виключно законом правових засад і гарантій підприємництва; забезпечення державою захисту конкуренції у підприємницькій діяльності, недопущення зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірного обмеження конкуренції та недобросовісної конкуренції, визначення правил конкуренції та норм антимонопольного регулювання виключно законом; визнання і дія в Україні принципу верховенства права. На підставі ст.6 Господарського кодексу України загальними принципами господарювання в Україні є: забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб`єктів господарювання; свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв`язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; захист національного товаровиробника; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Відповідно до ч. 2 ст.173КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, зокрема, повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Підставою для арешту майна повинні бути достатні підстави вважати, що вищевказане майно є, або може бути знаряддям злочину та зберегти на собі його сліди або містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Згідно до частини 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України" від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано. Згідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 3 червня 2016 року №5 «Про судову практику у справах про зняття арешту з майна» передбачено, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Відсутні підстави для обмеження товариства у праві відчуження, розпорядження та/або користування власним майном, слідчій суддя вважає, що є достатні підстави у скасуванні арешту на вищевказане майно.

Керуючись ст.ст.131-132,172-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Задовольнити клопотанняпроскасування арештумайна в кримінальномупровадженні №12022050000000668від 02.08.2022,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.111-1КК УкраїниКК України.

Скасувати арешт накладений 25.12.2023 року ухвалою слідчого судді Мар`їнського районного суду Донецької області у справі №237/2271/22 на майно товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВЛІТ"(код ЄДРПОУ 31858453): - нежитлову будівлю цеху вогнетривкого шамотного припасу (об`єкт житлової нерухомості), загальною площею 4046. кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 289197814141); - земельну ділянку загальною площею 2,6442 га, кадастровий номер 1414100000:01:003:0130, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 269846314141).

Ухвала є остаточною та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_9

Дата документу 20.09.24