Постанова

від 29.08.2024 по справі 914/2576/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2024 р. Справа №914/2576/23(462/5116/22)

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

Гриців В.М. (доповідач), Малех І.Б., Кравчук Н.М.

секретар судового засідання Бабій М.М.

представники: позивача - Цукорник С.Г. (самопредставництво), відповідача ТОВ "Грінера Україна" - адвокат Гнитка Т.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Торгівельно-логістичний центр" на додаткову ухвалу Господарського суду Львівської області (суддя Морозюк А.Я.) від 11 квітня 2024 року у справі №914/2576/23(462/5116/22) за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінера Україна" про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат у справі за позовом Приватного підприємства "Торгівельно-логістичний центр" до відповідача-1: Приватного підприємства "Едель", відповідача-2: Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк", відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінера Україна", до відповідача-4: ОСОБА_1 ;

про визнання права власності, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсними договорів

у межах справи № 914/2576/23 про банкрутство Приватного підприємства "Едель"

ВСТАНОВИВ:

Залізничний районний суд м. Львова ухвалою від 31.10.2023 клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Грінера Україна - адвоката Гнитки Тетяни Василівни - задоволив. Справу за позовом Приватного підприємства Торгівельно-логістичний центр до Приватного підприємства Едель, Акціонерного товариства Міжнародний інвестиційний банк, Товариства з обмеженою відповідальністю Грінера Україна та ОСОБА_1 про визнання права власності, скасування державної реєстрації права власності та визнання недійсними правочинів передав до Господарського суду Львівської області, в провадженні якого перебуває справа №914/2576/23 про банкрутство Приватного підприємства Едель.

Господарський суд Львівської області ухвалами:

від 04.12.2023 прийняв справу №462/5116/22 за позовом Приватного підприємства "Торгівельно-логістичний центр" до Приватного підприємства "Едель", Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінера Україна" та ОСОБА_1 про визнання права власності, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсними договорів, до розгляду за правилами загального позовного провадження в межах справи №914/2576/23 про банкрутство Приватного підприємства "Едель"; призначив підготовче засідання.

від 19.03.2024 у справі № №914/2576/23(462/5116/22) заяву позивача Приватного підприємства "Торгівельно-логістичний центр" від 18.03.2024 про залишення позову без розгляду задоволив. Позов Приватного підприємства "Торгівельно-логістичний центр" до Приватного підприємства "Едель", Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінера Україна" та ОСОБА_1 про визнання права власності, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсними договорів залишив без розгляду.

29.03.2024 від відповідача-3 (ТОВ "Грінера Україна") на адресу суду надійшла заява про відшкодування судових витрат від 28.03.2024 з додатками (серед яких докази надіслання заяви всім учасникам справи), в якій відповідач-3 просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з Приватного підприємства "Торгівельно-логістичний центр" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінера Україна" судових витрат у сумі 76 975,00 грн.

До заяви додані копія платіжної інструкції №10358 від 28.03.2024 про оплату витрат на правничу допомогу, копія акту приймання-передачі послуг з надання правничої допомоги №28/03/2024 від 28.03.2024, копія договору №3011/19-1 про надання правничої допомоги від 30.11.2019, копія додаткової угоди від 05.12.2022 до договору 3011/19-1 про надання правничої допомоги від 30.11.2019, копії "Мінімальних ставок адвокатського гонорару Адвокатського об`єднання "Айемпартнерс" на 2022 рік" від 25.01.2022, "Мінімальних ставок адвокатського гонорару Адвокатського об`єднання "Айемпартнерс" на 2023 рік" від 02.01.2023, "Мінімальних ставок адвокатського гонорару Адвокатського об`єднання "Айемпартнерс" на 2024 рік" від 29.03.2024, копію рахунку №29/03-1 від 29.03.2024, оригінал накладних та описи вкладення, що підтверджують надсилання доказів понесених судових витрат іншим учасникам, скрін про отримання ухвали.

