Справа № 401/4363/23
Провадження № 2-о/401/14/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2024 рокуСвітловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Волошиної Н.Л., за участю секретаря судового засідання Яцини А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Світловодський відділ Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби, Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м.Світловодськ ,-
ВСТАНОВИВ:
Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Сібільова Олена Вікторівна звернулася до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області та просить суд встановити особу заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановити факт постійного проживання заявника, уродженця м. Горлівка Донецької області станом на 13листопада1991року на території України.
Вимоги заяви мотивовані наступним.
Заявник зазначає, що народився у м.Горлівка Донецької області УРСР 10вересня, про що 24 вересня 1952 року було складений відповідний актовий запис №359 Калінінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Горлівського міського управління юстиції у Донецькій області, що підтверджується дублікатом свідоцтва про народження. Мати ОСОБА_2 , 1929року народження, батько заявник не знав. Свідоцтво про народження було втрачено та повторно отримано 30 липня 2020 року. Має сестру, яка проживає у м.Горлівка, зв`язку з нею не підтримує. Батьки давно померли. Все життя ОСОБА_1 до евакуації прожив у Донецькій області, зокрема остання адреса АДРЕСА_1 , де був прописаний з дружиною, яка пізніше його виписала. 3 1960 по 1968 роки Заявник навчався у школі у м. Горлівка Донецької області, отримав атестат про закінчення навчання, але загубив. У 1968році у УМВД Калінінського району м. Горлівка отримав паспорт громадянина Української СРСР. 29 березня1973 року ОСОБА_1 Центрально-Міським районним судом міста Горлівки Донецької області був засуджений до 5років позбавлення волі з конфіскацією майна. 05 травня 1974 року на підставі рішення Кіровського районного суду міста Макіївки Донецької області звільнений умовно-достроково з Макіївської виправної колонії Донецької області (№32). 3 1980 по 1985 роки працював на шахті імені АДРЕСА_2 . Документів, що можуть підтвердити трудову діяльність, при собі не має лишились на тимчасово непідконтрольній уряду України території. Перебував у зареєстрованому шлюбі з1980 по 1985 роки з ОСОБА_3 . 17 листопада 1987 року Калінінським районним судом міста Горлівка Донецької області засуджений за ч.2ст.206 КК України (у редакції 1960 року) до 2 років 6 місяців позбавлення волі. Працював на алебастровому заводі в м. Горлівка кочегаром, мав трудову книжку. 30січня 1992 року Микитівським районним судом міста Горлівка Донецької області був засуджений до 2 років позбавлення волі. 13 листопада 1993 року звільнений у зв`язку з відбуттям покарання з Селидівської виправної колонії Донецької області(№ 82). 04 лютого 2000 року Калінінським районним судом міста Горлівки Донецької області заявник був засуджений до 7 років позбавлення волі з конфіскацію майна. 01 квітня 2006 року на підставі рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївка Донецької області був звільнений умовно-достроково з Західної виправної колонії Донецької області (№97). В 2008 році був паралізований, попав у лікарню. Трудової книжки або інших документів підтвердження трудової діяльності не має, адже все залишилось на тимчасово непідконтрольній уряду Україні території. 03 грудня 2008 року Центрально-Міським районним судом міста Горлівки Донецької області заявник був засуджений за ч.1 ст.263 КК України до 2років позбавлення волі. 08 липня 2009 року Центрально-Міським районним судом міста Горлівки Донецькой області іспитовий строк скасовано, направлено на 2 роки в місця позбавлення волі. 21 листопада 2010 року заявник прибув до Калінінської виправної колонії (№ 27) Артемівського СІЗО Донецької області. 12 січня 2011 року прибув до Калінінської виправної колонії (№ 27) з Донецької виправної колонії(№124). 25 березня 2011 року прибув до Державної установи «Софіївська виправна колонія (№ 45)» з Калінінської виправної колонії (№ 27) у зв`язку з відбуттям покарання, що підтверджується відповіддю МВС України, має довідку про звільнення з фотокарткою. Протягом всього часу заявник голосував, користуючись правом громадянина України. Водночас, підтвердити вказану інформацію не має можливості в силу того, що на час дії воєнного стану реєстр виборців закритий, що підтверджується відповіддю ЦВК України. В 2009 році заявник потрапив на лікування, звідки в кінці 2013 року медичні працівники його перевезли на оздоровлення до КНП «Курахівський туберкульозний санаторій для дорослих». У серпні 2022 року його та інших пацієнтів з початку повномасштабного вторгнення окупаційних російських військ було евакуйовано потягом до м.