Рішення

від 10.09.2024 по справі 372/994/23

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/994/23

Провадження № 2-107/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2024 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Сташків Т.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ленди С.О.,

позивача - приватного виконавця Гненного Д.А., що діє в інтересах ОСОБА_1 ,

представника третьої особи- ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Геліос», Товариство з обмеженою відповідальністю «Укравтотрейд-Групп», Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоконсул», про визнання недійсними договорів купівлі-продажу транспортних засобів та визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами,

ВСТАНОВИВ:

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Д`яченко Євгеній Станіславович (далі позивач, Приватний виконавець Д`яченко Є.С.), який, на підставі ч. 2 ст. 4 та ч. 4 ст. 42 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), діє в інтересах ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ), звернувся до суду з позовомдо ОСОБА_3 (далі відповідач-1, ОСОБА_3 ), ОСОБА_4 (далі відповідач-2, ОСОБА_4 ), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Геліос» (далі третя особа-1, ТОВ «ФК «Геліос»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Укравтотрейд-Групп» (далі третя особа-2, ТОВ «Укравтотрейд-Групп»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоконсул» (далі третя особа-3, ТОВ «Автоконсул»), у якому просить:

- визнати недійсними: договір купівлі-продажу транспортного засобу № 7502/20/007608 від 26.12.2020 року, укладений між ОСОБА_4 та ТОВ «Автоконсул», діючого від імені та в інтересах ОСОБА_3 ; договір купівлі-продажу транспортного засобу № 7849/21/007243 від 04.01.2021 року, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Укравтотрейд-Групп», діючого від імені та в інтересах ОСОБА_4 ; визначити частку ОСОБА_1 у розмірі 1/2 частина легкового автомобіля марки MERCEDES-BENZ, модель SL 400, тип кузова: легковий/кабріолет-В-загальний, номер шасі (VIN-код): НОМЕР_1 , № двигуна: НОМЕР_2 , об`єм двигуна 2996 см куб., номерні знаки: НОМЕР_3 , яким ОСОБА_1 володіє на праві спільної сумісної власності із дружиною ОСОБА_3 ;

- визнати недійсними: договір купівлі-продажу транспортного засобу № 7502/20/007609 від 26.12.2020 року, укладений між ОСОБА_4 та ТОВ «Автоконсул», діючого від імені та в інтересах ОСОБА_3 ; договір купівлі-продажу транспортного засобу № 7849/21/007244 від 04.01.2021 року, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Укравтотрейд-Групп», діючого від імені та в інтересах ОСОБА_4 ; визначити частку ОСОБА_1 у розмірі 1/2 частина легкового автомобіля марки MERCEDES-BENZ, модель G 63 AMG, 2013 року випуску, тип кузова: легковий-загальний універсал-В, номер шасі (VIN-код): НОМЕР_4 , № двигуна: НОМЕР_5 , об`єм двигуна 5461 см куб., номерні знаки: НОМЕР_6 , яким ОСОБА_1 володіє на праві спільної сумісної власності із дружиною ОСОБА_3 ;

- визнати недійсними: договір купівлі-продажу транспортного засобу № 7502/20/007606 від 26.12.2020 року, укладений між ОСОБА_4 та ТОВ «Автоконсул», діючого від імені та в інтересах ОСОБА_3 ; договір купівлі-продажу транспортного засобу № 7849/21/007242 від 04.01.2021 року, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Укравтотрейд-Групп», діючого від імені та в інтересах ОСОБА_4 ; визначити частку ОСОБА_1 у розмірі 1/2 частина легкового автомобіля марки LEXUS, модель LX 570, тип кузова: легковий-загальний універсал-В, номер шасі (VIN-код): НОМЕР_7 , № двигуна: НОМЕР_8 , об`єм двигуна 5663 см куб., номерні знаки: НОМЕР_9 , яким ОСОБА_1 володіє на праві спільної сумісної власності із дружиною ОСОБА_3 ; судові витрати у повному обсязі покласти на відповідачів.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що на виконанні у Приватного виконавця Д`яченка Є.С. перебуває виконавче провадження № 63571975, відкрите 11.11.2020 року на виконання виконавчого листа № 2-2725/2011 від 13.11.2013 року, виданого для примусового виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.05.2013 року у справі № 2-2725/2011 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованості в розмірі 45411984,35 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06.06.2016 року у справі № 2-2725/2011 замінено особу стягувача у виконавчому провадженні з ПАТ «Кредитпромбанк» на ПАТ «Дельта банк» у зв`язку з відступленням ПАТ «Кредитпромбанк» прав вимоги за кредитним договором та договором поруки на користь ПАТ «Дельта банк».

У подальшому, у зв`язку з відступленням ПАТ «Дельта банк» прав вимоги за кредитним договором та договором поруки на користь ТОВ «ФК «Геліос», ухвалами Дніпровського районного суду м. Києва від 14.08.2020 року та від 22.10.2020 року у справі № 2-2725/2011 замінено особу стягувача у виконавчому провадженні та у виконавчому листі з ПАТ «Дельта банк» на ТОВ «ФК «Геліос».

У вказаному виконавчому провадженні боржником ОСОБА_1 не вчинено жодних дій на погашення боргу, не виконано вимоги виконавця, не подано інформацію і документи про доходи та майно боржника, у тому числі про майно, яким він спільно володіє з іншими особами, інформацію про рахунки у банках чи інших фінансових установах та про кошти, розміщені на них, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

На дату подання даного позову до суду коштів на рахунках боржника недостатньо для виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.05.2013 року у справі № 2-2725/2011; майно, зареєстроване за боржником, та тварини, що належать боржнику і знаходяться в розшуку, не розшукано; виявленого майна недостатньо для задоволення вимог стягувача; боржник ухиляється від виконання рішення суду, що підтверджується також ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 09.03.2021 року у справі № 2-2725/2011, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 26.01.2021 року, та постановою Київського апеляційного суду від 24.11.2021 року у цій же справі.