Господарський суд Львівської області додатковою ухвалою від 11 квітня 2024 року у справі №914/2576/23(462/5116/22) задоволив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінера Україна" про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат; стягнув з Приватного підприємства "Торгівельно-логістичний центр" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінера Україна" 76 975,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

При визначенні розумного розміру витрат на професійну правничу допомогу, окрім поданого адвокатом договору про надання правової допомоги з додатковою угодою, Акту приймання-передачі послуг з надання правової (правничої) допомоги, рахунку, суд брав до уваги характер спірних правовідносин у даній справі, зокрема, предмет позову, значення справи для сторін, категорію складності справи, обсяг доказів, а також обсяг поданих представником відповідача-3 процесуальних документів, обсяг указаних ним робіт і час, витрачений на вчинення процесуальних дій і підготовку документів, а також витрачений адвокатом час на візит до суду, та кількість проведених з його участю судових засідань, пов`язаних з розглядом справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість суми правових витрат в розмірі 76 975,00 грн., що є співмірним з наданими адвокатом послугами у суді першої інстанції, та відповідають критеріям "необхідності і обґрунтованості".

В апеляційній скарзі Приватне підприємство "Торгівельно-логістичний центр" просить скасувати додаткову ухвалу Господарського суду Львівської області від 11 квітня 2024 року у справі №914/2576/23. Вважає, що суд допустив порушення процесуального права ч. 5ст. 130, 86,269,237 ГПК України.

Зазначає, що ч. 5 ст. 130 ГПК України не встановлює конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості /необґрунтованості, а тому такі встановлюються судом у кожній справі відповідно до встановлених обставин.

Відповідно до положень статей 2. 4, 14, 130, 191 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується, і ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Неодноразово Верховний Суд зазначав, що подання позову (звернення позивача до суду за захистом порушеного права) сам по собі факт подання заяви, клопотання про залишення позову без розгляду, чи то відмову від позову у справі не підтверджує ані відсутність спору позивача з відповідачем, ані відсутність предмета спору, ані свідоме порушення позивачем охоронюваних законом прав та інтересів відповідача та не свідчить про наявність безумовних підстав для компенсації судових витрат відповідачу.

Суд першої інстанції не встановив того, що позивач у справі відносно відповідача 3 діяв недобросовісно, зловживав процесуальними правами, протидіяв вирішенню спору, чи мав на меті ущемлення прав та інтересів відповідача 3; не встановив обставин доведення відповідачем 3 необґрунтованості дій позивача, які призвели до залишення позову без розгляду, надання доказів на підтвердження таких дій позивача чи свідчень зловживання ним своїх процесуальними правами при подання заяви про залишення позову без розгляду відносно відповідача 3. Відсутні аргументовані обґрунтування і докази на їх обґрунтування.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінера Україна" (відповідач 3) у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити додаткову ухвалу Господарського суду Львівської області від 11 квітня 2024 року у справі №914/2576/23(462/5116/22)без змін, відмовити у задоволенні апеляційної скарги Приватного підприємства "Торгівельно-логістичний центр".

Позивач визнав факт передчасності звернення з позовом, а отже необґрунтованість вчинених ним дій, тому суд має право стягнути судові витрати.

Відповідач3 неодноразово наголошував на зловживанні позивачем його процесуальними правами, штучний характер позову, вжитий захід забезпечення позову, з метою здійснення тиску на відповідача 3 і витіснення його з території Конюшини,28, Львів.Зі змісту позовних вимог було зрозуміло про відсутність наміру позивача вирішити існуючий цивільний спір чи намір забезпечити захист свого порушеного права, та видно мотив перешкоджання законним діям відповідача3, а саме: спонукання до відчуження за суттєво зниженою ціною належних відповідачу3 будівель на користь позивача.

Аналогічний позов у справі №914/2731/19 повернутий без розгляду.

Справа №914/2576/23(462/5116/22) слухалася півтора року двома судами і безпідставно подані клопотання позивача були спрямовані на затягування процесу (17 призначених судових процесів засідань).

Позивач не заявив клопотання про зменшення витрат, не зазначив про необґрунтованість чи неспівмірність, заявлених до стягнення витрат, не заперечував факт надання професійної правничої допомоги, не забезпечив участі свого представника у судовому засіданні 19.03.2024.

Реалізація прав, передбачених ст. 2,4,14 ГПК України, позивачем має вплив на права та інтереси особи, визначеної ним в якості відповідача, який цілком логічно з метою ефективного захисту своїх прав змушений звертатися за професійною правничою допомогою адвоката, яка є оплачуваною працею. Відтак, право позивача на звернення до суду кореспондується із його обов`язком відшкодувати відповідачу 3 судові витрати.

Місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що відповідач-3 у зв`язку з розглядом цієї справи дійсно поніс судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, на підтвердження чого надав відповідні докази, і такі витрати є необхідними, реальними, співмірними зі складністю справи та наданим обсягом послуг у суді, а тому суд визнав їх обгрунтованими та розумними, правильно вказав, що позивач не подавав клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу і не заперечував факт їх надання.

Отже, зважаючи на правильність по суті оскаржуваного судового рішення, незастосування судом процесуальної норми не вплинуло на правильність оскаржуваної ухвали та може бути усунуте під час апеляційного розгляду справи.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат за надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції називає в орієнтовній сумі 14 000 грн.

Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 08 травня 2024 року поновив Приватному підприємству "Торгівельно-логістичний центр" строк на апеляційне оскарження додаткової ухвали Господарського суду Львівської області від 11 квітня 2024 року у справі №914/2576/23(462/5116/22); відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Торгівельно-логістичний центр" на додаткову ухвалу Господарського суду Львівської області від 11 квітня 2024 року у справі №914/2576/23(462/5116/22); витребував матеріали справи.

Призначене на 27 червня 2024 року судове засідання не відбулося, тому суд повторно призначив розгляд справи на 25 липня 2024 року. Надалі суд за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінера Україна" відклав розгляд справи на 29 серпня 2024 року, про що повідомив сторонам.

Західний апеляційний господарський суд заслухав представників скаржника відповідача, розглянув апеляційну скаргу і матеріали справи та дійшов висновку про те, що підстави для задоволення апеляційної скарги Приватного підприємства "Торгівельно-логістичний центр" відсутні, з огляду на таке.

Відповідно до статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст. 126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч.8 ст.129 ГПК України).

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст. 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 цього Кодексу).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу судових витрат на правову допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.02.2021у справі №920/39/20, від 01.08.2019у справі №915/237/18, від 24.10.2019у справі №905/1795/18, від 17.09.2020у справі №904/3583/19, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019у справі №922/445/19.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц), і зробила висновок, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44постанови).

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п.79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).

Тобто передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п.33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

У цій справі Приватне підприємство "Торгівельно-логістичний центр" подало до Залізничного районного суду міста Львова позов до відповідача-1: Приватного підприємства "Едель", відповідача-2: Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк", відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінера Україна", до відповідача-4: ОСОБА_1 ; про визнання права власності, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсними договорів.

Залізничний районний суд м. Львова ухвалами від:

02.11.2022 (після виконання позивачем недоліків на виконання вимог ухвали суду від 03.10.2022 про залишення позовної заяви без руху) прийняв до розгляду позовну заяву Приватного підприємства Торгівельно-логістичний центр до Приватного підприємства Едель, Акціонерного товариства Міжнародний інвестиційний банк, Товариства з обмеженою відповідальністю Грінера Україна та ОСОБА_1 про визнання права власності, скасування державної реєстрації права власності та визнання недійсними правочинів, та відкрив провадження у справі, яку ухвалив розглядати в порядку загального позовного провадження; призначив підготовче засідання;

в підготовчому засіданні Залізничний районний суд м.Львова розгляд справи відклав;

21.07.2023 завершив підготовче провадження та призначив справу №462/5116/22 до судового розгляду;

31.10.2023 задовольнив клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Грінера Україна адвоката Гнитки Т.В., справу №462/5116/22 за позовом Приватного підприємства Торгівельно-логістичний центр до Приватного підприємства Едель, Акціонерного товариства Міжнародний інвестиційний банк, Товариства з обмеженою відповідальністю Грінера Україна та ОСОБА_1 про визнання права власності, скасування державної реєстрації права власності та визнання недійсними правочинів передав до Господарського суду Львівської області, в провадженні якого перебуває справа №914/2576/23 про банкрутство Приватного підприємства Едель.