Олександрія Кіровоградської області, звідти він потрапив до КНП «Світловодська центральна районна лікарня», м. Світловодськ, Кіровоградська область, де і проживає на даний час. ОСОБА_1 23 серпня 2023 року звернувся до Світловодського відділу Державної міграційної служби України в Кіровоградській області за оформленням паспорта громадянина України. У відповіді на звернення Світловодським відділом Управління державної міграційної служби України в Кіровоградській області від 24 серпня 2023 року, №3531-1473/3531.1-23 зазначено, що заявник прибув з тимчасово окупованої території України без документів, які могли б підтвердити особу заявника та належність до громадянства України. Для подальшого отримання довідки про реєстрацію особи громадянином України заявнику рекомендовано надати рішення суду про підтвердження факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року або станом на 13листопада1991 року. Враховуючи, що заявнику наразі 71 рік, членів сім?ї немає, з колишньою дружиною зв`язок не підтримує, батьки померли, родичів на підконтрольній уряду території не має, сусіди по місцю проживання у м.Горлівка також лишилися на непідконтрольній території, виконати безпосередньо умови нормативного акту щодо ідентифікації особи через органи ДМС не вбачається можливим. Всі документи, які заявник одержував, лишилися на непідконтрольній території. Більш того, відомостей про заявника в державних реєстрах не збереглися або їх не надають. Заявник не виїжджав за межі Донецької області, де народився і проживав все своє свідоме життя, всі відомості про нього лишилися в територіальних органах на непідконтрольній території. Трудові книжки в електронному вигляді на час його роботи на двох найвідоміших в Україні шахтах, тоді не велися. Шахти, де він працював, не переїхали після подій 2014 року на підконтрольну уряду України територію. Інформація в органах МВС України збереглась дуже обмежена, довідок з його фотокартками не видають. Школа, ПТУ, де навчався заявник, також лишилися на непідконтрольній території. Численні запити до різних органів державної влади також не принесли успіху. Згідно відповіді Головного управління ДПС у Донецькій області від 05 жовтня 2021 року ОСОБА_1 був присвоєний реєстраційний номер облікової картки платника податків та зареєстрований в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків Донецької області. Оригіналу чи копії РНОКПП не має з собою. У відповіді на адвокатський запит ДПС України повідомило, що архівні документи по присвоєнню кодів зберігаються лише 5 років, тому отримати Дублікат коду за відсутності паспорта чи іншого документа, що ідентифікує особу, отримати неможливо. 3 відповіді Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 27 грудня 2022 року вбачається, що архівні дані щодо засуджених знаходяться в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України за місцем їх тримання. Державна установа «Селидівська виправна колонія №82» розташована в Курахівській міській територіальній громаді Покровського району Донецької області, що включена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або акт перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2002 № 75. Вказана виправна колонія свої функції не виконує, а отже отримати інформацію не вбачається можливим. Пенсійний фонд України повідомив, що в реєстрі застрахованих осіб інформація про ОСОБА_1 відсутня. Оскільки ДМС України не має змоги перевірити оформлення паспорта громадянина України через те, що підрозділи ДМС/ГУМВС м.Горлівки Донецької області не здійснюють свої повноваження, усі оформлені ними матеріали, архівні обліки та картотеки залишились на тимчасово непідконтрольній українській владі території. У зв`язку з викладеним, заявник змушений звернутись до суду для встановлення його особи та факту постійного проживання на території України. (а.с.2-5)
Ухвалою судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 грудня 2023 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку окремого провадження, призначено судове засідання, клопотання представника заявника про виклик свідків задоволено. (а.с.32-34)
12 січня 2024 року судом отримано пояснення по справі від представника заінтересованої особи Світловодського відділу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби (ЦПМУ ДМС) Буравцевої Т.В., в якому проінформовано, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2023 № 569 «Про реорганізацію територіальних органів Державної міграційної служби» постановлено утворити як юридичну особу публічного права Центрально-південне міжрегіональне управління Державної міграційної служби, реорганізувавши шляхом злиття УДМС у Кіровоградській області та УДМС у Черкаській області. ПМУ ДМС є правонаступником майна, прав та обов`язків УДМС у Кіровоградській області та УДМС у Черкаській області. 15.12.2023 відбулась державна реєстрація створення ЦПМУ ДМС. Також, представник просив відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 в повному обсязі. В обґрунтування позиції ЦПМУ ДМС зазначила, що правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових службових осіб визначені Законом України «Про громадянство України». Відповідно до статті 3 Закону № 2235 громадянами України є: 1)усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24.08.1991) постійно проживали на території України; 2)особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом №2235 (13.11.1991) проживали в Україні і не були громадянами інших держав; 3)особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13.11.1991 і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис «громадянин України», а також діти таких осіб, якщо на момент прибуття в Україну вони не досягли повноліття. якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України; 4)особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України. Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України визначені Порядком провадження за заявами і поданими з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27.03.2001 №215. Згідно з пунктом 7 Порядку №215, встановлення належності до громадянства України стосується: а)громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24.08.1991 або проживання в Україні за станом на 13.11.1991, в тому числі: осіб, які за станом на 13.11.1991 проходили строкову військову службу на території України і після й проходження залишилися проживати на території України; осіб, які за станом на 24.08.1991 або за станом на 13.11.1991 відбували покарання в місцях позбавлення волі на території України та перебували у громадянстві колишнього СРСР і до набрання вироком суду законної сили постійно проживали відповідно на території УРСР або проживали на територій України; б)осіб, які за станом на 24.08.1991 або на 13.11.1991 не досягли повноліття і батьки яких належать до категорій, зазначених у підпункті «а» цього пункту; в) осіб, які за станом на 24.08.1991 або на 13.11.1991 не досягли повноліття та виховувалися в державних дитячих закладах України. В матеріалах, ще додані до заяви, відсутні документи, які могли б підтвердити факт постійного проживання ОСОБА_1 на території України станом на 13.11.1991. Сам факт відбування покарання ОСОБА_1 в різних виправних колоніях протягом часу з 1973 по 2009 роки не може бути підставою вважати, що він постійно проживав на території України станом на 24.08.1991 або на 13.11.1991, так як ці дати не фігурують в поданих представником документах. В Державному реєстрі виборців відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутні, тому він не був документований паспортом громадянина України. Щодо встановлення особи ОСОБА_1 зазначила, що у матеріалах справи немає документів, за якими можна встановити особу заявника. Довідка про звільнення з фотокарткою, на яку посилається представник заявника, відсутня. Свідки, заявлені у клопотанні, знають ОСОБА_1 лише з часу, коли він потрапив до КНП «Курахівський протитуберкульозний санаторій для дорослих», тобто з 2013 року. Так як ОСОБА_1 не мав при собі паспорта або іншого документа, яким можна було 6 підтвердити його особу і належність до громадянства України, то свідки знають його і про нього лише зі слів самого ОСОБА_1 , і з супроводжуючих документів, які також не містили паспортних даних ОСОБА_1 та підтвердження його особи. (а.с.56, 57)
16 січня 2024 року судом отримано клопотання по справі від представника заінтересованої особи Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м.Світловодськ Сіненко О.В., в якому просить задовольнити заяву ОСОБА_1 , оскільки станом на15січня 2024року заявник ОСОБА_1 дійсноперебуває наобліку бездомнихгромадян Територіальногоцентру соціальногообслуговування (наданнясоціальних послуг)м.Світловодськ,про щобуло виданадовідка №27.11.2023№ 206на адвокатськийзапит ПредставникаЗаявника. Зазначає,що з2023року заявникперебуває вКНП «Світловодськацентральна районналікарня»,за адресоювул.Героїв України,110.Оформлення паспортагромадянина УкраїниЗаявнику,який вжеперебуває упохилому віціта маєзначні проблемизі здоров`ям,сприяло бвстановленню групиінвалідності,оформлення пенсіїпо інвалідностіта офіційноговлаштування в інтернатнийзаклад. ОСОБА_1 не має документів і не може отримувати соціальні виплати, пенсію по інвалідності, допомогу як внутрішньо-переміщена особа, реалізовувати свої права, тому отримання документів є життєво важливим. До клопотання додано копію посвідчення про взяття на облік заявника. (а.с. 75-76)
17 січня 2024 року від представника заявника адвоката Сібільової О.В. до суду надійшло заперечення на письмові пояснення заінтересованої особи ЦПМУ ДМС,в якомузауважила,що мета викладенняінформації Заявникомпро відбуванняпокарання наводитьсяне простодля зазначенняфакту відбуванняпокарання,а длязвернення увагисуду,що Заявниквсе життяпроживав натериторії України,а визначенийчас натериторії Україниперебував безпосередньоу колоніях.Окрім цьогозгідно відповідіДержавної установи«Селидівська виправнаколонія №82»від 28.12.2023№2/5-2487,поданої разомз Заявою,визначено,що ОСОБА_1 був засуджений30.01.1992Микитівським районнимм.Горлівка Донецькоїобласті зач.2ст.17,ч.3ст.140КК України(вредакції 1960року)до 2роківпозбавлення волі.Вирок набравзаконної сили07.02.1992року.