В рамках виконавчого провадження встановлено, що 20.12.2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено шлюб.

У власності подружжя перебувають, зокрема: легковий автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель SL 400, тип кузова: легковий/кабріолет-В-загальний, номер шасі (VIN-код): НОМЕР_1 , № двигуна: НОМЕР_2 , об`єм двигуна 2996 см куб., державний номерний знак: НОМЕР_3 ; легковий автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель G 63 AMG, тип кузова: легковий/універсал-В-загальний, номер шасі (VIN-код): НОМЕР_4 , № двигуна: НОМЕР_5 , об`єм двигуна 5461 см куб., державний номерний знак: НОМЕР_6 ; легковий автомобіль марки LEXUS, модель LX 570, тип кузова: легковий/універсал-В-загальний, номер шасі (VIN-код): НОМЕР_7 , № двигуна: НОМЕР_8 , об`єм двигуна 5663 см куб., державний номерний знак: НОМЕР_9 .

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 14.06.2022 року у справі № 2-2725/11 задоволено подання приватного виконавця та визначено частку ОСОБА_1 у вищевказаних автомобілях.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 07.12.2022 року у справі № 2-2725/11 скасовано ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 14.06.2022 року, а подання приватного виконавця залишено без розгляду, оскільки має місце спір про право, що має вирішуватись в порядку позовного провадження.

Приватному виконавцю Д`яченку Є.С. стало відомо, що спірні автомобілі були відчужені ОСОБА_3 за підтримки і погодженням Білого А.П. на користь пов`язаної особи ОСОБА_4 , та через десять днів, але вже після укладення між подружжям ОСОБА_5 шлюбного договору повернуто у власність ОСОБА_3 .

Приватний виконавець Д`яченко Є.С. вважає, що відповідач-1 та відповідач-2 уклали договори купівлі-продажу транспортних засобів з очевидно недобросовісною метою та зловживаючи правами стосовно стягувача, оскільки укладені договори купівлі-продажу транспортних засобів порушують майнові інтереси стягувача і направлені на недопущення звернення стягнення на майно боржника, яким він спільно володіє з відповідачем-1 як другим з подружжя. Отже, вищевказані договори купівлі-продажу транспортних засобів є фраудаторними правочинами, які вчинені на шкоду стягувачу. Фактичний статус володіння та користування транспортними засобами не змінився, оскільки вони залишились в сім`ї подружжя ОСОБА_5 , зареєстровані за ОСОБА_3 , але така реєстрація здійснена вже після посвідчення 29.12.2020 року між подружжям шлюбного договору. Таким чином, метою операцій з відчуження автомобілів на 10 днів було виключно повторне юридично оформлене набуття ОСОБА_3 та реєстрація транспортних засобів таким чином, щоб майно вважалось набутим ОСОБА_3 вже після укладення шлюбного договору, та, відповідно, підпало під категорію особистої приватної власності ОСОБА_3 .

Приватний виконавець Д`яченко Є.С. зазначає, що пов`язаність відповідачів між собою свідчить про те, що відповідач-2 проживає і зареєстрована в квартирі, що є особистою приватною власністю відповідача-1, та у якій відповідач-1 також була зареєстрована до лютого 2021 року (тобто, після укладення оспорюваних правочинів).

Посилаючись на зазначені обставини, на підставі ст.ст. 202, 203, 215, 234, 368 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ст.ст. 60, 63, 70 Сімейного кодексу України (далі СК України), ч. 4 ст. 9, ч. 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», приватний виконавець звернувся до суду з указаним позовом.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 06.04.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в порядку загального позовного провадження у справі за позовом Приватного виконавця Д`яченка Є.С., що діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ТОВ «ФК «Геліос», ТОВ «Укравтотрейд-Групп», ТОВ «Автоконсул», про визнання недійсними договорів купівлі продажу транспортних засобів та про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, та призначено у справі підготовче судове засідання на 05.05.2022 року.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 29.06.2023 року у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 ,Приватного виконавця Д`яченка Є.С., третя особа ТОВ «ФК «Геліос», про визначення часток відмовлено та повернуто позивачу.

24.07.2023 року до суду надійшли письмові пояснення ТОВ «ФК «Геліос», у яких третя особа-1 просить відмовити у повному обсязі в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залишення без розгляду позовної заяви Приватного виконавця Д`яченка Є.С. Крім того, у поясненнях третя особа-1 зазначає, що відповідачі є пов`язаними особами, оскільки у 2018 році подружжям ОСОБА_6 подаровано ОСОБА_3 квартиру у м. Києві, що підтверджується копією договору про дарування квартири від 03.08.2018 року, зареєстрованого за № 1020 та копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; станом на лютий 2021 року ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою даної квартири: АДРЕСА_1 . На час укладення спірних договорів ОСОБА_4 була зареєстрована в зазначеній квартирі. Указане свідчить про те, що відчуження ОСОБА_3 спірних автомобілів ОСОБА_4 є удаваним, оскільки договори купівлі-продажу укладались для приховання майна від приватного виконавця з метою уникнення звернення стягнення на частку у вказаних автомобілів

