Ухвала

від 12.09.2024 по справі 405/5777/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційнийсуд

№ провадження 11-сс/4809/470/24 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2024 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участі секретаря ОСОБА_5 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції у м. Кропивницькому Кіровоградської області апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , представника власника майна ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 , власника майна ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23 серпня 2024 року.

За участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

представника власника майна ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 ,

власника майна ОСОБА_7

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23 серпня 2024 року, накладено арешт на тимчасово вилучене майно під час обшуку 12.08.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , за фактичним місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

предмети зовні схожі на купюри номіналом по 100 доларів США, в загальній кількості 75300 (сімдесят п`ять тисяч триста) доларів США;

прозорий пакет із речовиною рослинного походження;

три пакети на зіп-застібках із порошкоподібною речовиною білого кольору, - із забороною користування та розпорядження переліченим майном.

Відмовлено у накладенні арешту на 52000 (п`ятдесят дві тисячі) доларів США, які 12.08.2024 тимчасово вилучені під час обшуку 12.08.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , за фактичним місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1

Відмовлено у накладенні арешту на автомобіль AUDI A3, номерний знак НОМЕР_1 , автомобіль BMW 740, номерний знак НОМЕР_2 , які 12.08.2024 тимчасово вилучені під час проведених обшуків в автомобілях AUDI A3, номерний знак НОМЕР_1 та BMW 740, номерний знак НОМЕР_2 .

Рішення слідчого судді мотивоване тим, що ОСОБА_7 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307 КК України.

Обшук проведено за місцем проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , які спільно проживають без реєстрації шлюбу, в ході якого вилучено гроші в сумі 127300 доларів США, однак, доказів того, що ці гроші отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення та/або є заздалегідь ідентифікованими не надано.

ОСОБА_10 зазначила, що їй належить 27000 доларів США, враховуючи, що прокурором не надано доказів, які б це спростовували, та беручи до уваги те, що ці гроші вилучені за місцем її проживання, належність їй цих грошей не викликає обґрунтованого сумніву, тому, в задоволенні клопотання в цій частині - відмовлено.

Надана в судове засідання розписка свідчить про те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_10 отримали в борг від ОСОБА_9 гроші в сумі 50 тисяч доларів США. Враховуючи, що вказана боргова розписка не містить суми (частки), яку кожен із них отримав у борг, слідчий суддя виходячи із ст. 368 ЦК України, дійшов висновку що ці гроші є їх спільною сумісною власністю, і у разі виділу, відповідно до ч. 2 ст. 370 ЦК України, ці частки є рівними, тобто, кожному із них належить по 25 тисяч доларів США. Отже, у задоволенні клопотання в частині накладення арешту на 25 тисяч доларів США, які належать ОСОБА_10 - відмовлено.

Інша сума грошей у сумі 75300 доларів США, яку вилучено за місцем спільного проживання ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , належить саме ОСОБА_7 , а тому, враховуючи, що санкція кримінальних правопорушень за ч. ч. 2, 3 ст. 307 КК України, передбачають додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, отже є обґрунтовані підстави для задоволення клопотання щодо накладення арешту на 75300 доларів США, як такі, що належать ОСОБА_7 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

У задоволенні клопотання про накладення арешту на автомобілі AUDI A3, номерний знак НОМЕР_1 , НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_2 , з метою забезпечення збереження речових доказів відмовлено, оскільки слідчим в клопотання та доданих до нього матеріалах, а прокурором в судовому засіданні, не надано жодних доказів того, що вказані автомобілі відповідають критеріям, які встановлені ст. 98 КПК України, та можливість їх використання як речового доказу.

Також не підлягає задоволенню клопотання щодо накладення арешту на ці автомобілі з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, оскільки ці автомобілі не належать підозрюваному ОСОБА_7 , а як встановлено в судовому засіданні, автомобіль AUDI A3, номерний знак НОМЕР_1 належить ОСОБА_10 , а BMW 740, номерний знак НОМЕР_2 належить ОСОБА_11 , що підтверджується копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, наданих стороною захисту.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23.08.2024.

Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого слідчого ВРЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_12 , погоджене прокурором, про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023120000000858 від 09.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307 КК України в повному обсязі.