Початок строкувизначений 14.11.1991року. Зазначає,що Указом Президента України №215 від 27 березня 2001 року, в редакції Указу Президента України №№ 588/2006 від 27 червня 2006 року, затверджений Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень Пунктом 7 Порядку № 215 визначено, що встановлення належності до громадянства України стосується: а) громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року, в тому числі: осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або за станом на 13листопада 1991 року відбували покарання в місцях позбавлення волі на території України та перебували у громадянстві колишнього СРСР і до набрання вироком суду законної сили постійно проживали відповідно на території УРСР або проживали на території України. З огляду на те, що винесенню рішення передувало затримання та перебування під слідством заявник міг перебувати на території України станом на 13.11.1991 року та навіть 24.08.1991 рік. Окрім цього, перед безпосереднім засудженням Заявник, як зазначалося в заяві, офіційно працював на ПАТ Микитівський алебастровий комбінат м. Горлівка. На підтвердження даної інформації, представником заявника, адвокатом було подано адвокатські запити до Державного архіву Донецької області та Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки НПУ(долучено до матеріалів справи). Крім того, зазначає, що процедура встановлення особи та повноваження міграційної служби зазначені в п.43 постанови №302 від 25.03.2015 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України». В процесі перевірки береться до уваги вся інформація, яку повідомив заявник. Одночасно проводиться перевірка за даними обліку територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС. Якщо міграційна служба не має змоги встановити особу, то відповідно п. 35 цього ж порядку заявник повинен отримати рішення суду про встановлення особи та надати його до міграційної служби. Враховуючи вищезазначене, саме органи міграційної служби наділені повноваженнями збирати всю наявну інформацію щодо ідентифікації особи та документів що підтверджують її громадянство. Разом з цим, Порядок передбачає необхідність надання рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи). Всі ці доводи і докази не прийняті до уваги самим органом ДМС для видачі паспорта громадянина України. Тягар доведення наявності громадянства перекладено органом державної влади в особі ДМС на саму особу, яка не винна в тому, що своєчасно органи державної влади не оцифрували чи іншим шляхом не забезпечили збереження архівних даних по виданим паспортам громадянам СРСР, форм 1 та інших відповідних документів. Не має вини заявника і в тому, що на території, де він прожив усе життя, розпочалися бойові дії і українська влада тимчасово втратила контроль над цією територією. Але при цьому на сьогодні саме заявник має довести належність свого громадянства України, факту проживання на 1991 рік на території, яка відповідно до Закону України «Про правонаступництво України» стала територією України після розвалу СРСР та в умовах фактичного виживання як переселенець та особа з інвалідністю ідентифікувати себе, відстояти своє право на ім`я та отримання паспорту громадянина власної держави, на території якої прожив все життя. Згідно ст. 1 загальних положень Порядку Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Так, без паспорту Заявник не може підтвердити свою особу, не може укладати цивільно-правових угод, здійснювати банківські операції, оформлювати доручення іншим особам для представництва перед третьою особою, отримувати медичну допомогу та вчиняти будь-які інші юридично значимі дії. Також, представник просить суд звернути увагу на те, що документування паспортом України заявника, який є особою похилого віку з обмеженою мобільністю та проживає на території медичного закладу не може бути загрозою державним інтересам України. (а.с. 77-81)
В ході розгляду справи по суті заявник та представник заявника адвокат Сібільова О. В. в судовому засідання викладені в заяві вимоги підтримали з підстав, наведених у заяві та з урахуванням письмових заперечень на письмові пояснення заінтересованої особи ЦПМУ ДМС.
Представник Світловодського відділу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби Буравцева Т.В. при винесенні судового рішення покладається на розсуд суду по суті заяви ОСОБА_1 .
Представник заінтересованої особи Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м.Світловодськ в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, направила до суду письмове заяву, якою просив задовольнити заяву ОСОБА_1 та розглянути справу без участі заінтересованої особи. (а.с.75)
В ході розгляду справи в судовому засіданні допитані свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Свідок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , с.Максимільянівка, Донецької області, проживає в пансіонаті см.Власівка, м.Світловодськ, по суті заданих питань підтвердила, що знає ОСОБА_1 . Разом перебували у лікарні, куди вона потрапила після інсульту в 2013році, де на лікуванні вже перебував ОСОБА_1 Повідомила, що він все життя прожив в Україні, сам з Горлівки, декілька разів був судимий. Сім`ї не має, його ніколи ніхто не відвідував. В ОСОБА_1 була сестра, по матері, але з нею він не підтримував зв`язки. В нього не було паспорта, він говорив, що мав лише радянський, який втратив - лишив на квартирі особи, на яку підробляв. Поки перебували в лікарні, головний лікар намагався допомогти оформити йому паспорт, однак невдовзі почалася АТО і відомості про ОСОБА_1 лишились не непідконтрольній території, це стало важко встановити за відсутності архівів. Коли почалася повномасштабна війна, всіх евакуювали в Кіровоградську область. Свідок також зазначила, що на теперішній час проживає у Власівському пансіонаті для ветеранів війни та праці з геріатричним відділенням, а ОСОБА_1 в інфекційному відділенні Світловодської лікарні.