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 29.09.2023 рокуу задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Грушка Олексія Олександровича про залишення позову без розгляду відмовлено.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 29.09.2023 року зупинено провадження у даній цивільній справі до набрання законної сили рішенням у цивільній справі № 2-2725/2011 за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, заінтересовані особи: ТОВ «ФК «Геліос», Відкрите акціонерне товариство «Агромаш», Приватний виконавець Д`яченко Є.С.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 29.09.2023 року у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 ,Приватного виконавця Д`яченка Є.С., третя особа ТОВ «ФК «Геліос», про визначення часток відмовлено та повернуто позивачу.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 05.02.2024 року поновлено провадження у даній цивільній справі та призначено у справі підготовче судове засідання на05.03.2024 року.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 05.03.2024 року залучено приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича (далі - Приватний виконавець Гненний Д.А.) до участі у справі № 372/994/23 у якості представника інтересів ОСОБА_1 на правах заявника позову.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 21.03.2024 рокузакрито підготовче провадження у цивільній справі за позовомПриватного виконавця Гненного Д.А., що діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ТОВ «ФК «Геліос», ТОВ «Укравтотрейд-Групп», ТОВ «Автоконсул», про визнання недійсними договорів купівлі продажу транспортних засобів та визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні на01.05.2024 року.

18.07.2024 року до суду надійшли пояснення ТОВ «ФК «Геліос», в яких зазначено, що ОСОБА_3 не мала повноважень на укладення правочину за відсутності згоди боржника, оскільки майно боржника арештоване та його згода є нікчемним правочином. Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» на виконавців судових рішень покладено обов`язок вживати заходи із оскарження правочинів, укладених боржниками, якщо такі правочини призвели до неможливості задовольнити вимоги стягувача за рахунок такого відчуженого майна. Позовні вимоги у даній справі є законними та спрямованими на захист прав і майнових інтересів боржника, з метою недопущення незаконного позбавлення ОСОБА_1 майнових активів, за рахунок яких боржник мав би виконати власні обов`язки за виконавчим листом по справі № 2-2725/2011.

Позивач - Приватний виконавець Гненний Д.А., що діє в інтересах ОСОБА_1 , у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Геліос»- Микитенко О.В., у судовому засіданні позовні вимоги просила задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представники третіх осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтотрейд-Групп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоконсул», не з`явились у судове засідання, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було пред`явлено на виконання виконавчий лист № 2-2725/2011, виданий 13.11.2013 року Дніпровським районним судом м. Києва для примусового виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.05.2013 року у справі № 2-2725/2011 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ВАТ «Агромаш» на користь ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованості в розмірі 45411984,35 грн. 30.12.2013 року відкрито виконавче провадження № 41386995.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06.06.2016 року у справі № 2-2725/2011 замінено сторону виконавчого провадження стягувача ПАТ «Кредитпромбанк» на ПАТ «Дельта банк» у виконавчому провадженні № 41386995 від 30.12.2013 року.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренком С.В. від 28.09.2020 року виконавчий лист № 2-2725/2011, виданий 13.11.2013 року Дніпровським районним судом м. Києва, повернуто стягувачу.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22.10.2020 року у справі № 2-2725/2011 замінено ПАТ «Дельта банк» як стягувача у виконавчому листі Дніпровського районного суду м. Києва від 13.11.2013 року у справі № 2-2725/2011 його процесуальним правонаступником - ТОВ «ФК «Геліос».

11.11.2020 року ТОВ «ФК «Геліос» пред`явило вказаний виконавчий лист до виконання повторно.

Постановою Приватного виконавця Д`яченка Є.С. від 11.11.2020 року відкрито виконавче провадження № 63571975 з примусового виконання виконавчого листа №2-2725/11, виданого 13.11.2013 року Дніпровським районним судом міста Києва.

Постановою Приватного виконавця Д`яченка Є.С. від 11.11.2020 року накладено арешт на все нерухоме та рухоме майно боржника, в тому числі, але не виключно транспортні засоби, спеціалізовану техніку, судна, маломірні судна, цінні папери, майнові права, частки у статутних фондах господарських товариств, тварин, грошові кошти, що знаходяться на рахунках в банківських установах, грошові кошти та/або майно, що знаходиться в індивідуальних банківських сейфах, що належить боржнику.

Постановою Приватного виконавця Д`яченка Є.С. від 11.11.2020 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на усіх рахунках боржника, в усіх філіях, відділеннях, регіональних управліннях в банківських установах.

В ході виконавчого провадження № 63571975 Приватним виконавцем Д`яченком Є.С. вчинялися дії, спрямовані на виявлення майна боржника, на яке може бути звернено стягнення, заходи примусового виконання рішення.

ПостановоюПриватного виконавця Гненного Д.А. від 12.01.2024 року прийнято напримусове виконаннявиконавчий лист№ 2-2725/2011,виданий 13.11.2013року Дніпровськимрайонним судомм.Києва дляпримусового виконаннярішення Дніпровськогорайонного судум.Києва від23.05.2013року усправі №2-2725/2011про стягненняз ОСОБА_1 заборгованості накористь ТОВ«ФК «Геліос»,відкрито виконавчепровадження №73823878 з виконання вказаного виконавчого листа.

Згідно з інформацією з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб (№ витягу 00028531440 від 13.11.2020 року) 20.12.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 (прізвище після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_8 ), актовий запис № 1995.

