Ухвала

від 20.09.2024 по справі 904/4141/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

20.09.2024м. ДніпроСправа № 904/4141/24

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Дичко В.О., розглянувши заяву керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області про забезпечення позову та додані до неї матеріали у справі № 904/4141/24

за позовом керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області (49051, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Осіння, буд. 8) в інтересах держави в особі

Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп.Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 26510514)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Північний паркінг" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Осіння, буд. 18, код ЄДРПОУ 44159956)

про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки

Суддя Дичко В.О.

СУТЬ СПОРУ:

Керівник Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради з позовною заявою до Товариства з обмежено відповідальністю "Північний паркінг" про стягнення до місцевого бюджету безпідставно збережених коштів у розмірі 1 545 500,60 грн за використання земельної ділянки площею 0,3587 га з кадастровим номером 1210100000:04:021:0006 за адресою: м. Дніпро, вул. Осіння, 18.

Судові витрати просить покласти на відповідача.

В обґрунтування позовної вимоги прокуратура зазначає, що з 08.04.2020 земельна ділянка площею 0,3587 га з кадастровим номером 1210100000:04:021:0006 за адресою: м.Дніпро, вул. Осіння, 18, в оренду не передавалась та використовується Товариством з обмеженою відповідальністю "Північний паркінг" під існуючими будівлями без правовстановлюючих документів.

Разом з позовною заявою керівником Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно нежитлові будівлі загальною площею 1 682,2 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1777514612101) по вул. Осіння, 18 у місті Дніпрі, яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на праві власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Північний паркінг" (код ЄДРПОУ 44159956).

Заява про забезпечення позову обґрунтована наступним.

Предметом спору є стягнення до місцевого бюджету Дніпровської міської ради значної суми коштів у розмірі 1 545 500,60 грн, від сплати яких відповідач упродовж тривалого часу ухиляється, через що Дніпровська міська рада позбавлена можливості використати фактично належні їй грошові кошти на користь мешканців міста, тим більше в умовах воєнного стану.

Також, посилаючись на інформацію, наявну в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, прокуратурою встановлено, що 17.06.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Північний паркінг" з ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № 530, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Зайченко І.А. Предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно, а саме: автостоянка, яка розташована за адресою: Днiпропетровська область, місто Дніпро, вул. Осiння, 18 (реєстраційний номер об`екта нерухомого майна 1771514612101), розмір основного зобов`язання становить 1 500 000,00 грн, строк виконання основного зобов`язання спливає 17.10.2024 року.

Крім того, беручи до уваги ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України, прокурор указує, що державна реєстрація права власності на зазначене майно за відповідачем, у разі відсутності забезпечення позову, дає право товариству здійснювати заходи щодо вільного відчуження нерухомого майна третім особам (як фізичним, так і юридичним).

З урахуванням викладеного, Товариство з обмеженою відповідальністю «Північний паркінг», маючи зареєстроване право власності на автостоянку, не обмежене в розпорядженні вищевказаним нерухомим майном, що може призвести до його відчуження з метою утруднення чи неможливості виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі за позовом прокурора, що в свою чергу свідчить про наявність підстав, визначених ст.ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, для забезпечення позову прокурора.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Зі змісту цієї норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись майном або грошовими коштами, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (іншого речового права) на майно, витребування (передачу) майна або про стягнення грошових коштів.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

У п.п. 47-48 постанови від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що при розгляді заяви про забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3)співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (п. 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20, від 15.04.2021 у справі № 910/16370/20.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Предметом позову є стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 1 545 500,60 грн за використання земельної ділянки площею 0,3587 га з кадастровим номером 1210100000:04:021:0006 за адресою: м. Дніпро, вул. Осіння, 18.

Ураховуючи вказане, Дніпровська міська рада позбавлена можливості використати фактично належні їй грошові кошти на користь мешканців міста, тим більше в умовах воєнного стану.

Таким чином, позовна вимога прокуратура спрямована, перш за все, на задоволення потреб територіальної громади міста Дніпра.