Накласти арешт на майно, що було вилучене 12.08.2024, під час проведення санкціонованих обшуків, та яке належить підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його дружині ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та його батьку ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 і застосувати заборону використання та заборону розпоряджатися вказаним майном, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України - з метою збереження речових доказів, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КГІК України - конфіскації майна як виду покарання, а саме:

предмети зовні схожі на купюри номіналом по 100 доларів США, в загальній кількості 127300 (сто двадцять сім тисяч триста) доларів США;

прозорий пакет із речовиною рослинного походження;

три пакети на зіп-застібках із порошкоподібною речовиною білого кольору;

транспортний засіб марки «BMW 740», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 ;

транспортний засіб марки «AUDI АЗ», д.н.з. НОМЕР_1 .

Обгрунтовує свої оводи тим, що вилучені речі в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 та транспортні засоби, якими користується ОСОБА_7 , 12.08.2024 визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, оскільки вони могли бути як знаряддям так і предметом вчинення злочину, а отже всі вищевказані вилучені речі та документи мають значення для кримінального провадження як речові докази.

Під час вчинення злочинів ОСОБА_7 використовував для перевезення наркотичних засобів автомобілі марки «AUDI АЗ», длі.з. НОМЕР_1 та «BMW 740», д.н.з. НОМЕР_2 , що зафіксовано протоколами про результати проведення НСРД у вказаному кримінальному провадженні.

Матеріальні об`єкти могли зберегти на собі сліди вчинення кримінальних правопорушень, а тому їх повернення ОСОБА_7 чи його близьким особам може сприяти втраті вказаних слідів, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Враховуючи відсутності легальних джерел доходів у ОСОБА_7 та низького офіційного доходу його дружини ОСОБА_10 , а також зазначені факти незаконного збагачення ОСОБА_7 , майно у вигляді автомобіля «AUDI АЗ», д.н.з. НОМЕР_1 набуте його дружиною у власність є таким, що придбане у т.ч. за рахунок грошових коштів, які ОСОБА_7 набув у вигляді незаконно отриманого прибутку від продажу наркотичних засобів, на що вказує також дата реєстрації транспортного засобу.

Обставини за яких виявлено грошові кошти в сумі 127300 доларів США під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 та відсутність належних офіційних доходів у нього, а також у ОСОБА_10 та ОСОБА_9 дають підстави вважати, що всі вилучені кошти належать ОСОБА_7 та здобуті, як дохід від збуту наркотичних засобів, а тому саме на цю суму повинен бути накладений арешт з метою збереження речових доказів та забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.

В апеляційній скарзі представник власника майна ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду від 23.08.2024, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно під час обшуку 12.08.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , за фактичним місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - предмети зовні схожі на купюри номіналом по 100 доларів США, в загальній кількості 75 300 (сімдесят п`яться тисяч триста) доларів США.

Постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на вказані грошові кошти та повернути їх ОСОБА_7 .

Обгрунтовує свої доводи тим, що у повідомленій ОСОБА_7 підозрі відсутні епізоди збуту наркотичних засобів, а відтак відсутні посилання на грошові кошти. Тобто, вони не є предметом та знаряддям вказаних злочинів.

Твердження що грошові кошти могли зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення є припущеннями, оскільки не підтверджені жодним доказом, наданим до матеріалів клопотання.

В разі виявлення слідів злочину, як то відбитків пальців, слідів речовини, біологічного матеріалу і т.і., із грошових коштів були б зняті відбитки пальців, змиви та надані на дослідження експертові.

Матеріали клопотання - протоколи обшуку такої інформації не містять і в подальшому це практично не можливо буде зробити, адже до грошових коштів мали доступ багато осіб.

Аналогічно є припущенням і твердження слідчого в тій частині, що є всі підстави вважати, що грошові кошти були набуті в результаті вчинення кримінальних правопорушень.

Вказує, що сторона захисту надала до матеріалів клопотання диск з відео телефону дружини ОСОБА_7 , де зафіксовано як в порушення ст. 236 КПК України перед проведенням обшуку квартири працівники поліції підкидують наркотичні засоби. Ще до оголошення ухвали суду, роз`ясненням прав, встановлення осіб, запрошення понятих, фіксування відеозапису працівники поліції проникли до житлового приміщення. Вони без присутності власників, користувачів житла (підозрюваний і його цивільна дружина перебували в коридорі і виключили можливість стеження за їх діями, тобто оперативні працівники випали з їх поля зору), застосовуючи силу безперешкодно проходять до кімнат, де залишають речовини в двох пакетах . які згодом, при відеофіксуванні і понятих, ніби то знайшли зазначені речовини.

