Ухвала

від 12.09.2024 по справі 405/5777/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційнийсуд

№ провадження 11-сс/4809/454/24 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2024 року. року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участі секретаря ОСОБА_5 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції у м. Кропивницькому Кіровоградської області, апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15 серпня 2024 року.

За участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_8 ,

представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15 серпня 2024 року, задоволено частково клопотання старшогослідчого ВРЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 ,про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідуваньза № 12023120000000858 від 09.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Накладено арешт на тимчасово вилучене майно під час обшуку 12.08.2024у транспортному засобі марки «KIA SPORTAGE», д.н.з. НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме, мобільний телефон марки «Ірhone 12Pro», ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , з сім-карткою № НОМЕР_4 , та дві картки від сім-карток з № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , із забороною у користуванні та розпорядженні ним.

Відмовлено у накладенні арешту на тимчасово вилучене майно під час обшуку 12.08.2024у транспортному засобі марки «KIA SPORTAGE», д.н.з. НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

-гладкоствольна зброя ФОРТ 500М1, 12 калібру, № НОМЕР_7 ;

-20 патронів, 12 калібру;

- дозвіл на зброю № НОМЕР_8 .

- спецзасіб травматичної дії ПМР, калібру 9мм., № НОМЕР_9 ;

- магазин до спецзасобу травматичної дії з набоями в кількості 8 штук калібру 9мм.;

- набої в кількості 12 штук калібру 9мм.

- дозвіл на зброю № НОМЕР_10 .

- набої в кількості 18 штук калібру 9мм.

Рішення слідчого судді мотивоване тим, що ОСОБА_6 , не має статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, але речі, які у нього було вилучені, а саме: телефон марки «Ірhone 12Pro», ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , з сім-карткою № НОМЕР_4 , та дві картки від сім-карток з № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , можуть мати значення для кримінального провадження.

Вказані речі відповідають критеріям, що передбачені ст. 98 КПК України, можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження,зокрема, для встановлення кола осіб, які можуть бути причетні до вчинення злочинів, дані про номери мобільних телефонів, використані під час вчинення злочину, зв`язки між особами, причетними до вчинення злочинів, а незастосування арешту майна може призвести до його втрати, пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Водночас, слідчим суддею не встановлено наявності підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна відносно гладкоствольної зброї ФОРТ 500М1, 12 калібру, № НОМЕР_7 ; 20 патронів, 12 калібру; дозвіл на зброю № НОМЕР_8 ; спецзасіб травматичної дії ПМР, калібру 9мм., № НОМЕР_9 ; магазин до спецзасобу травматичної дії з набоями в кількості 8 штук калібру 9мм.; набої в кількості 12 штук калібру 9мм; дозвіл на зброю № НОМЕР_10 ; набої в кількості 18 штук калібру 9мм, оскільки у власника майна наявний дозвіл на вказану зброю та боєприпаси, а закінчення дозволу зберігання зброї не може свідчити про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, більше того, наявний витяг з ЄРДР свідчить про проведення досудового розслідування виключно за ч. 2 ст. 307 КК України, а вилучена зброя та боєприпаси не можуть бути речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_6 , просить ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15.08.2024 - скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному 09.08.2023 до ЄРДР за № 12023120000000858, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Обгрунтовує свої доводи тим, що слідчий суддя, в порушення вимог ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна ОСОБА_6 , а саме мобільного телефону марки «Iphone 12Рго» ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , з сім-карткою № НОМЕР_4 , та двома картками від сім-карток з № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , належним чином не перевірив та не обгрунтував мету та правову підставу для такого арешту.

Згідно резолютивної частини ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15.08.2024 постановлено накласти арешт на тимчасово вилучене майно під час обшуку 12.08,2024 у транспортному засобі марки К1А SPORTAGE», д.н.з. НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_6 , а саме, мобільний телефон марки «Iphone 12Pro», ІМЕІ1: НОМЕР_2 , :У1ЕІ2: НОМЕР_3 . з сім-карткою № НОМЕР_4 . та дві картки від сім-карток з № НОМЕР_11 - 21. № НОМЕР_6 .

Однак, у транспортному засобі марки «КІА SPORTAGE», з д.н.з. НОМЕР_1 , яким користується громадянин ОСОБА_6 , під час обшуку 12.08.2024 року вилучено лише набої в кількості 18 штук калібру 9 мм, у накладені арешту на які, було відмовлено.

12.08.2024 року обшук на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 від 08.08.2024 у справі №405/5777/23 (провадження №1-кс/405/2324/24) було проведено і у домоволодінні за адресою фактичного місця проживання громадянина ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , де, зокрема, і було виявлено і вилучено мобільний телефон марки «Iphone 12Рго».

