Постанова

від 19.09.2024 по справі 910/14161/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/14161/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Жайворонок Т.Є.,

за участю секретаря судового засідання Гибало В.О.,

представників учасників справи:

приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» - не з`явився

товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-центр» - не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні

заяву приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі»

про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат

у справі № 910/14161/21

за позовом приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-центр»

про стягнення 539 579,26 грн,

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-центр» (далі - ТОВ «Арсенал-центр»)

до приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (далі - ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі»)

про скасування оперативно-господарської санкції.

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» звернулося до суду з позовом до ТОВ «Арсенал-центр» про стягнення 539 579,26 грн, з них: 538 163,82 грн заборгованості за необліковану електричну енергію, 1 415,44 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на те, що за наслідками перевірки представниками позивача за первісним позовом об`єкта складено акт про порушення, в якому зазначено про порушення відповідачем за первісним позовом, як споживачем електричної енергії, Правил роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) шляхом пошкодження цілісності пломбувального матеріалу (дріт), на якому встановлена пломба.

ТОВ «Арсенал-центр» звернулося до суду із зустрічною позовною заявою до ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» про скасування оперативно-господарської санкції, застосованої рішенням комісії ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», яка оформлена протоколом за актом про порушення.

Зустрічний позов обґрунтовано тим, що відповідачем за зустрічним позовом не надано належних доказів використання необлікованої електричної енергії, не доведено правомірності визначення періоду нарахування санкцій, акт про порушення не містить визнання споживачем пошкодження пломбувального матеріалу, до первісного позову не додано висновку експертизи пломбувального матеріалу.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.09.2023 зі справи № 90/14161/21 (суддя Павленко Є.В.) первісний позов задоволено, з посиланням на його обґрунтованість; у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Згідно з додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 19.10.2023 зі справи № 90/14161/21 (суддя Павленко Є.В.) задоволено заяву ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу: стягнуто з ТОВ «Арсенал-центр» на користь ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2024 (головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А.) зі справи рішення суду першої інстанції, яке ухвалено по суті спору, та додаткове рішення залишені без змін.

Постановою Верховного Суду від 05.09.2024 зі справи касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Арсенал-центр» на рішення господарського суду міста Києва від 28.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2024 у справі № 910/14161/21 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), - закрито; касаційну скаргу ТОВ «Арсенал-центр» на рішення господарського суду міста Києва від 28.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2024 у справі № 910/14161/21 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України, - залишено без задоволення; касаційну скаргу ТОВ «Арсенал-центр» на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 19.10.2023, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2024 у справі № 910/14161/21, - залишено без задоволення; рішення господарського суду міста Києва від 28.09.2023, додаткове рішення господарського суду міста Києва від 19.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2024 у справі № 910/14161/21 залишено без змін.

До прийняття згаданої постанови ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» у відзиві на касаційну скаргу зазначило попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, а саме, витрат на професійну правничу допомогу, які ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» очікує понести у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції у розмірі 10 000,00 грн, а також повідомило про те, що детальний розрахунок буде наданий суду в порядку частини восьмої статті 129 ГПК України.

Через підсистему «Електронний Суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 09.09.2024 (у межах п`ятиденного строку після ухвалення постанови) від ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду.

Заява обґрунтована приписами статей 123, 126, 129 ГПК України та договором від 15.04.2020 № 302-20 про надання правової допомоги (у редакції додаткової угоди від 28.04.2021 № 3 до нього), який укладений ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» з Адвокатським об`єднанням «Перший радник» (з додатковою угодою від 19.12.2023 № 9 до нього щодо продовження строку дії договору до 31.12.2024), актом надання послуг від 09.09.2024 № 60 з визначеною фіксованою вартістю наданих адвокатом послуг у розмірі 10 000,00 грн, довіреністю від 22.03.2023 № 78/2023, яка видана на ім`я адвоката Іваненко І.П.

У матеріалах справи також містяться свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 26.11.2009 № 3942 та витяг із Єдиного реєстру адвокатів України щодо адвоката Іваненко І.П. (на підтвердження статусу адвоката та форми адвокатської діяльності - в організаційно-правовій формі Адвокатського об`єднання «Перший радник»).

Від ТОВ «Арсенал-центр» через підсистему «Електронний Суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 16.09.2024 надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, що підлягають стягненню з ТОВ «Арсенал-центр» до 5 000,00 грн.

Розглянувши заяву ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» з доданими до неї документами, клопотання ТОВ «Арсенал-центр» про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, Верховний Суд вважає, що заява ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається відповідно до таких етапів: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Окрім наведеного, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Водночас при визначенні суми відшкодування Суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, про що йдеться у додатковій ухвалі Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 в справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При цьому можливість здійснення судом касаційної інстанції розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката після закриття касаційного провадження (повністю або частково) підтверджена висновком Верховного Суду, викладеним у додатковій ухвалі Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20.