Зазначені обставини свідчать про відсутність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_7 злочину та відсутність доказів, які б вказували на вчинення ним злочину.

Зазначає, що грошові Кошти - 50 000 доларів США, які були отримані ОСОБА_7 та ОСОБА_10 в борг від ОСОБА_9 є власністю останнього, і підлягають поверненню саме йому.

Вказує що, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна, повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обгрунтування необхідності арешту майна.

Проте, клопотання слідчого не обгрунтовано підставою - конфіскації майна як виду покарання, отже суд вийшов за межі обґрунтувань клопотання про арешт майна в частині підстави і мети накладення арешту на грошові кошти в розмірі 75 300 доларів США.

В апеляційній скарзі власник майна ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду від 23.08.2024, про часткове задоволення клопотання старшого слідчого ВРЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_13 про арешт майна та накладення арешту на тимчасово вилучене майно під час обшуку 12.08.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , за фактичним місцем проживання ОСОБА_7 - предмети зовні схожі на купюри номіналом по 100 доларів США, в кількості 25 000 доларів США.

Постановити ухвалу про відмову у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на вищезазначені грошові кошти та повернути йому 25 000 доларів США.

Обгрунтовує свої доводи тим, що 23.06.2024 між ним з однієї сторони та його зведеним братом - ОСОБА_7 та його дружиною ОСОБА_10 , з другої сторони, було укладено договір позики, який оформлений розпискою. За умовами договору він позичив ОСОБА_7 і ОСОБА_10 50 000 доларів США, а вони зобов`язалися повернти вказані кошти протягом 10 років - кожного року по 5 000 доларів США до 23 червня кожного року, починаючи з 23 червня.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Тобто, грошові кошти - 50 000 доларів США, які він передав 23.06.2024 ОСОБА_7 і ОСОБА_10 , є його власністю. Тому у суду не було правових підстав для накладення арешту на половину зазначеної суми - 25 000 доларів США.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав свою апеляційну скарги та заперечував проти задоволення апеляційних скарг представника власника майна ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 та власника майна ОСОБА_9 , власника майна ОСОБА_7 та його представника адвоката ОСОБА_8 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, підтримали свою апеляційну скаргу та власника майна ОСОБА_9 , перевіривши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Вказані вимоги закону слідчим суддею місцевого суду не дотримано.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що до Ленінського районного суду м. Кіровограда від старшого слідчого ВРЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_12 надійшло клопотання про арешт майна, яке вилучене під час обшуків:

- за адресою: АДРЕСА_1 , за фактичним місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- в автомобілях AUDI A3, номерний знак НОМЕР_1 та НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_2 .

Клопотання слідчого обгруноване тим, що 12.08.2024 в період часу з 06:07 год. по 08:14 год., під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15.07.2024, за адресою: АДРЕСА_1 , за фактичним місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучено:

- предмети зовні схожі на купюри номінало по 100 доларів США, в загальній кількості 127300 (сто двадцять сім тисяч триста) доларів США;

- прозорий пакет із речовиною рослинного походження;

- три пакети на зіп-застібках із порошкоподібною речовиною білого кольору.

Також, 12.08.2024 в період часу з 08:32 год. по 08:53 год. в ході проведення обшуку, на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15.07.2024, в транспортному засобі марки «BMW 740», д.н.з. НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та який знаходився по вул. Кропивницького в м. Кропивницький, вилучено транспортний засіб марки «BMW 740», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 .

Окрім того, 12.08.2024 в період часу з 09:07 год. по 09:37 год. в ході проведення обшуку, на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15.07.2024, в транспортному засобі марки «AUDI A3», д.н.з. НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та який знаходився по вул. Кропивницького у м. Кропивницький, вилучено транспортний засіб марки «AUDI A3», д.н.з. НОМЕР_1 .

Вилучені речі та документи в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 та транспортні засоби, якими користується ОСОБА_7 , 12.08.2024 визнано речовими доказами по вказаному кримінальному провадженню, оскільки вони могли бути як знаряддям так і предметом вчинення злочину, а отже всі вищевказані вилучені речі та документи мають значення для кримінального провадження як речові докази.