Відповідно до даних Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в м. Києві від 27.11.2020 року станом на 26.11.2020 року за ОСОБА_3 зареєстровані такі транспортні засоби: облікова картка № НОМЕР_10 від 16.08.2017 року: власник ОСОБА_3 ; попередній власник ОСОБА_3 , державний номерний знак НОМЕР_6 , автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель G 63 AMG, 2013 року випуску, номер кузова: НОМЕР_4 , № двигуна: НОМЕР_5 , об`єм двигуна 5461 см куб., дата первинної реєстрації - 16.05.2013 року; облікова картка № НОМЕР_11 від 18.09.2018 року: власник ОСОБА_3 ; попередній власник ОСОБА_3 , державний номерний знак НОМЕР_9 , автомобіль марки LEXUS, модель LX 570, номер шасі: НОМЕР_7 , № двигуна: НОМЕР_8 , об`єм двигуна 5663 см куб., дата первинної реєстрації - 18.09.2018 року; облікова картка № НОМЕР_12 від 14.07.2020 року: власник - ОСОБА_3 ; попередній власник ОСОБА_3 , державний номерний знак НОМЕР_3 , автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель SL 400, номер кузова: НОМЕР_1 , № двигуна: НОМЕР_2 , об`єм двигуна 2996 см куб., дата первинної реєстрації - 23.05.2018 року.

Зазначені транспортні засоби набуті подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у період шлюбу та на них розповсюджується презумпція спільності майна подружжя.

Відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу № 7502/20/007608 від 26.12.2020 року, укладеного між ОСОБА_4 (покупець) та ТОВ «Автоконсул» (продавець), діючим від імені та в інтересах ОСОБА_3 (договір комісії № 7502/20/007608 від 26.12.2020 року), продавець зобов`язується передати у власність покупцеві транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, модель SL 400 кабріолет-В, 2016 року випуску.

Згідно з договором купівлі-продажу транспортного засобу № 7849/21/007243 від 04.01.2021 року, укладеним між ОСОБА_3 (покупець) та ТОВ «Укравтотрейд-Групп» (продавець), діючим від імені та в інтересах ОСОБА_4 (договір комісії № 7849/21/007243 від 04.01.2021 року), продавець зобов`язується передати у власність покупцеві транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, модель SL 400 кабріолет-В, 2016 року випуску.

Відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу № 7502/20/007609 від 26.12.2020 року, укладеного між ОСОБА_4 (покупець) та ТОВ «Автоконсул» (продавець), діючим від імені та в інтересах ОСОБА_3 (договір комісії № 7502/20/007609 від 26.12.2020 року), продавець зобов`язується передати у власність покупцеві транспортний засіб MERCEDES-BENZ, модель G 63 AMG універсал-В.

Відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу № 7849/21/007244 від 04.01.2021 року, укладеного між ОСОБА_3 (покупець) та ТОВ «Укравтотрейд-Групп» (продавець), діючим від імені та в інтересах ОСОБА_4 (договір комісії № 7849/21/007244 від 04.01.2021 року), продавець зобов`язується передати у власність покупцеві транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, модель G 63 AMG універсал-В.

Відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу № 7502/20/007606 від 26.12.2020 року, укладеного між ОСОБА_4 (покупець) та ТОВ «Автоконсул» (продавець), діючим від імені та в інтересах ОСОБА_3 (договір комісії № 7502/20/007606 від 26.12.2020 року), продавець зобов`язується передати у власність покупцеві транспортний засіб марки LEXUS, модель LX 570 універсал-В.

Згідно з договором купівлі-продажу транспортного засобу № 7849/21/007242 від 04.01.2021 року, укладеним між ОСОБА_3 (покупець) та ТОВ «Укравтотрейд-Групп» (продавець), діючим від імені та в інтересах ОСОБА_4 (договір комісії № 7849/21/007242 від 04.01.2021 року), продавець зобов`язується передати у власність покупцеві транспортний засіб марки LEXUS, модель LX 570 універсал-В.

Відповідно до даних Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів станом на 11.11.2020 року, 12.01.2021 року, 26.02.2021 року, 01.03.2021 року за боржником ОСОБА_1 зареєстровані транспортні засоби відсутні.

За загальним правилом ст.ст.15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно дост. 129-1 Конституції Українисудове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

За положеннями ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження»заходами примусового виконання рішень є, зокрема: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Згідно з ч. 1ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 5ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження»у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувана, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника.

Згідно з ч. 6ст. 48 цього Закону у разі, якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

За приписами ст. 443 ЦПК Українипитання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.

Частиною 6ст.48Закону України«Про виконавчепровадження» таст. 433 ЦПК Україниврегульовано процедуру звернення стягнення на майно боржника, яким він володіє спільно з іншими особами у виконавчому провадженні.

На підставі вказаних норм права Приватний виконавець Д`яченко Є.С. звертався до суду з поданням про визначення частки майна боржника ОСОБА_1 .

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 14.06.2022 року у справі № 2-2725/2011подання Приватного виконавця Д`яченка Є.С. про визначення частки майна боржника у майні, яким він спільно з іншими особами, задоволено. Визначено, що частка майна боржника ОСОБА_1 у рухомому майні: легковий автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель G 63 AMG, тип кузова легковий/універсал-В-загальний, VIN НОМЕР_4 , № двигуна НОМЕР_5 , об`ємом 5 461 см куб., д.н.з. НОМЕР_6 , що належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , складає 1/2 частку. Визначено, що частка майна боржника ОСОБА_1 у рухомому майні: легковий автомобіль марки LEXUS, модель LX570, тип кузова легковий/універсал-В-загальний, VIN НОМЕР_7 , № двигуна НОМЕР_8 , об`ємом 5 663 см куб., д.н.з. НОМЕР_9 , що належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , складає 1/2 частку. Визначено, що частка майна боржника ОСОБА_1 у рухомому майні: легковий автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель SL400, тип кузова легковий/кабріолет-В-загальний, VIN НОМЕР_1 , № двигуна НОМЕР_2 , об`ємом 2 996 см куб., д.н.з. НОМЕР_3 , що належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , складає 1/2 частку.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 07.12.2022 року у справі № 2-2725/2011ухвалу Дніпровського районного суду м. Києву від 14.06.2022 року скасовано і ухвалено нове судове рішення. Подання Приватного виконавця Д`яченка Є.С. про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, залишено без розгляду.