У зазначеній додатковій ухвалі Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку, зокрема, про те, що для забезпечення принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову (необґрунтованої касаційної скарги), витрати на професійну правничу допомогу при закритті касаційного провадження мають покладатися на сторону, яка допустила необґрунтоване подання касаційної скарги.

Згідно з наданим ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» договором від 15.04.2020 № 308-20 про надання правової допомоги (у редакції додаткової угоди від 28.04.2021 № 3 до нього), який укладений ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» з Адвокатським об`єднанням «Перший радник» (з додатковою угодою від 19.12.2023 № 9 до нього щодо продовження строку дії договору до 31.12.2024) в рамках цього договору виконавець (Адвокатське об`єднання «Перший радник») зобов`язався надавати клієнтові (ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі») правову допомогу за окремими письмовими або усними дорученнями останнього. Сторони узгодили, що зміст, обсяг, вартість послуг, номер судової справи, в межах якої надається правова допомога, та судова інстанція відображається сторонами в акті наданих послуг (пункт 1.3 договору); вартість наданих послуг (розміру гонорару) у кожній судовій справі може визначатись погодинно або у фіксованому розмірі (пункт 4.3 договору); оплата наданих послуг та компенсація витрат здійснюється клієнтом за фактом їх надання (понесення) на підставі погоджених та підписаних сторонами актів наданих послуг впродовж 15 календарних днів, з моменту вступу рішення суду по справі, в межах якої надавалась правова допомога, в законну силу (пункт 4.6 договору).

ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» до заяви додано акт надання послуг від 09.09.2024 № 60 з визначеною фіксованою вартістю наданих адвокатом послуг у розмірі 10 000,00 грн та переліком наданих клієнту послуг: підготовка та подання відзиву на касаційну скаргу у справі № 910/14161/21, участь у судових засіданнях у Верховному Суді 11.07.2024, 18.07.2024, 05.09.2024.

В аспекті застосування приписів частини восьмої статті 129 ГПК України та статті 221 ГПК України Суд враховує, що акт надання послуг від 09.09.2024 № 60 складений після закінчення судових дебатів у справі та ухвалення судом касаційної інстанції постанови від 05.09.2024.

Отже, сторонами договору від 15.04.2020 № 308-20 про надання правової допомоги погоджено плату за надану правову допомогу у судовій справі № 910/14161/21 у суді касаційної інстанції у фіксованому розмірі 10 000,00 грн.

Згідно з протоколами судових засідань від 11.07.2024, 18.07.2024, 05.09.2024 та постановою Верховного Суду від 05.09.2024 у судовому засіданні інтереси ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» у справі № 910/14161/21 представляла адвокат Іваненко І.П. (довіреність від 22.03.2023 № 78/2023 зі строком дії до 31.01.2025).

Верховний Суд зазначає, що факт надання правової допомоги в суді касаційної інстанції під час касаційного перегляду справи № 910/14161/21 є підтвердженим ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі».

Суд, у контексті оцінки доказів, поданих ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» на обґрунтування заяви, звертається до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, зокрема:

« 127. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

133. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

135. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

145. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

147. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо».

Суд також звертає увагу на сталу і послідовну практику Верховного суду, відповідно до якої витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачена.

Вказане узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, а також у постанові Верховного Суду від 22.01.2021 зі справи № 925/1137/19.

Верховний Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий.

Дослідивши заяву ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» та додані до неї документи, колегія суддів вважає, що розмір заявлених витрат на правничу (правову) допомогу у сумі 10 000,00 грн відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, витрати у заявленому розмірі мають характер необхідних, співмірні зі складністю справи і необхідним обсягом правничих послуг у суді касаційної інстанції.

За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, через призму критеріїв, встановлених частиною п`ятою статті 129 ГПК України, керуючись статтями 2, 123, 80, статтями 126, 129 ГПК України, враховуючи обсяг виконаних робіт, з урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, беручи до уваги критерії пропорційності, справедливості, необхідності та розумності розміру таких витрат, Суд дійшов висновку про необхідність покладення на ТОВ «Арсенал-центр» судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» у суді касаційної інстанції, у заявленому останнім розмірі 10 000,00 грн, які є співрозмірними з наданою правничою допомогою у суді касаційної інстанції. Відповідно у задоволенні клопотання ТОВ «Арсенал-центр» про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, що підлягають стягненню з ТОВ «Арсенал-центр» на користь ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» Суд відмовляє.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Заяву приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу в суді касаційної інстанції у справі № 910/14161/21 задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-центр» на користь приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» 10 000 грн (десять тисяч) 00 коп. витрат на правничу допомогу в суді касаційної інстанції.

3. Видачу відповідного наказу доручити господарському суду міста Києва.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Жайворонок