Вилучені у ОСОБА_7 грошові кошти, на думку слідчого, вказують на те, що вони є результатом збагачення його внаслідок незаконного збуту наркотичних засобів та психотропних речовин. Також, не встановлено законного походження вказаних грошових коштів.

Виявлені речовини зовні схожі на наркотичні засоби та психотропні речовини, які заздалегідь заготовлені для збуту, що за версією органу досудового розслідування, вказує на те, що ОСОБА_7 причетний до незаконного виготовлення та збуту вказаних наркотичних засобів і психотропних речовин, а також те, що він використовує зазначені вище автомобілі марки «AUDI A3», д.н.з. НОМЕР_1 та «BMW 740», д.н.з. НОМЕР_2 , для перевезення вказаних наркотичних засобів і психотропних речовин, з метою збуту.

Отже, вилучені в ході обшуку речі і документи, є доказом злочинної діяльності ОСОБА_7 .

Матеріальні об`єкти могли зберегти на собі сліди вчинення кримінальних правопорушень, а тому їх повернення ОСОБА_7 може сприяти втраті вказаних слідів, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23 серпня 2024 року, накладено арешт на тимчасово вилучене майно під час обшуку 12.08.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , за фактичним місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

предмети зовні схожі на купюри номіналом по 100 доларів США, в загальній кількості 75300 (сімдесят п`ять тисяч триста) доларів США;

прозорий пакет із речовиною рослинного походження;

три пакети на зіп-застібках із порошкоподібною речовиною білого кольору, - із забороною користування та розпорядження переліченим майном.

Відмовлено у накладенні арешту на 52000 (п`ятдесят дві тисячі) доларів США, які 12.08.2024 тимчасово вилучені під час обшуку 12.08.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , за фактичним місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1

Відмовлено у накладенні арешту на автомобіль AUDI A3, номерний знак НОМЕР_1 , автомобіль BMW 740, номерний знак НОМЕР_2 , які 12.08.2024 тимчасово вилучені під час проведених обшуків в автомобілях AUDI A3, номерний знак НОМЕР_1 та BMW 740, номерний знак НОМЕР_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2статті 170КПК України,регламентовано,що арештмайна допускаєтьсяз метоюзабезпечення:

1)збереження речовихдоказів;

2)спеціальної конфіскації;

3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України визначено поняття речових доказів, зокрема, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно доч.2ст.173КПК України,при вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати: 1)правову підставудля арештумайна; 2)можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 5)розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Вказана норма також узгоджується зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, згідно якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Вирішуючи питання про арешт майна, для прийняття законного та справедливого рішення, слідчий суддя згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Так, на переконання колегії суддів, слідчий суддя обгрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про накладення арешту на автомобілі AUDI A3, номерний знак НОМЕР_1 , НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_2 , з метою забезпечення збереження речових доказів, з тих підстав, що слідчим у клопотанні не надано жодних доказів того, що вказані автомобілі відповідають критеріям, які встановлені ст. 98 КПК України, та можливість їх використання як речового доказу.

Окрім того, вказані транспортні засоби не належать підозрюваному ОСОБА_7 , а зокрема, автомобіль AUDI A3, номерний знак НОМЕР_1 належить ОСОБА_10 , а BMW 740, номерний знак НОМЕР_2 належить ОСОБА_11 , що підтверджується копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, наданих стороною захисту, отже на них не може бути накладено арешт з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.

Також, слідчий суддя обгрунтовано наклав арешт на три пакети на зіп-застібках із порошкоподібною речовиною білого кольору, прозорий пакет із речовиною рослинного походження, які відповідно до проведених експертних досліджень, які проведені 12.08.2024 та зазначені в повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри від 13.08.2024 є наркотичним засобом метадон (речовина, яка міститься в трьох пакетах на зіп-застібках), та наркотичним засобом канабіс (речовина, яка міститься в прозорому пакеті), оскільки вказане майно є наркотичним засобами, які відповідають критеріям, зазначеним ст. 98 КПК України.

Разом з тим, знайшли підтвердження сторони захисту доводи про те, що що обшук місця проживання ОСОБА_7 від 12.08.2024, проведений із істотними порушеннями кримінального процесуального закону, що вказує на очевидну недопустимість вказаного доказу.