Постановляючи ухвалу від 07.12.2022 року, Київський апеляційний суд дійшов висновку про наявність у даній справі спору про право, у зв`язку з чим справа підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 року у справі№ 2-591/11 містяться правові висновки, що відповідно до положень ч. 4 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження»укладення протягомстроку,зазначеного вчастині третійцієї статті,правочину щодо майна боржника, який призвів до неможливості задовольнити вимоги стягувача за рахунок такого майна, є підставою для визнання такого правочину недійсним.

В юридичній науці та судовій практиці договори, дії, бездіяльність та рішення органів, що вчиняються з метою завдати шкоди кредитору і така мета досягнута, називаютьфраудаторними правочинами.

Правочин, вчинений боржником у період виникнення у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину як такого, що вчинений боржником на шкоду кредиторам.

Порядок вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах, спрямований на розв`язання суто процесуальних суперечок та здійснення судового контролю за ключовими аспектами виконавчого провадження, при цьому спір, що існував між боржником та стягувачем, вже вирішений судовим рішенням, що виконується.

Як встановлено ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»виконавець зобов`язаний вживати передбачених цимЗакономзаходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Між тим,фраудаторний правочин укладається боржником у період проведення виконавчого провадження з метою виведення свого майна з-під стягнення.

У зв`язкуз наведенимта зурахуванням відкритоговиконавчого провадженнявиникає питання щодо порядку звернення до суду щодо визначення частки боржника у спільному майні(позовне провадження, подання державного виконавця).

Розгляд подання державного чи приватного виконавця за правиламистатті 443 ЦПК Українине забезпечує учасникам судового провадження дієву, реальну можливість надання суду своїх доказів та аргументів, як того вимагає пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободза наявності спору про право.

Виконавець вправі звернутися до суду з поданням про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, незалежно від того, чи відсутній спір про право, чи він наявний.

Водночас в останньому випадку виконавець звертається з таким позовом в порядку позовного провадження.

В аспекті гарантування на конституційному рівні права кожного на судовий захист та забезпечення державою виконання судового рішення відсутність у виконавця окремо визначеного повноваження звертатися до суду із позовною заявою про оспорення фраудаторного правочину, вчиненого боржником на шкоду кредитору, не повинна перешкоджати реалізації права цього кредитора на виконання судового рішення.

Покладення тягаря щодо повернення майна боржника (спонукання до оспорення фраудаторного правочину, тобто ініціювання наступних судових процесів) на кредитора, який уже виграв попередній судовий процес щодо стягнення суми боргу і правомірно очікує від Держави вчинення усіх можливих дій на забезпечення виконання судового рішення компетентними органами, нівелює сутність конституційного права кредитора на судовий захист та суперечить положеннямст.ст. 3,8, ч.ч. 1, 2 ст.55, ч.ч. 1, 2 ст.129-1Конституції України. Обов`язок ініціювання будь-якого наступного судового процесу з метою виконання попереднього судовогорішення Законом України «Про виконавче провадження»покладено на компетентні органи, уповноважені Державою на забезпечення виконання судових рішень, а не на кредитора, який правомірно очікує від Держави належного виконання остаточного судового рішення про стягнення боргу.

Повноваження виконавця на звернення з позовною заявою про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, в порядку позовного провадження є повноваженням звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч. 2 ст.4, ч. 4 ст.42 ЦПК України),в томучисліза позовомпро визнаннянедійсним правочинущодомайна боржника,який призвівдо неможливостізадовольнити вимогистягувача зарахунок такогомайна (оспоренняфраудаторного правочину).

Враховуючи наведені норми права, висновки Великої Палати Верховного Суду та висновки Київського апеляційного суду в ухвалі від 07.12.2022 року у справі № 2-2725/2011, Приватний виконавець Д`яченко Є.С. звернувся до суду з даним позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу вищевказаних транспортних засобів та визначення частки боржника ОСОБА_1 у цьому майні в розмірі 1/2 частин легкових автомобілів, якими ОСОБА_1 володіє на праві спільної сумісної власності із дружиною ОСОБА_3 .

Так, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 09.03.2021 року у справі № 2-2725/2011, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 26.04.2021 року, подання Приватного виконавця Д`яченка Є.С. про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України задоволено. Тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 до виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 13.11.2013 року у справі № 2-2725/11.

У вказаних судових рішеннях судами встановлено, що сукупність наведених у поданні приватним виконавцем фактів дають підстави для висновку про те, що будучи обізнаним про наявність зобов`язання за рішенням суду та маючи всі реальні можливості виконати цей обов`язок, боржник свідомо його не виконує за відсутності будь-яких незалежних від нього об`єктивних обставин. При цьому, фактичних обставин, викладених у поданні, скаржник не спростовує, не наводить аргументів на спростування твердження приватного виконавця про ухилення від виконання зобов`язання, не вказує на обґрунтовані обставини та причини, за яких зобов`язання за рішенням суду залишається невиконаним протягом восьми років, а також не заперечує реальну можливість виконати це зобов`язання.