З огляду на це, беручи до уваги можливість вибуття з власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Північний паркінг" на підставі іпотечного договору від 17.06.2024 № 530 нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці площею 0,3587 га з кадастровим номером 1210100000:04:021:0006 за адресою: м. Дніпро, вул. Осіння, 18, господарський суд дійшов висновку про необхідність застосувати захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачу та знаходиться у нього, без обмеження/позбавлення права користування цим майном.

Невжиття цього заходу забезпечення позову до вирішення справи по суті й набрання законної сили судовим рішенням може істотно ускладнити в разі задоволення позовної вимоги поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, призвести до зміни власника нерухомого майна та вплинути на виконання такого рішення.

Подібний за змістом правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 490/6312/19, від 21.12.2020 у справі № 487/5726/19.

Також за правовим висновком, викладеним у п. 24 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Аналогічний правовий висновок про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21.

Ненакладення арешту на нерухоме майно відповідача в подальшому унеможливить виконання судового рішення, що, у свою чергу, призведе до порушення принципу обов`язковості судового рішення, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України.

Отже, накладення арешту на належне відповідачу на праві власності нерухоме майно буде співмірним заходом забезпечення позову про стягнення з нього грошових коштів.

З урахуванням вищевикладеного, матеріалами заяви про забезпечення позову підтверджено існування реальної загрози ефективному захисту порушених інтересів держави у випадку незастосування заходу забезпечення позову. Такий захід є достатнім, адекватним та співмірним до заявленої позовної вимоги.

У поданому позові, питання щодо необхідності забезпечення якого обґрунтовується в заяві прокуратури, у прохальній частині викладено позовну вимогу про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі 1 545 500,60 грн та судового збору в розмірі 18 546,01 гривень.

Таким чином, у випадку відчуження відповідачем належного йому на праві власності нерухомого майна на користь інших осіб виконати у примусовому порядку рішення суду про задоволення позову буде істотно ускладнено чи унеможливлено.

З урахуванням викладеного, наявні фактичні обставини, зокрема, іпотечний договір від 17.06.2024 № 530 на суму 1 500 000 грн, указують на ймовірну складність або неможливість у майбутньому виконати рішення суду.

Отже, невжиття заходу забезпечення позову може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду про стягнення з відповідача грошових коштів та судових витрат у випадку задоволення позовної вимоги окружної прокуратури.

З огляду на викладене, найбільш доцільним, співвідносним і відповідним сумі позовних вимог є застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту (тимчасового обмеження права на відчуження та розпорядження майном) на нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Північний паркінг" на праві власності, без обмеження/позбавлення права користування цим майном, що не впливатиме на повсякденну роботу відповідача та не ускладнить його господарську діяльність.

Суд дійшов висновку, що у випадку відчуження відповідачем права власності на нерухоме майно на користь інших осіб це призведе до порушення балансу інтересів сторін, що може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення можливо порушених прав та інтересів Дніпровської міської ради, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне застосувати захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - нежитлові будівлі загальною площею 1 682,2 кв.м (реєстраційний номер нерухомого майна 1777514612101) за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Осіння, 18, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Північний паркінг".

Керуючись статтями 86, 136-140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Заяву Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області про забезпечення позову - задовольнити.

2. Накласти арешт на нерухоме майно - нежитлові будівлі загальною площею 1682,2кв.м (реєстраційний номер нерухомого майна 1777514612101) за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Осіння, 18, яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на праві власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Північний паркінг" (код ЄДРПОУ 44159956).

Стягувач: Дніпровська міська рада (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514)

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Північний паркінг" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Осіння, буд. 18, код ЄДРПОУ 44159956)

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, набирає законної сили з дати її прийняття та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Дата набрання ухвалою законної сили - 20.09.2024.

Строк пред`явлення ухвали до виконання становить три роки - до 20.09.2027.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню незалежно від пред`явлення до примусового виконання.

Учасники судового процесу мають право звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя В.О. Дичко