Зокрема, із відеозапису обшуку місця проживання ОСОБА_7 від 12.08.2024, долученого до матеріалів клопотання про арешт майна, вбачається, що в порушення вимог ст. 236 КПК України, перед проведенням обшуку квартири, працівники поліції до оголошення ухвали суду, роз`яснення прав, встановлення осіб, запрошення понятих, фіксування відеозапису проникли до житлового приміщення. Без присутності власників, користувачів житла, оскільки підозрюваний ОСОБА_7 і його цивільна дружина ОСОБА_10 перебували у коридорі, що виключало можливість спостерігати за їх працівників поліції, застосовуючи силу безперешкодно пройшли до кімнат, де згодом, при відеофіксації та понятих, були знайдені пакети з білою речовиною.

Окрім того, відповідно до матеріалів клопотання, ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання наркотичного засобу та особливо небезпечного наркотичного засобу, з метою збуту, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, особою яка раніше вчинила кримінальне правопорушення передбачене ст. 309 КК України, у особливо великому розмірі та за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу, з метою збуту, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, особою яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України.

При цьому, 12.08. 2024 за місцем проживання ОСОБА_7 в ході обшуку квартири вилучено канабіс та метадон, а 12.08.2024 за місцем проживання ОСОБА_14 в ході обшуку будинку вилучено канабіс.

Отже, ОСОБА_7 підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні наркотичного засобу з метою збуту.

Проте, у клопотанні про арешт майна зазначено, що ОСОБА_7 _причетний до незаконного виготовлення та збуту вказаних наркотичних засобів та психотропних речовин.

Тобто, ОСОБА_7 підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні наркотичного засобу з метою збуту, однак у клопотанні вказано - виготовлення та збут наркотичного засобу та психотропних речовин. Тоді як, психотропні речовини у повідомленні про підозру ОСОБА_7 - відсутні.

Водночас, колегія суддів зауважує, що обставини здійснення підозрюваним ОСОБА_7 конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Також, згідно п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна, повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обгрунтування необхідності арешту майна.

Накладаючи арешт на 75 300 доларів США, слідчий суддя вказав, що санкція кримінальних правопорушень передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307 КК України, передбачають додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, отже метою накладення арешту є забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Однак, клопотання слідчого про арешт майна, не обгрунтовано метою конфіскації майна як виду покарання.

Отже, слідчий суддя вийшов за межі обгрунтувань клопотання, ініціюючи арешт майна в частині підстави і мети накладення арешту на грошові кошти в розмірі 75 300 доларів США, з підстав, які не були вказані у клопотанні слідчого про накладення арешту на майно.

Разом з тим, з матеріалів кримінального провадження, вбачається що 23 червня 2024 року, між ОСОБА_9 з однієї сторони та ОСОБА_7 і його дружиною ОСОБА_10 , з другої сторони, укладено договір позики, який оформлений розпискою. За умовами вказаного договору ОСОБА_9 позичив ОСОБА_7 і ОСОБА_10 50 000 доларів США, а вони зобов`язалися повернути вказані кошти протягом 10 років - кожного року по 5 000 доларів США до 23 червня кожного року, починаючи з 23 червня 2025 року по 23 червня 2034 року. Вказані кошти ОСОБА_15 заощадив коли працював далекобійником та від продажу будинку (арк.к.п.88, 89).

Тобто, вказані кошти з 23 червня 2024 року, не належать ОСОБА_9 , а враховуючи, що вони були вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 , вказані грошові кошти належать саме ОСОБА_7 .

Отже, доводи апелянта ОСОБА_9 , щодо повернення йому 50 000 доларів США, є необгрунтованими.

Доводи прокурора про те, що автомобіль «AUDI АЗ», д.н.з. НОМЕР_1 набутий його дружиною ОСОБА_10 у власність за рахунок грошових коштів, які ОСОБА_7 набув у вигляді незаконно отриманого прибутку від продажу наркотичних засобів, є безпідставними, оскільки не підтверджуються жодним доказом, зокрема і фактами збуту наркотичних засобів підозрюваним.

Також, не заслуговують на увагу доводи наведені в апеляційній скарзі прокурора, про те, що виявлені і вилучені у ОСОБА_7 грошові кошти, вказують на те, що вони є результатом збагачення його внаслідок незаконного збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, оскільки вказані доводи є припущеннями та не підтверджуються жодними належними доказами.