Ухиленням від виконання рішення є така поведінка боржника, якою він створює різного роду перешкоди, а державний чи приватний виконавець або стягувач мусить залучати власні можливості для примусового виконання рішення суду. При цьому, такі перешкоди боржник може розпочати вчиняти ще до моменту ухвалення рішення у справі або, навіть, до подання позову, завчасно передбачаючи настання зобов`язальних наслідків.

Наведені приватним виконавцем в поданні факти дають підстави вважати про ухилення боржника від виконання зобов`язання за рішенням Дніпровського районного суду міста Києва у справі № 2-2725/2011 від 23.05.2013 року, на виконання якого 13.11.2013 року видано виконавчий лист.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 23.08.2021 року у справі № 2-2725/2011 заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України залишено без задоволення.

Постановою Київського апеляційного суду від 24.11.2021 року ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 23.08.2021 року залишено без змін.

У вказаній постанові від 24.11.2021 року апеляційний суд врахував, що постановою Київського апеляційного суду від 26.04.2021 року у справі № 2-2725/2011 встановлено, що сукупність наведених у поданні приватним виконавцем фактів дає підстави для висновку, що будучи обізнаним про наявність зобов`язання за рішенням суду та маючи всі реальні можливості виконати цей обов`язок, боржник ОСОБА_1 свідомо його не виконує за відсутності будь-яких незалежних від нього об`єктивних обставин.

З огляду на зазначене, суд враховує встановлені судовими рішеннями обставини, зокрема, що боржник ОСОБА_1 свідомо ухиляється від виконання рішення суду за відсутності будь-яких незалежних від нього об`єктивних обставин.

Крім того,суд враховуєвстановлені судамиобставини у справі№ 755/799/21.

Так, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 26.01.2022 року у справі № 755/799/21, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 13.09.2022 року, у задоволенні позову ТОВ «ФК «Геліос» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа: Приватний виконавець Д`яченко Є.С., про виділ частки зі спільного майна та звернення стягнення на майно відмовлено.

У вказаних судових рішеннях судами встановлено, що спірні автомобілі придбаніта зареєстрованіна ім`я ОСОБА_3 після реєстраціїшлюбу з ОСОБА_1 та доукладення шлюбногодоговору (29.12.2020року).При цьому,доказів напідтвердження того,що зазначеніавтомобілі булипридбані заособисті кошти ОСОБА_3 ,матеріали справине містять.Враховуючи наведене,суди дійшливисновку,що спірніавтомобілі єспільною сумісноювласністю подружжяі їхчастки уцьому майніє рівними.Посилання скаржникана те,що спірніавтомобілі булипридбані скаржникомпісля укладенняшлюбного договору,спростовується данимиРСЦ ГСЦМВС вм.Києві від27.11.2020року.Посилання скаржникана те,що спірніавтомобілі булипридбані скаржникомза їїособисті кошти,отримані неюв позикудо укладенняшлюбу з ОСОБА_1 ,не підтверджуєтьсянаявними вматеріалах справидоказами. За таких обставин, відповідачкою не доведено придбання нею спірних автомобілів 05.01.2021 року та не розповсюдження щодо цього майна режиму спільної сумісної власності у зв`язку з укладенням шлюбного договору. Придбання спірних автомобілів за власні кошти і відповідно не віднесення їх до спільної сумісної власності подружжя відповідачами також не доведено, тож презумпції спільності майна не спростовано. Ураховуючи, що зі змісту облікових карток на автомобілі вбачається, що вони придбані та зареєстровані на ім`я відповідачки ОСОБА_3 (16.08.2017, 02.09.2018, 14.07.2020) після реєстрації шлюбу з ОСОБА_1 (20.12.2013 року) та до укладення шлюбного договору, суди дійшли висновку, що спірні автомобілі є спільною сумісною власністю подружжя і їх частки у цьому майні є рівними.

Згіднозі ст.355ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

За змістомст.368ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 60 СК Українивизначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

З оглядуна зазначене,у власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували, зокрема: легковий автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель SL 400, тип кузова: легковий/кабріолет-В-загальний, номер шасі (VIN-код): НОМЕР_1 , № двигуна: НОМЕР_2 , об`єм двигуна 2996 см куб., державний номерний знак: НОМЕР_3 ; легковий автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель G 63 AMG, тип кузова: легковий/універсал-В-загальний, номер шасі (VIN-код): НОМЕР_4 , № двигуна: НОМЕР_5 , об`єм двигуна 5461 см куб., державний номерний знак: НОМЕР_6 ; легковий автомобіль марки LEXUS, модель LX 570, тип кузова: легковий/універсал-В-загальний, номер шасі (VIN-код): НОМЕР_7 , № двигуна: НОМЕР_8 , об`єм двигуна 5663 см куб., державний номерний знак: НОМЕР_9 .

Встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу № 7502/20/007608 від 26.12.2020 року, укладеного між ОСОБА_4 (покупець) та ТОВ «Автоконсул» (продавець), діючим від імені та в інтересах ОСОБА_3 (договір комісії № 7502/20/007608 від 26.12.2020 року), продавець зобов`язується передати у власність покупцеві транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, модель SL 400 кабріолет-В, 2016 року випуску.