Господарський суд Львівської області ухвалами від:

04.12.2023 прийняв справу №462/5116/22 за позовом Приватного підприємства "Торгівельно-логістичний центр" до Приватного підприємства "Едель", Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінера Україна" та ОСОБА_1 про визнання права власності, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсними договорів, до розгляду за правилами загального позовного провадження в межах справи №914/2576/23 про банкрутство Приватного підприємства "Едель"; призначив підготовче засідання;

16.01.2024 продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відклав;

20.02.2024 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті;

19.03.2024 у справі №914/2576/23(462/5116/22) задовольнив заяву позивача Приватного підприємства "Торгівельно-логістичний центр" від 18.03.2024 про залишення позову без розгляду. Позов Приватного підприємства "Торгівельно-логістичний центр" до Приватного підприємства "Едель", Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінера Україна" та ОСОБА_1 про визнання права власності, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсними договорів залишив без розгляду.

29.03.2024 від відповідача-3 (ТОВ "Грінера Україна") до суду надійшла заява про відшкодування судових витрат від 28.03.2024 з додатками (серед яких докази надіслання заяви всім учасникам справи), в якій відповідач-3 просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з Приватного підприємства "Торгівельно-логістичний центр" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінера Україна" судових витрат у сумі 76 975,00 грн.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Представник відповідача-3 (ТОВ "Грінера Україна") у поданому суду відзиві від 14.12.2022 (який подано на вимогу Залізничного районного суду м. Львова, том-1, а.с. 90-97), зазначила, що попередній орієнтовний розмір судових витрат, які відповідач-3 очікує понести у зв`язку із розглядом цієї справи, становить орієнтовну суму 43 000,00 грн. Детальний розрахунок судових витрат, понесених відповідачем-3, та докази на підтвердження таких судових витрат будуть надані за результатами розгляду справи у строки, визначені ЦПК України. До відзиву, разом з доказами які його обґрунтовують, додано ордер про надання правничої (правової) допомоги №1174068 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛВ №000140.

Згідно з ч.2 ст. 226 ГПК України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Питання розподілу між сторонами судових витрат ухвалою від 19.03.2024 суд не вирішував.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Суму витрат на правничу допомогу підтверджено доданими до заяви доказами, а саме:

30 листопада 2019 року ТзОВ Грінера Україна (Клієнт) та Адвокатське об`єднання "Айемпартнерс" уклали договір №3011/19-1 про надання правової допомоги, а 05 грудня 2022 року уклали Додаткову угоду до нього.

Умовами договору передбачено, що Адвокатське об`єднання надає професійну правову (правничу) допомогу Клієнтові у судовій справі №462/5116/22 за позовом Приватного підприємства "Торгівельно-логістичний центр" до Приватного підприємства "Едель", Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінера Україна" та ОСОБА_1 про визнання права власності, скасування державної реєстрації права власності та визнання недійсними правочинів, на стадії розгляду справи в суді першої інстанції, на умовах передбачених договором та додатковою угодою (п.1 в редакції додаткової угоди від 05.12.2022 року); Адвокатське об`єднання, на підставі звернення Клієнта, приймає на себе зобов`язання з надання наступної правової допомоги, зокрема: представляє у встановленому порядку інтереси в судах усіх юрисдикцій та інстанцій (п. 2.1.1. договору); Здійснює підготовку та забезпечення подання до судових органів заяв про видачу судових наказів, про стягнення заборгованості з боржників (п. 2.1.3 договору).

Пунктом 2.8 договору визначено, що для надання правничої допомоги Клієнту адвокатське об`єднання призначає адвоката Гнитку Т.В. та помічника адвоката Вітіва В.

Пунктом 3 додаткової угоди визначено, що в доповнення до прав Адвокатського об`єднання, визначених договором, партнери Адвокатського об`єднання та/або його адвокати в рамках виконання договору да додаткової угоди мають наступні права, зокрема: Представляти Клієнта з усіма правами, які надано законом учаснику цивільної справи (позивачу, відповідачу), третій особі, заявнику, скаржнику, заінтересованій особі, у т.ч. з правом підписувати та подавати документи, зокрема позовні заяви, відзиви, відповіді на відзиви, заперечення, мирову угоду, заяви, клопотання, відводи, скарги тощо.

Пунктом 4 додаткової угоди сторони домовилися, що мінімальний орієнтовний гонорар за надання правничої допомоги згідно договору та додаткової угоди становить 43 000,00 грн.(за умови розгляду справи в строк що не перевищує трьох місяців без необхідності подання письмового заперечення, додаткових доказів (окрім тих що будуть подані разом з відзивом) та інших заяв, клопотань, пояснень по суті спору). Точна ціна договору дорівнюватиме гонорару, який визначається як сума вартості окремих видів наданої правової (правничої) допомоги помножених на 1 (коефіцієнт складності справи, визначений п. 2 додаткової угоди).