Зокрема, доказів того, що вилучені гроші отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення та/або є заздалегідь ідентифікованими, слідчим не надано.

При цьому, обов`язок доказування щодо отримання грошових коштів та транспортних засобів, внаслідок вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, покладається на орган досудового розслідування.

Також, слідчим не доведено, що грошові кошти та транспортні засоби вилучені під час обшуку могли зберегти на собі сліди вчинення кримінальних правопорушень.

Посилаючись у клопотанні на необхідність накладення арешту на тимчасово вилучене майно, яке є речовими доказами у кримінальному провадженні, слідчий повинен був зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку.

При цьому, слідчий у клопотанні не вказав, які конкретно відомості містить вказане майно, на яке необхідно накласти арешт, для встановлення яких саме обставин вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307 КК України.

Отже, втручання у права та інтереси законного володільця та накладення арешту, за відсутності доказів того, що це може призвести до наслідків, які можуть перешкодити даному кримінальному провадженню, призвести до приховування, пошкодження, знищення тощо, не є розумним та співмірним, отже підстави для накладення арешту на купюри номіналом по 100 доларів США, в загальній кількості 127300 (сто двадцять сім тисяч триста) доларів США, автомобіль AUDI A3, номерний знак НОМЕР_1 , автомобіль BMW 740, номерний знак НОМЕР_2 - відсутні.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини має існувати розумна пропорційність між заходами і метою, заради якої їх застосовано (рішення у справі «Літґоу та інші проти Сполученого Королівства»).

Справедливий баланс має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення у справі «Брумареску, Трегубенко проти України»).

Судам належить з`ясувати, чи дотримано справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу і вимогами захисту основних прав громадян (рішення у справах «Спорронг і Льонрот проти Швеції», «Іатрідіс проти Греції»).

Будь-яких інших, законних підстав визначених кримінальним процесуальним законом для арешту майна, ні слідчим у клопотанні, ні прокурором під час апеляційного розгляду не надано.

Відповідно до п. 1 ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Однак, слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимогст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, у відповідності дост. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття законного рішення.

Слідчим суддею не були дотримані вимоги ч. 2 ст. 173 КПК України, яка зобов`язує слідчого суддю при вирішенні питання про арешт майна враховувати окрім правових підстав для арешту майна, ще й наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим не доведено обґрунтованості накладення арешту на купюри номіналом по 100 доларів США, в загальній кількості 127300 (сто двадцять сім тисяч триста) доларів США, автомобіль AUDI A3, номерний знак НОМЕР_1 , автомобіль BMW 740, номерний знак НОМЕР_2 і яким чином незастосування цього заходу забезпечення кримінального провадження може вплинути на обмеження можливостей органу досудового розслідування.

За таких обставин, апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 задоволенню не підлягає, апеляційні скарги представника власника майна ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 та власника майна ОСОБА_9 слід задовольнити частково, а ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23 серпня 2024 року скасувати.

Керуючись ст. ст.170,171,173,309,376,404,405,407,422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Апеляційні скарги представника власника майна ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 та власника майна ОСОБА_9 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23 серпня 2024 року, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого ВРЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_12 , погоджене прокурором, про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12023120000000858 від 09.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307 КК України скасувати.

Клопотання старшого слідчого ВРЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_12 , погоджене прокурором, про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12023120000000858 від 09.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307 КК України задовольнити частково.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно під час обшуку 12.08.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , за фактичним місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

прозорий пакет із речовиною рослинного походження;

три пакети на зіп-застібках із порошкоподібною речовиною білого кольору, - із забороною користування та розпорядження переліченим майном.

Відмовити у накладенні арешту на автомобіль AUDI A3, номерний знак НОМЕР_1 , автомобіль BMW 740, номерний знак НОМЕР_2 , які 12.08.2024 тимчасово вилучені під час проведених обшуків в автомобілях AUDI A3, номерний знак НОМЕР_1 та BMW 740, номерний знак НОМЕР_2 ;

купюри номіналом по 100 доларів США, в загальній кількості 127300 (сто двадцять сім тисяч триста) доларів США, які 12.08.2024 тимчасово вилучені під час обшуку 12.08.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , за фактичним місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вилучене майно повернути власнику ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4