Згідно з договором купівлі-продажу транспортного засобу № 7849/21/007243 від 04.01.2021 року, укладеним між ОСОБА_3 (покупець) та ТОВ «Укравтотрейд-Групп» (продавець), діючим від імені та в інтересах ОСОБА_4 (договір комісії № 7849/21/007243 від 04.01.2021 року), продавець зобов`язується передати у власність покупцеві транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, модель SL 400 кабріолет-В, 2016 року випуску.

Відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу № 7502/20/007609 від 26.12.2020 року, укладеного між ОСОБА_4 (покупець) та ТОВ «Автоконсул» (продавець), діючим від імені та в інтересах ОСОБА_3 (договір комісії № 7502/20/007609 від 26.12.2020 року), продавець зобов`язується передати у власність покупцеві транспортний засіб MERCEDES-BENZ, модель G 63 AMG універсал-В.

Відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу № 7849/21/007244 від 04.01.2021 року, укладеного між ОСОБА_3 (покупець) та ТОВ «Укравтотрейд-Групп» (продавець), діючим від імені та в інтересах ОСОБА_4 (договір комісії № 7849/21/007244 від 04.01.2021 року), продавець зобов`язується передати у власність покупцеві транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, модель G 63 AMG універсал-В.

Відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу № 7502/20/007606 від 26.12.2020 року, укладеного між ОСОБА_4 (покупець) та ТОВ «Автоконсул» (продавець), діючим від імені та в інтересах ОСОБА_3 (договір комісії № 7502/20/007606 від 26.12.2020 року), продавець зобов`язується передати у власність покупцеві транспортний засіб марки LEXUS, модель LX 570 універсал-В.

Згідно з договором купівлі-продажу транспортного засобу № 7849/21/007242 від 04.01.2021 року, укладеним між ОСОБА_3 (покупець) та ТОВ «Укравтотрейд-Групп» (продавець), діючим від імені та в інтересах ОСОБА_4 (договір комісії № 7849/21/007242 від 04.01.2021 року), продавець зобов`язується передати у власність покупцеві транспортний засіб марки LEXUS, модель LX 570 універсал-В.

З матеріалів справи вбачається, що 29.12.2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали шлюбний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Толстіковою О.М., зареєстрований в реєстрі за № 2931.

Відповідно до п. 2.2 вказаного шлюбного договору нерухоме та рухоме майно, яке підлягає реєстрації, особисті майнові права, що будуть придбані під час зареєстрованого шлюбу та після підписання даного договору, вважатимуться особистою приватною власністю того з них, на чиє ім`я вони придбані та/або зареєстровані і розпорядження таким майном і особистими майновими правами здійснюється власником на власний розсуд.

Відтак, зазначені вище автомобілі були відчужені ОСОБА_3 за згодою ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 через десять днів, але вже після укладення між подружжям ОСОБА_5 шлюбного договору повернуто у власність ОСОБА_3 .

З матеріалів справи вбачається, що згідно з копією договору дарування квартири від 03.08.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Футуймою В.Б., зареєстрованого в реєстрі за № 1020, ОСОБА_9 та ОСОБА_4 передали безоплатно у власність ОСОБА_3 , яка прийняла в дар квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, ОСОБА_4 , на користь якої було тимчасово відчужено спірні автомобілі, є пов`язаною особою з ОСОБА_3 .

Так, відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі, вироку).

Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (ч. 3 ст. 13 ЦК України).

Аналогічний за змістом правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 24.07.2019 року у справі № 405/1820/17.

Під час розгляду справи суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 03.07.2019 року у справі № 369/11268/16-ц про те, що позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (ч. 3 ст. 13 ЦК України).

У постанові від 03.07.2019 року у справі № 369/11268/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила також, що Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду вказував, що Верховним Судом вже неодноразово застосовувалися принцип добросовісності та конструкція недопустимості зловживання цивільними правами для забезпечення прав та інтересів кредитора.

Так, у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 року у справі № 910/7547/17 зроблено висновок, що з конструкції ч. 3 ст. 13 ЦК Українивипливає, що дії особи, які полягають у реалізації такою особою свого права, однак вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, є формою зловживання правом. Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи-стягувача за рахунок майна цього власника, може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора; у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 року у справі № 317/3272/16-ц (провадження № 61-156св17) зроблено висновок, що згідно із ч. 3ст. 13 ЦК Українине допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1ст. 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Поділ майна спільного майна подружжя не може використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про стягнення боргу. Боржник, проти якого ухвалене судове рішення про стягнення боргу та накладено арешт на його майно, та його дружина, які здійснюють поділ майна, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, оскільки поділ майна порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Фраудаторні правочини (правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам) в законодавстві України регулюються тільки в певних сферах (зокрема: у банкрутстві (ст. 20 Закону України від 14.05.1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом»); при неплатоспроможності банків (ст. 38 Закону України від 23.02.2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; у виконавчому провадженні (ч. 4 ст. 9 Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження»).

Водночас, за висновками Верховного Суду, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину.

При цьому, та обставина, що правочин із третьою особою, за яким боржник відчужив майно, реально виконаний, не виключає тієї обставини, що він направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника та, відповідно, може бути визнаний недійсним на підставі загальних засад цивільного законодавства.

В обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Тому усі боржники мають на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення прав та правомірних інтересів кредитора.

Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається «про людське око», таким критеріям відповідати не може.