Свідок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,м.Донецьк,проживає впансіонаті АДРЕСА_3 ,по сутізаданих питаньзазначив,що знайомийз заявникомз 2014року,а самев травні 2014 року після ампутації ноги та запалення легень його направили з Донецького тубдиспансера в Курахівський санаторій для дорослих, де теж перебував ОСОБА_1 . З 2014 року по нинішній час з заявником не припиняли спілкування і постійно підтримують контакт. Відомо про те, що ОСОБА_1 мав тільки радянський паспорт та через тривалий строк перебування у місцях позбавлення волі не мав можливості оформити паспорт громадянина України, а з часу окупації частини Донецької області заявник втратив можливість знайти будь-які докази, що ідентифікують його. Свідок також повідомив, що станом на сьогоднішній час проживає у смт.Власівка у Власівському пансіонаті для ветеранів війни та праці з геріатричним відділенням, куди його евакуювали з ОСОБА_7 санаторію для дорослих.
Свідок ОСОБА_6 , старша медсестра КНП «Курахівський туберкульозний санаторій для дорослих», проживає в м. Першотравенськ і станом на теперішній час працює медичною сестрою, по суті заданих питань зазначила, що заявника знає з 2013 року, тобто з того часу, коли ОСОБА_1 знаходився у туберкульозному санаторії с.Гостре, в якому вона працювала медичною сестрою. Зі слів заявника знала, що у нього був паспорт радянського зразка, а після звільнення з місць позбавлення волі паспорт загубив. По прибуттю до санаторію у ОСОБА_1 при собі була лише довідка про звільнення, яку особисто не бачила та путівка лікаря. ОСОБА_1 розповідав, що проживав в м.Горлівка. Також свідок зазначила, що ОСОБА_1 звертався до керівництва інтернату про допомогу в отриманні паспорта, але коли розпочали процедуру оформлення паспорта не встигли цього зробити.
Заслухавши доводи представника заявника адвоката Сібільової О.В., представника Світловодського відділу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби Буравцевої Т.В., свідків, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (запис поновлено повторно 30 липня 2020 року Маріупольським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) ) вбачається, що заявник ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що Калінінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Горлівського міського управління юстиції у Донецькій області 24вересня 1952 року складений відповідний актовий запис за № 359. Батьками заявника в графі мати записано ОСОБА_2 , в графі батько запис відсутній. (а.с. 26)
Відповідно до відповіді Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 12.12.2022 за №4459/23.23-04-05 повідомлено, що проведеною перевіркою по архіву відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виявлено наступні актові записи:
-про народження №359 від 24.09.1952 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складений Калінінським районним у м. Донецьку відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
-про шлюб №2060 від 30.07.1981 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (виявлено розбіжності в по батькові), складений Горлівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Горлівському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків);
-про шлюб №581 від 06.03.1985 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , складений Горлівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Горлівському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків);
-про розірвання шлюбу №417 від 19.08.1983 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (виявлено розбіжності в по батькові), складений Горлівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Горлівському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків);
-про розірвання шлюбу №619 від 14.12.1994 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (виявлено розбіжності в прізвищі з шлюбом), складений Горлівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Горлівському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)
Одночасно повідомлено, що проведеною перевіркою по архіву відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) інших актових записів про зміну імені та смерть складених відновлю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не виявлено. (а.с.27-28)
Відповідно до відповіді Головного управління ДПС у Донецькій області від 05.10.2021 за №26722/605-99-12-03-19, наданої на адвокатський запит, повідомлено, що станом на 01.10.2021 громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків Донецької області, реєстраційний номер облікової картка платника податків присвоєний.(а.с.23)
Відповідно до відповіді Головного управління ДПС у Донецькій області від26.12.2022 за №5788/6/05-99-12-02, наданої на адвокатський запит щодо надання інформації та копій документів стосовно реєстрації громадянина ОСОБА_1 у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків повідомлено, що надати копії запитуваних документів не має можливості у зв`язку зі спливом строку їх зберігання. У наданні реєстраційного номера облікової картки платника податків ОСОБА_1 відмовлено, з причин відсутності документа, що посвідчує особу.(а.с.22)