Пунктом 4.1 додаткової угоди передбачено, що вартість окремих видів правової допомоги погоджена сторонами та до кінця 2022 року визначається "Мінімальними ставками адвокатського гонорару Адвокатського об`єднання "Айемпартнерс" на 2022 рік" від 25.01.2022. Вартість правової допомоги, яка буде надана у 2023 році та наступних роках, визначатиметься "Мінімальними ставками адвокатського гонорару Адвокатського об`єднання "Айемпартнерс", затвердженими на відповідний рік.

Пунктом 5 додаткової угоди сторони домовились, що гонорар, передбачений додатковою угодою, Клієнт сплачує після завершення розгляду справи судом першої інстанції на підставі відповідного акту приймання-передачі послуг з надання правової (правничої) допомоги, частинами - по 20% від загальної суми гонорару, визначеної в Акті, не пізніше 30 числа кожного календарного місяця в продовж п`яти місяців.

28.03.2024 сторони договору підписали акт приймання-передачі послуг з надання правової (правничої) допомоги№28/03/24 згідно Договору №3011/19-1 про надання правової допомоги від 30.11.2019 зі змінами, внесеними Додатковою угодою від 05.12.2022 (підписаний та скріплений печатками Адвокатського бюро та Клієнта) сторони підтвердили, що Адвокатським об`єднанням у період з 05.12.2022 по 19.03.2024 надано Клієнту правничу допомогу загальною вартістю 74 475,00 грн.

В Акті відображено 27 позицій наданих послуг, серед яких, зокрема: правовий аналіз позовної заяви та документів наданих клієнтом, аналіз судової практики, законодавства, та підзаконних актів, консультація та інформування клієнта з приводу поточного стану справи в суді, дистанційне (через систему електронний суд та інші засоби) ознайомлення з клопотаннями, заявами позивача, моніторинг відкритих джерел та веб ресурсів з приводу отримання інформації щодо стану розгляду справи, аналіз та технічна підготовка доказів, вартістю 10 000,00 грн.; написання відзиву вартістю 8000,00 грн.; складання адвокатських запитів вартістю 1500,00 грн.; складання заяви про застосування позовної давності вартістю 2 000,00 грн; складання клопотань про приєднання доказів з формуванням додатків вартістю 4 250,00 грн.; ознайомлення із матеріалами реєстраційної справи (томи №3893, №3892) вартістю 3 675,00 грн., ознайомлення із матеріалами реєстраційної справи (томи №1 та №2) на нежитлове приміщення "Г-1" вартістю 4 625,00 грн., ознайомлення із матеріалами інвентаризаційної справи вартістю 5 425,00 грн.; складання клопотання про передачу справи до Господарського суду Львівської області вартістю 2 000,00 грн.; складання заяви про відшкодування витрат з розрахунком судових витрат від 28.03.2024 (з додатками) вартістю 3 500,00 грн.; участь в судових засіданнях 20.12.2022, 23.01.2023, 14.02.2023, 06.03.2023, 07.04.2023, 28.04.2023, 21.07.2023, 08.09.2023, 16.10.2023, 31.10.2023, 16.01.2024, 20.02.2024, 19.03.2024 - вартістю 29 500,00 грн. (вартість наданих послуг, відображених в Акті, нараховано у відповідності до Ставок гонорару, визначених "Мінімальними ставками адвокатського гонорару Адвокатського об`єднання "Айемпартнерс" на 2022-20244 роки).

Також, в Акті №28/03/24 від 28.03.2024 приймання-передачі послуг з надання правової (правничої) допомоги зазначено, що згідно п. 1 Акту послуги (правова допомога), Адвокатським об`єднанням надано належним чином, зауважень чи будь-яких претензій у Клієнта немає; Згідно п. 5 Додаткової угоди від 05.12.2022 до Договору та п. 1 Акту Клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню 20% від загальної суми гонорару, що становить 14 895,00 грн. до 30 березня 2024 року. Решта гонорару Клієнт сплачує на рахунок Адвокатського об`єднання частинами по 20% від загальної суми гонорару, визначеної Актом не пізніше 30-го числа кожного календарного місяця у період з квітня до липня 2024 року.