За таких обставин, суд погоджується з доводами позивача, що відповідач-1 та відповідач-2 уклали оскаржувані договори купівлі-продажу транспортних засобів з очевидно недобросовісною метою та зловживаючи правами стосовно стягувача, оскільки укладені договори купівлі-продажу транспортних засобів порушують майнові інтереси стягувача і направлені на недопущення звернення стягнення на майно боржника, яким він спільно володіє з відповідачем-1 як другим з подружжя. Отже, оскаржувані договори купівлі-продажу транспортних засобів вчинені на шкоду стягувачу. Фактичний статус володіння та користування транспортними засобами не змінився, оскільки вони залишились в сім`ї подружжя ОСОБА_5 , зареєстровані за ОСОБА_3 , але така реєстрація здійснена вже після посвідчення 29.12.2020 року між подружжям шлюбного договору. Таким чином, метою операцій з відчуження автомобілів на 10 днів було виключно повторне юридично оформлене набуття ОСОБА_3 та реєстрація транспортних засобів таким чином, щоб майно вважалось набутим ОСОБА_3 вже після укладення шлюбного договору, та, відповідно, підпало під категорію особистої приватної власності ОСОБА_3 .

Судом враховано, що на момент здійснення відчуження спірного майна кредитне зобов`язання вважалося простроченим, його належне виконання не відбулося, а отже виникло право вимоги до боржника у зв`язку з його неплатоспроможністю.

Сукупність наведених обставин доводить той факт, що відповідачі діяли недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам інших осіб, оскільки відчуження спірного майна відбулося з метою уникнення звернення стягнення кредитором на майно боржника.

За положеннями ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 3 ст.12, ч.ч. 1, 6 ст.81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд,оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання оскаржуваних договорів купівлі-продажу транспортних засобів недійсними та визначення частки у майні боржника, а відтак, про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

За приписами ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем сплачено судовий збір за подання позову до суду в розмірі 24156,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 10.03.2023 року № 5667.

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, то з відповідачів підлягає стягненню з кожного в рівних частках судовий збір у розмірі по 12078,00 грн. на користь позивача.

Керуючись ст. 129-1 Конституції України, п. 6 ч. 1 ст. 3, ч.ч. 2, 3 ст. 13, ст.ст. 15, 16, 202, 203, 215 Цивільного кодексу України,ст.ст.3-5,7-13,17,43,49,76-81,141,258, 259,263-265,352, 354, 355, 443 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Геліос», Товариство з обмеженою відповідальністю «Укравтотрейд-Групп», Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоконсул», про визнання недійсними договорів купівлі-продажу транспортних засобів та визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу № 7502/20/007608 від 26.12.2020 року, укладений між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоконсул», діючим від імені та в інтересах ОСОБА_3 .

Визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу № 7849/21/007243 від 04.01.2021 року, укладений між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укравтотрейд-Групп», діючим від імені та в інтересах ОСОБА_4 .

Визначити частку ОСОБА_1 у розмірі 1/2 (одна друга) частина легкового автомобіля марки MERCEDES-BENZ, модель SL 400, тип кузова: легковий/кабріолет-В-загальний, номер шасі (VIN-код): НОМЕР_1 , № двигуна: НОМЕР_2 , об`єм двигуна 2996 см куб., державний номерний знак: НОМЕР_3 , яким ОСОБА_1 володіє на праві спільної сумісної власності із ОСОБА_3 .

Визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу № 7502/20/007609 від 26.12.2020 року, укладений між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоконсул», діючим від імені та в інтересах ОСОБА_3 .

Визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу № 7849/21/007244 від 04.01.2021 року, укладений між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укравтотрейд-Групп», діючим від імені та в інтересах ОСОБА_4 .

Визначити частку ОСОБА_1 у розмірі 1/2 (одна друга) частина легкового автомобіля марки MERCEDES-BENZ, модель G 63 AMG, 2013 року випуску, тип кузова: легковий-загальний універсал-В, номер шасі (VIN-код): НОМЕР_4 , № двигуна: НОМЕР_5 , об`єм двигуна 5461 см куб., державний номерний знак: НОМЕР_6 , яким ОСОБА_1 володіє на праві спільної сумісної власності із ОСОБА_3 .

Визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу № 7502/20/007606 від 26.12.2020 року, укладений між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоконсул», діючим від імені та в інтересах ОСОБА_3 .

Визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу № 7849/21/007242 від 04.01.2021 року, укладений між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укравтотрейд-Групп», діючим від імені та в інтересах ОСОБА_4 .

Визначити частку ОСОБА_1 у розмірі 1/2 (одна друга) частина легкового автомобіля марки LEXUS, модель LX 570, тип кузова: легковий-загальний універсал-В, номер шасі (VIN-код): НОМЕР_7 , № двигуна: НОМЕР_8 , об`єм двигуна 5663 см куб., державний номерний знак: НОМЕР_9 , яким ОСОБА_1 володіє на праві спільної сумісної власності із ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича в рівних частках судовий збір у розмірі по 12078,00 (дванадцять тисяч сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Позивач - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Гненний Дмитро Анатолійович: 03040, м. Київ, проспект Голосіївський, 86, офіс 1,який дієв інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,адреса: АДРЕСА_2 ,РНОКПП НОМЕР_13 .

Відповідач-1 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_14 .

Відповідач-2 - ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_15 .

Третя особа-1 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Геліос», адреса: 04052, м. Київ, вул. Нижній Вал, 7-9, а/с № 8, код ЄДРПОУ 42322556.

Третя особа-2 Товариство з обмеженою відповідальністю «Укравтотрейд-Групп», адреса: 79018, Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 179, код ЄДРПОУ 43209859.

Третя особа-3 Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоконсул», адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Староказацька, буд. 82, код ЄДРПОУ 41510103.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяТ.Г.Сташків