Згідно з відповіддю Департаменту з питань розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації від 08.12.2022 за № 2800-050102-8/5256, наданої на адвокатський запит, повідомлено, що в Реєстрі застрахованих осіб, який ведеться органами Пенсійного фонду України,інформація щодо ОСОБА_1 відсутня.(а.с.24-25)
Департаментом інформатизації МВС України розглянуто адвокатський запит щодо надання відомостей стосовно ОСОБА_1 та 04.11.2022 за №666А3/16 повідомлено, що станом на 04.11.2022 за даними інформаційно - аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою, яку:
-29.03.1973 Центрально-Міським районним судом міста Горлівки Донецької області засуджено за ч. 1 ст. 86, ч. 1 ст. 142, ст. 42 КК України (у редакції 1960року) до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Вирок набрав законної сили 20.04.1973. 08.05.1974 на підставі рішення Кіровського районного суду міста Макіївки Донецької області звільнено умовно-достроково з Макіївської виправної колонії Донецької області (№ 32). Невідбута частина покарання 3 роки 8місяців 28 днів;
-17.11.1987 Калінінським районним судом міста Горлівки Донецької області засуджено за ч. 2 ст. 206 КК України (у редакції 1960 року) до 2 років 6 місяців позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 24.11.1987. Відомості щодо місця відбування покарання та про звільнення до МВС не надходили;
-30.01.1992 Микитівським районним судом міста Горлівки Донецької області засуджено за ст. 17, ч. 3 ст. 140 КК України (у редакції 1960 року) до 2 років позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 07.02.1992. 13.11.1993 звільнено у зв`язку з відбуттям покарання з Селидівської виправної колонії Донецької області (№ 82);
-04.02.2000 Калінінським районним судом міста Горлівки Донецької області засуджено за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 141, ч. 42 КК України (у редакції 1960 року) до 7років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст. 43 КК України (у редакції 1960 року) приєднано невідбуту частину покарання за вироком від25.06.1997 і до відбуття покарання 7 років 15 днів позбавлення волі з конфіскацією майна. Вирок набрав законної сили 11.02.2000. 01.04.2006 на підставі рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївка Донецької області звільнено умовно-достроково з Західної виправної колонії Донецької області(№97). Невідбута частина покарання 9 місяців 2 дні. (а.с.17-18)
Відповідно до відповіді ДУ «Селидівська виправна колонія(№82)» від28.12.2022 за № 2/5-2487 зазначено, що в державній установі «Селидівська виправна колонія (№ 82)» дійсно відбував покарання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , засуджений 30.01.1992 Микитівським райсудом м.Горлівка (Никитовским горсудом) Донецької області за ст. 17,ч. 3 ст.140 КК України до 2 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Початок строку 14.11.1991, кінець строку 14.11.1993. До установи засуджений прибув 28.02.1992 із державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)». Звільнений 13.11.1993 по відбуттю строку покарання. Вибув: АДРЕСА_4 . Копії документів, що підтверджують особу надати не має можливості, оскільки особові справи засуджених зберігаються 5 років. (а.с.21)
Відповідно до відповіді Центральної виборчої комісії України від 07.11.2022 за № 21-30-1026, наданої на адвокатський запит, в наданні інформації відмовлено за віднесенню інформації до персональних даних.(а.с.11-12)
За наявною в ДМС інформацією та інформацією, наданою ЦМУ ДМС у м.Києві та Київській області, ГУДМС, УДМС (крім ГУДМС АР Крим, УДМС м.Севастополь, територіальних підрозділів ГУДМС в Донецькій області, УДМС в Луганській області, Запорізькій області, та Херсонській області, які перебувають в тимчасовій окупації) факт оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не встановлено (відповідь Державної міграційної служби від08.12.2022 №6.3-12343/3.1-22). (а.с.16)
Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області адвокатський запит повідомлено, що з даними картотек заяв про видачу паспорта громадянина СРСР зразка 1974 року та заяв про видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року, які передані територіальними органами ДМС України на централізоване зберігання до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, заяву про видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не виявлено. За обліками територіальних підрозділів м. Києва та Київської області в Єдиній інформаційно-аналітичній системі управління міграційними процесами Державної міграційної служби України інформація щодо факту документування паспортом громадянина України у формі картки, що містить безконтактний електронний носій, та паспортом громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутня.(відповідь від 26.07.2023 №8010.14-26906/80.3-23). (а.с.15)
24.08.2023 за №3531-1473/3531.1-23 Світловодським відділом УДМС у Кіровоградській області за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від23.08.2023 року стосовно оформлення паспорта громадянина України відповідно до вимог Закону України «Про громадянство України», Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою КМУ від 25.03.2015 №302 (зі змінами) та зважаючи на те, що заявник прибув з тимчасово окупованої території України без документів, які могли б підтвердити його особу та належність до громадянства України, для подання заяви про оформлення встановлення належності до громадянства України та подальшого отримання довідки про реєстрацію особи громадянином України заявнику необхідно надати рішення суду про підтвердження факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року або за станом на 13.11.1991року.(а.с.13-14)
