Постанова

від 23.09.2024 по справі 471/951/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

23.09.24

22-ц/812/1369/24

Провадження № 22-ц/812/1369/24

П О С Т А Н О В А

іменем України

18 вересня 2024 року м. Миколаїв

справа № 471/951/24

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Тищук Н.О.,

суддів: Крамаренко Т.В., Царюк Л.М.,

із секретарем - Лівшенком О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_1 , подану її представником -

адвокатом Гриньком Володимиром Федоровичем

на ухвалу Братського районного суду Миколаївської області, постановлену 30 липня 2024року ОСОБА_2 , у приміщенні цього ж суду, (дата складання повного тексту ухвали не зазначена), у цивільній справі за позовом

ОСОБА_1 до

ОСОБА_3

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Фермерське господарство «Садове Агро»

про поділ майна подружжя,

у с т а н о в и в:

1.Описова частина

Короткий зміст вимог позовної заяви

У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_3 з позовом про поділ спільного майна подружжя.

Позивачка зазначала, що у шлюбі, а саме - 01 жовтня 2019 року вони з відповідачем за спільні сімейні кошти заснували ФГ «Садове-Агро», учасником (власником) якого став ОСОБА_3 з часткою у статутному капіталі 100%. За час господарської діяльності ФГ «Садове Агро» зареєструвало за собою право користування на 83 земельні ділянки та здійснює активну господарську діяльність. У зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин 27 жовтня 2022 року Братським районним судом Миколаївської області шлюб між подружжям розірвано. З метою приховання від неї майна 23 лютого 2024 року ОСОБА_3 відчужив частку у статутному капіталі фермерського господарства у розмірі 99%, що складає 9 900 грн, третій особі. 26 лютого 2024 року заявою про вихід з учасників фермерського господарства ОСОБА_3 також передав третій особі частку у розмірі 1%, що складає 100 гривень.

Посилаючись на те, що такі дії відповідача є недобросовісними та спрямованими на позбавлення її права на отримання частки фермерського господарства у порядку поділу спільного майна подружжя, позивач ОСОБА_1 просила до набрання рішенням у справі законної сили накласти арешт на частку (корпоративні права) у розмірі 100 % статутного капіталу Фермерського господарства «Садове Агро».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Братського районного суду Миколаївської області від 30 липня 2024 року ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що згідно інформації, наявної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23 липня 2024 року засновником (учасником) Фермерського господарства «Садове Агро» є ОСОБА_4 , розмір частки засновника 10 000 грн, відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 100, розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду): 10 000 грн.

За таких обставин суд посилався на те, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на фермерське господарство призведе до порушення прав третьої особи - власника господарства.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Гринька В.Ф., посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила ухвалу скасувати та задовольнити її заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на частку (корпоративні права) у розмірі 100 % статутного капіталу ФГ «Садове Агро».

Узагальнені доводи апеляційної скарги

Апеляційна скарга мотивована тим, що вжиття заходів забезпечення позову не завдасть шкоди законним інтересам відповідача та третьої особи та не вплине на здійснення фермерським господарством господарської діяльності.

Також апелянт зазначала, що пославшись на приписи Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», судом не враховано практики Верховного Суду України, яка сформована після 2006 року.

Також апелянт посилалася на практику Великої Палати Верховного Суду, зокрема у справах № 381/4019/18 та 758/22860/17 від 12 лютого 2020 рок та від 15 вересня 2020 року, щодо співмірності негативності наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок їх невжиття, а також щодо обов`язку суду врахувати, що вжиття заходів забезпечення позову може забезпечити належне виконання рішення суду про задоволення позовних вимог, а невжиття - навпаки, ускладнити або унеможливити його виконання.

Апелянт наполягала на тому, що предметом спору є стягнення з відповідача ринкової вартості частки у статутному капіталі фермерського господарства, а забезпечення позову унеможливить вчинення відповідачем дій, спрямованих на зменшення активів господарства чи його ліквідацію, або реорганізацію шляхом злиття, приєднання, поділу або перетворення.

Узагальнені доводи інших учасників

Правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористався.

Третя особа - ФГ «Садове-Агро» у своєму відзиві просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на те, що ні ФГ «Садове-Агро», ні його власник ОСОБА_4 будь-якої заборгованості перед позивачкою не мають.

2.Мотивувальна частина

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи

Судом встановлено, що у заяві про забезпечення позову позивачка, діючи через свого представника, просить суд накласти арешт на частку (корпоративні права) у розмірі 100 % статутного капіталу Фермерського господарства «Садове Агро».

У заяві про забезпечення позову зазначено, що ОСОБА_3 фактично відчужив спірне фермерське господарство третій особі.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23.07.2024 року вбачається, що засновником (учасником) Фермерського господарства «Садове Агро» є ОСОБА_4 , розмір частки засновника 10 000 грн., відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 100, розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду): 10 000 грн.

Позиція апеляційного суду

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно приписів пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України, позов забезпечується на кладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплату відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення у разі задоволення позову.

Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом відповідно до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову і захистити інтереси позивача.

Фундаментальними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач, доводи заяви про забезпечення позову та заперечення іншої сторони. Процесуальні норми лише вказують на порядок вчинення дій.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчитися, що між сторонами виник спір.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що "умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними для захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу".

У справі, яка переглядається, судом встановлено, що предметом спору є майно подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , яке підлягає поділу.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що засновником (учасником) Фермерського господарства «Садове Агро» є ОСОБА_4 , розмір частки засновника 10 000 грн., відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 100, розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду): 10 000 грн.

Оскільки метою забезпечення позову є унеможливлення вчинення недобросовісних дій з боку відповідача та є обмеженням суб`єктивних прав, свобод чи інтересів саме відповідача, то забезпечення позову шляхом накладення арешту на Фермерське господарство «Садове Агро» є неможливим, оскільки відповідач ОСОБА_3 не є власником цього господарства та не може вчиняти будь-яких дій з ним протягом часу слухання справи про поділ майна.

Накладення арешту на майно, яке не належить відповідачу та за яким відповідач позбавлений можливості вчиняти будь-які дії, є безпідставним.

Отже, доводи апелянта про те, що забезпечення позову унеможливить вчинення відповідачем дій, спрямованих на зменшення активів господарства чи його ліквідацію, або реорганізацію шляхом злиття, приєднання, поділу або перетворення, є неспроможними, оскільки не будучи власником фермерського господарства, відповідач ОСОБА_3 позбавлений можливості вчиняти будь-які дії щодо нього.

Жодних вимог до Фермерського господарства «Садове Агро», яке зазначене позивачем як третя особа у справі, чи до його власника ОСОБА_3 позивачка ОСОБА_1 не заявляє.

За таких обставин доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а тому рішення підлягає залишенню без змін відповідно до положень статті 375 ЦПК України.

Керуючись статтями 67, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником - адвокатом Гриньком Володимиром Федоровичем, залишити без задоволення.

Ухвалу Братського районного суду Миколаївської області від 30 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий Н.О.Тищук

Судді: Т.В.Крамаренко

Л.М.Царюк

---------------------------------

Повну постанову складено 23 вересня 2024 року