Вказує, що ОСОБА_6 не є підозрюваним у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023120000000858 від 09.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Зазначає, що органом досудового розслідування, та слідчим суддею не було досліджено питання того, чи дійсно вилучений мобільний телефон марки «Iphone 12Рго» з наступним ІМЕН: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_12 використовувався саме з метою, реалізації злочинних дій, зважаючи на те, що у відповідь на доручення надійшла інформація про використання телефону з іншим ІМЕІ.

Старшим слідчим не надано достатніх даних, що вказане вилучене майно в результаті обшуку є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а тому підстави для подальшого арешту майна - відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , підлягає задоволенню, з таких підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Вказані вимоги закону слідчим суддею місцевого суду не дотримано.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15 серпня 2024 року, накладено арешт на тимчасово вилучене майно під час обшуку 12.08.2024у транспортному засобі марки «KIA SPORTAGE», д.н.з. НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме, мобільний телефон марки «Ірhone 12Pro», ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , з сім-карткою № НОМЕР_4 , та дві картки від сім-карток з № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , із забороною у користуванні та розпорядженні ним.

Відмовлено у накладенні арешту на тимчасово вилучене майно під час обшуку 12.08.2024у транспортному засобі марки «KIA SPORTAGE», д.н.з. НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

-гладкоствольна зброя ФОРТ 500М1, 12 калібру, № НОМЕР_7 ;

-20 патронів, 12 калібру;

- дозвіл на зброю № НОМЕР_8 .

- спецзасіб травматичної дії ПМР, калібру 9мм., № НОМЕР_9 ;

- магазин до спецзасобу травматичної дії з набоями в кількості 8 штук калібру 9мм.;

- набої в кількості 12 штук калібру 9мм.

- дозвіл на зброю № НОМЕР_10 .

- набої в кількості 18 штук калібру 9мм.

Рішення слідчого судді мотивоване тим, що ОСОБА_6 , не має статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, але речі, які в нього було вилучені, а саме: телефон марки «Ірhone 12Pro», ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , з сім-карткою № НОМЕР_4 , та дві картки від сім-карток з № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , можуть мати значення для кримінального провадження.

Вказані речі відповідають критеріям, що передбачені ст. 98 КПК України, можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження,зокрема, для встановлення кола осіб, які можуть бути причетні до вчинення злочинів, дані про номери мобільних телефонів, використані під час вчинення злочину, зв`язки між особами, причетними до вчинення злочинів, а незастосування арешту майна може призвести до його втрати, пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Також, слідчим суддею не встановлено наявності підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна відносно гладкоствольної зброї ФОРТ 500М1, 12 калібру, № НОМЕР_7 ; 20 патронів, 12 калібру; дозвіл на зброю № НОМЕР_8 ; спецзасіб травматичної дії ПМР, калібру 9мм., № НОМЕР_9 ; магазин до спецзасобу травматичної дії з набоями в кількості 8 штук калібру 9мм.; набої в кількості 12 штук калібру 9мм; дозвіл на зброю № НОМЕР_10 ; набої в кількості 18 штук калібру 9мм, оскільки у власника майна наявний дозвіл на вказану зброю та боєприпаси, а закінчення дозволу зберігання зброї не може свідчити про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, більше того, наявний витяг з ЄРДР свідчить про проведення досудового розслідування виключно за ч. 2 ст. 307 КК України, а вилучена зброя та боєприпаси не можуть бути речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2статті 170КПК України,регламентовано,що арештмайна допускаєтьсяз метоюзабезпечення:

1)збереження речовихдоказів;

2)спеціальної конфіскації;

3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України визначено поняття речових доказів, зокрема, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно доч.2ст.173КПК України,при вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати:

1)правову підставудля арештумайна;

2)можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1)можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу);

4)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу);

5)розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Вказана норма також узгоджується зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, згідно якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна, для прийняття законного та справедливого рішення, слідчий суддя згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

Проте, при вирішенні питання про арешт майна ОСОБА_6 , а саме мобільного телефону марки «Iphone 12Рго» ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , з сім-карткою № НОМЕР_4 , та двома картками від сім-карток з № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , слідчий суддя належним чином не перевірив та не обгрунтував мету та правову підставу для арешту, пославшись лише на необхідність збереження речових доказів.

При цьому, у клопотанні про арешт майна слідчий лише припускає, що вони могли бути, як знаряддям так і предметом вчинення злочину. При цьому слідчим, необгрунтовано що мобільний телефон ОСОБА_6 із сім-картками, зберегли на собі сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження, є об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом або є предметом кримінального правопорушення.

Отже, органом досудового розслідування не доведено мету та наявність підстав для арешту мобільного телефону марки «Iphone 12Рго» ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , з сім-карткою № НОМЕР_4 , та двома картками від сім-карток з № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 .