Відповідно до довідки № 206 від 27.11.2023, виданої Територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м.Світловодськ, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , м. Горлівка Донецької області, перебував на обліку у відділенні обліку бездомних громадян з 19.08.2022 по 30.10.2022. Прийнятий повторно на облік з 20.11.2023 по теперішній час. Був евакуйований з місць бойових дій АДРЕСА_5 з Курахівського туберкульозного санаторію для дорослих. З листопада 2022 року перебуває в КПП «Світловодська центральна районна лікарня» за адресою: вул.Павлова, 16 в інфекційному відділенні. Потребує оформлення паспорта громадянина України, встановлення групи інвалідності, оформлення пенсії по інвалідності та влаштування в інтернатний заклад. (а.с. 29)
Відповідно до посвідчення № НОМЕР_2 видане 16.02.2024 Центром обліку бездомних громадян ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м.Горлівка Донецької області перебуває на обліку як особа, яка не постійного місця проживання. (а.с.76)
08 лютого 2024 року на ухвалу судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області про витребування доказів від 29 січня 2024 року судом отримано відповідь Центральної виборчої комісії від 31.01.2024 за №21-23-274 згідно якої повідомлено, що станом на дату надання відповіді в базі даних Реєстру запис стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутній, що унеможливлює надання запитуваних відомостей Світловодському міськрайонному суду Кіровоградської області. Водночас зауважено, що первинне формування бази даних Реєстру здійснювалось розпорядником Реєстру на етапі введення автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи Реєстру в експлуатацію у вересні 2009 року (постанова Центральної виборчої комісії від 29вересня 2009 року № 137) шляхом перенесення до бази даних Реєстру персональних даних виборців із загальних списків виборців, сформованих в електронному вигляді відповідно до Закону України «Про вибори народних депутатів України» станом на 01 лютого 2006 року згідно з частиною першою статті 36 Закону України «Про Державний реєстр виборців» (у редакції Закону України від 22 лютого 2007 року № 698-V). (а.с.104-106)
Вирішуючи заявлені вимоги по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 4ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.1 ст. 15ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 293ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Наведений у ч.1 ст.315 ЦПК України перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним, оскільки як передбачено ч. 2 вказаної норми у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Як вбачається з роз`яснень, викладених у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.95, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до ст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено, зокрема, який факт заявник просить встановити та з якою метою. Мета встановлення факту - це ті наслідки, настання яких бажав би заявник.
Відповідно до ч. 6 п. 35 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженогопостановою КМУ від 25.03.2015 № 302, заявник для оформлення паспорту подає такі документи: рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи).
Відповідно до абз. 2 п. 1.ст. 10 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»у разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним. Якщо особу не буде ідентифіковано, проводиться процедура встановлення особи, строк якої не перевищує двох місяців. У разі неможливості встановити особу протягом зазначеного строку особа встановлюється за рішенням суду про встановлення факту, що має юридичне значення, для видачі документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України. До завершення процедури встановлення особи, прийняття відповідного рішення суду документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, не видаються.
З відповіді територіального підрозділу ДМС вбачається неможливість у документуванні паспортом ОСОБА_1 через непідтвердження його проживання станом на 1991 рік. Водночас, ОСОБА_1 не має документів, для підтвердження належності громадянства України (паспорт, тимчасове посвідчення тощо), отже він має звернутися до суду із заявою для встановлення факту (фактів), що мають юридичне значення, зокрема, для встановлення факту проживання на території України станом на 1991 рік.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України. Відповідно до ч. 2ст. 3 Закону України «Про громадянство України»особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинностіЗаконом України «Про громадянство України»(13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав, також є громадянами України. Отже, виходячи з норм чинного законодавства, юридичне значення має саме факт постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України - 24.08.1991 року або на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» - 13.11.1991 року.