Платіжною інструкцією №10358 від 28.03.2024 відповідач-3 підтверджує перерахування на рахунок Адвокатського об`єднання "Айемпартнерс" 14 895,00 грн. за правничу допомогу у справі №462/5116/22.

У заяві про відшкодування судових витрат відповідач-3 також вказав, що крім судових витрат, детальний опис яких викладено в Акті №28/03/24 від 28.03.2024 приймання-передачі послуг з надання правової (правничої) допомоги, ним буде понесено судові витрати на оплату засідання з розгляду цієї заяви щодо розподілу судових витрат у розмірі 2500,00 грн. (вартість судового засідання, згідно до Ставок гонорару на 2024 рік, визначених "Мінімальними ставками адвокатського гонорару Адвокатського об`єднання "Айемпартнерс" на 2024 рік" від 01.01.2021). До заяви додано рахунок на оплату №29/03-1 від 29.03.2024 р., щодо попередньої оплати ТОВ "Грінера Україна" на користь Адвокатського об`єднання "Айемпартнерс" гонорару за участь у судовому засіданні (щодо розгляду судових витрат) у справі №914/2576/23(462/5116/22), на суму 2 500,00 грн.

Представництво інтересів ТОВ "Грінера Україна" здійснювала адвокат Гнитка Т.В. на підставі ордера на надання правничої (правової) допомоги, виданого 06.12.2022 Адвокатським об`єднанням "Айемпартнерс", яка приймала участь у судових засіданнях, призначених Залізничним районним судом м. Львова та Господарським судом Львівської області по розгляду спору (дати зазначені в Акті №28/03/24 від 28.03.2024 приймання-передачі послуг з надання правової (правничої) допомоги) та в судовому засіданні (11.04.2024) по розгляду заяви про відшкодування судових витрат.

Суд першої інстанції вказав, що при визначенні розумного розміру витрат на професійну правничу допомогу, окрім поданого адвокатом договору про надання правової допомоги з додатковою угодою, Акту приймання-передачі послуг з надання правової (правничої) допомоги, рахунку, суд взяв до уваги характер спірних правовідносин у цій справі, зокрема, предмет позову, значення справи для сторін, категорію складності справи, обсяг доказів, а також обсяг поданих представником відповідача-3 процесуальних документів, обсяг указаних ним робіт і час, витрачений на вчинення процесуальних дій і підготовку документів, а також витрачений адвокатом час на візит до суду, та кількість проведених з його участю судових засідань, пов`язаних з розглядом справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість суми правових витрат в розмірі 76 975,00 грн., що є співмірним з наданими адвокатом послугами у суді першої інстанції, та відповідають критеріям "необхідності і обґрунтованості".

Щодо доводів апеляційної скарги щодо невстановлення судом необґрунтованості дій позивача.

Відповідно до ч.3, 5 ст.130 ГПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача. У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Так, Залізничний районний суд м. Львова, а надалі Господарський суд Львівської області у межах справи №914/2576/23 про банкрутство Приватного підприємства "Едель", розглядав справу №914/2576/23(462/5116/22) за позовом Приватного підприємства "Торгівельно-логістичний центр" до Приватного підприємства "Едель", Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінера Україна", ОСОБА_1 , в якому позивач просив:

1. Визнати за ПП Торгівельно-логістичний центр право власності на 49/100 частки об`єкту нерухомості реєстраційний номер 36404360 - будівлі автостоянки КАМАЗ, яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна, 30, та складається з: 1) трансформаторної літ. Д-1, площею 51,6 кв.м.; 2) артскважини літ. Є-1, площею 11,3 кв.м.; 3) артскважениліт. Ж-1, площею 8,3 кв.м.; 4) естакади літ. З-1, насосної літ. І-1, площею 51,8 кв.м., 5) замощення літ. І, навісу з воротами літ. Ґ-1, площею 170,2 кв.м.; 6) нежитлового приміщення (контрольно-пропускний пункт) під літ. Г-1, площею 151,8 кв.м. загальною площею 445 кв.м.;

2. Скасувати державну реєстрацію права власності ПП Едель на нежитлове приміщення, реєстраційний номер майна 6842349, під літ. Г-1, загальною площею 151,8 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна, буд. 28, частка власності 1/1;

3. Скасувати державну реєстрацію права власності ПП Едель на нежитлову будівлю, реєстраційний номер майна 6842945, під літ. Ґ-1, загальною площею 170,2 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна, буд. 28, частка власності 1/1;

4. Визнати недійсним Іпотечний договір №00006.13-СBD/PL.108 від 31.05.2013 в частині передачі ПП Едель в іпотеку ПАТ Міжнародний інвестиційний банк предмету іпотеки №2, а саме нежитлової будівлі (навіс з воротами), реєстраційний номер 6842945, позначену в плані під літерою Ґ-1, загальною площею 170,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна, буд. 28, та предмету іпотеки №3, а саме нежитлового приміщення (контрольно-пропускний пункт), реєстраційний номер 6842349, позначену в плані під літ. Г-1, загальною площею 151,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна, буд. 28;

5. Визнати недійсним Договір купівлі продажу від 21.07.2022 року, що посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Черник Н.С. (зареєстровано в реєстрі за №638) в частині продажу ПАТ Міжнародний інвестиційний банк у власність в рівних частках (по 1/2 частці) ТзОВ Грінера Україна та фізичній особі ОСОБА_1 нежитлового приміщення (контрольно-пропускний пункт), реєстраційний номер 72143046101, позначену в плану під літ. Г-1, загальною площею 151,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна, буд. 28, та нежитлової будівлі (навіс з воротами), реєстраційний номер 72329746101, позначену в плані під літерою Ґ-1, загальною площею 170,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна, буд. 28.

Як уже зазначалося, Господарський суд Львівської області ухвалою від 19.03.2024 у справі № №914/2576/23(462/5116/22) за заявою позивача позов Приватного підприємства "Торгівельно-логістичний центр" до Приватного підприємства "Едель", Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінера Україна" та ОСОБА_1 про визнання права власності, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсними договорів залишив без розгляду в порядку п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Матеріалами справи підтверджено тривалий розгляд справи, яка слухалася двома судами впродовж півтора року (з 02.11.2022 до 19.03.2024), подані численні клопотання представниці позивача про відкладення (без надання доказів поважності причин (від 22.05.2023, від 08.06.2023, від 16.10.2023, від 16.02.2024, від 16.01.2024)

Заява позивача про залишення без розгляду позову обґрунтована тим, що сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд.

Так, колегія суддів погоджується із доводами скаржника про його право на звернення до суду, подання клопотань, заяв, натомість, реалізація позивачем своїх прав не позбавляє ТОВ Грінера Україна реалізовувати своє право звернення до суду про компенсацію судових витрат.

Крім того, зважаючи на належне повідомлення судом про розгляд заяви про відшкодування судових витрат, отримання цієї заяви поштовим зв`язком, позивач не заявляв клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами, не зазначав про необґрунтованість чи неспівмірність заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, надану у справі, та не заперечував факт надання професійної правничої допомоги, не забезпечив участі свого представника у судовому засіданні 19.03.2024 яке проводилося з викликом сторін.

Суд апеляційної інстанції ураховує наведені приписи закону та обставини і предмет цієї справи та вважає, що при визначенні розміру витрат на оплату послуг адвоката суд повинен виходити із критеріїв розумності їх розміру, реальності адвокатських послуг і їх вартості, неминучості таких, їх співмірності із складністю справи та необхідним часом для надання таких послуг. Тому поділяє висновки суду першої інстанції про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу з урахуванням категорії справи, рівня її складності, тривалості розгляду справи, підлягають задоволенню у розмірі 76 975,00 грн та можуть вважатись розумними і співмірними у цій справі, пропорційними до предмета спору.

Господарський суд Львівської області постановив додаткову ухвалу від 11 квітня 2024 року у справі №914/2576/23(462/5116/22) з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги цього висновку не спростовують.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 ГПК України суд ПОСТАНОВИВ:

Додаткову ухвалу Господарського суду Львівської області від 11 квітня 2024 року у справі №914/2576/23(462/5116/22) залишив без змін, апеляційну скаргу Приватного підприємства "Торгівельно-логістичний центр" без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 18 вересня 2024 року.

СуддяВ.М. Гриців

СуддяН.М. Кравчук

СуддяІ.Б. Малех