Окрім того, колегія суддів зауважує, що при вирішенні питання про арешт майна, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, слідчий суддя повинен врахувати: існування обгрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу арешту майна; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального судочинства.

Проте, слідчим суддею не враховано, що ОСОБА_6 не є підозрюваним у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12023120000000858 від 09.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та не є підозрюваним у вчиненні будь-якого іншого кримінального правопорушення.

При цьому жодних наркотичних засобів та психотропних речовин, ані під час проведення обшуку 12.08.2024 за адресою фактичного місця проживання ОСОБА_6 , ані під час обшуку транспортного засобу, виявлено і вилучено не було.

Разом з тим, після проведення обшуку, ОСОБА_6 жодного разу не викликався для проведення будь-яких слідчих дій, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023120000000858 від 09.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Також, відсутні відомості про те, що органом досудового розслідування проводяться судові експертизи, або інші заходи забезпечення кримінального провадження, які будуть мати доказове значення.

Враховуючи викладене, на переконання колегії суддів, клопотання слідчого не містить чітких підстав, у зв`язку з якими потрібно накласти арешт на мобільний телефон марки «Iphone 12Рго» ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , з сім-карткою № НОМЕР_4 , та двома картками від сім-карток з № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 .

Посилаючись у клопотанні на необхідність накладення арешту на тимчасово вилучене майно, яке є речовими доказами у кримінальному провадженні, слідчий повинен був зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку.

При цьому, зазначаючи як підставу накладення арешту, слідчий в клопотанні не вказав, які конкретно відомості містить вказане майно, на яке необхідно накласти арешт, для встановлення яких саме обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Відтак, втручання у права та інтереси законного володільця та накладення арешту, за відсутності доказів того, що це може призвести до наслідків, які можуть перешкодити даному кримінальному провадженню, призвести до приховування, пошкодження, знищення тощо, не є розумним та співмірним. Отже підстави для накладення арешту на мобільний телефон марки «Iphone 12Рго» ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , з сім-карткою № НОМЕР_4 , та двома картками від сім-карток з № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , відсутні.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини має існувати розумна пропорційність між заходами і метою, заради якої їх застосовано (рішення у справі «Літґоу та інші проти Сполученого Королівства»).

Справедливий баланс має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення у справі «Брумареску, Трегубенко проти України»).

Судам належить з`ясувати, чи дотримано справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу і вимогами захисту основних прав громадян (рішення у справах «Спорронг і Льонрот проти Швеції», «Іатрідіс проти Греції»).

Будь-яких інших, законних підстав визначених кримінальним процесуальним законом для арешту майна, ні слідчим у клопотанні, ні прокурором під час апеляційного розгляду не надано.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися у наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення.

При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину.

Окрім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно із п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до п. 1 ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Проте, слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимогст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, у відповідності дост. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття законного рішення.

Слідчим суддею не були дотримані вимоги ч. 2 ст. 173 КПК України, яка зобов`язує слідчого суддю при вирішенні питання про арешт майна враховувати окрім правових підстав для арешту майна, ще й наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим не доведено обґрунтованості накладення арешту на мобільний телефон марки «Iphone 12Рго» ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , з сім-карткою № НОМЕР_4 , та двома картками від сім-карток з № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , і яким чином незастосування цього заходу забезпечення кримінального провадження може вплинути на обмеження можливостей органу досудового розслідування.

За таких обставин, апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 підлягає задоволенню, а рішення слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15 серпня 2024 року, як незаконне підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст.170,171,173,309,376,404,405,407,422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15 серпня 2024 року, якою частково задоволено клопотання старшогослідчого ВРЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 ,про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12023120000000858 від 09.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України скасувати.

Клопотання старшогослідчого ВРЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 ,про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12023120000000858 від 09.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - залишити без задоволення.

Відмовити у накладенні арешту на майно, яке було вилучене 12.08.2024, під час обшуку транспортного засобу марки KIA SPORTAGE, д.н.з. НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та в приміщенні домоволодіння АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

-гладкоствольна зброя ФОРТ 500М1, 12 калібру, № НОМЕР_7 ;

-20 патронів, 12 калібру;

- дозвіл на зброю № НОМЕР_8 .

- спецзасіб травматичної дії ПМР, калібру 9мм., № НОМЕР_9 ;

- магазин до спецзасобу травматичної дії з набоями в кількості 8 штук калібру 9мм.;

- набої в кількості 12 штук калібру 9мм.

- мобільний телефон марки «Ірhone 12Pro», ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , з сім-карткою № НОМЕР_4 , та дві картки від сім-карток з № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 ;

- дозвіл на зброю № НОМЕР_10 .

Вилучене майно, повернути власнику ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4