Указом Президента України № 215 від 27 березня 2001 року, в редакції Указу Президента України №№ 588/2006 від 27 червня 2006 року, затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень Пунктом 7 Порядку № 215 визначено, що встановлення належності до громадянства України стосується:
а) громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24серпня1991року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року, в тому числі:
- осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або за станом на 13листопада1991року відбували покарання в місцях позбавлення волі на території України та перебували у громадянстві колишнього СРСР і до набрання вироком суду законної сили постійно проживали відповідно на території УРСР або проживали на території України.
З матеріалів справи вбачається, що на момент проголошення незалежності України та на момент набрання чинностіЗаконом України «Про громадянство України», тобто станом на 24.08.1991 та/або 13.11.1991 року, заявник перебував під слідством, а з 28.02.1992 відбував покарання в державнійустанові «Селидівськавиправна колонія(№82)»(засуджений30.01.1992Микитівським райсудомм.ГорлівкаДонецької областіза ст.17,ч.3ст.140КК Українидо 2років позбавленняволі зконфіскацією майна.Початок строку14.11.1991,кінець строку14.11.1993.До установизасуджений прибувіз державноїустанови «Бахмутська установа виконання покарань (№6)». Звільнений 13.11.1993 по відбуттю строку покарання. Вибув: АДРЕСА_4 ).
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,підтвердили фактперебування ОСОБА_1 в КНП «Курахівський туберкульозний санаторій для дорослих» з 2013 року. Свідки також зазначили про те, що ОСОБА_1 родичів не має, ніхто її за час перебування в санаторії не відвідував. У зв`язку з військовими діями, ОСОБА_1 разом з іншими пацієнтами був евакуйований до Кіровоградської області.
Відповідно до листа Верховного суду України від 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що в порядку ст.315 Цивільного процесуального кодексу України, суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України. Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень ст.315ЦПК та залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути зокрема, заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 р.; постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 р.; постійного проживання дитини на території України станом на 24 серпня 1991 р. або станом на 13 листопада 1991 р.; постійного проживання на території України батьків (одного з них) дитини або іншого законного представника, з яким дитина постійно проживала станом на 24 серпня 1991 р. чи 13 листопада 1991 р.; постійного проживання особи на території України чи УРСР на момент набрання законної сили вироку суду; наявності родинних зв`язків заявника з його батьками (усиновителями, з дідом, бабою); постійного проживання на території України діда та баби заявника; народження на території України батьків заявника, діда чи баби тощо.
Частиною 2 ст.315ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Встановлення даного факту необхідний заявнику для підтвердження належності до громадянства України та подальшого отримання паспорту громадянина України.
Таким чином, враховуючи, що судом встановлено факти що мають юридичне значення, а саме, встановлено особу заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Горлівка Донецької області, встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України станом на 13 листопада 1991 року, відсутність яких є перешкодою для оформлення документів в подальшому та не пов`язане з наступним вирішенням спору про право, а також оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу в їх сукупності та зважаючи, що іншого способу встановлення вищевказаного факту у заявника, крім судового - немає, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України судові витрати понесені заявником не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст.12, 13, 49, 76-81, 128, 263-265, 268, 273, 293, 315, 319, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 провстановлення факту,що маєюридичне значення,заінтересовані особи:Світловодський відділЦентрально-південногоміжрегіонального управлінняДержавної міграційноїслужби,Територіальний центрсоціального обслуговування(наданнясоціальних послуг)м.Світловодськ, - задовольнити.
Встановити особу заявника ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що 24 вересня 1952 року складено актовий запис №359 Калінінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Горлівського міського управління юстиції у Донецькій області, що підтверджується свідоцтвом про народження № НОМЕР_3 , яке видане Маріупольським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 30 липня 2020 року.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України станом на 13листопада1991 року.
Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів шляхом подання апеляційної скарги в порядку ст.ст.351-356 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.
Відомості про сторони:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , АДРЕСА_6 ;
Заінтересована особа:Світловодський відділ Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби, адреса місцезнаходження: вул.Михайла Грушевського, буд.7, м.Світловодськ, Олександрійський район, Кіровоградська область;
Заінтересована особа:Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м.Світловодськ, адреса місцезнаходження: Бульвар Дніпровський, буд.20, м.Світловодськ, Олександрійський район, Кіровоградська
Суддя Світловодського міськрайонного суду
Кіровоградської області Н.Л.Волошина
Суд | Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 10.09.2024 |
Оприлюднено | 25.09.2024 |
Номер документу | 121784922 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них: інших фактів, з них:. |
Цивільне
Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області
Волошина Н. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні